ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2024 року
м. Київ
справа № 761/16376/21
провадження № 61-9940св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - житлово-будівельний кооператив «Ювілейний»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, у складі судді Пономаренко Н. В., від 05 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Стрижеуса А. М., від 16 травня
2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» (далі - ЖБК «Ювілейний», ЖБК) про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання недостовірною та зобов`язання спростувати поширену інформацію, стягнення моральної шкоди.
2. Позов обґрунтований тим, щоОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 з 1976 року проживають в квартирі
АДРЕСА_1 .
3. Будинок на даний час обслуговується ЖБК «Ювілейний», який з
ІНФОРМАЦІЯ_1 по ІНФОРМАЦІЯ_2 поширив недостовірну інформацію, шляхом розміщення об`яв у місцях для оголошень в будинку, в кабіні ліфту та інших загальнодоступних місцях, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, а також членів його сім`ї.
4. Позивач наголошував, що неправомірними діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, оскільки він, інвалід ІІ групи, був змушений доводити мешканцям будинку неправдивість поширеної ЖБК інформації. Такі події позбавили його душевного спокою, ввели в стан депресії.
5. Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати такими, що не відповідають дійсності наступні відомості, розміщені в оголошеннях про те, що:
1) хазяйка кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_2 внесла зміни в проект гарячого водопостачання і опалювальної системи будинку ЖБК(додаток № 5);
2) ОСОБА_1 надсилав скаргу до КМДА про неприбирання снігу на придомовій території ЖБК (додаток № 6);
3) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 організовують травлю голови правління ОСОБА_6. та являються наклепниками і аферистами (додаток № 7).
- зобов`язати ЖБК «Ювілейний» спростувати недостовірну інформацію, поширену шляхом випуску об`яв написаних від імені правління ЖБК в грудні 2020 року (додаток № 5), в лютому 2021 року (додаток № 6), в березні
2021 року (додаток № 7). Спростування виконати шляхом розміщення об`яв в тому ж самому місці, де було поширено недостовірну інформацію;
- стягнути з ЖБК «Ювілейний» на користь ОСОБА_1 4 000 грн в рахунок компенсації моральної шкоди.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
6. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня
2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 16 травня 2023 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
7. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано належних доказів, що розповсюдження вказаної в позові інформації здійснювалося саме відповідачем.
8. Наявність у матеріалах справи фотокопій оголошень не свідчить про їх поширення на дошці оголошень у вікні служби консьєржів та в ліфті.
9. Крім того, фотокопії письмових повідомлень (оголошень), зокрема в додатках № 5 та № 6 підписані як «правління», без подальшої ідентифікації, а в додатку № 7 взагалі містяться лише підписи фізичних осіб без зазначення їх прізвищ, і вказані особи не були залучені позивачем в якості співвідповідачів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасуватита направити справу для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. 04 липня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.
12. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4 , суддею-доповідачем у справі визначено суддю ОСОБА_5 .
13. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Верховного Суду від 29 серпня 2023 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_5 , суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
14. Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
15. У вересні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Зауважує, що апеляційний суд у порядку спрощеного позовного провадження розглянув справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, а суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вказавши відомості про іншу судову справу. При цьому розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження призвів до звуження процесуальних прав позивача.
19. Наголошує, що відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу, чим фактично визнав позицію позивача. Апеляційний суд відмовився розглядати справу по суті, вказавши, що допущені судом першої інстанції порушення не вплинули на правильність вирішення спору по суті.
20. Вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду належним чином не мотивована.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
21. У вересні 2023 року ЖБК «Ювілейний» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
22. Зауважує, що справа була розглянута судом першої інстанції з викликом сторін.
23. Вважає недоречними посилання позивача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19, оскільки вони стосуються можливості (неможливості) розгляду справи за позовом, який містить вимоги немайнового характеру, в спрощеному провадженні без виклику сторін в суді апеляційної інстанції.
24. Наголошує, що подання відзиву на апеляційну скаргу є правом учасника справи, а не обов`язком. Під час апеляційного перегляду справи у судовому засіданні був присутнім представник відповідача, який надав свої пояснення та заперечення стосовно доводів апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи встановлені судами
25. ОСОБА_1 у позові посилався на розміщення ЖБК «Ювілейний» наступної інформації:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 на дошці оголошень, в вікні служби консьєржів, а саме: «В АДРЕСА_1, в ванной, врізана с техническими нарушениями полотенцесушилка, через которую горячая вода поступает в следующие квартиры. Хозяйка АДРЕСА_1 умышленно перекрывает воду шаровыми кранами и стояки постепенно остывают. Позор. Составлен акт для передачи в суд с обязательной судебной экспертизой, которая выявит нарушения внесенные кв. АДРЕСА_1 » (додаток № 5);
- 26 лютого 2021 року на дошці оголошень в вікні служби консьєржів: «Внимание! АДРЕСА_1. ОСОБА_1 отправил жалобу в КМДА. Суть - придомовая территория неочищена от снега. Скользко пройти нельзя все падают. Приехал представитель КМДА. Фотографировал дорожки, тротуары и заодно ознакомился со всеми заборными сочинениями того же автора. Правление вынуждено обратиться в соответствующие органы по защите чести и достоинства оклеветанных им работником ЖСК, а заодно за самовольное внесение изменений в проекты инженерных сетей горячего водоснабжения и отопительной системы с целью компенсации ущерба кооперативу согласно пунктов Устава ЖСК п. 6.2.10/6.2.12. Устав ЖСК утвержден 20.10.16 г. с ним можно ознакомиться в интернете. Правление.» (додаток № 6);
- ІНФОРМАЦІЯ_2 в кабіні ліфта: «Проворовавшийся и оставшийся без «работы» бывший председатель ЖСК Г. ОСОБА_1 и ОСОБА_2 организовывают травлю нынешнего председателя ОСОБА_6 . Своими угрозами и клеветой мешают спокойной работе. Совет клеветникам и аферистам: «Не мешайте жить и работать людям!!! И прекратите свои грязные домогательства по отношению к ОСОБА_6!!!». Подписи жильцов» (додаток № 7).
26. На підтвердження факту поширення ЖБК «Ювілейний» вказаної інформації, ОСОБА_1 долучено фотокопії оголошень із вказаним змістом, без відображення їх місця розташування.
27. Фотокопії письмових повідомлень (оголошень) в додатках № 5 та № 6 підписані як «правління», без подальшої ідентифікації, а в додатку № 7 містяться лише підписи фізичних осіб без зазначення їх прізвищ.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
28. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
29. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
30. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
31. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
32. Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
33. Водночас відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
34. Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
35. У статті 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
36. Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297
ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299
ЦК України).
37. Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
38. Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
39. Під поширенням інформації треба розуміти опублікування її у пресі, передання з використанням радіо, телебачення чи інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
40. Поширенням інформації також є демонстрація в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, а так само поширення за допомогою електронних засобів, що за своїм змістом або формою ганьблять гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи.
41. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
42. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
43. Згідно з приписати статті 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
44. За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
45. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
46. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
47. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, оцінивши надані сторонами докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України та встановивши, що ОСОБА_1 не доведено факт поширення ЖБК «Ювілейний» спірної інформації, а відповідачем позов не визнано, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність правових підстав для задоволення позову.
48. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
49. Суд першої інстанції забезпечив розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Апеляційний суд з дотримання вимог статтею 368 369 ЦПК України розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
50. Доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до помилкового тлумачення заявником норм процесуального права.
51. Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі
№ 391/35/19, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19, на які посилався заявник в касаційній скарзі.
52. При цьому висновки Верховного Суду у постанові від 07 вересня
2020 року в справі № 910/4201/19 стосуються вирішення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розподіл яких у розглядуваній справі не проводився.
53. Інші доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд апеляційної інстанції надав належну вмотивовану оцінку.
54. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
55. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
56. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
57. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
58. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.
59. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411
ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня
2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников