ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 759/18289/21

провадження № 61-13377св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Антонов»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Антонов»на постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Антонов» (далі - ДП «Антонов»), у якому просив визнати незаконними дії ДП «Антонов» щодо відсторонення його та запровадження щодо нього простою з грудня 2020 року по червень 2021 року; стягнути з ДП «Антонов» на його користь середню заробітну плату за період з 04 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року в сумі 398 647,82 грн, у тому числі всі податки та обов`язкові збори.

На обґрунтування своїх вимог зазначав, що в період з 04 квітня 2001 року по 09 серпня 2021 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, з 06 квітня 2018 року працював на посаді першого заступника директора авіатранспортного підрозділу ДП «Антонов».

З початку запровадження карантину, а саме з березня 2020 року, виконував свої посадові обов`язки, перебуваючи на робочому місці.

22 листопада 2020 року без належних на те підстав та відповідних документів йому обмежили можливість доступу до корпоративної пошти, а також до корпоративного сайту www.antonov.kiev.ua.

З розрахункових листків за грудень 2020 року - червень 2021 року він дізнався, що в ці місяці йому нараховувався простій не з вини працівника. Жодного документа про те, що на ДП «Антонов» призупинено роботи, у яких він бере участь за посадою, і що в структурному підрозділі, у якому він працює, оголошено простій, до його відома не доведено.

Незаконне відсторонення його від роботи та запровадження щодо нього простою без належних на те підстав призвели до втрати заробітної плати в сумі 398 647,82 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року в позові відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач запровадив простій шляхом оголошення відповідних наказів, що дає підстави вважати, що оголошений простій був цілком законний. Позивач не зазначив жодного належного аргументу, який би давав підстави вважати, що запровадження простою на підприємстві було вчинено з метою порушення його законних прав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано незаконними дії ДП «Антонов» щодо відсторонення ОСОБА_1 та запровадження щодо нього простою з грудня 2020 року по червень 2021 року.

Стягнуто з ДП «Антонов» на користь ОСОБА_1 358 972,63 грн різниці середньої заробітної плати та виплаченої заробітної плати в період простою та відсторонення його від роботи в період з 04 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року в сумі 358 972,63 грн з вирахуванням податків та обов`язкових платежів.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова мотивована незаконністю запровадження простою на підприємстві для ОСОБА_1 , що призвело до порушення його права на оплату праці.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2023 року ДП «Антонов» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року й залишити в силі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норми права без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року в справі № 727/11236/17-ц; та необхідність відступлення від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року в справі № 759/17718/21, який застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, не врахував, що відповідач, запроваджуючи щодо позивача простій у період з 04 грудня 2020 року по 31 травня 2021 року, діяв у межах вимог чинного законодавства, з метою попередження ситуації, небезпечної для життя та здоров`я співробітників. У червні-липні 2021 року позивачу був оголошений простій у зв`язку із виключенням зі штатного розпису його посади, про що він був обізнаний. При цьому законодавство не передбачає обов`язку роботодавця письмово ознайомлювати працівника з наказом про оголошення простою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

19 жовтня 2023 року справа № 759/18289/21 надійшла до Верховного Суду.

Позивач через представника ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Також позивач подав заяву, у якій просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «Антонов», посилаючись на те, касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі.

Перевіривши клопотання, підстав для закриття касаційного провадження Верховний Суд не встановив, оскільки ця справа, яка виникла з трудових відносин, не є малозначною.

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року залучено Акціонерне товариство «Антонов» (далі - АТ «Антонов») до участі в справі у якості правонаступника відповідача ДП «Антонов».

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

З 04 квітня 2001 року по 09 серпня 2021 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з АТ «Антонов», з 06 квітня 2018 року працював на посаді першого заступника директора авіатранспортного підрозділу АТ «Антонов».

Наказом АТ «Антонов» від 17 березня 2020 року № 2078к «Про простій працівників підприємства», з метою виконання заходів органів державної влади та міського самоврядування щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, керуючись частиною першою статті 113 КЗпП України, оголошено простій не з вини працівників у період з 18 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року для працівників підприємства, крім працівників, що виконують невідкладні роботи, роботи із життєзабезпечення діяльності підприємства, зазначені в додатку № 1 до наказу. Пунктом 2 цього наказу дозволено запровадження з 18 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року дистанційної роботи на дому працівникам підприємства, відповідно до додатку № 2 до цього наказу.

Далі відповідними наказами АТ «Антонов» простій працівників був продовжений до 31 грудня 2020 року.

Наказом АТ «Антонов» від 28 грудня 2020 року № 6618к «Щодо оголошення періоду простою працівників підприємства», у зв`язку зі скороченням обсягів виробництва, відсутністю технічних та організаційних умов, необхідних для виконання робіт, спричинених у тому числі і світовим спадом економіки, ускладненням та сповільненням експортно-імпортних операцій через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 в світі, та на виконання заходів органів державної влади та міського самоврядування щодо запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 про продовження дії карантину на всій території України, враховуючи акт простою від 24 грудня 2020 року, керуючись частиною першою статті 133 КЗпП України, оголошено простій не з вини працівників у період з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року для працівників підприємства, крім працівників, які зазначені у додатку № 1 до цього наказу, що виконують виробничі завдання, невідкладні роботи, роботи із життєзабезпечення діяльності підприємства. Пунктом 2 наказу дозволено запровадження з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року дистанційної роботи на дому працівниками підприємства, посадові обов`язки яких дозволяють дистанційне виконання виробничих завдань.

Далі, у зв`язку з продовженням дії карантину, відповідними наказами АТ «Антонов» простій був продовжений до 31 травня 2021 року.

Наказом АТ «Антонов» від 28 грудня 2020 року № 4589к з 01 червня 2021 року простій працівників АТ «Антонов» припинений.

У червні та в липні 2021 року позивач не був допущений до робочого місця, про що свідчать відповідні акти про перешкоджання доступу до робочого місця, складені працівниками АТ «Антонов».

Водночас жодного наказу про оголошення ОСОБА_1 простою у червні та липні 2021 року матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (стаття 22 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до статті 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Тлумачення статті 34 КЗпП України свідчить про те, що обов`язковою підставою для введення простою на підприємстві є повна зупинка його роботи або роботи окремих підрозділів.

Відповідно до частини третьої статті 84 КЗпП України у разі простою підприємства (установи, організації) з незалежних від працівників причин власник або уповноважений ним орган (роботодавець) може у визначеному колективним договором порядку надати відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. За цих умов надання відпустки не ставиться у залежність від подання працівником заяви і термін перебування в цій не входить до часу оплачуваного простою, якщо це передбачено колективним договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівником розряду (окладу).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установлено, що в період з 18 березня 2020 року по 31 травня 2021 року в АТ «Антонов» був оголошений простій не з вини працівників.

У період з 18 березня 2020 року по 03 грудня 2020 року ОСОБА_1 працював і не перебував у простої. У цей час йому нараховувалась та виплачувалась винагорода за професіоналізм та якість роботи, премії за виконання найважливіших планових завдань, винагорода за транспортні польоти, які він виконував.

Тобто, незважаючи на оголошення простою, у відповідача були наявні організаційні умови для виконання позивачем своїх посадових обов`язків.

Разом з тим, починаючи з 04 грудня 2020 року по 31 травня 2021 року, АТ «Антонов» приймало рішення про оголошення простою й щодо ОСОБА_1 .

Однак правомірність таких дій АТ «Антонов» не довело.

За встановленими обставинами, АТ «Антонов» повністю свою роботу не зупиняло. Жодних доказів на підтвердження відсутності в АТ «Антонов» можливості забезпечити позивача дистанційною роботою з 04 грудня 2020 року матеріали справи не містять.

При цьому саме по собі прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про оголошення карантину не вказує на неможливість виконання роботи на підприємстві, де працював позивач.

Крім того, як установив суд апеляційної інстанції, з 01 червня 2021 року простій для всіх працівників АТ «Антонов» був припинений. Проте, незважаючи на це, за відсутності будь-якого наказу, позивач не був допущений до роботи й вказані обставини відповідач не спростував.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про визнання незаконними дій відповідача щодо відсторонення ОСОБА_1 та запровадження щодо нього простою в період з грудня 2020 року по червень 2021 року.

Також, установивши, що незаконні дії відповідача призвели до порушення права ОСОБА_1 на отримання заробітної плати відповідно до умов трудового договору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано поклав на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу різницю між його середньою заробітною платою та виплаченими йому в період простою та відсторонення від роботи сумами.

Висновки апеляційного суду не суперечать висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2020 року в справі № 727/11236/17-ц, та узгоджуються з висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 24 травня 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 759/17718/21, підстав для відступу від якого немає.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону й підстав для її скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Антонов»залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко