ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року

м. Київ

справа № 758/14066/19

провадження № 61-8794св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року, ухвалене у складі судді Ковбасюк О. О., та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Н. В. (далі - приватний нотаріус Іващенко Н. В.), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» (далі - ТОВ «ФК «Амбрелла»), про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги.

Позовну заяву мотивувала тим, що 22 грудня 2006 року вона уклала з Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - ВАТ «Кредитпромбанк», банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), кредитний договір №49.28/14/06-Z, за умовами якого отримала кредитні кошти в іноземній валюті на споживчі цілі в сумі 38 200 євро, зі сплатою процентів та із кінцевим терміном повернення до 21 грудня 2011 року.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 22 грудня 2006 року укладений договір іпотеки № 49.8/14/1429/06, відповідно до умов якого передано в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 березня 2010 року у справі № 2-846 з ОСОБА_1 та інших осіб на користь ВАТ «Кредитпромбанк» стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 989 464,92 грн та державне мито 1 700,00 грн.

26 червня 2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» відступило ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

27 червня 2019 року ПАТ «Дельта Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія») уклади договір купівлі-продажу прав вимоги №1526/К, предметом якого були кредитний та іпотечний договори, укладені з позивачем.

27 червня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла») укладений договір про відступлення права вимоги №1526/1, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» право вимоги за кредитним договором від 22 грудня 2006 року № 49.28/14/06-Z та іпотечним договором від 22 грудня 2006 року № 49.8/14/1429/06.

Позивач вважала, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» не набуло прав іпотекодержателя за іпотечним договором, оскільки не виконало обов`язок про її (боржника) повідомлення про відступлення права вимоги. Тому державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» проведена всупереч вимог чинного законодавства.

Крім того, позивач посилалась на відсутність укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя, що свідчить про відсутність її згоди як іпотекодавця на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю, а ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» відсутнє у переліку ліцензіатів, які мають або колись мали ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями, що свідчить про відсутність у ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» необхідного обсягу цивільної дієздатності на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року № 1526/1, що вказує на недійсність зазначеного правочину.

Порушено Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки спірна квартира використовується нею та членами її родини як місце постійного проживання, а тому квартира не може бути відчужена, у тому числі і шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем у позасудовому порядку. При цьому іпотекодержатель порушив положення статті 37 Закону України «Про іпотеку» в частині проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності.

Ці обставини стали підставою для звернення позивача із скаргою до Міністерства юстиції України, за результатами розгляду якої встановлено порушення, які допустила приватний нотаріус. Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України вніс відомості до державного реєстру речових прав про припинення права власності на спірну квартиру за ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла». Позивачу роз`яснено, що Міністерство юстиції України на цьому етапі позбавлене можливості скасувати оскаржуване рішення приватного нотаріуса Іващенко Н. В. від 12 вересня 2019 року № 48637690.

ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Іващенко Н. В. від 10 вересня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48637690.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Іващенко Н. В., третя особа - ТОВ «ФК «Амбрелла», про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що позовна вимога про визнання скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначила відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Іващенко Н. В., третя особа - ТОВ «ФК «Амбрелла», про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи своє судове рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що склад суду першої інстанції не відповідав вимогам незалежного та неупередженого суду, встановленого законом і, відповідно, не може вирішувати жодне питання, зокрема щодо вирішення справи по суті спору, оскільки є неповноважним складом суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач має спір з ТОВ «ФК «Амбрелла», яке є іпотекодержателем квартири, яка належить позивачу, тому ТОВ «ФК «Амбрелла» є належним відповідачем за вимогою про скасування рішення державного реєстратора.

При цьому, спростовуючи доводи апеляційної скарги про участь у справі ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» як співвідповідача та прийняття участі його представником у судовому засіданні 30 березня 2023 року, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі співвідповідача ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», а представник ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» пояснень по суті позовної заяви від 12 листопада 2021 року суду першої інстанції не надавав.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна заява, подана позивачем 12 листопада 2021 року, не була предметом розгляду у суді першої інстанції, належні відповідачі до участі у справі судом першої інстанції залучені не були, тому, врахувавши положення частини шостої статті 367 ЦПК України, вважав, що немає правових підстав для розгляду зазначеної позовної заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

22 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Подільського районного суду міста Києва, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Крім того, заявник указує, що ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» не мало необхідної дієздатності на момент укладення договору про відступлення прав вимоги.

Звертає увагу, що до позовної заяви в належним чином завірених додатках долучено копії документів відповідно до кількості учасників справи, згідно з частиною першою статті 177 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 грудня 2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №49.28/14/06-Z, за умовами якого позичальник отримала 38 200 євро на споживчі цілі строком до 21 грудня 2011 року, зі сплатою процентів.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 22 грудня 2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 49.8/14/1429/06, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 , яка належала іпотекодавцю на праві власності.

18 вересня 2007 року сторони кредитного договору уклали договір про внесення змін № 1 до кредитного договору від 22 грудня 2006 року №49.28/14/06-Z, згідно яких банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі у сумі 86 970 євро до 21 грудня 2011 року.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 березня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 989 464,92 грн.

27 червня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк», яке 26 червня 2013 року набуло право вимоги від ВАТ «Кредитпромбанк» за вказаними кредитним договором та договором іпотеки, та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладений договір № 1526/К купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ «Дельта Банк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло право вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними з ОСОБА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В.

27 червня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги № 1526/1, за яким ТОВ «ФК «Амбрелла» набуло право вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними з ОСОБА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В.

18 липня 2019 року ТОВ «ФК «Амбрелла» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку».

10 вересня 2019 року приватний нотаріус Іващенко Н. В. зареєструвала право власності ТОВ «ФК «Амбрелла» на квартиру АДРЕСА_1 (рішення № 48637690 від 12 вересня 2019 року).

У період судового розгляду, за скаргою ОСОБА_5 , наказом Міністра юстиції України від 13 квітня 2020 року № 1398/5 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня 2019 року № 48637690, прийняте приватним нотаріусом Іващенко Н. В., скасоване. Виконання наказу в цій частині було покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації.

Із наданої суду Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 червня 2021 року встановлено, що наказ був виконаний 13 квітня 2020 року Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України, індексний номер рішення 51963278.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 24 вересня 2020 року, відомості про право власності ТОВ «ФК «Амбрелла» на квартиру АДРЕСА_1 відсутні. ТОВ «ФК «Амбрелла» зареєстровано іпотекодержателем зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Позивач не надала суду доказів здійснення нею реєстрації свого права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 лютого 2000 року у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

У цій справі суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О. О. брала участь у вирішенні справи, в якій було постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, та після її скасування в апеляційному порядку повторно брала участь при вирішенні справи по суті.

28 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції уточнену позовну заяву, в якій просила скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер 48637690, та визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги № 1526/1, укладеного 27 червня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ТОВ «ФК «Амбрелла».

Також 28 вересня 2021 року представник позивача Шкляренко І. В. заявив клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Згідно з технічним записом судового засідання від 28 вересня 2021 року, суд першої інстанції долучив до матеріалів справи заявлене клопотання, однак у судовому засіданні оголосив перерву для надання позовної заяви у редакції, що відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, з урахуванням клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача та викладенням вимог, які пред`являються до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

12 листопада 2021 року на виконання ухвали суду позивач до суду подала позовну заяву, в якій відповідачами зазначила: ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла», а позовні вимоги доповнила вимогою про визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами.

Однак, згідно з технічним записом судового засідання від 22 листопада 2021 року суд першої інстанції не вирішив питання про прийняття або про відмову у прийнятті зазначеної позовної заяви та закрив провадження у справі.

Скасовуючи ухвалу суду від 22 листопада 2021 року про закриття провадження у справі, Київський апеляційний суд у постанові від 30 червня 2022 року зазначив, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не врахував, що предмет спору став відсутнім після пред`явлення даного позову, а крім того, не звернув увагу на те, що спір між сторонами не вирішений, так як позивачкою було заявлено дві позовні вимоги, зокрема, про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги № 1526/1, укладений 27 червня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ТОВ «ФК «Амбрелла».

Згідно з технічним записом судового засідання від 30 березня 2023 року, суд першої інстанції не вирішував питання про прийняття позовної заяви, поданої позивачем 12 листопада 2021 року, а також про заміну неналежного відповідача та залучення до участі у справі співвідповідача.

Після роз`яснення судом представнику позивача положень статті 51 ЦПК України, представник позивача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке судом задоволено не було.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

У справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора при реалізації відповідних функцій, якщо позовні вимоги спрямовані на захист приватного (майнового) права, заснованого на нормах цивільного законодавства, реєстратор має залучатися до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач має спір з ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» , яке є іпотекодержателем квартири « АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу.

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів.

Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 32 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою (частина друга статті 118 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Іващенко Н. В. у зв`язку з їх пред`явленням до неналежного відповідача є правильним.

Згідно з частиною шостою статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки позовна заява, подана позивачем 12 листопада 2021 року, не була предметом розгляду у суді першої інстанції, належні відповідачі до участі у справі судом першої інстанції залучені не були, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що немає правових підстав для розгляду зазначеної позовної заяви.

Доводи касаційної скарги про те, що справу розглянуто неуповноваженим складом суду апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Рішення суду першої інстанції в касаційному порядку не переглядається, оскільки правильно скасовано судом апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень суду апеляційної інстанції, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник