№ 757/39973/19-ц - Судова практика України

Постанова

Іменем України

20 липня 2022 року

м. Київ

справа № 757/39973/19-ц

провадження № 61-1118св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиагроленд Інвест»,

відповідачі: ОСОБА_1 , громадян Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року у складі судді Ільєвої Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Невідомої Т. О., Геращенка Д. Р.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиагроленд Інвест» (далі - ТОВ «Черкасиагроленд Інвест») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , громадянина Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та витребування нерухомого майна.

Позовну заяву мотивовано тим, що 14 червня 2019 року між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382), який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. та зареєстровано в реєстрі за № 5108 (договір - 1).

14 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А., у зв`язку із укладенням договору - 1 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 47372605, відповідно до якого було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 та внесено відповідний запис № 32017122 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також 14 червня 2019 року між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу машиномісця в підземному паркінгу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 323815180000), який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. та зареєстровано в реєстрі за № 5110 (договір - 2).

14 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. у зв`язку із укладенням договору - 2 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 47372532, відповідно до якого за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на машиномісце № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та внесено відповідний запис № 32017037 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» зазначало, що 19 червня 2019 року між ОСОБА_1 , як продавцем, та громадянином Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_7 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382), який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О. та зареєстровано в реєстрі за № 1138, 1139 (договір - 3).

19 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О., у зв`язку із укладенням договору - 3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 47414278, відповідно до якого за ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 та внесено відповідний запис № 32056156 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Того ж дня, 19 червня 2019 року, між громадянином Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_7 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_3 , як іпотекодержателем, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О. та зареєстрований у реєстрі за № 1144 (договір іпотеки).

19 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О., у зв`язку з укладенням договору іпотеки, було прийнято рішення про державну реєстрацію іпотеки за індексним № 47416097, відповідно до якого було зареєстровано іпотеку та внесено відповідний запис № 32057766 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О., у зв`язку і з укладенням договору іпотеки було прийнято рішення про державну реєстрацію обтяження за індексним № 47415944, відповідно до якого було зареєстровано заборону на нерухоме майно та внесено відповідний запис № 32057618 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» посилалось на те, що підписи директора ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» на договорі - 1 та договорі - 2 були підроблені невстановленими особами. Відповідно до експертного висновку від 29 серпня 2019 року № 17-3/1366, за результатами проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12019100100006069 судовим експертом Мендриною С. В. було зроблено висновки про те, що: 1) підпис у графі продавець ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» договору купівлі-продажу квартири від 14 червня 2019 року з реєстровим номером 5108, укладеного між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» та ОСОБА_1 , виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою; 2) підпис у графі продавець ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» договору купівлі-продажу машиномісця від 14 червня 2019 року з реєстровим номером 5110, укладеного між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» та ОСОБА_1 , виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою; 3) підпис у графі директор ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» у протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» № 07/06-2019, виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою; 4) підпис у графі продавець директор ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» у акті прийому-передачі за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14 червня 2019 року з реєстровим номером № 5108, виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою; 5) підпис у графі продавець директор ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» у акті прийому-передачі за договором купівлі-продажу машиномісця, посвідченим ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14 червня 2019 року з реєстровим номером 5110, виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою.

З урахуванням викладеного, ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» просило суд:

визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» та ОСОБА_1 від 14 червня 2019 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. та зареєстровано у реєстрі за № 5108;

визнати недійсним договір купівлі-продажу машиномісця № НОМЕР_1 , розташованого в підземному паргінгу за адресою: АДРЕСА_3 , укладений між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» та ОСОБА_1 14 червня 2019 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. та зареєстровано в реєстрі за № 5110;

скасувати запис від 14 червня 2019 року № 32017037 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на машиномісце в підземному паркінгу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 323815180000) за ОСОБА_1 ;

витребувати від громадянина Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_4 на користь ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382);

скасувати запис від 14 червня 2019 року № 32017122 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382) за ОСОБА_1 ;

скасувати запис від 19 червня 2019 року № 32056156 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382) за громадянином Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_7 ;

визнати недійсним договір іпотеки, укладений 19 червня 2019 року між громадянином Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_7 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_3 , як іпотекодержателем, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О. і зареєстрований у реєстрі за № 1144;

скасувати запис від 19 червня 2019 року № 32057766 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іпотеки квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382);

скасувати запис від 19 червня 2019 року № 32057618 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію обтяження (заборона на нерухоме майно) квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року позов ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 14 червня 2019 року між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» та ОСОБА_1 , який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. та зареєстровано у реєстрі за № 5108.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу машиномісця, укладений 14 червня 2019 року між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» та ОСОБА_1 , який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. та зареєстровано у реєстрі за номером 5110.

Скасовано запис від 14 червня 2019 року № 32017037 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на машиномісце в підземному паркінгу № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 323815180000) за ОСОБА_1 .

Витребувано від громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_10 на користь ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» (ідентифікаційний код 35760925, Кловський узвіз, будинок № 7, літера А, офіс 6, м. Київ, 01021) квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382).

Скасовано запис від 14 червня 2019 року № 32017122 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382) за ОСОБА_1 .

Скасовано запис від 19 червня 2019 року № 32056156 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382) за громадянином Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_10 .

Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 19 червня 2019 року між громадянином Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_10 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_3 , як іпотекодержателем, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О. і зареєстрований у реєстрі за № 1144.

Скасовано запис від 19 червня 2019 року № 32057766 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іпотеки квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382).

Скасовано запис від 19 червня 2019 року № 32057618 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію обтяження (заборона на нерухоме майно) квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір - 1 та договір - 2 були підписані не директором ТОВ «Черкасиагроленд Інвест», а невстановленими особами, що свідчить про відсутність волевиявлення ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» на відчуження спірних об`єктів нерухомого майна. Разом із тим суд першої інстанції виходив із того, що задоволенню підлягають і решта позовних вимог, оскільки вони мають похідний характер, у тому числі, і вимога про витребування майна, оскільки спірне нерухоме майно вибуло із володіння власника поза його волею.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Черкасиагроленд Інвест», оскільки оспорювані договори купівлі-продажу були підписані іншими невстановленими особами, а не директором товариства ОСОБА_8 , що свідчить про відсутність волевиявлення ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» на відчуження таких об`єктів нерухомого майна, як квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382) та машиномісце за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 323815180000).

Разом із тим суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив із наявності правових підстав для задоволення іншої частини позовних вимог, оскільки вони мають похідний характер, у тому числі, і вимога про витребування майна, оскільки спірне нерухоме майно вибуло із володіння власника поза його волею.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначив неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 569/1221/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц та від 11 березня 2020 року у справі № 645/589/16-ц.

Також вказує, що суди попередніх інстанцій суди необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункти 3 та 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

На думку представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , договори купівлі-продажу спірної квартири та машиномісця було укладено у відповідності із вимогами закону та статуту ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» на підставі волевиявлення загальних зборів учасників товариства, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність волевиявлення ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» на відчуження спірної квартири у зв`язку із неправильним дослідженням доказів та встановлення обставин справи.

Вважає, що спірна квартира не може бути витребувана у добросовісного набувача, оскільки ОСОБА_10 не було відомо про відсутність права продажу квартири у ОСОБА_1 . Крім того, на думку представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ураховуючи те, що право власності на спірне майно було зареєстровано у передбачений законом спосіб у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що нотаріусом було перевірено правомірність укладення договору та встановлено особу продавця, а також те, що продавцем були надані гарантії законності угоди та необхідні для посвідчення угоди документи, а також ту обставину, що кожній із наданих продавцем документів до є дійсним, у ОСОБА_1 не виникло жодних сумнівів у правомірності укладеного договору та наявності у продавця права власності на спірне майно.

Разом із цим представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 вважає, що пояснення представників позивача та висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Мендриної С. В. від 29 серпня 2019 року № 17-3/1366, складеного за результатом судово-почеркознавчої експертизи, проведеної у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12019100100006069 є недопустимими доказами, оскільки для встановлення наявності чи відсутності волевиявлення позивача на відчуження спірного майна експерту необхідно було перевірити оригінальність підписів ОСОБА_11 та ОСОБА_8 на рішенні загальних зборів учасників, підпису ОСОБА_8 на договорах купівлі-продажу квартири та машиномісця, печаток позивача та ТОВ «Черкасиагроленд», проте висновок експерта складено на підставі виключно підпису ОСОБА_8 , що свідчить про неповноту дослідження та відсутність в ньому необхідної інформації для перевірки обставини щодо волевиявлення, яка має надважливе значення у цій справі.

Вважає, що судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено у витребуванні документів, на підставі яких відчужено спірне майно позивача, та визнано їх недійсними без огляду оригіналів та встановлення ідентичності копіям, що містяться в матеріалах справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року було відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 757/39973/19-ц із Печерського районного суду м. Києва. Зупинено виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

У квітні 2021 року матеріали справи № 757/39973/19-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року у задоволенні клопотання ТОВ «Черкасиагроленд» про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено. Справу призначено до розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Разом із тим ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 червня 2019 року між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382), який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. та зареєстровано в реєстрі за номером 5108 (договір - 1).

14 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А., у зв`язку із укладенням договору - 1 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 47372605, відповідно до якого було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та внесено відповідний запис № 32017122 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

14 червня 2019 року між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу машиномісця в підземному паркінгу АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 323815180000), який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. та зареєстровано в реєстрі за № 5110 (договір - 2).

14 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. у зв`язку із укладенням договору - 2 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 47372532, відповідно до якого було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на машиномісце № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та внесено відповідний запис № 32017037 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19 червня 2019 року між ОСОБА_1 , як продавцем, та громадянином Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_7 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382), який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О. та зареєстровано в реєстрі за № № 1138 та 1139 (договір - 3).

19 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О., у зв`язку із укладенням договору - 3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 47414278, відповідно до якого було зареєстровано за ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , та внесено відповідний запис № 32056156 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19 червня 2019 року між громадянином Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_7 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_3 , як іпотекодержателем, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О. та зареєстрований у реєстрі за № 1144 (договір іпотеки).

19 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О., у зв`язку із укладенням договору іпотеки було прийнято рішення про державну реєстрацію іпотеки за індексним № 47416097, відповідно до якого було зареєстровано іпотеку та внесено відповідний запис № 32057766 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М. О., у зв`язку із укладенням договору іпотеки було прийнято рішення про державну реєстрацію обтяження за індексним № 47415944, відповідно до якого було зареєстровано заборону на нерухоме майно та внесено відповідний запис № 32057618 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За умовами зазначених договорів купівлі-продажу, ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» виступало продавцем об`єктів нерухомого майна, зокрема: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382) та машиномісця за адресою: АДРЕСА_3 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 323815180000).

Відповідно до експертного висновку від 29 серпня 2019 року № 17-3/1366, за результатами проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12019100100006069 судовим експертом Мендриною С. В. було зроблено висновки про те, що: 1) підпис у графі продавець ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» договору купівлі-продажу квартири від 14 червня 2019 року з реєстровим номером 5108, укладеного між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» та ОСОБА_1 , виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою; 2) підпис у графі продавець ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» договору купівлі-продажу машиномісця від 14 червня 2019 року з реєстровим номером 5110, укладеного між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» та ОСОБА_1 , виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою; 3) підпис у графі директор ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» в протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» № 07/06-2019, виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою; 4) підпис у графі продавець директор ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» в акті прийому-передачі за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14 червня 2019 року з реєстровим номером № 5108, виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою; 5) підпис у графі продавець директор ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» в акті прийому-передачі за договором купівлі-продажу машиномісця, посвідченим ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14 червня 2019 року з реєстровим номером 5110, виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою (а. с. 210-220, т. 1).

Пунктом 10.1. статуту ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» передбачено, що управління товариством і контроль за його діяльністю здійснюють: загальні збори учасників - вищий орган товариства; директор - виконавчий орган товариства; ревізійна комісія - контролюючий орган товариства.

У пункті 10.2.11 статуту ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься, зокрема: надання попереднього погодження на укладення будь-яких правочинів (договорів, операцій, тощо), якщо сума будь-якого такого правочину, в будь-якій валюті, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день вчинення правочину, становить або перевищує еквівалент 500 000,00 грн, або зобов`язання за якими можуть тривати більше ніж один рік; надання попереднього погодження на укладення будь-яких правочинів (договорів, операцій, тощо) щодо придбання будь-яких активів чи майна, а також надання попереднього погодження на укладення будь-яких правочинів (договорів, операцій, тощо) на суму будь-якого такого правочину, в будь-якій валюті, що за офіційним курсом НБУ на день вчинення правочину перевищує еквівалент 500 000,00 грн, і які стосуються відчуження або розпорядження будь-якими активами товариства.

Згідно із пунктами 10.3 та 10.4.3 статуту ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» одноособовим виконавчим органом товариства, що здійснює керівництво і управління поточною господарсько-фінансовою та іншою діяльністю товариства є директор. Директор вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів учасників товариства чи інших органів товариства.

У відповідності до підпунктів 10.5.1.1. та 10.5.1.2. статуту ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» директор має право: одноособово, без довіреності укладати правочини і здійснювати дії від імені товариства, за винятком дій (повноважень), віднесених до компетенції загальних зборів та інших органів товариства та з урахуванням обмежень на укладення правочинів, визначених цим статутом; представляти інтереси товариства перед третіми особами.

Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату вчинення оскаржуваних правочинів директором (одноосібний виконавчий орган ТОВ «Черкасиагроленд Інвест») був ОСОБА_8 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Пунктами 3 та 4 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно застосував вказані норми матеріального та процесуального права, встановив фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення та оцінивши письмовий доказ - висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 29 серпня 2019 року № 17-3/1366 у сукупності з іншими дослідженими доказами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорювані договори купівлі-продажу були підписані іншими невстановленими особами, а не директором ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» Петренком Ю. М., що свідчить про відсутність волевиявлення товариства на відчуження таких об`єктів нерухомого майна, як квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382) та машиномісце за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 323815180000).

Матеріали справи також не містять доказів про те, що товариством отримувались кошти за відчужене за спірними договорами указане майно товариства.

Доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій безпідставно прийнятий до уваги доказ - висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи, оскільки експертиза була проведена на підставі ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження № 12019100100006069, тому він не є висновком експерта у цій цивільній справі, відповідно не може бути належними та допустимим доказом у цій справі є необґрунтованими виходячи з наступного.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17 зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 зазначено, що статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно врахував, що висновок експерта підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тому він є належним письмовим доказом у цивільній справі, якому судом була надана належна оцінка у сукупності з іншими дослідженими доказами і у судових рішеннях наведені обґрунтовані мотиви прийняття його до уваги, як письмового доказу.

Колегія суддів враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Такий висновок, узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

Посилання у касаційній скарзі на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки розглянув і відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_12 - ОСОБА_13 про призначення судової комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Призначення експертизи є обов`язковим у разі, якщо клопотання про призначення експертизи заявили обидві сторони. Призначення експертизи є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї зі сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати (стаття 145 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій).

Суду першої інстанції не надходили клопотання обох сторін про призначення судової комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, а в ухвалі від 04 березня 2020 року навів обґрунтовані мотиви відмови у задоволенні відповідного клопотання представника ОСОБА_12 - ОСОБА_13 (а. с. 160-163, т. 2).

Крім того 02 червня 2020 року у судовому засіданні судом першої інстанції було допитано експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_14 , яка проводила експертизу на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні від 22 червня 2019 року № 12019100100006069

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Скасування запису від 14 червня 2019 року № 32017037 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на машиномісце в підземному паркінгу АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 323815180000) за ОСОБА_1 та запису від 14 червня 2019 року № 32017122 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248629980382) за ОСОБА_1 є наслідком визнання договорів купівлі-продажу зазначеного майна недійсними. Реєстрація права власності є наслідком укладення договору та без наявності договору така реєстрація не може зберігати чинність.

Отже ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що скасування оспорюваних записів про державну реєстрацію права власності на спірні квартиру та машиномісце за ОСОБА_1 є належним способом захисту прав позивача та узгоджується із нормами діючого законодавства та встановленими у справі обставинами.

Статтями 317 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Незаконне позбавлення власника права володіння нерухомим майном передбачає наявність у такого власника права на захист порушених прав шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Згідно із статтею 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до визначеного в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Частиною першою статті 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За положеннями статей 387 388 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника. До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця). Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача. Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження. Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна.

Отже однією з підстав витребування майна від добросовісного набувача є вибуття майна з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

При цьому наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача, саме вказану обставину мали довести відповідачі.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею, що є доведеним та встановлено судом в межах розгляду цієї справи.

Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 569/1221/16 та від 14 листопада 2018 у справі № 183/1617/16.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що волевиявлення позивача, як законного власника, на відчуження спірної квартири АДРЕСА_1 не було. ОСОБА_1 набув право власності на спірну квартиру незаконно та у подальшому відчужив її на користь ОСОБА_4 .

Доводи касаційної скарги про те, що договори купівлі продажу спірної квартири та машиномісця були укладені за наявності волевиявлення ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» та у відповідності до вимог чинного законодавства України та статуту позивача, оскільки 07 червня 2019 року загальні збори учасників товариства висловили волевиявлення на відчуження спірної квартири та машиномісця шляхом прийняття відповідного рішення, оформленого протоколом від 07 червня 2019 року № 07/06-2019 й саме на підставі зазначеного рішення загальних зборів учасників було укладено договори купівлі-продажу квартири та машиномісця з ОСОБА_1 є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частинами першою та третьою статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Пунктом 10.1 статуту ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» передбачено, що управління товариством і контроль за його діяльністю здійснюють: загальні збори учасників - вищий орган товариства; директор - виконавчий орган товариства; ревізійна комісія - контролюючий орган товариства.

У пункті 10.2.11 статуту ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься, зокрема: надання попереднього погодження на укладення будь-яких правочинів (договорів, операцій, тощо), якщо сума будь-якого такого правочину, в будь-якій валюті, що за офіційним курсом Національного банку України на день вчинення правочину, становить або перевищує еквівалент 500 000,00 грн, або зобов`язання за якими можуть тривати більше ніж один рік; надання попереднього погодження на укладення будь-яких правочинів (договорів, операцій, тощо) щодо придбання будь-яких активів чи майна, а також надання попереднього погодження на укладення будь-яких правочинів (договорів, операцій, тощо) на суму будь-якого такого правочину, в будь-якій валюті, що за офіційним курсом Національного банку України на день вчинення правочину перевищує еквівалент 50 0000,00 грн, і які стосуються відчуження або розпорядження будь-якими активами товариства.

Відповідно до підпунктів 10.5.1.1 10.5.1.2 статуту ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» директор має право: одноособово, без довіреності укладати правочини і здійснювати дії від імені товариства, за винятком дій (повноважень), віднесених до компетенції загальних зборів та інших органів товариства та з урахуванням обмежень на укладення правочинів, визначених цим статутом; представляти інтереси товариства перед третіми особами.

Таким чином, правочини на відчуження майна ТОВ «Черкасиагроленд Інвест», на суму що перевищує 50 0000,00 грн укладаються (підписуються) від імені товариства директором товариства, за умови попереднього погодження укладення такого правочину загальними зборами учасників товариства.

Матеріалами справи не встановлено наявності попереднього погодження загальними зборами учасників товариства укладення оспорюваних правочинів. Як встановлено судами, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 14 червня 2019 року та договір купівлі-продажу машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: Кловський увіз, № 7-А, м. Київ, від 14 червня 2019 року не були підписані директором ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» Петренком Ю. М., до повноважень якого було віднесено укладення правочинів від імені товариства, а були підписані іншою невстановленою особою, що підтверджено указаним вище письмовим доказом, яким є експертний висновок від 29 серпня 2019 року № 17-3/1366.

Разом із цим, зазначеним письмовим доказом було підтверджено, що підпис у графі директор ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» у протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» № 07/06-2019 щодо вирішення питання про відчуження майна ТОВ «Черкасиагроленд Інвест», виконано не ОСОБА_8 , а іншою особою.

Отже, доводи позивача про те, що зазначене рішення товариства про відчуження спірного майна товариством не приймалося, а було підроблено невстановленими особами, є обґрунтованими та підтверджуються дослідженими доказами.

Посилання у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем квартири, оскільки йому не було відомо про відсутність права продажу квартири у ОСОБА_1 , придбання квартири відбулося на підставі оплатного договору, тому витребування від нього спірної квартири є незаконним, є необґрунтованими, виходячи із того, що навіть за умови добросовісності ОСОБА_4 при набутті у власність спірної квартири, наявні визначені статтею 388 ЦК України підстави для витребування квартири з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_4 , у зв`язку із тим, що вказаний об`єкт нерухомого майна вибув із володіння власника ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» поза його волею.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм матеріального й процесуального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 569/1221/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц та від 11 березня 2020 року у справі № 645/589/16-ц, на які заявник посилався у касаційній скарзі, є необґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду.

У справі № 645/4220/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог за первісним позовом про витребування спірної квартири у відповідача, який є добросовісним набувачем, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, оскільки в такому випадку на відповідача буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Тому в задоволенні цих позовних вимог належить відмовити.

Проте, з огляду на встановлення у справі, яка переглядається того, що оспорювані договори купівлі-продажу були підписані не директором ТОВ «Черкасиагроленд Інвест», а невстановленими особами, що свідчить про відсутність волевиявлення товариства на відчуження спірних об`єктів нерухомого майна, тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин висновки, викладені у зазначеній постанові Верховного Суду.

Само по собі посилання на справи з подібними правовідносинами, але з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення.

Положеннями статті 661 ЦК України передбачена відповідальність продавця у разі відсудження товару у покупця.

У разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що витребування спірного майна з чужого незаконного володіння є ефективним способом захисту порушеного права позивача на майно, та врахувавши, що право власності дійсного власника у такому випадку презюмується, і не припинялося із втратою ним цього майна, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишає без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо клопотання про закриття касаційного провадження

У березні 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» про закриття касаційного провадження у справі № 757/39973/19-ц (провадження № 61-1118св21), у якому заявник посилається на те, що Верховним Судом безпідставно відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, оскільки у касаційній скарзі не наведено посилання на конкретну підставу, визначену статтею 389 ЦПК України, оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій.

Підстав для закриття касаційного провадження відповідно до статті 396 ЦПК України про що зазначало у своєму клопотанні ТОВ «Черкасиагроленд Інвест», колегією суддів не встановлено.

Щодо клопотання ТОВ «Черкасиагроленд Інвест» про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засідання з викликом сторін слід відмовити, оскільки суд касаційної інстанції не знаходить для цього підстав і потреби у наданні пояснень немає.

Щодо зупинення виконання рішення суду

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року було зупинено виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання судового рішення на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400 409 410 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта