ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2021 року
Київ
справа №761/20343/18
адміністративне провадження №К/9901/26026/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Майстренко Романа Володимировича третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 (у складі колегії суддів: головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Літвіної Н.М., Лічевецького І.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. 31 травня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Майстренка Романа Володимировича (надалі - Інспектор), у якому просив скасувати винесену Інспектором постанову від 5 травня 2018 року серії НК № 750283 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що Інспектором порушено процедуру притягнення особи до відповідальності за здійснення адміністративного правопорушення та відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною п`ятою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України) тощо.
3. Ухвалою від 21 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
4. Рішенням від 15 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва позовні вимоги ОСОБА_1 залишив без задоволення.
5. У резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року, окрім іншого, роз`яснено наступне:
«Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.»
6. Повний текст рішення від 15 лютого 2019 року складено 26 лютого 2019 року.
7. Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення датовано 26 лютого 2019 року.
8. Копію вказаного рішення представник позивача отримав 6 березня 2019 року, проте відомості про отримання копії рішення від 15 лютого 2019 року відповідачем і третьою особою в матеріалах справи відсутні.
9. 25 березня 2019 року представник позивача подав апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року, в якій просив скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
10. Позивач посилався на неправильне застосування судом першої інстанції норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та КУпАП України, що призвело до неправильного вирішення даної адміністративної справи та винесення незаконного судового рішення.
11. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 4 квітня 2019 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року та надав строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом двох днів з моменту отримання копії даної ухвали.
12. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала констатація суддею суду апеляційної інстанції пропуску апелянтом встановленого статтею 286 КАС України строку на апеляційне оскарження та посилання на те, що докази, які підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні та апелянтом до апеляційної скарги не додані, і тому дійшов висновку про невідповідність апеляційної скарги вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 296 КАС.
13. Апелянтові запропоновано усунути недоліки скарги шляхом надання:
- доказів про отримання апелянтом копії повного тексту рішення суду першої інстанції від 15 лютого 2019 року;
- заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
14. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт послався на виготовлення повного тексту оскаржуваного судового рішення від 15 лютого 2019 року лише 26 лютого 2019 року та дотримання ним тридцятиденного строку на оскарження з дня складення повного тексту рішення.
15. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 квітня 2019 року залишив без задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року.
16. У зазначеній ухвалі Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
17. За висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи, що повний текст оскаржуваного судового рішення було виготовлено судом 26 лютого 2019 року, а матеріали справи доказів його вручення позивачу не містять та апелянтом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надані не були, останнім строком на звернення до суду із даною апеляційною скаргою є 11 березня 2019 року, та представником апелянта не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано суду жодних доказів, які би перешкоджали позивачу звернутись з відповідною апеляційною скаргою своєчасно.
18. Наведене слугувало підставою для висновку суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
19. Поряд із цим, за результатом вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження Шостий апеляційний адміністративний суд постановив окрему ухвалу від 12 квітня 2019 року, якою повідомив голову Шевченківського районного суду м. Києва про виявлені порушення норм процесуального права з метою їх недопущення в подальшому при розгляді суддями зазначеного суду термінових справ.
20. В обґрунтування цієї ухвали суд апеляційної інстанції звернув увагу на порушенні з боку суду першої інстанції норм процесуального права, а саме статей 271 286 КАС України, відтак, допустив такі порушення процесуального законодавства:
1) виготовлено та проголошено вступну та резолютивну частини рішення;
2) строк виготовлення повного тексту рішення пропущено судом на 10 днів;
3) рішення суду (повний текст) виготовлено поза межами нарадчої кімнати;
4) копія рішення не отримана сторонами після закінчення судового розгляду справи;
5) суд помилково роз`яснив учасникам справи положення законодавства щодо строків оскарження рішення у даній категорії справ.
21. У підсумку суд апеляційної інстанції вказав, що:
«Внаслідок вказаних порушень судом першої інстанції норм процесуального законодавства, позивач був позбавлений права на оскарження прийнятого судом рішення у даній справі.
Зазначені обставини свідчать про недостатнє знання суддями Шевченківського районного суду м. Києва приписів КАС України в частині розгляду термінових справ.»
22. Суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 (далі - суддя ОСОБА_2 ), під головуванням якого ухвалено судове рішення від 15 лютого 2019 року, подав 13.05.2020 касаційну скаргу на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року, в якій, як особа, якої стосується це судове рішення, просить останнє скасувати та вказує на невідповідності і необґрунтованості покладених в основу мотивування оскаржуваної окремої ухвали висновків щодо порушення норм процесуального права дійсним обставинам справи, а також їх перебільшенням.
23. Автор скарги наполягає на тому, що судові помилки, допущені при ухваленні рішення від 15 лютого 2019 року, не позбавили позивача права на апеляційне оскарження цього рішення. До того ж, за твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції, встановивши низку порушень норм процесуального права при ухваленні рішення у цій адміністративній справі, дійшов безпідставного висновку про недостатнє знання приписів КАС у частині розгляду термінових справ всіма суддями Шевченківського районного суду м. Києва.
24. Водночас, ОСОБА_1 , вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав 15.05.2019 касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване ним судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
25. У касаційній скарзі ОСОБА_1 обґрунтовував передчасність висновку суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження та наполягав на тому, що пропуск вказаного строку є наслідком неправильного його роз`яснення в рішенні суду першої інстанції тощо.
26. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2020 (склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду: суддя-доповідач - Смокович М.І., судді: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.) відкрито касаційне провадження за скаргою Судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року по справі №761/20343/18 (провадження №К/9901/13625/19), ухвалою Верховного Суду від 23.05.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року по справі №761/20343/18 (провадження №К/9901/13907/19).
27. 01 липня 2019 року Верховний Суд постановив ухвалу про розгляд вищезазначених касаційних скарг по справі №761/20343/18 в одному провадженні.
28. За результатами розгляду даної адміністративної справи в касаційному порядку (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючий суддя - Смокович М.І., суддів Білак М.В., Данилевич Н.А.) прийнято постанову Верховного Суду від 03.07.2019, у якій:
- касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
- касаційну скаргу судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 задоволено, окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року - скасовано.
29. В обґрунтування вищезазначеного судового рішення колегія суддів Верховного Суду зазначила, що суд апеляційної інстанції в ухвалі від 12 квітня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження передчасно дійшов висновків про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке завадило подальшому розгляду справи.
30. Щодо касаційної скарги судді ОСОБА_2 на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції висловлюючись про недостатнє знання суддями Шевченківського районного суду м. Києва приписів КАС України в частині розгляду термінових справ, фактично вийшов за межі регулювання статті 249 КАС і констатував обставини порушення норм процесуального права суб`єктами (суддями), оцінка рішень і процесуальних дій яких не була і не могла бути предметом дослідження в апеляційній інстанції у даній адміністративній справі, - що є безумовною підставою для висновку про порушення з боку суду апеляційної інстанції норм процесуального права.
31. Водночас, висновок щодо позбавлення позивача судом першої інстанції права на апеляційне оскарження також вважається необґрунтованим, так як поновлення даного строку є прерогативою суду апеляційної інстанції.
32. Відтак, у постанові від 03.07.2019 Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана окрема ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року не відповідає встановленому статтею 242 КАС України критерію обґрунтованості, а допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права є достатнім для скасування цього судового рішення.
33. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена, прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено.
34. Також, 08.06.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв окрему ухвалу, в якій зазначив, що суд першої інстанції у складі судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 при розгляді даної справи грубо порушив норми процесуального права, що і стало підставою для звернення із касаційною скаргою судді Мальцева Д.О. до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
35. 10.09.2019 суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 (далі - касатор) подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2019 в адміністративній справі №761/20343/18.
36. В обґрунтування поданої скарги, касатор зазначає про наявність підстав для скасування зазначеної ухвали на підставі порушення положень процесуального законодавства при її постановленні та без врахування доводів, викладених у мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 03 липня 2019 року в цій справі.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
37. Касаційна скарга ОСОБА_2 надійшла до Верховного Суду 10.09.2019.
38. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 визначено склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник - Томенко Ж.М.
39. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2019 в адміністративній справі №761/20343/18.
40. Ухвалою судді Верховного Суду від 03.03.2021 дану адміністративну справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
41. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України, Кодекс)
41.1. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
41.2 Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
41.3 Стаття 243 КАС України встановлює, що суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
Судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Окремим документом викладаються ухвали з питань:
1) залишення позовної заяви без руху;
2) повернення позовної заяви;
3) відкриття провадження в адміністративній справі;
4) об`єднання справ та роз`єднання позовних вимог;
5) забезпечення доказів;
6) визначення розміру судових витрат;
7) продовження та поновлення процесуальних строків;
8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду;
9) забезпечення позову;
10) призначення експертизи;
11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок;
12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення;
13) роз`яснення судового рішення;
14) зупинення провадження у справі;
15) закриття провадження у справі;
16) залишення позовної заяви без розгляду.
Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
Ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.
Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.
Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення.
Виправлення в судовому рішенні мають бути застережені перед підписом (підписами) складом суду, який його ухвалив.
Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).
41.4. Стаття 249 Кодексу зазначає, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
42. Враховуючи всі обставини справи колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати окрему ухвалу суду апеляційної інстанції.
43. Окрема ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №761/20343/18 обґрунтована тим, що судом першої інстанції у складі судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_2 грубо порушено норми процесуального права. Так, фактично в ухвалі вказано про порушення судом першої інстанції положень ч. 1 ст. 286, ст. 271 КАС України щодо строку розгляду судової справи, щодо порядку проголошення повного судового рішення та щодо неправильного зазначення у тексті рішення порядку його оскарження.
44. В обґрунтування касаційної скарги, ОСОБА_2 зазначає про наявність підстав для скасування зазначеної ухвали на підставі порушення положень процесуального законодавства при її постановленні та без врахування доводів, викладених у мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 03 липня 2019 року в цій справі.
45. Так, як вже було зазначено раніше, постановою Верховного Суду від 03.07.2020 в даній адміністративній справі було скасовано попередню окрему ухвалу суду апеляційної інстанції від 12.04.2019 з підстав того, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права є достатнім для скасування цього судового рішення.
46. Верховний суд, оцінюючи доводи касаційної скарги погоджується з ними та зазначає наступне.
47. Колегія суддів Верховного Суду не ставить під сумнів обставини недотримання з боку суду першої інстанції вимог статей 271 286 КАС України під час розгляду цієї справи.
48. Однак, як вбачається з матеріалів справи №761/20343/18 окрема ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року щодо порушень норм процесуального права, допущених судом першої інстанції, є повторною.
49. З тексту постанови Верховного Суду від 03 липня 2019 року чітко вбачається, що касаційна скарга судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 була задоволена, а окрема ухвала суду від 12 квітня 2019 року - скасована.
50. Верховний Суд навів мотиви, з яких прийшов до висновку про задоволення касаційної скарги судді Мальцева Д.О., який серед іншого у своїй скарзі посилався й на кількість судових справ, які перебувають у провадженні суддів цього суду та фактичну неможливість чіткого дотримання всіх строків, передбачених законодавством, в тому числі КАС України, щодо розгляду справи, можливість допущення описок та помилок при складанні текстів судових рішень, які викликані великим навантаженням.
51. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 243 КАС України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
52. Судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання (ч.4 ст. 243 КАС України).
53. У матеріалах справи №761/20343/18 міститься саме повний текст постанови Шостого апеляційного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року, а отже датою проголошення цієї постанови, винесеної у порядку письмового провадження, є дата складання - 06 серпня 2019 року.
54. Таким чином, Шостим апеляційним адміністративним судом 06 серпня 2019 року у порядку письмового провадження закінчено апеляційний розгляд справи №761/20343/18 та ухвалено рішення іменем України.
55. Згідно з ч.6 ст. 243 КАС України ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.
56. У той же час за ч.7 вказаної статті Кодексу зазначає, що ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення (ч.8 ст. 243 КАС України). Зміст ухвали, що викладається окремим документом, визначено у ст. 248 КАС України.
57. Враховуючи те, що окрема ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року викладена окремим документом, то відповідно вона є такою, що має бути постановлена у нарадчій кімнаті.
58. Датою винесення оскаржуваної окремої ухвали у даній адміністративній справі є саме 08 серпня 2019 року.
59. При цьому в матеріалах справи не міститься жодних документів, які б свідчили про те на яких підставах колегія суддів видалялась до нарадчої кімнати 08 серпня 2019 року і на якій підставі вказана колегія суддів збиралась саме по справі №761/20343/18 та приймала процесуальні рішення.
60. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду за результатами перегляду справи № 201/2762/18-ц, (касаційне провадження № 61-6258св19) якою було скасовано окрему ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21.02.2019.
61. Крім того, підстави для повторного винесення 08 серпня 2019 року окремої ухвали Шостим апеляційним адміністративним судом фактично були відсутні, оскільки викладені у попередній окремій ухвалі цього суду від 12 квітня 2019 року, порушення норм процесуального права судом першої інстанції при розгляді справи №761/20343/18 досліджувались Верховним судом та були доведені до відома суддів Шевченківського районного суду м. Києва на відповідній нараді, про що повідомлено апеляційний суд.
62. За таких обставин мета постановлення окремої ухвали, визначена у ч.1 ст. 249 КАС України - вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, фактично була досягнута за результатами постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом попередньої окремої ухвали від 12 квітня 2019 року, хоча в подальшому ця ухвала і була оскаржена у касаційному порядку, проте вона була виконана.
63. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного суду вважає, що при постановленні окремої ухвали від 08.08.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом було порушено норми процесуального права, відтак дане судове рішення підлягає скасуванню, а касаційна скарга ОСОБА_2 - задоволенню.
64. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративною судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
65. Приписами частини першої статті 341 KAC України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
66. 3 огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
2. Окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2019 скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду