Постанова
Іменем України
13 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 756/8428/13-ц
провадження № 61-5212св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (заявник, позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року у складі судді Андрейчука Т. В. та постанову Київського апеляційного суду
від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М.,
Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви про перегляд рішення за виключними обставинами
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із заявою про перегляд у зв`язку з виключними обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у справі № 756/8428/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та визначення частки у спільному майні.
Заяву обґрунтовував тим, що після скасування 12 червня 2013 року заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня
2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суддя ОСОБА_5 призначив справу до судового розгляду. Зазначив, що 12 червня 2013 року ним було подано зустрічну позовну заяву про визнання майна спільною сумісною власністю та визначення частки у спільному майні.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у цивільній справі № 756/8428/13-ц первісний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визначення частки у спільному майні відмовлено.
Зазначав, що суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_5 під час розгляду справи порушив вимоги статей 10, 12, частини першої статті 37 ЦПК України.
Вказані обставини ОСОБА_2 вважав виключними та, керуючись нормою пункту 3 частини третьої статті 423 ЦПК України, просив суд задовольнити його заяву про перегляд рішення суду у зв`язку з виключними обставинами, скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у цивільній справі № 756/8428/13-ц та призначити справу до розгляду.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та визначення частки у спільному майні відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник у своїй заяві посилається на наявність виключних обставин, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 423 ЦПК України, та вказує, що суддею
ОСОБА_5 під час розгляду справи було порушено вимоги статей 10 12 ЦПК України та проігноровано вимогу частини першої
статті 37 ЦПК України, суддя, на думку заявника, розглядав спір, не застосувавши жодної статті глави 8 СК України, відмовив у допиті як свідка ОСОБА_4 , відмовив у допиті позивача як свідка, скасував арешт на спірне майно ще до закінчення судового розгляду та ухвалення рішення у справі. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ці обставини не є виключними обставинами у розумінні пункту 3 частини третьої
Також суд першої інстанції вказав, що у заяві ОСОБА_2 не зазначено посилання на докази на підтвердження того, що вироком суду, що набрав законної сили, встановлено вину судді ОСОБА_5 у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення. Інші підстави для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, передбачені пунктами 1, 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, відсутні.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що, відмовляючи в задоволення заяви ОСОБА_2 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що підстави, на які посилається ОСОБА_2 , не є виключними обставинами в розумінні пункту 3 частини третьої
статті 423 ЦПК України. Крім того, у заяві ОСОБА_2 не зазначено посилання на докази на підтвердження того, що вироком суду, що набрав законної сили, встановлено вину судді ОСОБА_5 у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення. Інші підстави для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, передбачені пунктами 1, 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, відсутні.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції, надавши належну оцінку наведеним аргументам заявника, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення за виключними обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
16 березня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 подано касаційну скаргу (надійшла 19 березня 2020 року) на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю.
Підставою касаційного оскарження ухвали Оболонського районного суду
м. Києва від 17 грудня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року заявник вказує порушення судами норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження та вказану справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні суду апеляційної інстанції (пункт 4 частини другої
Касаційну скаргу мотивовано тим, що подана ОСОБА_2 за загальними правилами заява про перегляд рішення у зв`язку з виключними обставинами не підсудна Оболонському районному суду м. Києва, оскільки однією із сторін є суддя Оболонського районного суду м. Києва
ОСОБА_5, чим було порушено вимоги частини шостої
статті 31 ЦПК України та частини першої статті 26 ЦПК України. Вважає, що суд першої інстанції одноособово постановив ухвалу, чим порушив вимогу частини дев`ятої статті 34 ЦПК України відповідно до якої справа про перегляд рішення суду за виключними обставинами переглядається колегією суддів з трьох чи більше непарної кількості суддів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Оболонського районного суду м. Києва.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду, проте було встановлено, що у матеріалах цієї справи відсутні оригінали оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, а також матеріали щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у справі № 756/8428/13-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року матеріали справи
№ 756/8428/13-ц направлено до Оболонського районного суду м. Києва для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження
№ 8/756/24/19 за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у справі № 756/8428/13-ц.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року частково відновлено втрачене судове провадження № 8/756/24/19, а саме в частині: копії заяви про перегляд рішення Оболонського районного суду
м. Києва від 28 жовтня 2013 року у справі №756/8428/13-ц у зв`язку з виключними обставинами, датованої 21 листопада 2019 року; копії заяви про забезпечення позову від 19 листопада 2019 року, копії судової повістки про виклик у судове засідання у цивільній справі № 756/8428/13-ц (провадження № 8/756/24/19), ухвали Оболонського районного суду
м. Києва про відкриття провадження від 25 листопада 2019 року, ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у справі
№ 756/8428/13-ц; постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року.
У червні 2021 року справа після відновлення втраченого провадження надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня
2011 року у справі № 2-2429/2011 задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Зазначене заочне судове рішення ухвалою Оболонського районного суду
м. Києва від 12 червня 2013 року було скасовано та призначено справу до судового розгляду.
12 червня 2013 року ОСОБА_2 було подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання майна спільною сумісною власністю та визначення частки у спільному майні.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 серпня 2013 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у цивільній справі № 756/8428/13-ц позов ОСОБА_1 задоволено, визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визначення частки у спільному майні відмовлено.
Зазначене рішення Оболонського районного суду м. Києва в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у
пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно із частиною першою статті 367, частиною першою
статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною третьою статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У своїй заяві ОСОБА_2 посилався на наявність виключних обставин, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК України, та зазначав, що суддею ОСОБА_5 під час розгляду справи було порушено вимоги статей 10 12 ЦПК України та проігноровано вимогу частини першої статті 37 ЦПК України, суддя, на думку заявника, розглядав спір, не застосувавши жодної статті глави 8 СК України, відмовив у допиті як свідка ОСОБА_4 відмовив у допиті позивача як свідка, скасував арешт на спірне майно ще до закінчення судового розгляду та ухвалення рішення у справі.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано встановив, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 , не є виключними відповідно до змісту пункту 3 частини третьої статті 423 ЦПК України. Крім того, у заяві
ОСОБА_2 не зазначено посилання на докази на підтвердження того, що вироком суду, що набрав законної сили, встановлено вину судді
ОСОБА_5 у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення. При цьому суди дійшли висновку про те, що інші підстави для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, передбачені пунктами 1, 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, відсутні.
Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що обставини, на які заявник посилався у заяві про перегляд судового рішення, не є виключними. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у справі № 756/8428/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа -
ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та визначення частки у спільному майні є обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги про те, що подана ним заява про перегляд рішення у зв`язку з виключними обставинами не підсудна Оболонському районному суду м. Києва, оскільки однією із сторін є суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки зазначений суддя не є ні учасником цієї справи, ні стороною у поданій заяві.
Посилання касаційної скарги на те, що суд першої інстанції одноособово постановив ухвалу, чим порушив вимогу частини дев`ятої
статті 34 ЦПК України, оскільки справа про перегляд рішення суду за виключними обставинами переглядається колегією суддів з трьох чи більше непарної кількості суддів, відхиляються судом, оскільки цією нормою визначено перегляд рішення суду за виключними обставинами колегією суддів з трьох чи більше непарної кількості суддів лише з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 ЦПК України.
ОСОБА_2 доказів на підтвердження того, що вироком суду, що набрав законної сили, встановлено вину судді ОСОБА_5 у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення, суду не надано як і не підтверджено, що Конституційним Судом України встановлено неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
При вирішенні справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
Є. В. Синельников
В. В. Шипович