ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

справа № 761/24384/18

провадження № 61-13187св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року в складі колегії суддів: Олійника В. І., Кулікової С. В., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 04 лютого 2019 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року - без змін.

31 травня 2024 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені нею витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у розмірі 30 000,00 грн.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заява про розподіл судових витрат обґрунтована,факт понесення позивачем цих витрат доведений, а розмір витрат відповідає принципу розумності.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2024 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18, від 01 лютого 2023 року в справі № 160/19098/21, від 19 квітня 2024 року в справі № 916/101/23, від 22 квітня 2024 року в справі № 346/2744/21, від 22 травня 2024 року в справі № 227/2301/21, від 22 травня 2024 року в справі № 754/8750/19.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи. Не врахував, що позивач несвоєчасно подала докази вартості правничої допомоги, не довела належними й допустимими доказами факт понесення витрат на правничу допомогу та їх обґрунтованість.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

24 жовтня 2024 року справа № 761/24384/18 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зробила заяву про розподіл судових витрат. Зазначала, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, які вона очікує понести під час розгляду справи а суді апеляційної інстанції, складає 30 000,00 грн.

28 травня 2024 року суд апеляційної інстанції розглянув справу.

31 травня 2024 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просила стягнути ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надала: договір № 6 про надання правничої допомоги 11 січня 2024 року, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 31 травня 2024 року на загальну суму 30 000,00 грн, квитанції до прибуткового ордера № 2 від 17 січня 2024 року про сплату ОСОБА_1 15 000,00 грн, № 5 від 09 квітня 2024 року про сплату 5 000,00 грн, № 7 від 31 травня 2024 року про сплату 10 000,00 грн, а всього на суму 30 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду апеляційної інстанції заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив відмовити в її задоволенні.

Суд апеляційної інстанції, установивши, що заява про розподіл судових витрат та докази їх понесення подані позивачем з дотриманням вимог статті 141 ЦПК України, дійшов до правильного висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на правничу допомогу визначений судом апеляційної інстанції з урахуванням складності цієї справи та обсягу виконаних адвокатом робіт, наданням оцінки запереченням відповідача, а також з дотриманням критерію розумності розміру понесених стороною витрат й доводи касаційної скарги цього не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Висновки суду не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а додаткову постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко