ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 759/5948/23

провадження № 51 - 6921 км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, якою відмовлено у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 12022100100000443 від 05 лютого 2022 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 05 квітня 2024 року частково задовольнив клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу:

- залишив в силі дію обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави в раніше внесеному розмірі - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 161 040 грн;

- поклав на обвинуваченого обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

2) повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання, роботи;

3) не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора, суду;

4) утримуватись від спілкування зі свідками;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю;

- визначив термін дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків до 05 червня 2024 року.

ОСОБА_6 , не погоджуючись із цим рішенням, подав апеляційну скаргу.

Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 11 квітня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 з тих підстав, що вона подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвали судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, клопотання прокурора про зміну й обрання запобіжного заходу залишити без задоволення.

Свої вимоги обвинувачений мотивує тим, що:

- прокурор подав неконкретне клопотання та вказав на неіснуючі ризики;

- суд першої інстанції:

- безпідставно урахував ризик переховування від суду, хоча він ( ОСОБА_6 ) не пропустив жодного судового засідання, та ризик спілкування зі свідками, якого не було протягом попередніх двох років досудового розслідування;

- встановив обов`язки за власної ініціативи, без клопотання прокурора, погіршивши його становище;

- несвоєчасно розглянув клопотання прокурора та постановив рішення, яке не передбачене Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК);

- суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, не зваживши на невідповідність ухвали положенням КПК.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Суд зауважує на тому, що викладені у касаційній скарзі доводи обвинуваченого ОСОБА_6 щодо ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2024 року не підлягають перевірці під час касаційного перегляду, оскільки згідно з нормами кримінального процесуального закону вони не є предметом перегляду касаційним судом.

З цих підстав ухвалою Суду від 09 травня 2024 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 було відкрите лише на ухвалу судді суду апеляційної інстанції.

Так само колегія суддів визнає прохання ОСОБА_6 про залишення без задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу таким, що виходить за межі процесуальних повноважень суду касаційної інстанції.

Що ж стосується доводів касаційної скарги ОСОБА_6 щодо незаконності ухвали суду апеляційної інстанції, то Суд зазначає про таке.

За змістом ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 цього Кодексу перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За приписами ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Як убачається з наявних у Суду матеріалів, у провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6

05 квітня 2024 року під час судового розгляду Ірпінський міський суд Київської області в межах передбачених КПК повноважень постановив ухвалу, якою частково задовольнив клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, залишив в силі дію обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави, поклав на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_6 оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 11 квітня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції, якою стосовно ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, відповідно до приписів статей 392 395 КПК не підлягає апеляційному оскарженню.

Частиною 2 статті 392 КПК визначено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач апеляційного суду відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Відтак суддя Київського апеляційного суду, встановивши, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, правомірно постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів погоджується з позицією судді суду апеляційної інстанції та вважає, що постановлена ним ухвала відповідає вимогам КПК.

Формулювання в ухвалі суду першої інстанції про залишення в силі дії запобіжного заходу та про можливість апеляційного оскарження цієї ухвали не свідчать про те, що суд ухвалив рішення, не передбачене КПК, та не впливають на правильність прийнятого суддею апеляційного суду рішення.

З огляду на вищезазначенеобґрунтовані підстави для задоволення касаційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 відсутні.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441 442 КПК, Суд

постановив:

касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу судді Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, якою відмовлено у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 12022100100000443 від 05 лютого 2022 року, - без зміни.

Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3