ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 759/8925/13-ц

провадження № 61-9363св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Романцовою Тетяною Володимирівною, на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року у складі судді Величко Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (далі - ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 22 червня 2007 року укладено кредитний договір № 11174423000, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 103 950, 00 доларів США, а відповідач зобов`язувався повернути кредит у повному обсязі не пізніше 22 червня 2022 року та сплачувати протягом тридцяти календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту проценти за користування кредитом у розмірі 12.2 відсотків річних, по закінченню цього строку кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягала перегляду відповідно до умов кредитного договору.

У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування, в порядку передбаченому кредитним договором, повинен застосовуватися розмір процентної ставки діючий за цим договором в попередньому місяці.

Також сторони домовилися, що за умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтентного платежу. Розмір календарного місяця строку кредитування, розмір антуїтетного платежу може змінюватись у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору.

Позивач зазначав, що 13 лютого 2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено договір факторингу № 2 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно з яким АТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» своє право грошової вимоги до боржника відповідно до статті 1077 ЦПК, тому ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» набуло права вимагати погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідно до пункту 1.4. договору факторингу одночасно з відступленням права вимоги до фактора переходять усі права банку за всіма договорами забезпечення.

Посилався на те, що станом на 22 квітня 2013 року загальна заборгованість відповідача становить 159 453,85 доларів США, що складає 1 274 514,63 грн.

Крім того, з метою забезпечення виконання за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 123185 від 22 червня 2007 року де відповідач ОСОБА_1 зобов`язувався у повному обсязі відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов`язань, що виникли з кредитного договору та є солідарним боржником.

Ураховуючи наведене, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» просило суд:

- стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором № 11174423000 від 22 червня 2007 року у розмірі 159 453,85 доларів США, що складає 1 274 514,63 грн та судові витрати у розмірі 3 441,00 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року позов ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором № 11174423000 від 22 червня 2007 року у розмірі 159 453,85 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 1 274 514,63 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, що за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання, позовні вимоги є обґрунтованими. При цьому суд вважав доведеним факт невиконання відповідачами своїх зобов`язань.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що доводи ОСОБА_1 про неотримання ухвали суду про відкриття провадження та позовної заяви з додатками, неналежне повідомлення про судове засідання, в якому було ухвалено оскаржуване рішення, спростовані матеріалами справи, отже, відсутні підстави для скасування заочного рішення.

Суд зазначив, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про розгляд справи в суді першої інстанції та 09 жовтня 2013 року отримавши копію оскаржуваного заочного рішення, майже через десять років звернувся до суду із заявою про перегляд такого рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року, постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У липні2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Романцовою Т. В., мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні докази направлення ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви. При цьому він не надавав згоди на ухвалення заочного судового рішення.

Зазначає, що копію рішення районного суду ОСОБА_1 не отримував, що підтверджується розпискою про отримання поштового відправлення, на якій підпис не відповідає його дійсному підпису.

Посилається на нікчемність права вимоги щодо ОСОБА_1 , оскільки відповідно до договору факторингу право вимоги за договором поруки не передавалося. Згідно з додатком до договору факторингу зазначено лише одного боржника - ОСОБА_2 , отже, право вимоги до ОСОБА_1 не перейшло.

Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 рок у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18), від 19 червня 2019 рок у справі № 523/8249/14-ц (провадження № 14-70цс19), від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 14 червня 2018 року у справі № 364/737/17, від 26 вересня 2018 рок у справі № 756/9788/15-ц, від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2023 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило про необґрунтованість доводів касаційної скарги й відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. При цьому посилалося на обізнаність відповідача про судовий розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судами

22 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11174423000, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 103 950, 00 доларів США, а відповідач зобов`язувався повернути кредит у повному обсязі не пізніше 22 червня 2022 року та сплачувати протягом тридцяти календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту проценти за користування кредитом у розмірі 12.2 відсотків річних, по закінченню цього строку кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування, в порядку передбаченому кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки діючий за цим Договором в попередньому місяці. Також сторони домовилися, що за умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтентного платежу. Розмір календарного місяця строку кредитування, розмір антуїтетного платежу може змінюватись у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов Договору (а. с. 5-11).

13 лютого 2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено договір факторингу № 2 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за яким АТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» своє право грошової вимоги до боржника відповідно до статті 1077 ЦК України (а. с. 18-32).

Станом на 22 квітня 2013 року загальна заборгованість відповідача становить 159 453,85 доларів США, що складає 1 274 514,63 грн (а. с. 14-17).

З метою забезпечення виконання за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 123185 від 22 червня 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язувався у повному обсязі відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов`язань, що виникли з кредитного договору та є солідарним боржником (а. с. 12-13).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Романцовою Т. В., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 281 ЦПК України визначено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із частиною першою статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Частиною першою статті 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для справи.

Зазначені норми відповідають змісту Глави 8 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення районним судом).

Отже, підставою скасування заочного рішення є встановлення під час перегляду справи обставини неналежного повідомлення відповідача про судове провадження.

Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року, оскільки ОСОБА_1 не довів наявність обставин, що свідчать про поважність причин його неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву.

Судами встановлено, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 24 липня 2013 року (а. с. 42).

ОСОБА_1 отримав судову повістку в судове засідання на 24 липня 2013 року разом з ухвалою про відкриття провадження у справі та позовною заявою з додатками (а. с. 92а).

При цьому ОСОБА_1 був належно повідомлений про розгляд справи, призначений на 09 вересня 2013 року, що підтверджено повідомленням про вручення за № к-148 (а. с. 53).

09 вересня 2013 року Святошинським районним судом м. Києва ухвалено оскаржуване заочне рішення.

09 жовтня 2013 року ОСОБА_1 отримав копію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року, що підтверджено повідомленням про вручення за № к-148 (а. с. 66).

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення у справі, оскільки відповідачі, які були належно повідомлені про судовий розгляд, без поважних причин не з`явилися до суду.

Доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо порядку ухвалення заочного судового рішення не підтвердилися під час перегляду справи у касаційному порядку.

Належне повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи підтверджено матеріалами справи та не спростовано ним.

Посилання ОСОБА_1 про неотримання ним копії оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції, оскільки підпис на повідомленні про вручення не відповідає його підпису, колегія суддів відхиляє у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження цих посилань.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права за недоведеності ОСОБА_1 порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не мають правового значення для перегляду справи.

Доводи касаційної скарги про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц (провадження № 14-70цс19), від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18), від 14 червня 2018 року у справі № 364/737/17 (провадження № 61-2022св18), від 26 вересня 2018 рок у справі № 756/9788/15-ц (провадження № 61-17606св18),від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17 (провадження № 61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 16754св19), колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені справи наведені заявником для перевірки касаційним судом правильності застосування районним судом норм матеріального права, яке у даному випадку касаційний суд не здійснює у зв`язку з відсутністю порушень процесуального права.

Інші наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що суди порушили норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Романцовою Тетяною Володимирівною, залишити без задоволення.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник