Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 760/6806/17

провадження № 61-36527св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Національний авіаційний університет,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконуючий обов`язки ректора Національного авіаційного університету Ісаєнко Володимир Миколайович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Національного авіаційного університету на постанову Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М., від 11 квітня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національного авіаційного університету (далі - НАУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконуючий обов`язки ректора НАУ Ісаєнко В. М. про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач мотивував тим,що 11 червня 2015 року за результатами конкурсу та на підставі наказу НАУ № 387/К його було призначено на посаду директора Інституту економіки та менеджменту НАУ, з укладенням контракту № 13к від 16 червня 2015 року строком з 01 липня 2015 року по 30 червня 2020 року. Назву інституту наказом № 387/К від 29 липня 2015 року було змінено на Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту НАУ.

На підставі наказу № 387/К від 24 березня 2017 року в. о. директора НАУ Ісаєнка В. М. ОСОБА_1 було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Посилаючись, на те, що його звільнення було проведено з порушенням трудового законодавства, зокрема, перераховані в наказі порушення не входили до його обов`язків, питання про його звільнення не розглядалось на вченій раді та було порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, просив позов задовольнити: визнати незаконним та скасувати наказ в. о. ректора НАУ Ісаєнка В. М. № 387/К від 23 березня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором; стягнути з НАУ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 березня 2017 року до моменту винесення рішення по справі; рішення в частині поновлення на посаді директора Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту НАУ та стягнення заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського суду міста Києва, у складі судді Букіної О. М., від 19 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що на момент видачі оспорюваного наказу № 387/к від 24 березня 2017 про звільнення позивача останній мав не зняте дисциплінарне стягнення. Звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, узгоджується з вимогами чинного законодавства. Окрім того, чинним законодавством не передбачено отримання обов`язкового погодження вченої ради інституту або університету для звільнення керівником вищого навчального закладу керівника (директора) відповідного інституту. Положення статті 36 Закону України «Про вищу освіту» свідчать лише про надання вченій раді безпосередньо такого права, однак не покладають на неї або ректора університету обов`язку по дотриманню саме такої процедури під час вирішення питання про звільнення працівника з підстав порушення трудового законодавства, визначених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року скасовано та постановлено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ виконуючого обов`язки ректора НАУ Ісаєнка В. М. № 387/К від 23 березня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту НАУ з 24 березня 2017 року. Стягнуто з НАУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 277 154,08 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що визнаючи звільнення ОСОБА_1 таким, що відповідає законодавству, районний суд не врахував процедуру звільнення, встановлену для категорії працівників, до якої відноситься позивач, що вплинуло на неправильну оцінку доказів та вирішення справи по суті. Процедура обрання, призначення і звільнення директорів навчально-наукових інститутів встановлена статтею 43 Закону України «Про вищу освіту», що не враховано районним судом при вирішенні спору. Звільнення позивача ректором НАУ було можливе лише після отримання подання вченої ради.

Місцевий суд залишив поза увагою той факт, що позивача притягнуто до відповідальності за роботу, яка ним виконується на громадських засадах, безоплатно та не входить до його посадових обов`язків як директора.

Визнаючи законними підстави звільнення ОСОБА_1 з роботи, районний суд залишив поза увагою ту обставину, що строк дії контракту визначено по 30 червня 2020 року, проте роботодавцем його дію не припинено. Рішення профспілкового комітету визнано таким, що не має юридичного значення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі Національний авіаційний університет просить скасувати постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року і залишити в силі рішення Солом`янського суду міста Києва від 19 грудня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у порушення статті 364 ЦПК України апеляційним судом прийнято доповнення до апеляційної скарги, подані поза межами строку на апеляційне оскарження рішення районного суду.

Щодо вирішення спору по суті заявник посилається на те, що висновки апеляційного суду щодо обов`язкового застосування норм частини другої статті 43 Закону України «Про вищу освіту» в частині погодження звільнення вченою радою університету є безпідставними, оскільки навчально-науковий інститут економіки та менеджменту НАУ не є філією, а подання вченої ради є формою прийняття рішення про відкликання керівника навчально-наукового інституту колегіальним органом управління, який його обрав на посаду, що не виключає право керівника інституту розірвати трудовий договір з працівником з підстав, передбачених нормами статей 36 40-41 КЗпП України.

Судом апеляційної інстанції зроблено неправильний висновок про те, що посадова особа університету - директор навчально-наукового інституту економіки та менеджменту НАУ ОСОБА_1 , який входить за посадою до складу вченої ради інституту і є головою вченої ради, здійснює свої повноваження на громадських засадах, а виконання цих обов`язків не відноситься до посадових (службових) обов`язків позивача і тому заробітна плата за здійснення повноважень голови вченої ради не сплачується.

Також апеляційним судом залишено поза увагою той факт, що на виконання вимог суду та з урахуванням вимог статті 43 КЗпП України профспілковим комітетом університету 22 березня 2018 року (протокол № 31) розглянуто питання щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , в засіданні якого приймав участь безпосередньо сам позивач та його адвокат Лозиця О. О., було заслухано думки сторін та ознайомлено присутніх з наданими документами.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

09 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до НАУ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконуючий обов`язки ректора НАУ Ісаєнко В. М. про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулупризначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 01 жовтня 1997 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із Київським міжнародним університетом цивільної авіації, який в подальшому Указом Президента України від 11 вересня 2000 року № 1059/2000 перейменовано в Національний авіаційний університет, на різних посадах (т. 1, а. с. 15).

На підставі наказу № 716/к від 10 грудня 2014 року позивач переведений на посаду директора Інституту економіки та менеджменту університету на умовах контракту.

01 липня 2015 року на підставі наказу № 394/к від 16 червня 2015 року з ОСОБА_1 переукладено строковий трудовий договір на посаді директора Інституту економіки та менеджменту університету у зв`язку з обранням за конкурсом.

16 червня 2015 року між НАУ в особі ректора університету Кулика М. С. та ОСОБА_1 було укладено контракт № 13к, згідно якого ОСОБА_1 було прийнято на посаду директора інституту економіки та менеджменту на строк з 01 липня 2015 року по 30 червня 2020 року (т. 1, а. с. 9).

01 вересня 2015 року назву інституту економіки та менеджменту було змінено на Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту (т. 2, а. с. 165).

Згідно матеріалів справи 10 січня 2017 року завідувач кафедри логістики НН ІЕМ Григорак М. Ю. звернулася до в. о. ректора НАУ Ісаєнка В. М. зі службовою запискою щодо порушень, допущених вченою радою інституту в особі її голови ОСОБА_1, який одночасно є й директором інституту (т.1, а. с. 173-175).

З метою перевірки обставин, викладених у службовій записці, наказом № 018/од від 23 січня 2017 року в. о. ректора НАУ створено комісію, до складу якої увійшли працівники університету (т. 1, а. с. 170).

За результатами перевірки інформації, яка містилася в службовій записці, 10 березня 2017 року було складено довідку, в якій зафіксовано виявлені порушення, допущені ОСОБА_1 , як головою вченої ради інституту й рекомендовано юридичному відділу надати оцінку фактам, які були виявлені під час проведення перевірки та які були надані співробітниками інституту.

Зокрема встановлено, що мали місце порушення порядку прийняття колегіальних рішень під час роботи вченої ради (прийняття ухвал без голосування членів вченої ради); порушення вимог щодо кандидатури на посаду завідувача кафедри, яка має спеціальність за освітнім ступенем магістр на кафедрі фінансів, обліку і аудиту та кафедрі логістики; порушення процедури надання творчої відпустки; порушення процедури підготовки та подання атестаційної справи здобувача наукового ступеню; порушення у роботі спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02, а саме: порушення термінів захисту дисертаційних робіт за умови прийняття їх до захисту та процедури попередньої експертизи дисертаційних робіт у НН ІЕМ (т. 1, а. с.176-178).

Відповідно до наказу з особового складу № 3/к-с від 05 липня 2016 року директору Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту ОСОБА_1 було оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, а саме: ненадання в установленому порядку пропозицій щодо вжиття заходів дисциплінарного стягнення до ОСОБА_6 , адміністративне правопорушення стосовно якого було зафіксоване 01 червня 2016 року (т. 1, а. с.144).

Наказом № 387/к від 24 березня 2017 року в. о. ректора НАУ Ісаєнка В. М. ОСОБА_1 звільнено з посади директора Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором (пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України) (т. 1, а. с. 11-19).

Відповідно до Положення про Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту, затвердженого протоколом № 2 від 23 березня 2016 року засідання вченої ради НАУ та наказом ректора № 166/од від 26 квітня 2016 року, вчена рада інституту є колегіальним органом управління Інституту. Персональний склад вченої ради інституту затверджується наказом ректора університету за поданням директора інституту (пункт 4.3) (т. 1, а. с. 21-33).

До складу вченої ради інституту входять, зокрема, за посадами: директор інституту, декани факультетів, завідувачі кафедр, керівники органів самоврядування (керівник органу студентського самоврядування інституту, керівник структурного утворення в інституті первинної профспілкової організації студентів та аспірантів університету, керівник структурного утворення в інституті наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених університету), керівник виборного органу первинної профспілкової організації працівників Інституту (підпункт 4.3.2.1 пункту 4.3.2).

Наказом в. о. ректора НАУ Хращевського Р. В. № 306/од від 23 жовтня 2015 року «Про затвердження складу вченої ради Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту Національного авіаційного університету» було затверджено склад вченої ради інституту, до складу якої, зокрема ввійшов і директор інституту ОСОБА_1 (пункт 1.17) (т. 1, а. с. 214-216).

Вчену раду інституту очолює її голова, який обирається таємним голосуванням з числа членів вченої ради інституту, які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, на строк діяльності вченої ради. За відсутності голови вченої ради інституту його обов`язки виконує спеціально призначена головою ради особа з числа членів вченої ради інституту (пункт 4.3.1 положення про НН ІЕМ).

Відповідно до пункту 6.16.7 Статуту НАУ та підпункту 2.1.20 Положення про вчену раду НАУ, що погоджене вченою радою НАУ протоколом № 2 від 27 лютого 2017 року, до повноважень вченої ради університету належить внесення ректору подання про дострокове припинення повноважень керівників територіально відокремлених структурних підрозділів, директорів ННІ, деканів факультетів, завідувачів кафедр на підставах, передбачених чинним законодавством України, Статутом університету та контрактом (т. 2, а. с. 115, 201).

Засідання вченої ради інституту оформляється протоколом, який підписують голова та секретар вченої ради інституту (пункт 4.3.12 Положення про НН ІЕМ).

Рішення вченої ради інституту вводиться в дію розпорядженнями директора інституту (пункт 4.3.13 Положення про НН ІЕМ).

За результатами таємного голосування засідання вченої ради навчально-наукового інституту економіки та менеджменту від 04 жовтня 2016 року головою вченої ради інституту обрано ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 220).

Розпорядженням директора Навчально-наукового інституту економіки та менеджментуОСОБА_1 № 224 від 04 жовтня 2016 року «Про обрання голови та секретаря вченої ради Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту» рішення вченої ради НН ІЕМ від 04 жовтня 2016 року було введено в дію (т. 1, а. с. 221).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 посадової інструкції директора інституту встановлена відповідальність останнього за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, передбачених цією посадовою інструкцією, - у межах, визначених чинним трудовим законодавством України, та за порушення, здійснені у процесі виконання своєї діяльності, у межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України (т. 1, а. с. 204).

Аналогічні за змістом положення містяться і у пунктах 8.1, 8.2, 8.3 Правил внутрішнього розпорядку Національного авіаційного університету (т. 1, а. с. 34-43), за порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього посадових обов`язків, до працівника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення або громадського впливу. За порушення трудової дисципліни адміністрація університету застосовує такі дисциплінарні стягнення: оголошення догани; звільнення з роботи. Дисциплінарні стягнення накладаються ректором університету за поданням відповідних посадових осіб (керівників кафедр, відділів, служб) згідно з чинним законодавством.

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно роз`яснень, які містяться у в пунктах 22 і 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 148 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Процедура обрання, призначення і звільнення директорів навчально-наукових інститутів, які є підрозділами закладів вищої освіти, встановлена статтею 43 Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України «Про вищу освіту» у редакції, яка була чинною на час звільнення позивача, обрання, призначення та звільнення з посади керівника філії закладу вищої освіти або коледжу, що є структурними підрозділами закладу вищої освіти, здійснюються в порядку, встановленому цією статтею.

Керівник факультету (навчально-наукового інституту) обирається вченою радою факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти більшістю голосів від її складу з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту). Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом закладу вищої освіти.

Керівник закладу вищої освіти призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на п`ять років та укладає з ним відповідний контракт.

Судами встановлено, що наказом Національного авіаційного університету № 394/к від 11 червня 2015 року за результатами обрання за конкурсом було призначено на посаду директора Інституту економіки та менеджменту НАУ ОСОБА_1 та укладено контракт № 13к від 16 червня 2015 року на строк з 01 липня 2015 року по 30 червня 2020 року (т.1, а. с. 9, 19).

Відповідно до пункту 6.16.7 статуту НАУ та підпункту 2.1.20 Положення про вчену раду НАУ, що погоджене вченою радою НАУ протоколом № 2 від 27 лютого 2017 року, до повноважень вченої ради університету належить внесення ректору подання про дострокове припинення повноважень керівників територіально відокремлених структурних підрозділів, директорів ННІ, деканів факультетів, завідувачів кафедр на підставах, передбачених чинним законодавством України, статутом університету та контрактом (т. 2, а. с. 115, 201).

Частиною другою статті 43 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником закладу вищої освіти за поданням вченої ради закладу вищої освіти або органу громадського самоврядування факультету з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення Статуту закладу вищої освіти, умов контракту. Право на внесення подання про відкликання керівника вищого навчального закладу встановлено пунктом 15 частини другої статті 36 зазначеного Закону.

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, враховуючи вказані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивача було звільнено з порушенням вимог трудового законодавства, без дотримання процедури звільнення, визначеної частиною другою статті 43 Закону України «Про вищу освіту», статутом НАУ й положенням про вчену раду НАУ.

Як призначення керівника навчально-наукового інституту, так і його звільнення відбувається за участю вченої ради університету, звільнення позивача ректором НАУ можливе після отримання подання вченої ради. Вказана процедура звільнення позивача із займаної посади роботодавцем дотримана не була.

Слід також зазначити, що підставою для звільнення роботодавцем ОСОБА_1 з посади директора Навчально-наукового інституту економіки та менеджменту НАУ стали порушення, допущені ним під час виконання повноважень голови вченої ради інституту, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за порушення, які не відносяться до його посадових обов`язків, як директора інституту.

Судом апеляційної інстанції було прийнято рішення про витребування у Первинної профспілкової організації НАУ згоди щодо звільнення ОСОБА_1 , який був членом профспілкової організації, за ініціативою адміністрації (т. 2, а. с. 241).

До справи долучено копію протоколу засідання профспілкового комітету № 32 від 27 березня 2018 року, відповідно до якого профкомом університету на виконання вимог суду знадано згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи, однак, засідання профкому відбулося у відсутність ОСОБА_1 . Доказів про його належне повідомлення щодо дати проведення засідання профкому матеріали справи не містять, що суперечить положенням статті 43 КЗпП України та свідчить про порушення його прав (т. 3, а. с. 2-6).

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 був присутній на засіданні профкому разом із своїм представником не знайшли свого підтвердження. ОСОБА_1 був присутній на засіданні профспілкового комітету, яке відбулося від 22 березня 2018 року, однак протоколом № 31 вирішено перенести розгляд питання щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , оскільки рішення профкому щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 прийнято не було (голосували: за - 7; проти - 7; утрималися - 0). Дату наступного засідання вказаним протоколом визначено не було.

Ці та інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильного висновку апеляційного суду по суті спору та значною мірою зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Керуючись статтями 400 402 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного авіаційного університетузалишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович