Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 759/10253/16-ц
провадження № 61-45986св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Cімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
відповідач - Апарат Верховної Ради України,
третя особа - народний депутат України ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у складі судді Шум Л. М. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Болотова Є. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним подання народного депутата України ОСОБА_3. від 14 червня 2016 року про звільнення її з посади помічника-консультанта народного депутата України, поновити на посаді та стягнути з Апарату Верховної Ради України середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовна заява з урахуванням уточнення позову мотивована тим, що з 02 червня 2016 року вона працювала на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_3. на час його депутатських повноважень без поширення дії Закону України «Про державну службу». Розпорядженням першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України від 15 червня 2016 року № 2030-к її звільнено з посади з 14 червня 2016 року на підставі подання народного депутата відповідно до пункту 1 частини першої статті 4.5 Положення про помічника-консультанта народного депутата України (далі - Положення), затвердженого постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР. У день звільнення їй не було видано копію наказу про звільнення з роботи. Вважала, що подання на її звільнення підписано не народним депутатом України ОСОБА_3 , а іншою особою. Крім того, зазначала, що Положення є підзаконним нормативно-правовим актом, а звільнення працівника, який працює за строковим трудовим договором може відбуватись лише з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України чи іншим Законом України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що клопотання представника позивача про проведення судової почеркознавчої експертизи підпису народного депутата України ОСОБА_3. у поданні на звільнення ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки заявлено з недотриманням норм ЦПК України після закінчення підготовчого засідання. Відповідач додержався порядок та строк звільнення позивача з роботи, трудова книжка отримана ОСОБА_1 без порушення строків протягом п`яти календарних днів з моменту звільнення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року змінено; виключено з мотивувальної частини судового рішення посилання на те, що ОСОБА_1 отримала трудову книжку без порушення строків на її видачу.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не доведено своїх позовних вимог; у підготовчому засіданні представник позивача заявив про відсутність клопотань, а попереднє клопотання представника було відхилене судом першої інстанції як передчасне. Крім того, позивач не оспорює належність підпису народного депутата України ОСОБА_3. у табелі обліку робочого часу. Невидача ОСОБА_1 в день звільнення копії розпорядження не може бути підставою для поновлення працівника на роботі чи стягнення середнього заробітку; позивач не заявляла вимог про зміну в трудовій книжці формулювання причин звільнення. Виключаючи з судового рішення висновки про видачу трудової книжки без порушення строків, суд апеляційної інстанції виходив з того, що такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки ОСОБА_1 в день звільнення не було видано трудову книжку.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу зСвятошинського районного суду міста Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у підготовчому засіданні 02 квітня 2018 року представник позивача заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке було відхилене судом як передчасне; 06 червня 2018 року повторне клопотання не розглядалося як таке, що заявлено після закінчення підготовчого засідання; представник позивача вважає, що такі клопотання підлягали вирішенню судом. На думку ОСОБА_2 , суди неповно встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а сама: належність народному депутату України підпису у поданні про звільнення та дотримання порядку звільнення; невідповідність нормам КЗпП України запису про причини звільнення.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві, поданому у грудні 2018 року до Верховного Суду, Апарат Верховної Ради України просить касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року - без змін, мотивуючи це тим, що трудова книжка видана ОСОБА_1 на її першу вимогу; позивачем не надано доказів, які підтверджували б виконання підпису у поданні про її звільнення не народним депутатом України; клопотання про призначення експертизи заявлено після закінчення підготовчого засідання; норми Положення як спеціального законодавства мають пріоритет над нормами КЗпП України. Апарат Верховної Ради України здійснює лише документальне обслуговування трудових відносин помічників-консультантів та не впливає на прийняття народним депутатом України будь-яких кадрових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що розпорядженням першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України від 06 червня 2016 року № 1912-к ОСОБА_1 переведено з 02 червня 2016 року за її згодою на посаду помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_3. на час його депутатських повноважень без поширення дії Закону України «Про державну службу», увільнивши від виконання обов`язків помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_4
14 червня 2016 року на ім`я виконуючого обов`язки керівника Апарата Верховної Ради України спрямовано подання народного депутата України ОСОБА_3. про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника-консультанта народного депутата України з 14 червня 2016 року.
15 червня 2016 року розпорядженням першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України № 2030-к ОСОБА_1 . звільнено з роботи відповідно до пункту 1 частини першої статті 4.5 Положення, підстава - подання народного депутата України ОСОБА_3.
21 червня 2016 року ОСОБА_1 видано трудову книжку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).
У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (далі - ЦПК України 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України 2017 року під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У пункту 4 статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 79 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (частини першої статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У підготовчому засіданні суд, зокрема вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста (частина друга статті 197 ЦПК України).
Предметом доказування у цій справі, зокрема є твердження ОСОБА_1 про те, що народний депутат України VII и VIII скликання ОСОБА_3 не підписував подання від 14 червня 2016 року, на підставі якого було видано розпорядження Апарату Верховної Ради України від 15 червня 2016 року № 2030-к про її звільнення з посади помічника-консультанта народного депутата України відповідно до пункту 1 частини першої статті 4.5 Положення.
Святошинський районний суд м. Києва ухвалою від 02 квітня 2018 року задовольнив клопотання про витребування доказів, зобов`язав Апарат Верховної Ради України надати до суду: журнал обліку трудових книжок; розписку про отримання трудової книжки; відомості по заробітній платі.
Під час підготовчого засідання 02 квітня 2018 року також розглядалося клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи виконання народним депутатом України VII и VIII скликання ОСОБА_3 підпису у поданні від 14 червня 2016 року про звільнення позивача з роботи, яке протокольною ухвалою суду від 02 квітня 2018 року було відхилено як таке, що заявлено передчасно.
Протягом підготовчого засідання 06 червня 2018 року брали участь особисто ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , які до початку судового засідання на запитання суду повідомили про відсутність будь-яких клопотань, тобто не скористалися правом на заявлення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у підготовчому засіданні відповідно до статті 197 ЦПК України.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України).
За таких обставин, суд першої інстанції був зобов`язаний залишили без розгляду клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що це клопотання заявлено після закінчення підготовчого засідання без поважних причин, що підтверджується записом судового засідання від 06 червня 2018 року.
Зазначене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушень норм ЦПК України при вирішенні питання про призначення експертизи.
У такому разі, суд першої інстанції, з висновком якого у цій частині погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що обставина виконання підпису у поданні народного депутата України іншою особою не підтверджується належними доказами (висновком судової почеркознавчої експертизи), а тому не може вважатися доведеною лише зі слів ОСОБА_1 та її представника.
Доводи касаційної скарги щодо невідповідності нормам КЗпП України запису про причини звільнення є безпідставними, з огляду на наступне.
У пункті 9 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено, що трудовий договір припиняється також з підстав, передбачених іншими законами.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про статус народного депутата» народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта, правовий статус і умови діяльності яких визначаються цим та іншими законами та прийнятим відповідно до них Положенням про помічника-консультанта народного депутата, яке затверджується Верховною Радою України.
Оскільки суди встановили, що звільнення ОСОБА_1 мало місце зі спеціальної підстави для звільнення, передбаченої Положення про помічника-консультанта народного депутата України, то, у такому разі запис до трудової книжки про звільнення робиться тільки з посиланням на пункт 1 частини першої статті 4.5 Положення, без зазначення норми КЗпП України.
Відтак, суди попередніх інстанцій ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення про відмову у позові з цих підстав.
Крім того, аналогічний позов щодо визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії, пред`являвся ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2017 року провадження у справі № 826/13397/16 було закрито.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у незміненій частині та постанова Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року - без змін.
Керуючись статтями 402 409 410 416 ЦПК України 2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у незміненій частині та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик