ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

справа № 757/9188/20-к

провадження № 51-2493км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

виправданого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000002391, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Паніванівка Семенівського району Полтавської області, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, наухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2022 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2021 рокуОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано, оскільки не доведено, що в його діяннях є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК.

За обставин, детально викладених у обвинувальному акті, органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому що, будучи розпорядженням Полтавського міського голови від 16 лютого 2011 року № 38-о призначеним на посаду начальника управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - УЖКГ) з 16 лютого 2011 року, та відповідно до положення про це управління, здійснюючи персональну відповідальність за цільове використання та розпорядження коштами в межах отриманого фінансування, затвердження кошторису доходів і видатків на утримання апарату УЖКГ, здійснення платежів відповідно до кошторисів, забезпечення ведення бухгалтерського обліку та звітності, укладання угод, договорів, погодження договірних цін, розрахунків, кошторисів, перевірку актів виконаних робіт підрядних організацій та ін., був службовою особою та виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

До 2016 року технічний нагляд за будівництвом та реконструкцією об`єктів, у яких УЖКГ виступало замовником, здійснювався структурним підрозділом управляння - відділом технагляду з благоустрою та капітального ремонту житлового фонду.

Проте, ОСОБА_6 , маючи об`єктивну можливість здійснювати технічний нагляд за будівництвом та реконструкцією об`єктів силами очолюваного ним УЖКГ, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, діючи в інтересах ФОП ОСОБА_8 , близькі родичі якої працювали як у Полтавській міській раді, так і в УЖКГ, а також начальника відділу технагляду з благоустрою та капітального ремонту житлового фонду ОСОБА_9 , котрий мав кваліфікаційний сертифікат інженера з технічного нагляду серії НОМЕР_1 виданий у 2015 році за спеціалізацією «Технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд», звільнив його із займаної посади 25 квітня 2016 року і всіх інших працівників управління, які мали кваліфікаційний сертифікат на здійснення технічного нагляду, а саме: головних спеціалістів цього ж відділу ОСОБА_10 - 25 квітня 2016 року, ОСОБА_11 - 27 травня 2016 року, заступника начальника управління з питань утримання житлового фонду ОСОБА_12 - 24 травня 2016 року.

Водночас фізична особа-підприємець ОСОБА_8 за трудовими договорами прийняла на роботу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з 26 квітня 2016 року, ОСОБА_11 - з 31 травня 2016 року, ОСОБА_12 - з 1 червня 2016 року на яких, після звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування, почали поширюватися обмеження визначені у ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами - підприємцями, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців; розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв`язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом; протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошових коштів з бюджету без законних на те підстав, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 не має кваліфікаційного сертифікату інженера з технічного нагляду, а ОСОБА_9 має сертифікат за спеціалізацією «Технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд», який водночас не давав права здійснювати технічний нагляд на об`єктах будівництва III, IV і V категорії складності та за будівництвом доріг, і на якого поширювалися вищенаведені обмеження, передбачені ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, ОСОБА_6 у своєму службовому кабінеті на АДРЕСА_2 , упродовж травня-грудня 2016 року уклав та підписав 69 договорів на здійснення технічного нагляду за капітальним ремонтом вулиць у м. Полтаві (детально зазначених у обвинувальному акті) із ОСОБА_8 достовірно знаючи, що фактично вказані роботи виконуватиме ОСОБА_9 .

Відповідно до цих договорів виконавець брав участь у введенні об`єкта в експлуатацію в частині визначення балансової вартості об`єкту, в роботі робочої та приймальної комісії з приймання закінченого об`єкта будівництва.

Будучи достовірно обізнаним про норми будівельного законодавства, знаючи що жоден з наведених у вирку об`єктів не введено в експлуатацію, а ним не подавалися відповідні декларації до органу державного архітектурно-будівельного контролю, ОСОБА_6 у своєму службовому кабінеті, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно з метою одержання ОСОБА_8 грошових коштів без законних на те підстав, 29 грудня 2016 року підписав, завірив печаткою та видав їй розрахунки вартості здійснення технічного нагляду (додатки № 1 до 69 договорів), до яких були внесені недостовірні відомості про те, що у розрахунок включено роботи з визначення балансової вартості об`єкта та введення об`єкта в експлуатацію у 7-ми відсотковому розмірі від глав 1-7 зведеного кошторисного розрахунку, хоча в дійсності такі роботи виконані не були, тобто розрахунок вартості здійснення технічного нагляду був завищений.

Після закінчення у ОСОБА_9 обмежень з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій місцевого самоврядування, визначених ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_6 , продовжуючи свою злочинну діяльність, всупереч інтересам служби, діючи з метою одержання ОСОБА_9 грошових коштів без законних на те підстав, упродовж квітня-грудня 2017 року уклав та підписав ще 40 договорів на здійснення технічного нагляду за капітальним ремонтом вулиць у м. Полтаві вже безпосередньо з ОСОБА_9 достовірно знаючи, що він має сертифікат за спеціалізацією «Технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд», який не давав права здійснювати технічний нагляд на об`єктах будівництва III, IV і V категорії складності та за будівництвом доріг.

Будучи достовірно обізнаним про норми будівельного законодавства, знаючи що жоден з цих 40 об`єктів не введено в експлуатацію, а ним не подавалися відповідні декларації до органу державного архітектурно-будівельного контролю, ОСОБА_6 у своєму службовому кабінеті, діючи умисно в інтересах ОСОБА_9 , 27 грудня 2017 року підписав, завірив печаткою та видав йому розрахунки вартості здійснення технічного нагляду (додатки № 1 до цих 40 договорів) до яких внесені недостовірні відомості про те, що у розрахунок включено роботи з визначення балансової вартості об`єкта та введення об`єкта в експлуатацію у 9-ми відсотковому розмірі від глав 1-7 зведеного кошторисного розрахунку, хоча в дійсності такі роботи виконані не були, тобто розрахунок вартості здійснення технічного нагляду був завищений

Вартість виконаних у 2016 році робіт з технічного нагляду завищено на загальну суму 179 057,36 грн, яка УЖКГ, у тому числі на підставі розрахунків наданих за вказівкою ОСОБА_6 до управління Державної казначейської служби у м. Полтаві, упродовж червня-грудня 2016 року перерахована на банківський рахунок ОСОБА_8 у повному обсязі.

Вартість виконаних у 2017 році робіт з технічного нагляду завищено на загальну суму 255 789,28 грн, яка УЖКГ, у тому числі на підставі розрахунків наданих за вказівкою ОСОБА_6 до управління Державної казначейської служби у м. Полтава, упродовж травня-грудня 2017 року перерахована на банківський рахунок ОСОБА_9 у повному обсязі.

Таким чином загальна вартість виконаних у 2016-2017 роках робіт з технічного нагляду завищена на загальну суму 434 846,64 грн, яка УЖКГ, у тому числі на підставі розрахунків наданих за вказівки ОСОБА_6 до управління Державної казначейської служби у м. Полтаві, перерахована на банківські рахунки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у повному обсязі, чим спричинено територіальній громаді м. Полтави збитків у вигляді матеріальної шкоди, розмір якої більш ніж в 250 разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

Реалізувавши свій умисел спрямований на одержання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошових коштів з бюджету без законних на те підстав, ОСОБА_6 у 2018 році знову призначив ОСОБА_9 начальником відділу управління.

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 інкримінувалося вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК (видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів).

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 26 травня 2022 рокувирок суду першої інстанції залишив без змін.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів прокурор зазначає, що місцевий суд:

- послався на звіт аудитора та висновок експерта наданих стороною захисту, водночас не надав належної оцінки доказам сторони обвинувачення, а саме: довідці Держаудитслужби від 7 червня 2019 року та висновку судової економічної експертизи від 17 липня 2019 року № 1060;

- помилково зазначив, що чинний КПК не передбачає залучення слідчим, прокурором, слідчим суддею спеціаліста для проведення перевірок, в тому числі Держаудитслужбою, а її результати визнав протиправними та такими, що не можуть бути джерелом доказів, в тому числі для подальшої судової економічної експертизи № 1060 за концепцією «плодів отруйного дерева». Наведене, на думку прокурора, суперечить положенням ч. 2 ст. 93 КПК, згідно з якими сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом;

- судом апеляційної інстанції не враховано положення ст. 71 КПК (в редакції станом на грудень 2018 року), відповідно до яких спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.

Разом з тим у касаційній скарзі прокурор зазначає, що:

- органом розслідування отримано всі наявні документи, з урахуванням яких, орган державного фінансового контролю зміг виявити збитки та визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку, про що і складено довідку Держаудитслужби від 7 червня 2019 року, а висновок експерта № 1060 підтвердив правильність цих розрахунків;

- сукупність усіх доказів наданих стороною обвинувачення свідчить про наявність в діях ОСОБА_6 зловживання своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки та наявність службового підроблення;

- суди проігнорували факт наявності у матеріалах кримінального провадження договорів, актів приймання виконаних робіт, інформації департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 18.01.2019 № 1016-1.15/110, аналіз яких вказує, що декларації про початок будівельних робіт видані раніше за дату укладення договору або взагалі відсутні, тобто дозвільні документи вже були отримані Замовником на момент укладання договору, декларації про готовність об`єкта до експлуатації видані після підписання актів приймання-передачі робіт та відповідно оплати або взагалі відсутні, тобто ОСОБА_6 умисно підписано та видано договори з додатками в яких містилися недостовірні дані про необхідність виконання робіт, які вже були виконані (щодо декларацій про початок будівництва), або про те, що роботи вже виконані, тоді як вони виконані не були (щодо отримання декларацій про готовність об`єкта) і, відповідно, у яких була завищена вартість робіт;

- суди не надали оцінки вимогам ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», оскільки ОСОБА_9 мав сертифікат лише за спеціалізацією «Технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд», тобто не мав права виконувати технічний нагляд за ремонтом доріг, що підтверджується також інформацією єдиного уповноваженого з цих питань органу - Гільдії інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури.

Крім того у касаційній скарзі прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції:

- залишив поза увагою доводи прокурора про те, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 8 серпня 2019 року, на підставі якої проведено експертизу № 1530/1531, котру надано стороною захисту до суду та покладено в основу виправдувального вироку, винесена за клопотанням слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_13 , який жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 не мав, тому, на думку прокурора, цей висновок експерта є недопустимим доказом та таким, що отриманий в порядку, не передбаченому КПК. Оскільки ця експертиза покладена в основу висновку експерта від 23 січня 2020 року, то і ці результати мають бути визнані недопустимим доказом за принципом «плодів отруйного дерева»;

- залишив поза увагою доводи прокурора про те, що місцевий суд на 10 арк. у вироку послався не на всі докази, надані стороною обвинувачення, і, відповідно, оцінки їм не надав, на відміну від доказів сторони захисту;

- не надав правової оцінки наявним у матеріалах кримінального провадження доказам з огляду на положення статей 22 23 94 95 КПК;

- не дотримався вимог ст. 419 КПК, не навів переконливих мотивів на спростування доводів прокурора та не обґрунтував свого рішення належним чином, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про правильність застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність та необхідність залишення виправдувального вироку щодо ОСОБА_6 без змін, а апеляційної скарги прокурора - без задоволення.

За таких обставин порушення норм кримінального процесуального закону, допущені судом апеляційної інстанції є такими, що істотно впливають на обґрунтованість та мотивованість прийнятого рішення (ч. 1 ст. 412 КПК), та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, на думку прокурора, свідчать про необхідність скасування ухвали апеляційного суду.

Позиції учасників судового провадження

Від захисника надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.

У судовому засіданні:

- прокурор підтримав касаційну скаргу;

- виправданий та захисник просили залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу прокурора- без задоволення.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, ч 1 ст. 412 КПК визначено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як убачається зі змісту статті 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції під час перегляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 вищезазначених норм закону не дотримався.

Так у частинах 1, 2, 3 ст. 71 КПК (в редакції на грудень 2018 року) зазначено, що спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що у апеляційній скарзі сторона обвинувачення посилалася на те, що суд першої інстанції помилково зазначив, що чинний КПК не передбачає залучення слідчим, прокурором, слідчим суддею спеціаліста для проведення перевірок, в тому числі Держаудитслужбою, а її результати визнав протиправними та такими, що не можуть бути джерелом доказів, в тому числі для подальшої судової економічної експертизи № 1060 за концепцією «плодів отруйного дерева».

Проте відповідним доводам апеляційної скарги прокурора про те, що у цьому кримінальному провадженні залучався спеціаліст на підставі ст. 71 КПК не було надано належної оцінки.

Згідно зі ст. 94 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Таким чином експертиза є одним із окремих процесуальних джерел доказів.

Крім цього, згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 332 КПК суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.

Проте, зазначивши про недостовірність та неповноту висновку експерта № 1060, у супереч вищевказаним положенням КПК, суди належним чином не мотивували таке рішення у сукупності з іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні та за наявності протилежного висновку комплексної експертизи №2386/2396 не усунули виявлених суперечностей у порядку, передбаченому ст. 332 КПК.

Крім цього, слушними є доводи сторони обвинувачення про те, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора стосовно наявності у матеріалах кримінального провадження договорів, актів приймання виконаних робіт, інформації департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 18 січня 2019 року № 1016-1.15/110, аналіз яких, на думку прокурора, вказує на те, що декларації про початок будівельних робіт видані раніше за дату укладення договору або взагалі відсутні, тобто дозвільні документи вже були отримані Замовником на момент укладання договору, декларації про готовність об`єкта до експлуатації видані після підписання актів приймання-передачі робіт та відповідно оплати або взагалі відсутні, тобто ОСОБА_6 умисно підписано та видано договори з додатками, в яких містилися недостовірні дані про необхідність виконання робіт, які вже були виконані (щодо декларацій про початок будівництва), або про те, що роботи вже виконані, тоді як вони виконані не були (щодо отримання декларацій про готовність об`єкта) і, відповідно, у яких була завищена вартість робіт.

Такими, що заслуговують є також доводи касаційної скарги прокурора стосовно того, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та не навів жодних спростувань доводів апеляційної скарги прокурора про те, що:

- ухвала Печерського районного суду м. Києва від 8 серпня 2019 року, на підставі якої проведено експертизу № 1530/1531, винесена за клопотанням слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_13 , який процесуального статусу у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 не мав;

- суд першої інстанції не надав оцінки вимогам ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», оскільки ОСОБА_9 мав сертифікат лише за спеціалізацією «Технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд», тобто не мав права виконувати технічний нагляд за ремонтом доріг, що підтверджується також інформацією єдиного уповноваженого з цих питань органу - Гільдії інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури;

- місцевий суд на 10 арк. у вироку послався не на всі докази, надані стороною обвинувачення, і, відповідно, оцінки їм не надав, на відміну від доказів сторони захисту.

З вищенаведеного убачається, щосуд апеляційної інстанції усупереч положень ст. 419 КПК не дав належну оцінку усім доводам апеляційної скарги сторони обвинувачення, чим допустив істотні порушення норм кримінального процесуального закону, які могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК) і відповідно доп. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду провадження в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК, надати оцінку всім доводам апеляційних скарг та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 419, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні, задовольнити.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2022 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3