№ 760/23107/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Київ

справа № 760/23107/21

провадження № 61-17752св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи:ОСОБА_2 , Київська міська рада, Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації - Федорчук Христини Василівни та представника комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» - Згурського Олексія Олександровича на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06 квітня 2023 року у складі судді Зуєвич Л. Л. та постанову Київського апеляційного суду

від 13 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В.,

Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

2. Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 20 січня 2020 року Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено актовий запис № 1208.

3. ОСОБА_1 зазначав, що померлий ОСОБА_3 був його рідним батьком, але оскільки батьки не планували укладати шлюб та жити разом, в свідоцтві про народження батько був записаний зі слів його матері - ОСОБА_1 .

4. Також вказував, що з семи років проживав разом з батьком у місті Києві за адресою: АДРЕСА_1 .

5. Заінтересована особа ОСОБА_2 , яка є рідною дочкою померлого ОСОБА_3 , обізнана щодо того, що заявник є його сином, має фотографії та відео із сімейних свят, на яких був присутній заявник саме як син ОСОБА_3 .

6. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що складається з нерухомого майна, а саме: квартири за місцем його реєстрації та проживання. В належний строк він звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Забавської Н. В., однак йому було повідомлено, що він не може оформити належним чином спадщину за законом згідно статті 1261 ЦК України, оскільки із наявних документів неможливо встановити факт родинних відносин.

7. З огляду на вказане вище у сукупності просив задовольнити заяву.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 06 квітня

2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 13 листопада 2023 року, заяву задоволено.

Встановлено юридичний факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

9. Задовольняючи заяву, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що метою встановлення відповідного факту родинних зв`язків є реалізація заявником особистого немайнового права. Наявності спору про право при розгляді даної справи не встановлено. Наданими заявником доказами та показаннями свідків підтверджено факт перебування його в родинних відносинах з ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а саме, що він є його рідним сином. Будь-яких доводів та доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

10. У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації - Федорчук Х. В., на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації - Федорчук Х. В., витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

12. Також, у грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» - Згурського О. О. на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» - Згурського О. О.та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

14. У касаційній скарзі Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

15. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 640/10329/16, від 30 травня 2018 року у справі

№ 761/16799/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 23 грудня 2021 року у справі № 442/1904/20, від 13 жовтня 2022 року у справі № 755/1938/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

16. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

17. Касаційна скарга мотивована тим, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду на умовах, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, що від них мають залежати виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення факту. Встановлення факту не пов`язується з подальшим рішенням спору про право.

18. В поданій до суду заяві заявник зазначає мету встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_3 - відкриття спадщини, що складається з нерухомого майна, а саме квартири за місцем реєстрації та проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, ця квартира неприватизована та перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, а тому не може бути об`єктом спадкового права. Заявником не вказано інших підстав для звернення до суду в порядку окремого провадження, а матеріали справи не містять жодного доказу про наявність іншого майна ОСОБА_3 , яке має на меті успадкувати заявник.

19. З огляду на вказане вважає, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином матеріали спадкової справи та не встановлено, чи відноситься вказана квартира до спадкового майна.

20. Крім того, зазначає, що в даному випадку наявний спір про право, який полягає в тому, що квартира за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 не входить до спадкового майна, яке залишилося після смерті останнього, оскільки вона не приватизована та є власністю територіальної громади міста Києва.

21. Також суди залишили поза увагою невідповідність імені батька заявника, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та не встановили той факт, що це є одна і та людина.

22. У касаційній скарзі комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

23. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 640/10329/16,

від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 23 грудня 2021 року у справі № 442/1904/20, від 13 жовтня

2022 року у справі № 755/1938/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

24. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Касаційна скарга мотивована тим, що у судових засіданнях зацікавленими особами неодноразово наголошувалося про наявність спору про право, яке полягає в тому, що квартира АДРЕСА_2 , відповідно задоволення заяви в цій справі може порушити права та інтереси територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, як власника майна, права на яку мав на меті отримати заявник. Проте судами першої та апеляційної інстанцій дані доводи проігноровані.

26. Також судами проігноровано, що єдина підстава, на яку посилається заявник у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, не несе для нього юридичних наслідків щодо спадщини у вигляді цієї квартири, оскільки вона не є і не може бути об`єктом спадщини померлого, так як не перебувала у його власності.

27. Приватний нотаріус Забавська Н. В. відкрила спадщину №8/2020 без правовстановлюючих документів на спірну квартиру, а також без перевірки складу спадкового майна.

28. Судами попередніх інстанцій також не було досліджено наявні в матеріалах справи докази, які спростовують право заявника на прийняття спадщини, зазначене в його заяві про прийняття спадщини.

29. Крім того, зазначає, що показання свідків, на свідченнях яких ґрунтується оскаржуване рішення, не співпадають між собою, а тому не можуть вважатися достовірними доказами.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги

30. У січні і лютому 2024 року до Верховного Суду надійшли аналогічні за змістом відзиви ОСОБА_1 на касаційні скарги Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації та комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва», в яких він просив касаційні скарги залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення судів ухвалено на підставі належним чином оцінених доказів, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи касаційних скарги висновків судів не спростовують.

31. Також у січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» на касаційну скаргу Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому він просив касаційну скаргу задовольнити.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

32. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

33. Заявник стверджує, що є рідним сином ОСОБА_3 , але оскільки батьки не планували укладати шлюб та жити разом, в свідоцтві про народження заявника запис про батька був зроблений зі слів його матері - ОСОБА_1 .

34. У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про народження серії

НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому вказано: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .

35. Також, до матеріалів справи долучено витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00028829054 від 08 грудня 2020 року, за змістом якого батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказано ОСОБА_4 .

36. Заінтересована особа у справі ОСОБА_2 стверджує, що є рідною донькою померлого ОСОБА_3 , а отже є рідною сестрою заявника та у судових засіданнях суду першої інстанції підтвердила, що заявник ( ОСОБА_1 ) є його сином і її братом.

37. Факт того, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами:

- копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20 квітня 1964 року на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за змістом якого її батьком є ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_7 ;

- витягом з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00025902924 від 10 березня 2020 року, за змістом якого ОСОБА_3 мав дитину жіночої статі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу № 00025902859 від 10 березня 2020 року, за змістом якого 17 листопада 1987 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та

ОСОБА_9 ;

- копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 03 грудня

1987 року, за змістом якого після укладення шлюбу ОСОБА_2 взяла прізвище « ОСОБА_2 ».

38. 26 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н. В. із заявою про вступ у спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

39. Матеріали справи містять повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н. В. від 26 червня 2020 року

№ 02-14/234 про те, що свідоцтво про право на спадщину у спадковій справі

№ 8/2020 ОСОБА_1 не може бути видано, оскільки ним не надано належних документів, що підтверджують родинні зв`язки із померлим.

40. Як вбачається з повідомлення Солом`янської районної державної адміністрації від 04 листопада 2021 року, за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та інформацією з Реєстру територіальної громади м. Києва, за адресою: АДРЕСА_1 , - відсутня реєстрація осіб.

41. У матеріалах справи наявні фотографії (конверт з фотокартками на а.с. 70), на яких зображено дитину орієнтовно 7-річного віку з дорослими. Як пояснив заявник та ОСОБА_2 , на фотокартках заявник з померлим батьком ( ОСОБА_3 ) та членами його родини, в т.ч. ОСОБА_2 Візуально дитина на фотокартках схожа на заявника.

42. Судом першої інстанції було досліджено відеозапис, на якому зафіксовано, як пояснив заявник та ОСОБА_2 , родинне святкування, під час якого присутня та ж дитина, що і на раніше досліджених судом фотокартках, та ОСОБА_3 визнає цю дитину своїм сином. Згідно з видобуваними метаданими, дата створення такого відео - 12 січня 2008 року.

43. Свідок заявника ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надала свідчення, за змістом яких вона була сусідкою померлого ОСОБА_3 , з заявником - ОСОБА_1 знайома з 2006 року, неодноразова бачила його разом з ОСОБА_3 , з яким він разом проживав орієнтовно з 3-рчного віку. Про те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 дізналась безпосередньо від самого ОСОБА_3 . Мати дитини з ОСОБА_3 не проживала, як вказала свідок, вони проживали вдвох. ОСОБА_3 виховував та доглядав сина самостійно. Зазначила, що коли ОСОБА_1 підріс, відкривав двері до квартири, де проживав з ОСОБА_3 , своїм ключем. ОСОБА_3 сином

( ОСОБА_1 ) пишався та хвалився коли він вступив до вузу. Зі слів свідка, про те, що за життя ОСОБА_3 юридично ОСОБА_1 сином не визнав та не оформив, їй не було відомо, оскільки його поведінка свідчила про визнання ОСОБА_1 за свого сина.

44. Свідок заявника ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надала покази, за змістом яких вона є сусідкою померлого ОСОБА_3 , з заявником - ОСОБА_1 її познайомив ОСОБА_3 , коли йому було орієнтовно два роки, як свого сина. Свідок вказала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали вдвох, ОСОБА_3 оформив ОСОБА_1 в дитячий садок, а згодом - школу. Вказала, що матір дитини ніколи не бачила. Зазначила, що ОСОБА_3 був скритою людиною, щодо того, що він за життя юридично ОСОБА_1 сином не визнав та не оформив, їй відомо не було.

45. Свідок заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , надала свідчення, за змістом яких вона є матір`ю заявника, до народження ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 два роки без реєстрації шлюбу, потім вони розійшлись. Зі слів свідка, ОСОБА_3 спочатку не хотів сина, тому вона самостійно записала батька в свідоцтві про народження з своїх слів. Вказала, що до трирічного віку ОСОБА_1 проживав з нею, а потім став проживати з батьком - ОСОБА_3 , оскільки їй ( ОСОБА_1 ) потрібно було виходити на роботу, доглядати дитину вона не мала часу та можливості, будувала сім`ю з іншим чоловіком, а також з огляду на те, що в комунальній квартирі, в якій вона проживала, мешкало багато людей. Зазначила, що на час перебування у відносинах з ОСОБА_3 відносин з іншими чоловіками не мала.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

46. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених упункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

47. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

48. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

49. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

50. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

51. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

52. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

53. Колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

54. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

55. Пунктом 5 частини другої вказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

56. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

57. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

58. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

59. При цьому процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість виникнення у майбутньому.

60. У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.

61. У постанові Верховного Суду від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22) зазначено, що згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

62. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

63. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

64. Судами попередніх інстанцій враховано, що звертаючись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_1 просив встановити факт, що має юридичне значення для прийняття спадщини, мотивуючи тим, що ним після звернення із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Забавської Н. В. було отримано повідомлення про те, що заявник не може оформити належним чином спадщину за законом згідно статті 1261 ЦК України, оскільки з наявних документів неможливо встановити факт родинних відносин.

65. Зі змісту повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н. В. від 16 червня 2020 року № 02-14/234 вбачається, що розглянувши заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 та щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, повідомлено, що свідоцтво про право на спадщину у спадковій справі

№ 8/2020 ОСОБА_1 видано бути не може, оскільки ним не надано належних документів, що підтверджують родинні зв`язки із померлим. У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 повідомлено про те, що він може звернутися до суду для встановлення факту родинних зв`язків із ОСОБА_3 для отримання відповідного судового рішення, після чого ОСОБА_1 буде додано до кола спадкоємців першого ступеню споріднення.

66. Отже, встановлення факту родинних зв`язків, а саме, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), є необхідним для реалізації ОСОБА_1 права на спадкування.

67. При цьому судами враховано, що ОСОБА_2 , яка є донькою померлого ОСОБА_3 та, відповідно, входить до кола його спадкоємців першої черги, вимоги заяви підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.

68. З огляду на вказане вище у сукупності суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність спору про право ОСОБА_1 на спадкування при розгляді даної справи.

69. При цьому апеляційний суд правильно зазначав, що перевірка наявності підстав для закликання ОСОБА_1 до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття ОСОБА_1 спадщини у встановлений законом спосіб, складу спадкового майна ОСОБА_3 та вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, зокрема, на спірну квартиру у разі встановлення у даній справі судом факту родинних відносин ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 та подальшою реалізацією заявником права на спадщину, належить до компетенції нотаріуса при видачі свідоцтва про право на спадщину, й оцінка вказаних вище обставин судом у межах даної справи суперечить порядку видачі свідоцтв про право на спадщину.

70. Також апеляційний суд мотивовано відхилив доводи комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» про недоведеність заявником факту родинних відносин з померлим ОСОБА_3 , оскільки ним не спростовано належними, допустимими та достатніми доказами обставини, встановлені судом першої інстанції на підставі наданих заявником доказів, зокрема, фотографій, відеозапису, на якому зафіксовано родинне святкування, під час якого померлий визнає заявника своїм сином, пояснень заявника та заінтересованої особи, а також показань свідків.

71. При цьому такий доказ як показання свідків оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи, та не суперечать їм. Будь-яких належних та достатніх доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять.

72. Отже установивши, що факт родинних зв`язків ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 як сина та батька підтверджений належними й допустимими доказами, врахувавши відсутність спору щодо родинних відносин і ступеня споріднення заявника та померлим, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви.

73. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційних скарг (в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження) не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв`язку з тим, що це входить до його повноважень.

74. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження

№ 14-446цс18).

75. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

76. Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 640/10329/16,

2022 року у справі № 755/1938/22, на які посилались заявники в касаційних скаргах.

77. Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

78. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної

інстанцій - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги представника Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації - Федорчук Христини Василівни та представника комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» - Згурського Олексія Олександровича залишити без задоволення.

2. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян