Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 758/13703/14-ц
провадження № 61-18277св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються, - державний виконавець Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Вегера Ольга Дмитрівна,
заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс») звернулося до суду
з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 02 лютого 2007 року між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (у подальшому право вимоги
за кредитним договором набуло ТОВ «ФК «Вектор Плюс»).
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року позов ТОВ «ФК «Вектор Плюс» задоволено та стягнено з ОСОБА_1
на користь ТОВ «ФК «Вектор Плюс» заборгованість за кредитним договором
у розмірі 60 889,86 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 06 листопада 2014 року становило 849 717,99 грн, та 3 654,00 грн судового збору.
У червні 2016 року ОСОБА_1 як боржник у виконавчому провадженні звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Вегери О. Д. (далі - державний виконавець Вегера О. Д., державний виконавець) щодо постанови від 13 травня 2016 року про відкриття виконавчого провадження, винесеної в межах виконавчого провадження № 51054224 з примусового виконання виконавчого листа № 758/13703/14-ц, виданого 06 травня 2015 року Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Вектор Плюс» заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2016 року ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, у серпні 2021 року
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити вимоги скарги, визнати неправомірними дії державного виконавця Вегери О. Д.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року відмовлено.
Апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції постановлена 24 липня 2018 року, апеляційна скарга подана 25 серпня 2021 року, тобто після спливу одного року з моменту проголошення оскаржуваного судового рішення,
а доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали б їй своєчасно подати апеляційну скаргу, враховуючи обізнаність про розгляд справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 не надала.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року і передати справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що копію ухвали суду першої інстанції від 24 липня 2018 року вона отримала 11 серпня 2021 року, з апеляційною скаргою звернулась 27 серпня 2021 року, тобто у межах п`ятнадцятиденного строку з моменту отримання оскаржуваної ухвали, та вважає помилковим висновок апеляційного суду про ненадання нею доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали б своєчасно подати апеляційну скаргу.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ФК «Вектор Плюс» вказує про безпідставність її доводів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 пропустила строк в один рік
на подання апеляційної скарги, а копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції не отримала через власну недбалість, оскільки не цікавилась розглядом справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Подільського районного суду
м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд встановив, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року задоволено позов ТОВ «ФК «Вектор Плюс», стягнено
з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 02 лютого 2007 року № 2706/0207/72-029 в розмірі 60 889,86 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06 листопада 2014 року становило 849 717,99 грн.
Постановою державного виконавця від 13 травня 2016 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення Подільського районного суду
м. Києва від 01 квітня 2015 року.
15 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою та просила визнати неправомірними дії державного виконавця Вегери О. Д. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 51054224 з примусового виконання виконавчого листа
№ 758/13703/14-ц, виданого 06 травня 2015 року Подільським районним судом м. Києва.
Справу суди розглядали неодноразово.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року
в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, в ухвалі роз`яснено порядок
її оскарження, а саме те, що учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку
на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів
з дня вручення йому копії ухвали.
ОСОБА_1 не брала участі в судовому засіданні 24 липня 2018 року (матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи), копію ухвали від 24 липня 2018 року отримала 11 серпня 2021 року, а 25 серпня
2021 року подала апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку.
Крім того, суд встановив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року оприлюднено 15 травня 2020 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволеннюз огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга
на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Відповідно до частини третьої цієї статті строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин.
Процесуальний закон визначає, що строк на апеляційне оскарження не може бути поновлений у випадку, зазначеному у частині другій статті 358 цього Кодексу, а саме: незалежно від поважності причин пропуску строку
на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 , яка цього не заперечувала, була належним чином повідомлена про розгляд справи 24 липня 2018 року. Участі
в судовому засіданні не брала.
Ухвала Подільського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 13 травня 2020 року, зареєстрована - 14 травня 2020 року, а оприлюднена - 15 травня 2020 року.
Копії цієї ухвали надіслано сторонам 29 липня 2021 року. При цьому ОСОБА_1 отримала копію ухвали 11 серпня 2021 року, а ТОВ «ФК «Вектор Плюс» -
06 серпня 2021 року.
Слід зазначити, що у цій справі предметом оскарження в апеляційному суді
є ухвала суду першої інстанції, постановлена відповідно до розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», статтею 453 якого визначено, що скарга розглядається протягом 10 днів.
Згідно з частиною шостою статті 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної
та резолютивної частин ухвали.
Відповідно до статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні
в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення
у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -
у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Отже, законом установлені строки як для виготовлення тексту судового рішення, так і для надсилання його сторонам справи у разі, якщо сторони не були присутні під час його проголошення в судовому засіданні.
У цій справі оскаржувана ухвала проголошена 24 липня 2018 року, проте оприлюднена майже через два роки після проголошення, а сторонам її копії надіслано через три роки після проголошення.
З огляду на викладене касаційний суд вважає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд повинен був дати оцінку таким обставинам, як час складання повного тексту судового рішення, дотримання судом вимоги щодо порядку надіслання стороні копії судового рішення, та з огляду на це дати оцінку тому, чи є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, врахувавши також те, що апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії оскаржуваної ухвали.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції
та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду
до апеляційного суду.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної
чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
З огляду на те що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 409 414 415 416 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року скасувати.
Справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби
м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Вегери Ольги Дмитрівни, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс», направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун