Постанова

Іменем України

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 757/14438/20

провадження № 61-13627св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Державна виконавча служба України, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс»

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України), Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс банк» (далі -ПАТ КБ «Правекс банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс»(далі - ТОВ «ТД Еліт Сервіс»), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (далі - ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП»), про визнання недійсними прилюдних торгів реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 29 грудня 2012 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . Під час організації та проведення прилюдних торгів з реалізації вказаної квартири допущені суттєві порушення встановлених законодавством правил проведення торгів - порушення вимог п.п. 3.5, 3.9, 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

У зв`язку з викладеним просила визнати недійсними прилюдні торги

з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме: квартири АДРЕСА_1 , проведені ТОВ «ТД Еліт Сервіс» 29 грудня 2012 року; визнати недійсним та скасувати Протокол № 00-0019/12 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), що є власністю ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) від 29 грудня 2012 року; скасувати Акт № 531/12 державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки від 24 січня 2013 року, затверджений виконуючим обов`язки начальника відділу примусового виконання рішень ДВС УкраїниКалевичем В.А.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року провадження у справі закрито.

Суд першої інстанції виходив із того, що існує рішення Апеляційного суду

м. Києва від 10 липня 2014 по справі № 757/11581/13-ц, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет, з наданням правової оцінки у такому рішенні обставинам та підставам позову, заявленим у даній справі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Печерського районного суду

м. Києва від 23 квітня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд зробив висновок, що підстави для звернення

ОСОБА_2 з позовами про визнання недійсними прилюдних торгів

з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки у справах № 757/11581/13-ц та № 757/14438/20-ц є різними. При зверненні до суду з позовом у 2013 році у справі

№ 757/11581/13-ц ОСОБА_2 як на підставу для звернення посилалась на порушення п.п. 3.4, 3.2., 3.5., 3.9 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна,

а при зверненні з позовом у 2020 році у даній справі, підставою позову зазначено, серед іншого, порушенням п.п. 3.11 Тимчасового положення..

Крім того, і сторони в указаних справах також не є аналогічними, що виключає тотожність поданих ОСОБА_2 позовних заяв.

Аргументи учасників справи

11 серпня 2021 року ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції неправильно тлумачить поняття «підстави позову». Такий підхід до тлумачення норм права фактично легітимізує можливість звернення до суду з тим же позовом, з тих же підстав і до тих же сторін, через сім років після подачі первісного позову,

у задоволенні якого було відмовлено, додатково формально пославшись як на підставу позову на інший пункт того самого Тимчасового положення, не надавши суду жодного нового доказу.

Апеляційний суд не звернув уваги, що ОСОБА_2 підставою своїх позовних вимог як в справі № 757/11581/13-ц, так і в справі №757/14438/20-ц зазначала те, що під час підготовки та проведення прилюдних торгів

з реалізації предмета іпотеки порушено порядок їх проведення. Усі первісні обставини позову залишились незмінними у новому позові, навіть тексти позовних заяв у цій частині є ідентичними. Позивач доповнила новий позов лише посиланням на пункт 3.11 цього ж Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що не може вважатися зміною підстав позову. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року по справі

№ 640/9380/19.

Крім того, апеляційний суд помилково дійшов висновку про те, що і сторони

у справах № 757/11581/13-ц та № 757/14438/20-ц не є аналогічними, оскільки суд неправильно підходить до визначення тотожності сторін та суб`єктного складу учасників цих справ. При вирішенні питання тотожності позовів,

з урахуванням пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, необхідно встановити саме тотожність сторін у справах, а не тотожність їх учасників.

Апеляційний суд помилково врахував доводи апеляційної скарги

ОСОБА_2 , що ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» не було стороною в справі № 757/11581/13-ц, у зв`язку з цим сторони у цих справах не є тотожними. Водночас ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» не

є стороною і у справі № 757/14438/20-ц, а є її учасником - третьою особою. До ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» не пред`явлено будь-яких позовних вимог.

Крім того, у справі № 757/11581/13-ц ПАТ КБ «Правекс Банк» було учасником справи - третьою особою, а у справі № 757/14438/20-ц - відповідачем, однак, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 від 07 травня 2020 року, позовна заява не містить жодних позовних вимог до ПАТ КБ «Правекс Банк», що свідчить про штучне та безпідставне залучення його як відповідача. Сам по собі факт наявності в справі іншого відповідача, до якого не пред`явлено позовних вимог, не може бути розцінений як інший суб`єктний склад виниклих між сторонами правовідносин. Аналогічний правовий висновок викладено

у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року по справі

№ 344/12019/16-ц.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені

у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Суди встановили, що у лютому 2013 року позивач звертався до суду із позовом до ДВС України, ТОВ «ТД Еліт Сервіс», третя особа - ПАТ КБ «Правекс банк», про визнання недійсним тих самих прилюдних торгів

з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2013 року

у справі № 757/11581/13-ц позов задоволено частково. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2014 року зазначене рішення суду скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2014 року рішення Апеляційного суду м. Києва залишено без змін.

У квітні 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до ДВС України, ПАТ КБ «Правекс банк», ТОВ «ТД Еліт Сервіс», третя особа - ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», про той самий предмет.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження

у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

… правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зазначено, що «підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача,

а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права».

У справі, що переглядається апеляційний суд не врахував, що

ОСОБА_2 у 2013 році в справі № 757/14438/20-ц зверталася з позовом про той самий предмет та з тих самих підстав, що й у позові від 07 травня 2020 року у цій справі, підставою яких є порушення порядку проведення прилюдних торгів під час підготовки та проведення прилюдних торгів від

29 грудня 2012 року з реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 . У справі № 757/14438/20-ц позивач доповнила свій позов посиланням на пункт 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів

з реалізації арештованого нерухомого майна, що не може вважатися зміною підстав позову.

Отже, предмет і підстави позовів у наведених справах є тотожними.

Разом з тим у справі, яка переглядається, позов пред`явлено у тому числі до ПАТ КБ «Правекс банк», який є переможцем оспорюваних прилюдних торгів,

а отже учасником спірних правовідносин - належним відповідачем. У справі № 757/11581/13-ц ПАТ КБ «Правекс банк» залучалось лише як третя особа.

Тому апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність підстав для закриття провадження по справі, проте частково помилився щодо мотивів такого висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду частково ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржене судове рішення змінити в мотивувальній частині.

Оскільки судове рішення змінено тільки в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 402 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук