Постанова

Іменем України

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 758/9787/17

провадження № 61-7243св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен»,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року у складі судді Васильченка О. В. та постанову Київського апеляційного суду

від 27 січня 2021 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М.,

Сержанюка А. С., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» (далі - ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»), третя особа - ОСОБА_3 , про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у жовтні 2014 року між Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» та

ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» було укладено угоду про надання благодійної пожертви для реалізації проєкту «Відчуй дотик живої природи».

У листопаді 2015 року з невідомих причин фінансування проєкту призупинено.

З метою налагодження взаємовідносин між сторонами угоди Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» було надіслано народним депутатам України, а саме:

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , листи з метою заручення їхньою допомогою задля проведення зустрічі.

Вищевказаними депутатами були надіслані відповідні звернення, у відповідь на які ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» надіслало їм, а також ОСОБА_1 лист від 13 червня 2016 року вих. № 235/06, у тексті якого серед іншого йшлось про погрози, різкий тон та зухвалість

ОСОБА_1 , а також його намагання потрапити на прийом до керівника підприємства у стані алкогольного сп`яніння.

Таку поширену інформацію він вважає недостовірною, та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати, що поширена

ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» інформація в листі від 13 червня 2016 року вих. № 235/06, а саме інформація про погрози, різкий тон та зухвалу поведінку в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 є недостовірною та принижує честь, гідність та ділову репутацію

ОСОБА_1 ; зобов`язати ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» спростувати поширену недостовірну інформацію у такий точно спосіб, яким вона була поширена, тобто шляхом надсилання листів народним депутатам України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про спростування інформації, викладеної у листі від 13 червня 2016 року вих. № 235/06.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зважаючи на зміст листа від 13 червня 2016 року загалом, на його стиль та адресатів, суд першої інстанції дійшов висновку, що в ньому надається відповідь відповідачем на звернення позивача та звернення народних депутатів щодо правовідносин між Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» та відповідачем, у зв`язку з укладенням угоди. Крім того, зважаючи на стилістику листа в цілому, а також використані в ньому мовні обороти та словосполучення, такі як «як не прикро», «є всі підстави вважати», «таке враження склалось», тощо, відповідач висловив свої оціночні судження щодо поведінки позивача.

З огляду на вищевикладене, висловлення оціночних суджень щодо, зокрема, особи та її поведінки, не може слугувати підставою для притягнення цієї особи-висловлювача до цивільно-правової відповідальності, у разі незадоволення (несхвалення) адресатом змістом та/або формою такого висловлювання.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідач висловив свої оціночні судження щодо поведінки позивача, зокрема, особи та її поведінки, і такі дії не можуть слугувати підставою для притягнення цієї особи-висловлювача до цивільно-правової відповідальності у разі незадоволення (несхвалення) адресатом змістом та/або формою такого висловлювання. Висловлювання відповідача визнані його оціночними судженням, які не підлягають спростуванню в порядку статті 277 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , подана представником - ОСОБА_2 , на рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2021 року, в якій він просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 398/4136/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що при розгляді цієї справи судами було порушено норми верховенства права та не застосовано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 жовтня 2014 року між Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» та ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» було укладено угоду про надання благодійної пожертви для реалізації проєкту «Відчуй дотик живої природи» (а. с. 77, т. 1).

13 червня 2016 року директором ДП «Кондитерська корпорація «Рошен Осіяненком Г. Л. було направлено лист за вих. № 235/06, адресований ОСОБА_1 , а також копії направлено народним депутатам України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , щодо з`ясування ситуації, яка виникла у правовідносинах за угодою від 13 жовтня 2014 року.

Так, серед іншого, в тексті цього листа зазначено: «у ході з`ясування обставин щодо такого прикрого випадку було встановлено, що поведінка помічника керівника ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» була достатньо стриманою, особливо зважаючи на висловлені ОСОБА_1 погрози, різкий тон та зухвалість. Як не прикро, вимушені вказати також на те, що є всі підстави вважати, що пан ОСОБА_1 , намагаючись потрапити на особистий прийом до керівника ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», перебував у стані алкогольного сп`яніння. Таке враження склалось не лише у помічника керівника ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», а і у співробітників, що перебували у холі приміщення».

Відповідно до листа від 15 червня 2015 року вих. № 08-06/16, адресованого директору ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» та 25 народним депутатам України, Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» ставляться питання щодо врегулювання правовідносин згідно вищевказаної угоди та доводиться інформація щодо непорозумінь в реалізації співпраці (а. с. 78-79, т. 1)

У листах, адресованих директору ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»

від 13 листопада 2015 року, 14 грудня 2015 року, 22 січня 2016 року, Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» ставляться на обговорення питання співпраці та взаємодії

(а. с. 80-82, т. 1).

23 травня 2016 року ОСОБА_1 , як головою Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів», було надіслано лист до народного депутата України Найєма М. щодо ситуації, яка склалась у взаємовідносинах між сторонами угоди від 13 жовтня 2014 року.

За результатами розгляду листів ОСОБА_1 народний депутат

ОСОБА_4 та голова комітету Верховної Ради України направили їх за належністю та направили депутатські звернення.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником - ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно із частиною першою статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За змістом статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації (частина перша статті 299 ЦК України).

Під діловою репутацією особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому і самореалізації кожної окремої особи.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 6 жовтня 2015 року).

Правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. На відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що листом

від 13 червня 2016 року надається відповідь відповідачем на звернення позивача та звернення народних депутатів щодо правовідносин між Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» та відповідачем, у зв`язку з укладенням угоди.

Зважаючи на стилістику та виклад інформації у листі в цілому, а також використані в ньому судження, мовні обороти та словосполучення, такі як «як не прикро», «є всі підстави вважати», «таке враження склалось», тощо, є підстави вважати, що відповідач висловив свої оціночні судження щодо поведінки позивача.

З огляду на вищевикладене, висловлення відповідачем оціночних суджень щодо, зокрема, особи позивача та його поведінки, не може слугувати підставою для притягнення автора листа до цивільно-правової відповідальності. Незадоволення позивача змістом та формою висловлювання оціночних суджень не свідчить про порушення його прав.

Вирішуючи спір, суди правильно визначили характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи та ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, а зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень

Верховного Суду.

Верховний Суд дійшов висновку, що посилання у касаційній скарзі на ухвалу Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 750/2052/16-ц та постанову Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 398/4136/15-ц не дає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки висновки викладені у справі за інших обставин з урахуванням підстав та предмета позову.

Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану

представником - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович