ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 757/6487/21-к

провадження № 51-3548 км 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_4

суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8

представника заявника адвоката ОСОБА_9

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представників заявника - адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 3 червня 2021 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 3 червня 2021 року апеляційну скаргу представників заявника ОСОБА_10 та ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представники заявника - адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважають ухвалу апеляційного суду незаконною і такою, що не відповідає вимогам ст. 395 КПК. Вказують, що строк на апеляційне оскарження ними не був пропущений, оскільки оскаржувану ухвалу адвокат ОСОБА_2, у відповідь на її адвокатський запит, отримала лише 23 травня 2021 року. При цьому зазначають, що ОСОБА_1 в судове засідання у встановленому законом порядку не викликався, а судове рішення за його скаргою було прийнято за його відсутності. Крім того вказують, що копію ухвали слідчого судді ОСОБА_1 не отримував. Також просять звернути увагу на те, що за засобами зв`язку ОСОБА_1 не викликався в судове засідання, оскільки у системі електронного документообігу Верховної Ради України відсутня реєстрація вхідної кореспонденції від Печерського районного суду м. Києва на ім`я народного депутата України ОСОБА_1 . На думку представників, апеляційний суд формально зазначив, що апеляційну скаргу подано із пропуском встановленого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК строку, у зв`язку з чим дійшов помилково висновку про повернення апеляційної скарги представникам ОСОБА_1 .

Позиції інших учасників судового провадження

Представник заявника- адвокат ОСОБА_13 підтримав подану касаційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Прокурор ОСОБА_15 вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила її залишити без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи представника заявника- адвоката ОСОБА_14 та прокурора ОСОБА_8 перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до положень ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

А згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Разом з тим, доводи представників заявника - адвокатівОСОБА_16. та ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_1 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є необґрунтованими.

Так, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як установлено у п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Відповідно ж до положень ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 9 ст. 135 КПК особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимальним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Водночас, як убачається з матеріалів провадження та як обґрунтовано зазначив про це суд апеляційної інстанції, розгляд скарги ОСОБА_1 відбувся у судовому засіданні, з викликом осіб, які подали скаргу, однак заявник, будучи повідомлений належним чином про день та час призначеного судового розгляду його скарги, в судове засідання двічі не з`явився.

При цьому в матеріалах провадження містяться довідки від 11 лютого 2021 року та від 26 лютого 2021 року про відправлення СМС-повідомлень ОСОБА_1 про дату та час розгляду скарги останнього, зі змісту яких убачається, що зазначені повідомлення були доставлені ОСОБА_1 на номер мобільного телефону, вказаний ним у скарзі (а.п. 17, 21).

З огляду на вказане, п`ятиденний строк оскарження у цьому випадку обчислюється, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, а саме з дня оголошення ухвали слідчого судді.

Отже, суддя апеляційного суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що апеляційну скаргу представниками заявника ОСОБА_17 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року подано 28 травня 2021 року, тобто з пропуском передбаченого ст. 395 КПК строку на апеляційне оскарження та, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, повернув апеляційну скаргу як таку, що подана із пропуском строку на її подачу і особа не заявила клопотання про його поновлення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

А тому касаційну скаргу представників заявника - адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 3 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги представникам заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року залишити без зміни, а касаційну скаргу представників заявника - адвокатівОСОБА_18 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_19 ОСОБА_20 ОСОБА_21