Постанова

Іменем України

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 757/13531/18-ц

провадження № 61-20443св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти за прострочення виконання грошових зобов`язань в розмірі 192 345,95 грн та 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2007 року у справі № 2-1375-1/07 стягнуто з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у загальній сумі 57 728,00 грн. У вересні 2016 року боржник частково повернув йому суму боргу в розмірі 49 495,00 грн. Оскільки ОСОБА_2 виконав свої зобов`язання за договором позики з порушенням строку, просив стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних від простроченої суми та інфляційні втрати в період з квітня 2008 року по лютий 2018 року. Крім того вважає, що діями відповідача, які полягають у неповерненні належних йому коштів, йому завдана моральна шкода, яку він оцінив у 50 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Печерський районний суд міста Києва рішенням від 28 грудня 2018 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 26 038,61 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що вимоги про стягнення грошових коштів за прострочення виконання грошових зобов`язань є частково обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки відповідач несвоєчасно повернув борг, а тому є підстави для стягнення 3 % річних від простроченої суми та інфляційних втрат, однак в межах строку позовної давності, а не за період, визначений позивачем. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що спір у цій справі виник з договірних відносин, якими не передбачено відшкодування моральної шкоди. Крім того, вимоги про відшкодування моральної шкоди та її розмір позивачем не обґрунтовані та не доведені.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Київський апеляційний суд постановою від 05 червня 2019 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку уточнив на виконання ухвали Верховного Суду від 25 листопада 2019 року, та в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неналежним чином повідомили його про місце, день та час призначених судових засідань, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

26 грудня 2019 року справа № 757/13531/18-ц надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга надійшла до Верховного Суду до 08 лютого 2020 року її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 12 квітня 2018 року відкрив провадження у цій справі та зазначив, що справа буде розглядатися за правилами позовного (спрощеного) провадження. При цьому суд роз`яснив сторонам право на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про уточнення розміру заборгованості, в якій просив розглянути справу за правилами позовного провадження, визначеного ухвалою про відкриття провадження у справі.

Таким чином, ОСОБА_1 після постановлення місцевим судом 12 квітня 2018 року ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим частиною п`ятою статті 279 ЦПК України, і не подав до місцевого суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Отже, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про порушення його процесуальних прав місцевим судом є необґрунтованими.

Разом з цим, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права вказують на наявність підстав для обов`язкового скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України.

Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу.

Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня

2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Київський апеляційний суд ухвалою від 12 квітня 2019 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року. Встановив учасникам справи десятиденний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Київський апеляційний суд ухвалою від 14 травня 2019 року закінчив проведення підготовчих дій. Призначив справу до розгляду в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на 05 червня 2019 року о 11 год 30 хв з повідомленням учасників справи.

Апеляційний суд за вихідним № 757/13531/18-ц направив сторонам судову повістку-повідомлення про розгляд справи 05 червня 2019 року об 11 год 30 хв. Однак відомості про отримання ОСОБА_1 судової повістки-повідомлення в матеріалах справи відсутні.

Згідно з телефонограмою від 04 червня 2019 року, помічником судді ОСОБА_3 сторін в телефонному режимі повідомлено про судове засідання, призначене на 05 червня 2019 року об 11 год 30 хв.

Відповідно до частини дев'ятої статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Отже, за загальним правилом повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки.

05 червня 2019 року апеляційний суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 (його представника), що підтверджується протоколом судового засідання (аркуші справи 86-87).

Таким чином, матеріали справи не містять визначених процесуальним законом доказів належного повідомлення позивача про призначений розгляд справи апеляційним судом на 05 червня 2019 року.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128 130 ЦПК.

Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право позивача знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду, оскільки справу в апеляційному суді розглянуто за відсутності позивача, який належним чином не повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і він обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко