Постанова

Іменем України

02 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 757/16562/20-ц

провадження № 61-6724св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державне космічне агентство України, Національний центр управління та випробувань космічних засобів,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року у складі судді Волкової С. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання рішень незаконними та зобов?язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного космічного агентства України (далі - ДКА України), Національного центру управління та випробувань космічних засобів (далі - НЦУВКЗ) про визнання рішень незаконними та зобов?язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що у період з 1998 року до 2002 року він проходив військову службу в Експлуатаційно-балістичному центрі управління польотами космічних апаратів Національного центру управління та випробувань космічних засобів на посаді інженера лабораторії первинної балістики.

28 серпня 1998 року позивачем на ім`я начальника центру управління польотами космічних апаратів складено рапорт про прийняття житловою комісією центру рішення про постановку на квартирний облік разом із членом сім`ї - дружиною ОСОБА_2 , надано витяг із будинкової книги про склад сім`ї та прописку, довідку про незабезпечення житловою площею. Житловою комісією Центру управління польотами космічних апаратів прийнято рішення про його включення та включення його дружини до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, дата постановки на облік -

25 вересня 1998 року (протокол від 25 вересня 1998 року № 23).

14 травня 1999 року позивачем на ім`я начальника Центру управління польотами космічних апаратів складено рапорт про прийняття житловою комісією Центру рішення про внесення змін до складу його сім`ї, надано копії свідоцтв про шлюб, про народження дитини, довідку про склад сім`ї та реєстрації місця проживання. Житловою комісією Центру управління польотами космічних апаратів прийнято рішення про внесення змін у склад його сім`ї, а саме: склад сім`ї три особи: позивач - ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_3 (протокол № 29 від 26 травня 1999 року).

29 листопада 2002 року ОСОБА_1 був звільнений із військової служби у запас у зв`язку із скороченням штатів (наказ Міністра оборони України від 29 листопада 2002 року № 713).

27 березня 2019 року Центральною житловою комісією Державного космічного агентства України (далі - ЦЖК ДКА України) прийнято рішення про створення житловою комісією НЦУВКЗ додаткового обліку осіб, звільнених з військової служби, членів їх сімей; передачу облікової справи старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 до житлової комісії НЦУВКЗ (протокол

№ 2/2019). У подальшому було отримано лист від 23 грудня 2019 року

№ 2802-22-2019, яким проінформовано, що житлова комісія НЦУВКЗ прийняла рішення про відмову у поновленні його та членів його сім`ї на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, йому повернено його облікову справу.

У відповідь на адвокатський запит НЦУВКЗ листом від 02 березня 2020 року

№ 480-23-2020 надав копію протоколу засідання житлової комісії НЦУВКЗ від 17 грудня 2019 року, зі змісту якого слідує, що йому відмовлено у поновленні на квартирному обліку Національного центру управління та випробувань космічних засобів у зв`язку з відсутністю підстав.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:

- визнати незаконним рішення ДКА України, оформлене протоколом Центральної житлової комісії від 27 березня 2019 року № 2/2019;

- визнати незаконним рішення НЦУВКЗ, оформлене протоколом житлової комісії від 17 грудня 2019 року № 18-19;

- зобов`язати ДКА України зарахувати його на квартирний облік з датою прийняття на облік 25 вересня 1998 року (з 16 грудня 2002 року, вид черги - позачергово) у складі сім`ї з двох осіб ( ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 );

- включити до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, з 16 грудня 2002 року, внести до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання житлових приміщень із оформленням відповідної облікової справи.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду в частині позовних вимог про визнання незаконним рішення ДКА України, оформлене протоколом центральної житлової комісії

від 27 березня 2019 року № 2/2019, визнання незаконним рішення НЦУВКЗ, оформлене протоколом житлової комісії від 17 грудня 2019 року № 18-19, мотивовано тим, що позивач порушив приписи пункту 13 Інструкції, а саме: з 2002 року не подавав довідки, передбачені пунктом 2 розділу ІІ Інструкції; в обліковій справі старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 відсутні такі документи: рішення, затверджене виконавчим комітетом місцевої ради с. Вітіне Сакського району АР Крим про взяття старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 на квартирний облік за місцем роботи, відповідно до абзацу 2 пункту 21 розділу ІІ постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1994 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»; всі зміни в складі сім`ї та при внесенні до списків позачергового або першочергового отримання житлових приміщень повинні також бути затверджені відповідним виконавчим комітетом місцевої Ради.

Також відсутні: довідки про здачу службового житла за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживав старший лейтенант запасу ОСОБА_1 із сім`єю; заяви про прийняття на квартирний облік поза чергою старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням у запас за скороченням штатів

від 07 квітня 2003 року; заяви про внесення змін про склад сім`ї старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 у зв`язку із розірванням шлюбу із ОСОБА_2 ; даних щодо зняття з квартирного обліку дружини ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 ; дані щодо зняття з квартирного обліку дружини ОСОБА_6 та доньки дружини ОСОБА_7 .

Пунктом 15 постанови Ради Міністрів України РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» передбачено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у цьому населеному пункті.

Позивач не був зареєстрованим у м. Києві. Згідно із підпунктом 2 пункту 21 постанови Ради Міністрів України РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» рішення про взяття громадян на квартирний облік за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація. Тобто протоколи житлової комісії НЦУВКЗ затверджуються рішеннями Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, втім у обліковій справі ОСОБА_1 відсутні рішення виконавчого комітету місцевої Ради, якими повинні бути затверджені протоколи житлової комісії установи, включаючи взяття військовослужбовця на облік, зміни до складу сім`ї, зміни при внесенні до списків позачергового або першочергового отримання житлових приміщень.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання ДКА України зарахувати його на квартирний облік з датою прийняття на облік 25 вересня 1998 року

(з 16 грудня 2002 року вид черги - позачергово) у складі сім`ї з двох осіб

( ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 ), включити до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень,

з 16 грудня 2002 року, внести до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання житлових приміщень із оформленням відповідної облікової справи, суд дійшов висновку, що позов в цій частині заявлено до неналежного відповідача, оскільки ЦЖК ДКА України не наділена законодавством відповідними повноваженнями щодо взяття (зарахування) на квартирний облік та включення до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, військовослужбовців чи осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У касаційній скарзі скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Щодо незаконності рішення ЦЖК ДКА України, оформленого протоколом

від 27 березня 2019 року № 2/2019, скаржник зазначав, що наказом ДКА України від 24 жовтня 2016 року № 196, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2016 року № 1482/29612, затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, відряджених до ДКА України, та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України, які відряджені до ДКА України із залишенням на військовій службі та проходять військову службу в НЦУВКЗ, представництвах генерального замовника - ДКА України та їх відокремлених підрозділах (філіях), а також осіб, звільнених узапас або у відставку, яких не знято з квартирного обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, у ДКА України та установах ДКА України, та членів їх сімей, включаючи членів сімей військовослужбовців, що загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебували на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов.

Позивач станом на дату окупації АР Крим (20 лютого 2014 року) перебував на квартирному обліку у НЦУВКЗ(м. Євпаторія, АР Крим), склад сім`ї - З особи: позивач, його дружина ( ОСОБА_6 ), донька дружини ( ОСОБА_7 ), у складі черги (позачергової) військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, із датою постановки на облік - 25 вересня 1998 року, місце реєстрації та місце проживання позивача: АДРЕСА_1 .

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма НЦУВКЗ - державна організація (установа, заклад); місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8; засновником (учасником) якого є ДКА України.

Із викладеного вбачається, що НЦУВКЗє установою ДКА України.

Відповідно до пункту 9 розділу II Інструкції облікова справа позивача має бути передана до ЦЖК ДКА України, яка здійснюватиме подальший квартирний облік осіб, звільнених із військової служби, та членів їх сімей за тим населеним пунктом, із якого було переміщено установу ДКА України чи житлову комісію.

Тобто вимогами Інструкції імперативно встановлено, що саме ЦЖК ДКА України зобов`язана здійснювати подальший квартирний облік позивача за населеним пунктом: АР Крим, Сакський район, с. Вітіне.

Водночас положеннями Інструкції не передбачено повноважень ЦЖК ДКА України на передачу облікової справи до будь-якої іншої житлової комісії установи ДКА України.

За таких обставин скаржник вважає, що рішення ЦЖК ДКА України, оформлене протоколом від 27 березня 2019 року за № 2/2019, щодо передачі облікової справи позивача до НЦУВКЗ є незаконним, оскільки саме ЦЖК зобов`язана здійснювати подальший квартирний облік позивача відповідно до вимог Інструкції.

Проте суди попередніх інстанцій наведені вище фактичні обставини справи до уваги не взяли, не надали доказам на підтвердження таких обставин належної оцінки, як і не навели власного мотивування щодо відхилення зазначених аргументів та незастосування до спірних правовідносин норм матеріального права, на які посилався позивач.

Щодо незаконності рішення житлової комісії НЦУВКЗ, оформленого протоколом від 17 грудня 2019 року № 18-19, про відмову позивачу у поновленні на квартирному обліку скаржник зазначав, що зі змісту протоколу ЖК ДКА України від 17 грудня 2019 року № 18-19 вбачається, що позивачу відмовлено у поновленні останнього на квартирному обліку у зв`язку із відсутністю підстав. У вказаному протоколі відсутнє будь-яке нормативно-правове обґрунтування підстав прийняття такого рішення, відсутні посилання на фактичні обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Інструкція не містить поняття, терміну «поновлення» на квартирному обліку, а тому і протокол про відмову у поновленні прийнятий за межами Інструкції, вказане питання у жодний спосіб не врегульовано вимогами Інструкції.

Водночас положення Інструкції містять вимоги щодо зарахування на квартирний облік, а також щодо зняття з квартирного обліку.

Щодо зобов`язання ЦЖК ДКА України зарахувати позивача на квартирний облік з датою прийняття на облік - 25 вересня 1998 року, включення до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень (з 16 грудня 2002 року, вид черги - позачергово), внесення до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання житлових приміщень із оформленням відповідної облікової справи.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що ЦЖК ДКА України не наділена законом відповідними повноваженнями щодо взяття (зарахування) на квартирний облік та включення до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, військовослужбовців чи осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, оскільки відповідно до пункту 9 розділу II Інструкції, саме ЦЖК ДКА України має здійснювати подальший квартирний облік осіб (позивача та членів його сім`ї), звільнених з військової служби та членів їх сімей за тим населеним пунктом, з якого було переміщено установу ДКА України чи житлову комісію.

Разом з тим не враховано, що положеннями Інструкції не передбачено повноважень ЦЖК ДКА України на передачу облікової справи до будь-якої іншої житлової комісії установи ДКА України, тим більше, зобов`язання такої житлової комісії створити окремий квартирний облік по населеному пункту.

Позивач вважає, що він виконав вимоги Інструкції щодо підтвердження обставин правомірного перебування на квартирному обліку, надав передбачені Інструкцією документи на підтвердження таких обставин, а також змін у складі сім`ї, а тому у ДКА України та НЦУВКЗ відсутні підстави для зняття позивача з квартирного обліку, тим більше прийняття рішення про відмову у «поновленні» на квартирному обліку.

Скаржник також зазначав, що суди не застосували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 99/1020/17, від 21 червня 2022 року у справі № 465/2561/19, від 15 червня 2022 року у справі № 303/3794/20, 22 грудня 2021 року у справі № 308/1213/18, від 24 листопада 2021 року у справі № 461/5225/19,

від 27 жовтня 2021 року у справі № 266/3935/20, від 11 жовтня 2021 року у справі № 750/6370/19, постановах Великої Палати Верховного Суду

від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ДКА України просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 757/16562/20-ц з Печерського районного суду міста Києва.

У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшла справа № 757/16562/20-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України офіцерів, відряджених до Національного космічного агентства України із залишенням на військовій службі, проходив військову службу на посаді інженера лабораторії первинної балістики експлуатаційно-балістичного центру Центру управління польотами космічних апаратів НЦУВКЗ, та наказом Міністра оборони України від 29 листопада 2002 року № 713 був звільнений з військової служби у запас у званні старшого лейтенанта за пунктом 63 підпункту «Г» (у зв`язку зі скороченням штатів) (т. 1 а. с. 46).

ОСОБА_1 звернувся до НЦУВКЗ ДКА України із зверненням від 28 липня 2015 року, посилаючись на Закон України «Про звернення громадян», про те, що до анексії АР Крим був зарахований у першочергову чергу на отримання житла і перебував на житловому обліку у складі сім`ї з двох осіб (мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказував, що всі документи знаходились у НЦУВКЗ с. Вітіно, проте на цей час йому не відомо до вони знаходяться, просив вирішити питання щодо поновлення його та його родини в складі першочергової черги на житло, датою постановки на житловий облік - серпень 1998 року, а також інформувати про подальший рух житлової черги, де він обліковується, перспективи отримання власної житлової площі.

Листом НЦУВКЗ від 18 серпня 2015 року № 841 у відповідь на звернення

від 28 липня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено, що житлова комісія центру не має законних підстав для поновлення його на квартирному обліку у зв`язку із відсутністю його облікової справи. Із посиланням на Положення про порядок забезпечення військовослужбовців, відряджених до ДКА України, та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого наказом ДКА України

від 06 березня 2013 року № 68, повідомлено, що облікова справа військовослужбовця, який потребує поліпшення житлових умов, формується із документів: рапорту про взяття на облік для одержання житлового приміщення (поліпшення житлових умов); довідки з місця проживання про реєстрацію і склад сім`ї (Ф-3); довідки про склад сім`ї військовослужбовця згідно із особовою справою; довідки для військовослужбовців про проходження служби (послужний список) згідно з особовою справою; довідки про перебування членів сім`ї на обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); документів, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги; довідки про здавання або інше використання житлових приміщень за попереднім місцем служби. Повідомлено, що житлова комісія центру розгляне питання поновлення його та членів його сім`ї на квартирному обліку за умови надання вищезазначених документів, а також документів, що підтверджують родинні відносини з ОСОБА_8 (копія свідоцтва про народження) та її реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 (копія паспорту) (т. 1 а. с. 96).

У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 25 серпня 2015 року до НЦУВКЗ, яке обґрунтоване Законом України «Про звернення громадян», тим, що на попереднє його звернення від 28 липня 2015 року отримана відповідь про відсутність законних підстав для поновлення його на квартирному обліку у зв`язку із відсутністю облікової справи військовослужбовця, який потребує поліпшення житлових умов, що перелічені у відповіді на його звернення документи квартирного обліку знаходились у його обліковій справі, яка перебувала в Центрі управління польотами космічних апаратів, потім була передана до житлової комісії НЦУВКЗ (м. Євпаторія), що він через службову недбалість посадових осіб НЦУВКЗ позбавлений права на безоплатне отримання житла (відповідь від 18 серпня 2015 року № 841), щодо встановлення всебічних обставин та підтвердження перебування його та його родини в складі першочергової черги військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, датою постановки на житловий облік - серпень 1998 року, а також інформування його завіреними у встановленому порядку копіями документів, останньому листом НЦУВКЗ від 04 вересня 2015 року

№ 906 повідомлено, що його звернення розглянуто; у зв`язку з тимчасовою окупацією сухопутної території АР Крим та з метою відновлення оперативного управління НЦУВКЗ було змінено місцезнаходження центру з с. Вітіне Сакського району АР Крим на нове місце - 01010, м. Київ, вул. Московська, 8; вся первинна документація, в тому числі облікові справи за старим місцем реєстрації центру залишились на окупованій території, тому центр не має можливості доступу до вказаних документів, що за наявної інформації документація центру була здана до Сакського архівного відділу при районній державній адміністрації, що підтвердити або спростувати інформацію щодо перебування його та членів його родини на квартирному обліку немає можливості (т. 1 а. с. 99).

У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 11 грудня 2015 року до ДКА України, яке обґрунтоване Законом України «Про звернення громадян», тим, що на попередні його звернення від 28 липня 2015 року та 25 серпня 2015 року отримано формальні відповіді не по суті звернення, що перелічені у відповіді від 04 вересня 2015 року на звернення документи квартирного обліку знаходились у його обліковій справі, яка перебувала в Центрі управління польотами космічних апаратів, потім була передана до житлової комісії НЦУВКЗ (м. Євпаторія) після реорганізації, що йому відомо достовірно, що він через службову недбалість посадових осіб ДКА України позбавлений права на безоплатне отримання житла, для встановлення всебічних обставин та підтвердження перебування його та його родини в складі першочергової черги військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, датою постановки на житловий облік - серпень 1998 року, а також надання завірених у встановленому порядку копії рішення засідання житлової комісії про зняття з житлового обліку або рішення засідання житлової комісії про перебування його в черзі військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, останньому листом ДКА України від 12 січня 2016 року

№ Г-61/7 повідомлено, що його звернення щодо підтвердження перебування його та його родини з серпня 1998 року у черзі на позачергове отримання житлового приміщення розглянуто; повідомлено, що вся первинна документація, у тому числі його облікова справа за попереднім місцем реєстрації НЦУВКЗ (с. Вітіне Сакського району АР Крим) залишилася на окупованій території, тому агентство на цей час не має законних підстав прийняти правомірне рішення з питання, за наявною інформацією документація центру була здана до Сакського архівного відділу при районній державній адміністрації; відсутність необхідних документів ускладнить питання відновлення його разом з родиною на квартирному обліку (т. 1 а. с. 102).

Листом НЦУВКЗ від 17 липня 2017 року № 1000/16 повідомлено ОСОБА_1 , що, розглянувши його заяву від 12 травня 2017 року про перезатвердження на квартирному обліку та матеріали облікової справи, копію його заяви та облікову справу направлено до ЦЖК ДКА України (т. 1 а. с. 103).

Листом ДКА України від 10 серпня 2017 року № 3793/06-К7/17 у відповідь на заяву ОСОБА_1 про поновлення перебування його та членів його родини на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, позивачу повідомлено, що під час розгляду порушеного ним питання у його обліковій справі виявлено низку недоліків, у зв`язку з чим просили надати документи: довідку про те, чи перебуває (не перебуває) на цей час на військовій службі; довідку про те, чи перебуває (не перебуває) на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 ; витяг із протоколу засідання житлової комісії Управління Національного центру щодо включення до складу його сім`ї матері ОСОБА_8 ; витяг із протоколу засідання житлової комісії Управління Національного центру щодо виключення зі складу його сім`ї дружини ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 ; свідоцтво про розірвання шлюбу із ОСОБА_6 ; витяг із протоколу засідання житлової комісії Управління Національного центру щодо виключення зі складу його сім`ї дружини ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 ; інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_8 .

До відома ОСОБА_1 доведено, що ЦЖК ДКА України прийняла рішення про неможливість постановки на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, його дружини ОСОБА_4 , оскільки відповідно до пункту 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11 грудня 1984 року, на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у цьому населеному пункті (т. 1 а. с. 107).

Листом ДКА України від 24 жовтня 2017 року № Г-22/24 у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо підтвердження перебування його та членів його родини в складі позачергової черги військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, позивачу нагадали, що йому надіслано лист ДКА України від 10 серпня 2017 року № 3793/06-К7/17, в якому зазначено умови перебування його та членів його родини на обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов. Також повідомлено, що наказ ДКА України від 06 березня 2013 року № 68 «Про затвердження Положення про порядок забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного космічного агентства України, та членів їх сімей житловими приміщеннями», на який він посилається в своєму зверненні, втратив чинність, що на цей час діє наказ ДКА України від 24 жовтня 2016 року № 196 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, відряджених до Державного космічного агентства України, та членів їх сімей житловими приміщеннями», зареєстрований у Міністерстві юстиції України

15 листопада 2016 року № 148/29612, із змінами, внесеними наказом Державного космічного агентства України від 09 березня 2017 року № 34

(т. 1 а. с. 108).

Листом ДКА України від 27 липня 2018 року № Г-18/19 у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 10 липня 2018 року про поновлення перебування його та членів його родини на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, позивачу нагадали, що листом ДКА України від 10 серпня 2017 року № 3793/06-К7/17 його було повідомлено, що питання щодо поновлення перебування його та членів його родини на квартирному обліку буде розглянуто ЦЖК ДКА України після надання ним усіх документів, зазначених у листі та передбачених наказом ДКА України

від 24 жовтня 2016 року № 196, що, розглянувши його звернення та додатки до нього, повідомлено, що ним не надано документи: витяг із протоколу засідання житлової комісії Управління Національного центру щодо виключення зі складу його сім`ї дружини - ОСОБА_2 та доньки

ОСОБА_3 ; свідоцтво про розірвання шлюбу із ОСОБА_6 ; витяг із протоколу засідання житлової комісії Управління Національного центру щодо виключення зі складу його сім`ї дружини ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 ; довідку про те, чи перебуває (не перебуває) ОСОБА_4 на квартирному обліку за місцем роботи; довідку про склад сім`ї за формою 7 з особової справи (у разі звільнення з військової служби довідка надається військовим комісаріатом) (т. 1 а. с. 115).

Листом ДКА України від 04 грудня 2018 року № 6191/09-К7/18 у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 08 листопада 2018 року про поновлення його та членів його родини на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, позивачу повідомлено, що після перевірки наданих ним документів зазначене питання буде розглянуто на засіданні ЦЖК ДКА України, про що його буде поінформовано додатково (т. 1 а. с. 113).

27 березня 2019 року відбулося засідання ЦЖК ДКА України, вирішувалося питання про розгляд звернення старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 щодо поновлення на квартирному обліку в ДКА України.

Згідно із протоколом від 27 березня 2019 року № 2/2019 ЦЖК ДКА України вирішила: відповідно до абзацу 1 пункту 9 розділу ІІ Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, відряджених до ДКА України, та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженої наказом ДКА України від 24 жовтня 2016 року № 196, у разі переміщення в іншу місцевість установи ДКА чи житлової комісії облікові документи передаються їх правонаступнику, якщо він знаходиться в цьому самому населеному пункті. В іншому випадку облікові документи передаються до ЦЖК. Про передачу облікових документів установа ДКА повідомляє ЦЖК, яка здійснюватиме подальший квартирний облік військовослужбовців чи осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей за тим населених пунктом, в якому було ліквідовано або з якого було переміщено установу Державного космічного агентства чи житлову комісію (т. 1 а. с. 118).

Наказом ДКА України від 14 квітня 2014 року № 60 «Про зміну місцезнаходження Національного центру управління та випробувань космічних засобів і внесення змін до Положення про Національний центр управління та випробувань космічних засобів» було змінено місцезнаходження НЦУВКЗ, який зареєстровано в с. Вітіне Сакського району Автономної Республіки Крим, на нове місце -

01010, м. Київ, вул. Московська, 8 (т. 1 а. с. 120).

ЦЖК одноголосно прийняла рішення: 1) житловій комісії НЦУВКЗ додатково створити облік осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей за населеним пунктом: с. Вітіне Сакського району АР Крим; 2) облікову справу старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 передати до житлової комісії НЦУВКЗ.

Листом ДКА України від 28 травня 2019 року № 2741/10-16Д07/19 на адресу НЦУВКЗ надіслано житловій комісії НЦУВКЗ для роботи копію протоколу ЦЖК від 27 березня 2019 року № 2/2019, облікову справу ОСОБА_1 .

Листом ДКА України від 22 листопада 2019 року № Г-53/65 у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 11 листопада 2019 року щодо поновлення його та його дружини ОСОБА_4 в складі позачергової черги військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, позивачу повідомлено, що під час засідання ЦЖК ДКА України 27 березня 2019 року, на якому він був присутнім, комісією прийнято рішення рекомендувати житловій комісії НЦУВКЗ створити облік осіб, звільнених з військової служби, членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов за населеним пунктом: с. Вітіне Сакського району Автономної Республіки Крим (т. 1 а. с. 117).

17 грудня 2019 року відбулося засідання житлової комісії НЦУВКЗ, на якому вирішувалося питання про розгляд звернення старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 про поновлення на квартирному обліку в НЦУВКЗ.

Згідно із протоколом від 17 грудня 2019 року № 18-19 житлова комісія НЦУВКЗ вирішила відмовити старшому лейтенанту ОСОБА_1 у поновленні його на квартирному обліку НЦУВКЗ у зв`язку з відсутністю підстав (т. 1 а. с. 123).

Листом НЦУВКЗ від 23 грудня 2019 року № 2802-22-2019 повідомлено ОСОБА_1 про те, що розглянуто його питання про поновлення на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; поінформовано, що під час розгляду документів облікової справи, яку він надав, та протоколу ЦЖК ДКА України від 27 квітня 2019 року № 2/2019 житлова комісія прийняла рішення про відмову у поновленні його та членів його сім`ї на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у НЦУВКЗ (т. 1 а. с. 119).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

Відповідно до наведених процесуальних норм до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги тим, що правовідносини між учасниками справи виникли з підстав реалізації ним права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця.

Оскільки у спірних правовідносинах відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права на соціальну гарантію, тому спір є публічно-правовим та повинен був розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Разом із тим судом встановлено, що ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання протиправними та скасування рішень від 27 березня 2019 року № 2/2019 та від 17 грудня 2019 року № 18-19, зобов`язання зарахувати позивача на квартирний облік.

Суд роз`яснив позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Норма пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами (див. mutatis mutandis рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України», (заяви № 7714/06 та № 23654/08), в якому ЄСПЛ установив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо відсутності у заявників доступу до суду касаційної інстанції з огляду на те, що відмова Вищого адміністративного суду України розглянути касаційні скарги заявників усупереч ухвалам Верховного Суду України не тільки позбавила заявників доступу до суду, але й знівелювала авторитет судової влади; крім того, ЄСПЛ указав, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції (§ 27, 28, 38-40); рішення від 01 грудня 2011 року у справі «Андрієвська проти України» (заява

№ 34036/06), в якому ЄСПЛ визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на те, що Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою заявниці, оскільки її справа мала цивільний, а не адміністративний характер, і тому касаційною інстанцією мав бути Верховний Суд України; натомість останній відмовив у відкритті касаційного провадження, зазначивши, що судом касаційної інстанції у справі заявниці є Вищий адміністративний суд України (§ 13, 14, 23, 25, 26); рішення від 17 січня 2013 року у справі «Мосендз проти України» (заява № 52013/08), в якому ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції, через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами (§ 116, 119, 122-125); рішення від 21 грудня 2017 року у справі «Шестопалова проти України» (заява № 55339/07), у якому ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз`яснення щодо юрисдикції, відповідно до якої позов заявниці мав розглядатися у судах України, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду її позову за правилами адміністративного судочинства (§ 13, 18-24)).

Ураховуючи зазначене, з метою недопущення порушення гарантованого Конвенцією права на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, колегія суддів з урахуванням правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 243/5078/17 (провадження № 14-393цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц (провадження № 14-509цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17 (провадження № 14-516цс18),

від 27 лютого 2019 року у справі № 442/7753/16-ц (провадження

№ 14-35цс19), вважає, що позивачу має бути забезпечений доступ до правосуддя, що включає і розгляд скарги по суті, навіть в іншому, ніж це передбачено законом судочинстві, оскільки перешкоди до розгляду у належному адміністративному судочинстві виникли у зв`язку з процесуальною діяльністю суду.

Щодо розгляду справи по суті слід зазначити таке.

Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 31 ЖК України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Відповідно до статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Наказом Державного космічного агентства України від 24 жовтня 2016 року № 196, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2016 року № 1482/29612, затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції, ця Інструкція визначає порядок забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (далі - військовослужбовці), які відряджені до Державного космічного агентства України із залишенням на військовій службі та проходять військову службу в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів, представництвах генерального замовника - Державного космічного агентства України та їх відокремлених підрозділах (філіях) (далі - установи ДКА), а також осіб, звільнених в запас або у відставку, яких не знято з квартирного обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, в Державному космічному агентстві України та установах ДКА, та членів їх сімей, включаючи членів сімей військовослужбовців, що загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебували на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 09 лютого 2016 року № 6522001218, має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій та довідкою про безпосередню участь в АТО.

Станом на дату окупації АР Крим ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку НЦУВКЗ із датою постановки на облік - 25 вересня 1998 року; місце реєстрації та місце проживання позивача: АДРЕСА_1 .

Згідно із наказом ДКА України від 14 квітня 2014 року № 60 змінено місцезнаходження НЦУВКЗ, який зареєстровано в с. Вітіне Сакського р-ну

АР Крим на нове за адресою: 01010, м. Київ, вул. Московська, 8. Вказані відомості внесено до Положення про НЦУВКЗ, затвердженого наказом ДКА України від 12 квітня 2013 року № 115, а саме: частину 2.3 статті 2 викладено в новій редакції: «Місцезнаходження Національного центру управління та випробувань космічних засобів: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8. Місцезнаходження НЦУВКЗ є його юридичною адресою».

Згідно із пунктом 9 розділу II Інструкції передбачено, що у разі ліквідації або переміщення в іншу місцевість установи ДКА чи житлової комісії облікові документи передаються їх правонаступнику, якщо він знаходиться в цьому самому населеному пункті. В іншому випадку облікові документи передаються до Центральної житлової комісії. Про передачу облікових документів установа ДКА повідомляє Центральну житлову комісію, яка здійснюватиме подальший квартирний облік військовослужбовців чи осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей за тим населеним пунктом, в якому було ліквідовано або з якого було переміщено установу ДКА чи житлову комісію.

Тобто, з викладеного вбачається, що місцезнаходженням НЦУВКЗ є: м. Київ, вул. Московська, 8 , засновником НЦУВКЗ є ДКА України. Вказане також підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. А тому, відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції облікова справа ОСОБА_1 має бути передана до ЦЖК ДКА України, яка здійснюватиме подальший квартирний облік позивача.

27 березня 2019 року ЦЖК ДКА України прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 2/2019, про створення житловою комісією НЦУВКЗ додаткового обліку осіб, звільнених з військової служби, членів їх сімей; передачу облікової справи старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 до житлової комісії НЦУВКЗ.

Однак положеннями Інструкції не передбачено повноважень ЦЖК ДКА України на передання облікової справи до будь-якої іншої житлової комісії установи ДКА України та зобов`язання такої житлової комісії створити окремий квартирний облік по населеному пункту.

Також слід зазначити, що суди дійшли помилкового висновку про те, що до повноважень ЦЖК ДКА України не належить ведення квартирного обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують забезпечення житловими приміщеннями, оскільки, як вбачається із пункту 4 розділу ІІІ Інструкції, основними завданнями ЦЖК, зокрема, є ведення квартирного обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують забезпечення житловими приміщеннями.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про правомірність рішення ЦЖК ДКА України, яке оформлене протоколом

від 27 березня 2019 року № 2-2019, оскільки саме ЦЖК зобов`язана здійснювати подальший квартирний облік позивача, відповідно до вимог Інструкції.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним рішення Національного центру управління та випробувань космічних засобів, оформленого протоколом житлової комісії від 17 грудня 2019 року № 18-19, слід зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на адвокатський запит Національний центр управління та випробувань космічних засобів листом

від 02 березня 2020 року № 480-23-2020 надав копію протоколу засідання житлової комісії Національного центру управління та випробувань космічних засобів від 17 грудня 2019 року, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 відмовлено у поновленні на квартирному обліку НЦУВКЗ у зв`язку із відсутністю підстав.

Згідно із пунктом 11 розділу ІІ Інструкції залишаються на квартирному обліку до одержання житла з державного житлового фонду: військовослужбовці при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі користуються правом позачергового одержання житла.

При ліквідації, реорганізації установ ДКА особи, зазначені в абзацах другому, третьому цього пункту, зараховуються на квартирний облік в Державному космічному агентстві України з урахуванням вимог, визначених у пункті 9 цього розділу.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції військовослужбовці знімаються з квартирного обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житлового приміщення; отримання грошової компенсації військовослужбовцем та членами його сім`ї за належне їм для отримання житлове приміщення; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, внесення до Списків; в інших випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи те, що подальший квартирний облік позивача з огляду на пункт 9 розділу ІІ Інструкції має здійснювати ЦЖК ДКА України, а житлова комісія НЦУВКЗ не має повноважень на здійснення такого квартирного обліку та прийняття рішень щодо включення (виключення чи поновлення) позивача на квартирний облік та з урахуванням того, що в оскаржуваному рішенні житлової комісії НЦУВКЗ не зазначено конкретної підстави, визначеної пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, щодо зняття позивача з квартирного обліку, отже, висновки судів про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги є безпідставними.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ДКА України зарахувати його на квартирний облік з датою прийняття на облік 25 вересня 1998 року (з 16 грудня 2002 року, вид черги - позачергово) у складі сім`ї з двох осіб, включити до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, з 16 грудня 2002 року, внести до книги обліку, які перебувають у черзі на одержання житлових приміщень із оформленням відповідної облікової справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ЦЖК ДКА України не наділена законодавством відповідними повноваженнями щодо взяття (зарахування) на квартирний облік та включення до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, військовослужбовців чи осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, тому позов в цій частині пред`явлено до неналежного відповідача.

Однак з вказаними висновками суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 13, 14 розділу ІІ Інструкції перереєстрація, під час якої перевіряються облікові дані військовослужбовців та членів їх сімей, які перебувають на квартирному обліку, проводиться щороку з 01 жовтня до

31 грудня. Перереєстрація проводиться з обов`язковим поданням такими особами оновлених довідок, зазначених у пункті 2 цього розділу, з перевіркою підстав подальшого перебування на квартирному обліку.

За результатами перереєстрації керівник установи ДКА разом із житловою комісією вносить відповідні зміни до списків, які надсилаються до Державного космічного агентства України в строк до 31 січня.

У разі змін у сімейному стані, складі сім`ї, зміни місця проживання (реєстрації), приватизації наявної житлової площі або виникнення підстав для зарахування до списків військовослужбовець подає рапорт з проханням про внесення змін до облікової справи та копії документів, що підтверджують це право, для розгляду питання на засіданні житлової комісії.

Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції встановлено, що для зарахування на квартирний облік подаються: довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім`ї; довідка підрозділу кадрового забезпечення установи ДКА про склад сім`ї військовослужбовця; довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад), у довільній формі; документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги.

Позивачем, на виконання вимог пунктів 2, 13, 14 розділу ІІ Інструкції, направлено до ДКА України передбачені Інструкцією документи, а саме: листом-зверненням від 10 липня 2018 року:

- довідку про перебування ОСОБА_1 на спеціальному обліку в ДФС України від 19 лютого 2018 року № 5/21-22-04-45;

- довідку про не перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку за місцем роботи від 25 червня 2018 року № 16/10/21-22-04-022;

- довідку від 17 квітня 2018 року № 3 про не перебування на квартирному обліку ОСОБА_4 ;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 ;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 ;

- копія паспорту ОСОБА_1 ;

- копія паспорту ОСОБА_4 ;

- копія свідоцтва про шлюб;

- довідка про склад сім`ї ОСОБА_1 ;

- копія посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 ;

- копія довідки про безпосередню участь в АТО ОСОБА_1 від 13 червня

2017 року № 794/04-0715.

Листом-зверненням від 01 серпня 2018 року:

- оригінали довідок про не перебування ОСОБА_1 та його дружини ( ОСОБА_4 ) в черзі на отримання житла при виконавчих органах Херсонської міської ради.

Отже, позивачем, відповідно до положень Інструкції підтверджено відповідними документами правомірність перебування на квартирному обліку, а також підтверджено зміни у складі сім`ї, однак ДКА України та НЦУВКЗ помилково не врахували вказані документи під час вирішення питання щодо підтвердження перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку у відповідному складі сім`ї.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням судом усіх обставин справи, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 409 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Верховний Суд дійшов висновку, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, проте допущено неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій неправильно визначилися з характером спірних правовідносин та неправильно застосували норми матеріального і порушили норми процесуального права, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог з підстав, які викладені у мотивувальній частині цієї постанови.

Щодо розподілу судових витрат

Враховуючи те, що Верховний Суд ухвалює остаточне судове рішення, необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частинами першою, другою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі

пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати, пов`язані з розглядом його позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, необхідно компенсувати за рахунок Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів шляхом стягнення з них у дохід держави по 3 783,60 грн із кожного (1 681,60 грн +2 522,40 грн + 3 363,20 грн = 7 567,20 грн : 2).

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання рішень незаконними та зобов?язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконним рішення Державного космічного агентства України, оформлене протоколом Центральної житлової комісії від 27 березня 2019 року № 2/2019.

Визнати незаконним рішення Національного центру управління та випробувань космічних засобів, оформлене протоколом житлової комісії від 17 грудня 2019 року № 18-19.

Зобов`язати Державне космічне агентство України зарахувати ОСОБА_1 на квартирний облік з датою прийняття на облік 25 вересня

1998 року (з 16 грудня 2002 року, вид черги - позачергово) у складі сім`ї з двох осіб ( ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 ).

Включити ОСОБА_1 до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, з 16 грудня 2002 року, внести до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання житлових приміщень із оформленням відповідної облікової справи.

Стягнути з Державного космічного агентства України на користь Державного бюджету України 3 783,60 грн на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.

Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів на користь Державного бюджету України 3 783,60 грн на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді: І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. В. Пророк