ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2020 року

Київ

справа №760/16388/18

адміністративне провадження №К/9901/11785/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №760/16388/18

за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції міста Києва майора поліції Кравченко Олександра Івановича, третя особа: Управління патрульної поліції Національної поліції України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката Кравця Ростислава Юрійовича як представника ОСОБА_1 , на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.С.)

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Адвокат Кравець Ростислав Юрійович, як представник ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції міста Києва майора поліції Кравченко Олександра Івановича (далі - інспектор о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м. Києва майор поліції Кравченко О.І., відповідач), в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії старшого інспектора майора поліції Кравченка О.І. з проведення додаткової перевірки та складенні висновку по факту дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) 16 травня 2018 року у місті Києві по вул. Кирилівська, 131 за участю автомобілів КІА, н.з. РІО н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та Хюндай Матрікс, н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ;

1.2. зобов`язати старшого інспектора о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м. Києва майора поліції Кравченка Олександра Івановича вчинити дії з вилучення висновку від 01 червня 2018 року щодо розгляду матеріалів по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16 травня 2018 року по вул. Кирилівська, 131 в м. Києві.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що жодна норма діючого законодавства не передбачає такого поняття як «додаткова перевірка по факту ДТП», а тим більше не визначає права інспектора патрульної поліції її здійснювати.

2.1. Крім того, у позовній заяві зазначено, що при здійсненні додаткової перевірки відповідачем були перевищені свої повноваження, оскільки законодавством не надано відповідачу компетенції здійснювати додаткову перевірку по факту ДТП за заявою не поліцейського, який оформив матеріали ДТП, не за заявою третьої особи та ще й з приводу ДТП, яка сталася не на території обслуговування відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м.Києва; відповідач не мав права самостійно проводити транспортну-трасологічну експертизу, здійснювати ідентифікацію типу та моделі транспортних засобів, тобто дії відповідача не узгоджуються з жодними із принципів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому є протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченнях проти позову наполягав на безпідставності позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з огляду на їх законність та обгрунтованість.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. Відповідач - старший інспектор о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м. Києва майора поліції Кравченко Олександр Іванович є працівником Органів Національної поліції, має спеціальні знання.

5. Судами попередніх інстанцій зазначено, що на виконання вимог Положення про управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 07 листопада 2015 року № 1/2 із змінами, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м.Києві ДПП) здійснюється щоденна перевірка матеріалів ДТП, оформлених посадовими особами Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП та у разі необхідності вживаються заходи щодо усунення недоліків до направлення матеріалів в судові органи.

6. 16 травня 2018 року у м. Києві по вул. Кирилівська, 131 сталося зіткнення автомобіля КІА РІО, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Хюндай Матрікс, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

7. За наслідками дорожньо-транспортної пригоди складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

8. Під час проведення додаткової перевірки по матеріалах дорожньо-транспортної пригоди старшим інспектром о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м. Києва майором міліції Кравченком О.І. складено висновок від 01 червня 2018 року, відповідно до якого відповідач дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушила пункт 10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) і відносно неї необхідно скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП.

9. Підставою для проведення додаткової перевірки стала заява ОСОБА_2 від 23 травня 2018 року з приводу проведення додаткової перевірки за наданими доказами по ДТП, яка мала місце 16 травня 2018 року по вул. Кирилівська, 131 у м. Києві.

10. У зазначеному висновку додаткової перевірки зазначено, що матеріали ДТП складено інспектром поліції 1 полку 1 батальйону 4 роти УПП у м. Києві ДПП Горобчук Ю.П. на підставі зібраних матеріалів та відповідно до вимог статей 254 та 255 КУпАП відносно водія ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 124 КУпАП (у зв`язку з порушенням останньою пункту 13.1 ПДР).

11. В ході перевірки було встановлено, що в схемі ДТП були відсутні розміри проїзної частини вул. Кирилівська в м.Києві та кожної смуги окремо. Місце зіткнення транспортних засобів вказані зі слів водіїв, містять розбіжності в частині їх розташування на проїзній частині.

12. Додатково було здійснено виїзд на місце пригоди, де працівниками поліції УПП у м. Києві ДПП здійснено заміри проїзної частини вул. Кирилівська, 131, яка складала загальну ширину проїзної частини в одному напрямку 6,30 метрів.

13. Також у висновку додаткової перевірки зазначено інші обставини ДТП, які було встановлено в ході додаткової перевірки.

14. Вважаючи дії відповідача щодо проведення додаткової перевірки та складання висновку по факту ДТП протиправними, адвокат Кравець Ростислав Юрійович як представник ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

15. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, в задоволені позову відмовлено.

15.1. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, проводячи додаткову перевірку та склавши висновок за результатами такої перевірки, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

15.2. Також судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідність та законність дій щодо складання висновку та долучення до матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності інших доказів має оцінюватись судом (суддею), в провадженні якого знаходиться матеріал про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у сукупності з іншими доказами відповідно до процесуального закону.

IV. Касаційне оскарження

16. У касаційній скарзі адвокат Кравець Ростислав Юрійович, як представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

16.1. В обґрунтування касаційної скарги представник позивача вказує на те, що суди попередніх інстанцій в порушення процесуальних норм щодо всебічного та повного встановлення обставин справи, вирішення справи згідно з законом, дійшли до хибного висновку, який не підтверджено ні доказами у справі, ні нормами законодавства.

17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.

18. Верховний Суд ухвалою від 03 травня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою адвоката Кравця Ростислава Юрійовича як представника ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у даній справі.

19. В подальшому, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г., відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі №760/16388/18 (провадження №К/9901/11785/19).

20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 07 червня 2019 року касаційну скаргу у справі №760/16388/18 (провадження №К/9901/11785/19/) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.

21. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року касаційну скаргу адвоката Кравця Ростислава Юрійовича, як представника ОСОБА_1 , на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі №760/16388/18 прийнято до свого провадження.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

25. Пунктом 8 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення.

26. Приписами статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

27. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

28. Згідно статті 255 КУпАП складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи, представники громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вичерпний перелік осіб, які мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, регламентується цією ж статтею.

29. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

30. Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

31. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

32. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

VI. Позиція Верховного Суду

33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення частково з огляду на наступне.

35. Позивач звернувся до суду із позовом за захистом свого права шляхом визнання протиправними дії відповідача відносно проведення додаткової перевірки та складанню висновку по факту дорожньо-транспортної пригоди із зобов`язанням відповідача до вчинення відповідних дій з метою поновленню порушеного права позивача.

Щодо правомірності дій відповідача по проведенню додаткової перевірки по факту дорожньо-транспортної пригоди.

36. Суди попередніх інстанцій, підтверджуючи правомірність дій інспектора о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м. Києва майор поліції Кравченка О.І., зазначили, що з урахуванням вимог пункту 8 статі 23 Закону України «Про Національну поліцію», Положення про Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 07 листопада 2015 року № 1/2, із змінами, та положень КУпАП, на посадових осіб Національної поліції покладено обов`язок складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також збирання доказів у справі про вчинення ДТП.

37. Зокрема, судами вказано на те, що інспектор о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м.Києва майор поліції Кравченка О.І., який є працівником органів Національної поліції, наділений повноваженнями збирати докази у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі відповідно до звернень учасників ДТП проводити додаткові перевірки та складати відповідні висновки за наслідками такої перевірки.

38. Також, судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору звернуто увагу на те, що Управлінням патрульної служби у м. Києві Департаменту патрульної служби (далі - УПП у м.Києві ДПП) отримано та зареєстровано 23 травня 2018 року за вхідних №Ц-5403 заяву ОСОБА_2 (учасник даного ДТП), в якій йшлося про можливу наявність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, позивачем (інший учасник даного ДТП) та ставилося питання стосовно проведення додаткової перевірки обставин дорожньо-транспортної пригоди.

39. В подальшому, 23 травня 2018 року резолюцією начальника УПП у м. Києві ДПП вказана заява для розгляду в установленому законом порядку була розписана на начальника відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП у м. Києві ДПП, який того ж дня своєю резолюцією доручив Кравченку О.І. організувати перевірку в установленому законом порядку та вжити заходів щодо притягнення винних до адміністративної відповідальності.

40. При цьому, суд апеляційної інстанції, посилаючись на пункти 6 та 7 Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом від 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інстукція №1395) та вимоги статей 251 та 255 КУпАП, дійшов висновку, що відповідач, проводячи додаткову перевірки та склавши висновок за результатами такої перевірки, діяв правомірно та відповідно до норм діючого законодавства.

41. Зокрема, судом апеляційної інстанції зазначено, що пунктами 6 та 7 Інструкції №1395 передбачено, що у випадках, коли для прийняття об`єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

42. Уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об`єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п`ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

43. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що пунктами 6 та 7 Інструкції №1395, на які посилається суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні, не передбачено проведення додаткової перевірки по факту ДТП та складання відповідного висновку за результатами проведення даної перевірки.

44. При цьому, колегія суддів також зауважує, що суди попередніх інстанцій, перевіряючи законність дій відповідача щодо проведення ним додаткової перевірки та застосовуючи до спірних правовідносин положення статей 251 та 255 КУпАП, не зазначили, до яких дійсних обставин даної дорожньо-транспортної пригоди слід застосувати положення вказаних правових норм, підтверджуючи при цьому наявність законодавчо визначених повноважень посадової особи УПП у м.Києві ДПП проводити додаткову перевірки за фактом ДТП та ухвалювати відповідний висновок за результатами її проведення.

45. Поза увагою судів залишилося з`ясування обставин щодо дотримання відповідачем при проведенні зазначеної додаткової перевірки трьох обов`язкових вимог, які передбачені пунктами 6 та 7 Інструкції №1395 та на які посилається суд апеляційної інстанції, а саме: підтвердження або спростування правомірності звернення особи до підрозділу поліції з відповідною вимогою про отримання додаткових даних по факту ДТП; відповідність дій працівників поліції нормам діючого законодавства при передачі матеріалів даної ДТП з огляду на дотримання територіальної юрисдикції; встановлення наявності або відсутності доказів щодо додержання періоду часу у разі необхідності для отримання додаткових даних дорожньо-транспортної пригоди.

46. Тобто, для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення перевірці підлягають обставини, які виключають виникнення суперечностей в судовому рішенні та належним чином з`ясування фактичних даних щодо необхідності оформлення та проведення додаткової перевірки по факту даної ДТП із зазначенням законних підстав, на яких вони ґрунтуються.

47. Крім цього, додатковому дослідженню та уточненню підлягає питання щодо віднесення висновку відповідача від 01 червня 2018 року стосовно розгляду матеріалів ДТП по факту дорожньо-транспортної пригоди до категорії доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з огляду на положення статті 251 КУпАП.

Щодо юрисдикції УПП у м.Києві ДПП до проведення відповідних дій.

48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в м.Києві по вул.Кирилівська, 131, що належить до Подільського району м.Києва.

49. Вирішуючи даний спір, судами зауважено, що юрисдикція УПП у м.Києві ДПП поширюється на територію усього міста Києва незалежно від адміністративно-територіального поділу.

50. Також, Судом апеляційної інстанції зазначено, що на виконання законодавчо передбачених положень УПП у м.Києві ДПП здійснюється щоденна перевірка матеріалів ДТП, оформлених посадовими особами УПП у м.Києві ДПП та у разі необхідності вживаються заходи щодо усунення недоліків до направлення матеріалів в судові органи.

51. Таким чином, суди дійшли висновку, що на посадових осіб Національної поліції покладено обов`язок складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також збирання доказів у справі про вчинення ДТП.

52. При цьому, суди першої та апеляційної інстанції, надаючи правове обґрунтування зазначеному питанню, посилаються лише на частину 1 статті 8, пункт 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та вимоги Положення про Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 07 листопада 2015 року № 1/2, із змінами.

53. В подальшому, суди, враховуючи вимоги пунктів 6 та 7 Інструкції №1395, зробили висновок щодо відсутності будь-яких доказів протиправності дій відповідача щодо проведення відповідної перевірки та складання висновку за її результатами, не зважаючи на те, що дана дорожньо-транспортна пригода трапилася саме на території Подільського району м.Києва.

54. Таким чином, для підтвердження або спростування правомірності проведення додаткової перевірки працівниками саме УПП в м.Києві ДПП стосовно даної ДТП, яке мало місце на території Подільського району м.Києва, слід вказати яка правова норма підлягає застосуванню в даному випадку та якою нормою передбачено, що до юрисдикції УПП в м.Києві ДПП належить проведення додаткової перевірки та ухвалення відповідного висновку (з огляду на наявність умови для передачі матеріалів ДТП до вказаного вище органу).

Щодо розбіжностей при встановленні фактичних обставин справи.

55. Судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки матеріалів ДТП, яка трапилася 16 травня 2018 року, в схемі даної дорожньо-транспортної пригоди були відсутні розміри проїзної частини вул. Кирилівської та кожної смуги окремо.

56. При цьому, судом зазначено, що була зроблена фотокопія підписаного оригіналу схеми даної ДТП, на яку було додатково нанесено два розміри необхідних для правильного вирішення справи (проїзної частини вул. Кирилівської та кожної смуги окремо).

57. В подальшому, судом першої інстанції зроблено висновок, що жодні зміни до схеми ДТП не вносилися, а здійснення виїзду на місце ДТП було вчинено посадовими особами УПП в м.Києві ДПП у рамках проведення адміністративного розслідування на виконання обов`язку щодо збирання фактів.

58. Суд апеляційний суд, підтверджуючи законність оскаржуваного судового рішення, на зазначені суперечності в частині підтвердження або спростування факту внесення змін до схеми ДТП уваги не звернув.

59. Тобто, судами попередніх інстанцій при встановленні фактичних обставин справи, зокрема, в частині внесення змін до схеми ДТП, допущено суперечливі висновки, у зв`язку з чим колегія суддів позбавлена можливості перевірити оскаржувані судові рішення на предмет їх законності та обґрунтованості.

60. Крім цього, судом першої інстанції вказано на те, що УПП у м. Києві ДПП отримано та зареєстровано 23 травня 2018 року за вх.№ Ц-5403 заяву ОСОБА_2 , в якій йдеться про можливу наявність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП позивачем ОСОБА_1 та ставиться питання стосовно проведення додаткової перевірки обставин ДТП.

61. 23 травня 2018 року резолюцією начальника УПП у м. Києві ДПП вказана заява для розгляду в установленому законом порядку була розписана на начальника відділу розшуку та опрацювання матеріалів даної дорожньо-транспортної пригоди УПП у м. Києві ДПП, який того ж дня своєю резолюцією доручив відповідачу організувати перевірку в установленому законом порядку та вжити заходів щодо притягнення винних до адміністративної відповідальності.

62. Із висновку, який зроблено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним судом, вбачається, що виїзд на місце ДТП було вчинено посадовими особами УПП у м. Києві ДПП в рамках проведення адміністративного розслідування на виконання обов`язку щодо збирання доказів.

63. При цьому слід зазначити, що із вступної частини висновку відповідача від 01 червня 2018 року щодо розгляду матеріалів по факту даної ДТП, який позивач просить вилучити із матеріалів ДТП, вбачається, що інспектором о/д відділу розшуку та ОМ ДТП УПП м. Києва майор поліції Кравченком О.І. розглянуто заяву ОСОБА_2 про проведення додаткової перевірки по матеріалам ДТП, а в резолютивній частині висновку зазначено про закінчення розгляду даної заяви ОСОБА_2 ; за порушення вимог п.10.1 ПДР відносно ОСОБА_1 доручено скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП та адміністративну справу передати до Подільського районного суду м.Києва за місце вчиненням правопорушення.

64. Тобто, висновок судів попередніх інстанцій стосовно встановлення підстави для проведення додаткової перевірки містить суперечності, оскільки наявна в матеріалах справи заява ОСОБА_4 з проханням провести перевірку, розпорядження керівництва з дорученням провести збирання додаткових доказів податі даної ДТП та здійснення перевірки в рамках адміністративного розслідування свідчить про наявність трьох підстав для проведення зазначеної перевірки, а посилання в оскаржуваних судових рішеннях на висновок відповідача від 01 червня 2018 року, який містить різні за змістом підстави, вказує на невідповідність висновків судів обставинам справи.

65. За таких обставин, колегія суддів позбавлена можливості перевірити правомірність дій відповідача щодо проведення ним додаткової перевірки та складання відповідного висновку по факту ДТП та вважає висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволені позову передчасним.

66. Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому при новому розгляді судам слід звернути увагу на зазначені суперечливі докази, на які посилається представник позивач та які стали фактично підставою для ухвалення оскаржуваних судових рішень.

67. Частиною 2 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

68. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справи докази.

69. За таких обставин, Верховний Суд дійшов до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу адвоката Кравця Ростислава Юрійовича, як представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Солом`янського районного суду м.Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська ,

Судді Верховного Суду