Постанова

Іменем України

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 761/26078/19

провадження № 61-370св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області,

заінтересовані особи: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Таскомбанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року у складі судді Фролової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулося до суду з заявою, заінтересовані особи: фізична особа - підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 , публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» (далі - ПАТ«ВіЕс Банк»), правонаступником якого є акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк»), про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

На обґрунтування своєї заяви посилалось на те, що потреба у зазначеній інформації обумовлюється тим, що в ході прийнятих заходів з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки для вручення копії наказу від 11 липня 2018 року № 977 та повідомлення про перевірку від 12 липня 2018 року № 1204 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , відсутній.

З метою встановлення місця знаходження ФОП ОСОБА_1 до оперативного управління направлено запит. На виконання запиту співробітниками оперативного управління ГУ ДФС у Івано-Франківській області здійснено виїзд за вказаною адресою реєстрації ФОП ОСОБА_1 та встановлено, що він виїхав за межі державного кордону України, а саме в Республіку Польща.

Таким чином, провести позапланову виїзну перевірку з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) воно не має можливості у зв`язку з відсутністю суб`єкта підприємницької діяльності за адресою реєстрації та неможливістю вручення наказу про проведення перевірки, відсутністю первинних документів та документів податкового обліку.

З метою реалізації повноважень податкового органу щодо проведення документальної позапланової перевірки платника податків, зважаючи на обставини неможливості проведення виїзної перевірки та ненадання документів і пояснень, у зв`язку з відсутністю інформації по АТ «Таскомбанк» про обсяг та обіг коштів ФОП ОСОБА_1 із зазначенням контрагентів на розрахункових рахунках, та, посилаючись на вимоги підпункту 20.1.5 пункту 20.1. статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, статтю 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», заявник просив розкрити інформацію по АТ «Таскомбанк» про обсяг та обіг коштів ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період з 01 січня 2015 року до дати ухвалення рішення із зазначенням контрагентів на розрахункових рахунках, відкритих у ПАТ «ВіЕс Банк».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, в задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із недоведеності та необґрунтованості вимог заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області аргументована тим, що суди попередніх нстанцій не дослідили всіх обставин справи, не надали належної оцінки доказам у справі та неправомірно відмовили в задоволенні заяви.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, заінтересовані особи: ФОП ОСОБА_1 , ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

Витребувано із Шевченківського районного суду міста Києва зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області перебуває ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса державної реєстрації платника податків: АДРЕСА_1 .

ФОП ОСОБА_1 відкрито рахунки № № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_4 у ПАТ «ВіЕс Банк» (правонаступник - АТ «Таскомбанк»), місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

На виконання плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області видано наказ від 11 липня 2018 року № 977 про проведення виїзної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року і до дати винесення рішення у даній справі.

Проведення перевірки заплановане з 16 липня 2018 року тривалістю п`ять робочих днів.

Копію наказу про проведення виїзної планової перевірки Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 11 липня 2018 року № 977 та письмове повідомлення про проведення перевірки від 12 липня 2018 року № 1204 не були вручені ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з його відсутністю за місцем реєстрації.

Відповідно до акту про неможливість вручення копії наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 16 липня 2018 року № 201/09-19-13-06/3130304798 здійснено заходи з пред`явлення, ознайомлення і вручення ФОП ОСОБА_1 наказу від 11 липня 2018 року № 977 та письмового повідомлення про проведення перевірки від 12 липня 2018 року № 1204, оскільки 16 липня 2018 року ФОП ОСОБА_1 був відсутній за адресою державної реєстрації.

17 липня 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулося до оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області із запитом про встановлення місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з рапортом від 20 липня 2018 року капітана податкової поліції ОВС ВОСА ПДН ГУ ДФС в Івано-Франківській області 19 липня 2018 року ним були проведені заходи щодо встановлення місця знаходження ФОП ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_2 - батька ФОП ОСОБА_1 , який проживає за адресою реєстрації його сина, останній знаходиться за межами державного кордону України, а саме: у Республіці Польща.

Звернувшись у липні 2019 року до суду із заявою, Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області просило розкрити банком інформацію, яка містить банківську таємницю про обсяг та обіг коштів ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року до дати ухвалення рішення із зазначенням контрагентів на розрахункових рахунках, відкритих у ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним, чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що до завдань органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов`язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Статтею 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначений порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до частини першої якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: на письмову вимогу суду або за рішенням суду (пункт 2 частина перша статті 62 Закону).

За змістом частини першої статті 1076 Цивільного кодексу України відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Пунктами 4, 5 статті 348 ЦПК України встановлено, що заява про розкриття банківської таємниці має містити, поміж іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

Неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 Податкового кодексу України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Суди попередніх інстанцій установили, що представниками Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області у липні 2018 року здійснено виїзд за фактичною адресою ФОП ОСОБА_1 для вручення копії наказу від 11 липня 2018 року № 977 та повідомлення про перевірку від 12 липня 2018 року.

При цьому, доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 відсутній за адресою реєстрації з липня 2018 року до липня 2019 року - день звернення до суду з заявою та неможливості вручення йому особисто або поштою за адресою його реєстрації документів про проведення перевірки, заявник суду не надав.

Звертаючись до суду із заявою, Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області не обґрунтувало необхідності розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо ФОП ОСОБА_1 та не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розкриття банківської таємниці, є правильним.

Доводи касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до оцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України(в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції тапостанови апеляційного суду- без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 401 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській областізалишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук