Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 758/11472/17

провадження № 61-20235св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство «Интер РАО ЕЭС»,

представник заявника - Калітвенцев Ігор Миколайович,

боржник - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Интер РАО ЕЭС» на ухвалу Київського апеляційного суду, у складі судді Голуб С. А., від 11 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Интер РАО ЕЭС» (далі - ПАТ «Интер РАО ЕЭС») звернулось до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (далі - МКАС при ТПП РФ) № 1800/142/2859 від 23 серпня 2016 року у справі № 142/2015 за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго») до ПАТ «Интер РАО ЕЭС» про зобов`язання підписати та повернути екземпляри актів прийому-передачі електроенергії, актів купівлі-продажу електроенергії, стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ПАТ «Интер РАО ЕЭС» до ДПЗД «Укрінтеренерго» про стягнення грошових коштів.

Заяву ПАТ «Интер РАО ЕЭС» мотивовано тим, щорішенням МКАС при ТПП РФ № 1800/142/2859 від 23 серпня 2016 року у справі № 142/2015 стягнуто із ДПЗД «Укрінтеренерго» на користь ПАТ «Интер РАО ЕЭС» заборгованість по контракту у розмірі 330 159 392,77 російських рублів, неустойку у розмірі 117 373 321,99 російських рублів, а також неустойку у розмірі 0,1 % від суми основного боргу у розмірі 330 159 392,77 російських рублів за кожен день прострочення, починаючи з 08 квітня 2016 року по день фактичної сплати суми боргу, а також суму сплаченого арбітражного збору у розмірі 2 415 039 російських рублів.

Посилаючись на зазначені обставини та звертаючи увагу на те, що рішення МКАС при ТПП РФ № 1800/142/2859 від 23 серпня 2016 року у справі № 142/2015 набрало законної сили, ПАТ «Интер РАО ЕЭС» просило суд визнати вказане рішення та надати дозвіл на його виконання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва, у складі судді Гребенюка В. В., від 13 вересня 2018 року ПАТ «Интер РАО ЕЭС» відмовлено у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ № 1800/142/2859 від 23 серпня 2016 року у справі № 142/2015.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення МКАС при ТПП РФ № 1800/142/2859 від 23 серпня 2016 року у справі № 142/2015 використовується Російською Федерацією як засіб торговельно-економічної війни, порушує публічний порядок, суперечить інтересам України, викладеним у стратегії національної безпеки, що затверджена рішенням Ради національної безпеки та оборони України, введеним у дію Указом Президента України № 287/2015 від 26 травня 2015 року, що підпадає під положення пункту 7 частини другої статті 468 ЦПК України.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Интер РАО ЕЭС» на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року повернуто особі, яка її подала, з підстав, визначених пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року ПАТ «Интер РАО ЕЭС» відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року.

Визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року, що викладені у клопотанні ПАТ «Интер РАО ЕЭС» про поновлення процесуального строку.

Апеляційну скаргу ПАТ «Интер РАО ЕЭС» на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року ПАТ «Интер РАО ЕЭС» відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року.

Визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року, що викладені у клопотанні ПАТ «Интер РАО ЕЭС» про поновлення процесуального строку від 04 жовтня 2019 року.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Интер РАО ЕЭС» на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявником не вказано поважних причин недотримання процесуального строку, передбаченого на апеляційне оскарження, які б могли слугувати підставою для його поновлення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року ПАТ «Интер РАО ЕЭС» подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що висновки апеляційного суду є упередженими та необ`єктивними. Апеляційним судом не наведено достатніх мотивів чи обґрунтувань щодо заявленого скаржником клопотання про поновлення процесуального строку, передбаченого на апеляційне оскарження судового рішення. Крім того, апеляційним судом не було враховано, що ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд застосував положення норм процесуального права, що підлягало до застосування при визнанні та зверненні до виконанні рішення іноземного суду, а не визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

30 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ДПЗД «Укрінтеренерго» у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи

Рішенням МКАС при ТПП РФ № 1800/142/2859 від 23 серпня 2016 року у справі № 142/2015 стягнуто із ДПЗД «Укрінтеренерго» на користь ПАТ «Интер РАО ЕЭС» заборгованість за контрактом у розмірі 330 159 392,77 російських рублів, неустойку у розмірі 117 373 321,99 російських рублів, а також неустойку у розмірі 0,1 % від суми основного боргу у розмірі 330 159 392,77 російських рублів за кожен день прострочення, починаючи з 08 квітня 2016 року по день фактичної сплати суми боргу, а також суму сплаченого арбітражного збору у розмірі 2 415 039 російських рублів.

Згідно з довідкою МКАС при ТПП РФ № 1800-142/3746 від 27 жовтня 2016 року вказане рішення від 23 серпня 2016 року набрало законної сили з дня його винесення.

У серпні 2017 року ПАТ «Интер РАО ЕЭС» звернулось до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ № 1800/142/2859 від 23 серпня 2016 року у справі № 142/2015.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року ПАТ «Интер РАО ЕЭС» відмовлено у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ № 1800/142/2859 від 23 серпня 2016 року у справі № 142/2015 (т. 1, а.с. 162-166).

У вересні 2018 року на адресу ПАТ «Интер РАО ЕЭС» було направлено копію ухвали місцевого суду (т. 1, а.с. 167).

10 жовтня 2018 року представником ПАТ «Интер РАО ЕЭС» наручно отримано копію ухвали Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року (т. 1, а.с. 169).

25 жовтня 2018 року ПАТ «Интер РАО ЕЭС» подано апеляційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року (т. 1, а.с. 176).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Интер РАО ЕЭС» на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року повернуто особі, яка її подала, з підстав, визначених пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (т.1, а.с. 187-189).

Повторно з апеляційною скаргою на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року ПАТ «Интер РАО ЕЭС» звернулось 13 вересня 2019 року. Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду (т. 1, а.с. 214-220, 226-237, 250).

Клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення мотивовано тим, що заявник не був присутнім під час постановлення оскарженої ухвали, попередню апеляційну скаргу було подано у межах строків, передбачених на апеляційне оскарження судового рішення, однак її було повернуто з підстав, визначених пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, а уповноважений представник заявника ознайомився із текстом оскарженого судового рішення лише 13 вересня 2019 року під час ознайомлення із матеріалами справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року ПАТ «Интер РАО ЕЭС» відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року, наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків (т.2 а.с. 3-5).

04 жовтня 2019 року на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року представником ПАТ «Интер РАО ЕЭС» - Калітвенцевим І. М. подано клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року, яке мотивовано тим, що заявник тривалий час не міг знайти адвоката, який має право на здійснення адвокатської діяльності на території України для представлення своїх інтересів у суді. Такі пошуки тривали з 07 листопада 2018 року по 13 вересня 2019 року (т.2 а.с. 12-20).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року, причини, наведені у клопотанні ПАТ «Интер РАО ЕЭС» від 04 жовтня 2019 року, пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року визнано неповажними, а у відкритті апеляційного провадження відмовлено (т.3, а.с. 40-44).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями частини сьомої статті 479 ЦПК України ухвала суду про визнання і надання дозволу на виконання або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження рішення суду.

Згідно із статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав про те, що заявником не доведено та не вказано поважних причин недотримання процесуального строку передбаченого на апеляційне оскарження, які б могли слугувати підставою для його поновлення.

Відповідно до положень статті 129 Конституції України та статті 2 ЦПК України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Можливість (право) оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

За загальним правилом апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин цього строку.

Встановивши, що під час проголошення оскаржуваного в апеляційному порядку судового рішення у судовому засіданні представник ПАТ «Интер РАО ЕЭС» не був присутній та врахувавши, що повний текст оскаржуваного рішення суду заявник отримав 10 жовтня 2018 року, а повторна апеляційна скарга подана 13 вересня 2019 року, суд апеляційної інстанції, надавши належну оцінку наведеним заявником підставам для поновлення процесуального строку, дійшов правильного висновку про їх неповажність.

Посилання у касаційній скарзі на неможливість вчасно отримати правничу допомогу та тривалий пошук адвоката (фактично рік), який має право на здійснення адвокатської діяльності на території України для представлення своїх інтересів у суді, не може сприйматися судом як підстава для поновлення стоку.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усупереч доводам касаційної скарги, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги норм процесуального права, враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентну практику Європейського суду з прав людини, дійшов правильного висновку, що заявник не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 23 вересня 2019 року, не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а отже і наявності підстав для поновлення цього строку.

Судом апеляційної інстанції повно і всебічно з`ясовано обставини, на які заявник посилався як на підставу поновлення процесуального строку.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції. При їх дослідженні та оцінці судом були дотримані норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 402 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Интер РАО ЕЭС» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька СуддіА. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська