Постанова

Іменем України

02 березня 2023 року

м. Київ

справа № 760/16852/21

провадження № 61-11513св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року в складі судді: Усатової І. А., та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року в складі колегії суддів:Рубан С. М., Заришняк Г. М., Кулікова С. В.,

Історія справи

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» (далі - ОСББ «Башта») про захист прав споживачів, в якому просив:

1) визнати недійсним пункт 5 рішення загальних зборів співвласників від 09 липня 2020 року, які оформлені протоколом № 1/2020 в частині:

«запровадити платежі співвласників квартир і нежитлових приміщень з питань загальних зборів ОСББ «Башта» на оплату поштових витрат на копіювання: для співвласників, які не отримали під підпис у Правління об`єднання повідомлення про скликання зборів, що проводяться за ініціативою Правління Об`єднання - одноразовий платіж у розмірі тарифу на доставку поштової кореспонденції, встановленого АТ «Укрпошта», який підлягає оплаті протягом одного місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися збори; та для співвласників, які звернулись до ОСББ «Башта» за отриманням копій документів (протокол загальних зборів з додатками, тощо) обсягом понад 10 аркушів формату А4 - одноразовий платіж у розмірі тарифу на доставку поштової кореспонденції, встановленого АТ «Укрпошта», та у розмірі встановлених Кабінетом Міністрів України граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, які підлягають оплаті співвласниками до подачі їх звернення про надання таких копій документів».

«Запровадити обов`язкові щомісячні платежі співвласників квартир і нежитлових приміщень на утримання інфраструктури технічного регулювання та стоянки транспортних засобів, які сплачують протягом одного місяця, що настає розрахунковим власники квартир та нежитлових приміщень, які особисто або через уповноважених ними осіб розміщують автомобілі на прибудинковій території з 18:00 год. до 08:00 год. п`ять і більше днів на місяць: у разі перебування на прибудинковій території одного автомобіля - 350,00 грн/мiсяць; у разі перебування на прибудинковій території одночасно двох автомобілів - 1 050,00 грн/мiсяць; у разі перебування на прибудинковій території одночасно трьох автомобілів - 2 150,00 грн/мiсяць; для власників нежитлових приміщень - у разі перебування автомобілів в денний час з 08:00 год. до 18:00 год. понад одну годину - додаткова плата незалежно від кількості днів перебування автомобілів в місяць - по 550 грн./мiсяць за кожний автомобіль».

«Утворити «Фонд поновлення системи протипожежної безпеки ОСББ «Башта» багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 », затвердити його кошторис у розмiрi 876 907 грн., включити його кошти до кошторисів ОСББ «Башта» на 2020-2022 рік, витрати його коштів здійснювати виключно на цiлi передбачені його кошторисом (заміна кранів пожежних пiдсилених d50, встановлення системи пожежної сигналізації, встановлення системи оповіщення про пожежу, диспетчеризація систем протипожежного захисту, встановлення автоматичної системи пожежогасіння, виконання проектних робіт), та затвердити розмір цільового тимчасового внеску співвласниками в цей фонд на період з 01 серпня 2020 року до 31 липня 2022 року у розмірі 1.23 грн /м. кв. /місяць в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим».

«Утворити «Фонд встановлення дитячого та спортивного майданчиків», багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 . ОСББ «Башта», затвердити його кошторис у розмірі 215 084 грн, включити його кошти до кошторисів ОСББ «Башта» на 2020-2021 рік, витрати його коштів здійснювати виключно на цілі передбачені його кошторисом (встановлення спеціального покриття, огорожі, встановлення обладнання дитячого ігрового майданчика та спортивного майданчика), та затвердити розмір цільового тимчасового щомісячного внеску співвласників в цей фонд на період з 01 серпня 2020 року до 31 липня 2021 року у розмірі 0,60 грн./м.кв./місяць, в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що наступає за розрахунковим».

«Утворити «Фонд зелених газонів з автоматичним поливом багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 . ОСББ «Башта», затвердити його кошторис у розмірі 215 084 грн., включити його кошти до кошторисів ОСББ «Башта» на 2020-2021 рік, витрати його коштів здійснювати виключно на цілі передбачені його кошторисом (влаштування зрошувальної системи та газону на прибудинковій території площею 350 м. кв.), та затвердити розмір цільового тимчасового щомісячного внеску співвласників в цей фонд на період з 01 серпня 2020 року до 31 липня 2021 року у розмірі 0,25 грн./м.кв./місяць в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що наступає за розрахунковим»;

2) визнати недійсним пункт 8 рішення загальних зборів співвласників від 09 липня 2020 року, які оформлені протоколом № 1/2020 в частині: «Затвердження «Правил комфортного проживання у будинку ОСББ «Башта»;

3) визнати недійсним пункт 10 рішення загальних зборів співвласників від 09 липня 2020 року які оформлені протоколом № 1/2020 в частині: «припинення експлуатації сміттєпроводів у багатоквартирному будинку ОСББ «Башта» шляхом заварювання та подальшого демонтажу».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року закрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Башта» про захист прав споживачів.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. ОСОБА_1 є мешканцем будинку та власником квартири в будинку, який входить до ОСББ «Башта». Тому спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 - мешканцем будинку, що входить до ОСББ «Башта», який має право брати участь у його діяльності, та фактичними учасниками зазначеного об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. За таких обставин цей спір стосується приватного інтересу, а саме права ОСОБА_1 , як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку ОСББ «Башта».

Суд першої інстанції вказав, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті. 20 ГПК), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства. Отже, цей спір має вирішуватися за правилами ГПК України незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 462/2646/17. Тому суд зробив висновок, що провадження у справі слід закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 червня 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 є мешканцем будинку та власником квартири в будинку, який входить до ОСББ «Башта». Позивач вважає що рішення, прийняті загальними зборами від 09 липня 2020 року частково є недійсними. Спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 - мешканцем будинку, що входить до ОСББ «Башта», який має право брати участь у його діяльності, та учасниками об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Тому спір стосується приватного інтересу, а саме права ОСОБА_2 як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного ОСББ «Башта».

Апеляційний суд вказав, що зправових висновків Великої Палати Верховного Суду вбачається, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи мають розглядатися за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина 6 статті 30 ГПК України) (постанова Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17). Тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі, оскільки вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги про те, що спір стосується виключно цивільних прав у зв`язку з порушенням порядку проведення загальних зборів, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства необґрунтовані, оскільки на порядок денний загальних зборів були винесені питання, що безпосередньо стосуються та пов`язані з діяльністю і управлінням ОСББ «Башта» як юридичної особи. У спорі позивач є не споживачем послуг, а виступає як член об`єднання співвласників. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 473/2005/19, постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 127/14625/16-ц, від15 квітня 2020 року у справі № 758/8634/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 755/21681/15-ц. Твердження в апеляційній скарзі про те, що суд помилково послався на постанови Великої Палати від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 та не звернув увагу на сторони процесу, предмет спору і з яких підстав закону виходив суд приймаючи ці рішення, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки висновки викладені у вказаних постановах Великої Палати спростовують доводи та підтверджують правильність висновків суду щодо підсудності цього спору господарському суду.

Аргументи учасників справи

21 листопада 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, в якій просив оскаржені судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

господарські суди не розглядають справи про захист споживчих прав, тому розгляд позову про захист споживчих прав, поданий позивачем 24 червня 2021 року до ОСББ «Башта» віднесений до виключної юрисдикції загальних судів і підлягає розгляду Солом`янським районним судом міста Києва.

відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного в пункті 8.9. постанови від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20 провадження № 12-38гс21 щодо юрисдикції спору «вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України, щодо віднесення до господарських правовідносин, зокрема правовідносин, які виникають з некомерційної діяльності, спрямованої на забезпечення матеріально-технічних умов функціонування таких суб`єктів. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18, пункт 4.11) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України ГК України, іншими актами господарського І цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19, пункт 74) зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом». Таким чином, спір господарським можна вважати за умови відсутності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції;

у випадку позову про захист споживчих прав, відповідно до пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 та частини шостої статті 28 ЦПК України до виключної юрисдикції загальних судів віднесений розгляд у порядку цивільного судочинства справ про захист прав споживачів;

закриття провадження ініційоване клопотанням відповідача від 03 листопада 2021 року і обґрунтоване нормами пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України. Відповідно до вимог статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідач не звертався до судів із клопотанням про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, а суди першої та апеляційної інстанцій в своїх рішеннях вийшли за межі заявлених відповідачем вимог.

У грудні 2022 року ОСББ «Башта» через представника Золотопупа С. В. надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало, що спірні відносини регулюються нормами Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення - без змін.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року, з урахуванням ухвали від 18 січня 2023 року про виправлення описки, відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року: відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року; уточнену касаційну скаргу ОСОБА_1 від 13 січня 2023 року (вх № 219/1/216-23 від 13 січня 2023 року) в частині додаткових підстав касаційного оскарження ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 16 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року залишено без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року: відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження (подачу доповнення до касаційної скарги) ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 16 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року відмовлено; уточнену касаційну скаргу ОСОБА_1 від 13 січня 2023 року (вх № 547/1/216-23 від 02 лютого 2023 року) в частині додаткових підстав касаційного оскарження ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 16 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року залишено без розгляду.

02 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В ухвалі Верховного Суду від 30 листопада 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 є мешканцем будинку та власником квартири в будинку, який входить до ОСББ «Башта».

ОСОБА_1 є членом об`єднання співвласників ОСББ «Башта».

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ «Башта» про захист прав споживачів, в якому просив визнати недійсними рішення, прийняті загальними зборами від 09 липня 2020 року. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що збори проведені з численними порушеннями процедури та законодавства, а тому рішення прийняті за результатами зборів є недійсними.

Позиція Верховного Суду

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту (частина перша статті 385 ЦК України).

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (частини перша - восьма статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року в справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) вказано, що:

«8.7. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

8.11. Отже, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).

8.12. Особливості правового режиму майна багатоквартирного будинку зумовлюють спеціальне правове регулювання порядку реалізації прав власниками нерухомого майна в такому будинку. Так, частиною другою статті 382 ЦК України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

8.24. Прийняття рішення установчими зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції та виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статей 6, 10 Закону № 2866-ІІІ, стосується створення та управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ судам господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (постанови від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт 4.19), від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19, пункт 39)). Відтак суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили підвідомчість такого спору господарським судам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року в справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) зазначено, що:

«8.25. Справу № 910/5179/20 прийнято до провадження Великою Палатою Верховного Суду ухвалою від 01 вересня 2021 року на підставі частини третьої статті 302 ГПК України з огляду на обґрунтування Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду підстав для відступу від висновку про розгляд подібного зі справою № 910/5179/20 спору за предметним критерієм у порядку цивільного судочинства, викладеного в раніше ухваленій постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц.

8.26. Спір у справі № 466/8748/16-ц виник з приводу оскарження співвласником багатоквартирного будинку дій ОСББ щодо неправомірного включення до кошторису ОСББ таких додаткових послуг, як заробітна плата сторожа, спецодяг та правова допомога, які не передбачені законодавством на утримання будинку і прибудинкової території, що порушує права позивача як споживача житлово-комунальних послуг та співвласника багатоквартирного будинку. За наслідком касаційного перегляду цієї справи Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 14 липня 2020 року погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в позові та дійшов висновку, що включення до тарифу на утримання будинку складових щодо заробітної плати сторожів, спецодягу та правової допомоги не суперечить законодавству і не порушує прав співвласників багатоквартирного будинку.

8.27. Правовідносини у справах № 466/8748/16-ц та № 910/5179/20 є подібними, оскільки ці справи мають схожий характер правовідносин (стосуються визнання недійсними рішень зборів ОСББ, якими затверджено кошторис та перелік і розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку, що належить до виключної компетенції повноважень найвищого органу управління ОСББ - його загальних зборів) і суб`єктний склад (позивачем є фізична особа - співвласник багатоквартирного будинку, а відповідачем - ОСББ).

8.28. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в рішеннях у справі № 466/8748/16-ц суди окремо не викладали правові висновки щодо юрисдикції такого спору, втім про правову позицію, відповідно до якої цей спір має розглядатись за правилами цивільного судочинства, свідчить факт розгляду позовних вимог фізичної особи - співвласника до ОСББ про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ судами цивільної юрисдикції з прийняттям апеляційним судом рішення по суті спору, яке було залишено в силі Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду.

8.29. З огляду на викладені вище висновки щодо юрисдикції Велика Палата Верховного Суду вбачає підстави для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц про розгляд за правилами цивільного судочинства спору, ініційованого співвласником багатоквартирного будинку, щодо затвердження кошторису ОСББ, переліку та розміру внесків на утримання будинку як такого, що зроблений без застосування до правовідносин у цій справі положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України про підвідомчість господарським судам спорів про створення, діяльність, управління або припинення юридичної особи. Спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям «управління юридичною особою» як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції».

У справі, що переглядається: суди встановили, що спір про часткову недійсність рішень загальних зборів співвласників ОСББ виник між членом ОСББ та самим ОСББ. За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про те, що ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та закрили провадження в справі.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков