ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 757/50671/18-ц

провадження № 61-7669св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Колокольніков Вадим Анатолійович, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва у складі судді Підпалого В. В. від 09 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Сушко Л. П., від 08 травня 2025 року і ухвалив таку постанову.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

2. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що сторона позивачки завчасно була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, проте, маючи обов`язок приймати участь у судових засіданням по справі, у підготовчі засідання повторно не з`явилися та не зверталася до суду з повідомленнями про поважність причин особистої неявки та із заявою про розгляд справи без її участі, а тому позов слід залишити без розгляду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

4. Постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 квітня 2024 року - без змін.

5. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять клопотань представника позивачки про розгляд справи за її відсутності, розгляд справи відкладався на іншу дату з метою повторного повідомлення сторони позивачки про дату, час та місце засідання, отже суд першої інстанції правомірно залишив позов без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у зв`язку з повторною неявкою позивачки в судове засідання.

Узагальнені доводи касаційної скарги

6. 21 червня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Колокольніков В. А., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2025 року, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Підставою касаційного оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 квітня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 травня 2025 року заявниця зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

8. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 223 257 ЦПК України. Вказані положення щодо наслідків повторної неявки позивача стосуються саме неявки в судове засідання для розгляду справи по суті, а не в підготовче засідання. Суди неправильно застосували норми процесуального права, що регулюють наслідки неявки сторін, та проігнорували чітке розмежування між підготовчим провадженням та розглядом справи по суті.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

9. Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/50671/18-ц та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. Позивачка ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_4 , Колокольніков В. А. в підготовче засідання 21 березня 2024 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у встановленому законом порядку, про поважність причин своєї неявки суд повідомлено не було.

11. За наслідками неявки сторони позивача в підготовче засідання 21 березня 2024 року наступне підготовче засідання відкладено на 09 квітня 2024 року.

12. У підготовче засідання 09 квітня 2024 року позивачка - ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_4 , Колокольніков В. А. повторно не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, у встановленому законом порядку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

13. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

14. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

15. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

16. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

17. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

18. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

19. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

20. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

21. Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

22. Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

23. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

24. За змістом частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

25. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

26. Правове значення в такому разі має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17).

27. Подібні висновки сформульовано у постановах Верховного Суду

від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21.

28. Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3

частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

29. Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (постанова Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі № 522/2301/19).

30. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

31. Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно застосував приписи частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання і від неї та/або її представників не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

32. Встановлено, що підготовче засідання 21 березня 2024 року було відкладено на іншу дату з метою повторного повідомлення сторони позивачки про дату, час та місце засідання. У підготовче засідання, призначене на 09 квітня 2024 року позивачка - ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_4 , Колокольніков В. А. не з`явилися, про дату час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

33. З метою повідомлення сторони позивачки про дату, час та місце судових засідань, районним судом вжито достатніх передбачених законом заходів повідомлення учасників справи.

34. Позивачка не спростовує факт її належного повідомлення про розгляд справи 21 березня 2024 року та 09 квітня 2024 року. Вона та її представники, маючи обов`язок приймати особисту участь у судових засіданнях по справі, повторно не з`явилися у засідання та повторно не повідомили суд про причини особистої неявки в судові засідання, заяв про розгляд справи без їх участі до початку судового засідання від сторони позивачки не надходило.

35. Слід погодити з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, оскільки неявка позивачки та/або її представників у судове засідання, призначене на 09 квітня 2024 року, є повторною; про судові засідання, призначені на 21 березня 2024 року та

на 09 квітня 2024 року, позивачка була повідомлена належним чином; заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала.

36. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

37. Слід врахувати той факт, що справа розглядалася у суді першої інстанції з жовтня 2018 року, а тому сторона позивачки мала відповідально та ретельно ставитися до своїх процесуальних обов`язків, враховуючи зокрема розумні строки розгляду справи.

38. Оскільки належних доказів, які б підтверджували неможливість явки в підготовчі засідання суду позивачкою не представлено, відтак суд першої інстанції не встановив обставин, які б перешкоджали позивачці з`явитись в підготовче засідання чи забезпечити явку своїх представників та вжити заходів щодо участі у розгляді цієї справи.

39. Доводи касаційної скарги про те, що приписи статті 223 ЦПК України щодо залишення позову без розгляду не поширюються на випадки повторної неявки позивача у підготовче засідання, спростовані приписами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, в редакції Закону України № 3200-IX від 29 червня

2023 року, яка була чинною на час залишення позову без розгляду.

40. Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду,

сформульованими у постанові від 04 липня 2025 року у справі № 521/1461/20 (провадження № 61-3824св25).

41. За встановлених обставин, висновки судів попередніх інстанції не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилалася заявниця у касаційній скарзі.

42. Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позову без розгляду не спростовують, на законність оскаржених судових не впливають.

43. За загальним правилом, передбаченим частиною другою статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

44. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

45. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку про неправильне застосуванням судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Колокольніков Вадим Анатолійович, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович