№ 760/13059/19 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

24 березня 2021 року

м. Київ

справа № 760/13059/19

провадження № 61-3104св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП»,

треті особи: Державний реєстратор Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Хохич Руслан Вікторович, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року у складі колегії суддів Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» (далі - ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ») Хохич Р. В. від 23 січня 2018 року, індексний номер: 39310937, згідно з яким 22 січня 2018 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №24511143 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1467138180000 за ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на підставі іпотечного договору, серія та номер: у722, виданий 26 червня 2007 року та договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, серія та номер: 921, виданий 08 грудня 2017 року.

Позов мотивований тим, що реєстрація права власності на її квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» була здійснена без достатніх правових підстав, з порушенням норм Закону України «Про іпотеку». Право власності на вказану квартиру набуто ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» в порядку звернення стягнення на нерухоме майно в період дії мораторію на примусове відчуження житла.

Вважає, що перехід права власності на належну їй квартиру до відповідача є незаконним (за відсутності правових підстав), що призвело до порушення її прав, які підлягають захисту у судовому порядку.

21 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом:

заборони будь-яким третім особам, у тому числі Державній виконавчій службі України вчиняти будь-які дії по передачі права користування на квартиру АДРЕСА_1 ;

заборони будь-яким третім особам, у тому числі Державній виконавчій службі України вчиняти будь-які дії щодо проникнення до квартири АДРЕСА_1 ;

заборони будь-яким третім особам проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартирою АДРЕСА_1 ;

заборони будь-яким третім особам вселятися в квартиру АДРЕСА_1 ;

заборони будь-яким третім особам реєструватися в квартирі АДРЕСА_1 ;

заборони органам, що здійснюють надання адміністративних послуг щодо внесення до реєстраційного обліку відомостей про реєстрацію місця проживання будь-яких треті осіб у квартирі АДРЕСА_1 ;

заборони органам, що здійснюють надання адміністративних послуг щодо внесення до реєстраційного обліку відомостей про зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 39,7 кв. м, житловою площею 20,1 кв. м.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Київ від 09 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», треті особи: Державний реєстратор ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Хохич Р. В., Коваленко С. В., про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що аналогічна заява про забезпечення позову вже була розглянута судом, при цьому, позивач, в порушення вимог статті 151 ЦПК України не зазначила, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і які є підстави для таких припущень.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Київ від 09 вересня 2019 року скасовано.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено будь-яким третім особам, у томі числі Державній виконавчій службі України вчиняти дії щодо передачі права користування на квартиру АДРЕСА_1 .

Заборонено будь-яким третім особам, у тому числі Державній виконавчій службі України вчиняти дії щодо проникнення до квартири АДРЕСА_1 .

Заборонено будь-яким третім особам проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартирою АДРЕСА_1 .

Заборонено будь-яким третім особам вселятися в квартиру АДРЕСА_1 .

Заборонено будь-яким третім особам реєструватися в квартирі АДРЕСА_1 .

Заборонено органам, що здійснюють надання адміністративних послуг щодо внесення до реєстраційного обліку відомостей про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб у квартирі АДРЕСА_1 .

Заборонено органам, що здійснюють надання адміністративних послуг щодо внесення до реєстраційного обліку відомостей про зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання за адресою: квартиру АДРЕСА_1 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на час звернення з позовною заявою, спірна квартира АДРЕСА_3 , належить на праві власності відповідачу ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП». Враховуючи приписи частини 1 статті 317 ЦК України, колегія суддів вбачає загрозу відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, здійснення ремонту у квартирі, зникнення майна, належного позивачу, яке знаходилось в квартирі, що в подальшому може призвести до неможливості відновлення порушеного права позивача у разі задоволення її позову у вказаній справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2020 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за підписом директора Скребець О. С. через засоби поштового зв`язку подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року та залишити в силі ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права не посилаючись на жодні належні докази та обставини, якими він обґрунтовував вжиття заходів забезпечення позову, ухвалив відповідну постанову, яка не відповідає вимогам ЦПК України. Позивачем не надано належних доказів вчинення з боку відповідача фактичних дій щодо «зміни замків, здійснення ремонту у квартирі, зникнення майна, належного позивачу», в оскаржуваній постанові не зазначено ні доказів, ні обставин, з якими суд апеляційної інстанції пов`язував необхідність вжиття заходів забезпечення позову та відповідні посилання чи обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Позиція інших учасників справи

28 квітня 2020 року виконуючий обов`язки директора ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» А. Л. Скрипник надіслав пояснення, в якому зазначає, що громадянин ОСОБА_3 звільнений з посади державного реєстратора відділу державної реєстрації ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України. У зв`язку з скасуванням Міністерством юстиції України 03 березня 2018 року акредитації ДП «НДІБМВ» як суб`єкта державної реєстрації (Наказ від 03 березня 2018 року № 603/5), відділ державної реєстрації ДП «НДІБМВ» розформовано, а всі реєстраційні справи відділу передано на зберігання до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

У квітні 2020 року матеріали цивільної справи № 760/13059/19 надійшли до Верховного Суду та 27 квітня 2020 року передані судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 11 березня 2020 року вказано, що підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі 521/8746/18, від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що у травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», треті особи: Державний реєстратор ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Хохич Р. В., Коваленко С. В., про визнання протиправним та скасування рішення.

Одночасно із позовною заявою, ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 ;

заборони будь-яким третім особам, у томі числі Державній виконавчій службі України вчиняти будь-які дії по передачі права користування на квартиру АДРЕСА_1 ;

заборони будь-яким третім особам проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеку) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартирою АДРЕСА_1 ;

заборони будь-яким третім особам вселятися в квартиру АДРЕСА_1 ;

заборони будь-яким третім особам реєструватися в квартирі АДРЕСА_1 ;

заборони органам, що здійснюють надання адміністративних послуг щодо внесення до реєстраційного обліку відомостей про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб у квартирі АДРЕСА_1 ;

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Київ від 08 травня 2019 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та яка зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

В іншій частині відмовлено.

Позивач повторно звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову від 21 серпня 2019 року вказувала на те, що 12 липня 2019 року їй зателефонували представника ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» і вимагали у примусовому порядку виселитись із квартири АДРЕСА_3 . Прибувши до квартири цього ж дня, заявниця виявила зламані замки, а сторонні люди у квартиру нікого не впускали. На всі заяви та заперечення особи, які зайняли її квартиру, не реагували. ОСОБА_1 зазначає, що наразі відповідачем вчиняються реальні протиправні дії щодо позбавлення права користування спірною квартирою позивача, а тому вона була змушена звернутися до суду із указаною заявою про забезпечення позову.

На час звернення з позовною заявою, спірна квартира АДРЕСА_3 , належить на праві власності відповідачу ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає доводи касаційної скарги з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з пунктом 2 частини першої та частиною третьою статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У позовній заяві позивач заявляє вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Хохич Р. В. від 23 січня 2018 року, згідно з яким 22 січня 2018 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 24511143 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1467138180000, за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на підставі іпотечного договору, який виданий 26 червня 2007 року та договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, виданий 08 грудня 2017 року.

Предметом позову у цій справі є законність рішення державного реєстратора ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» ОСОБА_3 щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

На обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказувала, що власником квартири АДРЕСА_3 , є ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Перехід права власності на належну позивачу квартиру відбувся незаконно (за відсутності правових підстав), що призвело до порушення її прав, які підлягають захисту у судовому порядку, а саме:

реєстрація права власності на квартиру за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» була здійснена державним реєстратором без достатніх правових підстав, з порушенням норм Закону України «Про «Іпотеку»;

право власності на квартиру було набуто ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в порядку звернення стягнення на нерухоме майно в період дії мораторію на примусове відчуження житла;

реєстраційні дії щодо спірного майна було вчинено з порушенням порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

державний реєстратор не мав права реєструвати право власності на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», оскільки, не було дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрації права власності, передбаченого Законом України «Про Іпотеку».

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви виходячи з загрози відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, здійснення ремонту у квартирі, зникнення майна, належного позивачу, яке знаходилось в квартирі, що в подальшому може призвести до неможливості відновлення порушеного права позивача у разі задоволення її позову у вказаній справі.

Проте колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки суд не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин оскаржене судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

При поданні касаційної скарги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року скасувати.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2102,00 грн.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук