Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 761/28797/19
провадження № 61-8063св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: тимчасово виконуючий обов`язки начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України Кулешов Микола Валерійович, Служба безпеки України,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року у складі судді Фролової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Оніщук М. І., Шебуєва В. А., Крижанівська Г. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до тимчасово виконуючого обов`язки начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України Кулешова М. В. (далі - т. в. о. начальника департаменту Кулешов М. В.), Служби безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Позивач просив:
визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поширену т. в. о. начальника департаменту Кулешовим М. В. під час брифінгу Служби безпеки України від 16 липня 2019 року інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме:
«Це - наявні судові вироки відносно ОСОБА_4 , які є у США, як уже сказав ОСОБА_5 , сукупна ... цих судових рик... вироків на 50 років ув`язнення. Бачите, вироки дванадцятого, чотирнадцятого року».
«До речі, на ОСОБА_4 , відповідно, враховуючи те, що є вироки суду, стоїть відповідна карточка в Інтерполі».
«Тобто, у нього два паспорти».
«Як бачите, тут схема протиправної діяльності, організованої ОСОБА_4 »;
визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поширену через офіційний інтернет портал Служби безпеки України інформацію щодо ОСОБА_1 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4» (https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/6281#.dROKPPHv.dpbs)» від ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме:
«оперативники спецслужби встановили, що організатором угруповання є громадянин України, який свій перший хакерський досвід здобував у Москві в середині 2000-х»;
зобов`язати Службу безпеки України протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили на офіційному брифінгу Служби безпеки України та на офіційному інтернет порталі Служби безпеки України (https://ssu.gov.ua/), опублікувати відомості про ухвалене рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до т. в. о. начальника департаменту Кулешова М. В. та Служби безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації;
стягнути з відповідачів судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до т. в. о. начальника департаменту Кулешова М. В., Служби безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації задоволено у повному обсязі.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поширену т. в. о. начальника департаменту Кулешовим М. В. під час брифінгу Служби безпеки України від 16 липня 2019 року інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме:
«Це - наявні судові вироки відносно ОСОБА_4 , які є у США, як уже сказав ОСОБА_5 , сукупна ... цих судових рик... вироків на 50 років ув`язнення. Бачите, вироки дванадцятого, чотирнадцятого року»;
«До речі, на ОСОБА_4 , відповідно, враховуючи те, що є вироки суду, стоїть відповідна карточка в Інтерполі»;
«Тобто, у нього два паспорти»;
«Як бачите, тут схема протиправної діяльності, організованої ОСОБА_4 ».
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поширену через офіційний Інтернет портал Служби безпеки України інформацію щодо ОСОБА_1 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4» (ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме: «оперативники спецслужби встановили, що організатором угруповання є громадянин України, який свій перший хакерський досвід здобував у Москві в середині 2000-х».
Зобов`язано Службу безпеки України протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили на офіційному брифінгу Служби безпеки України та на офіційному Інтернет порталі Служби безпеки України (https://ssu.gov.ua/), опублікувати відомості про ухвалене рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до т. в. о. начальника департаменту Кулешова М. В. та Служби безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Стягнуто солідарно з т. в. о. начальника департаменту Кулешова М. В., Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 305,20 грн.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що поширена відповідачами інформація є недостовірною, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Ця інформація не є оціночним судженням, тому є підстави для її спростування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу Служби безпеки України залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до т. в. о. начальника департаменту Кулешова М. В., Служби Безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірною інформації залишено без змін.
Судове рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи встановлені обставини справи, результати аналізу інформації, яку позивач вважає недостовірною, її характер та мету, а також характер використання мовних засобів, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що інформація, поширена відповідачами щодо позивача, є недостовірною і такою, що порушує особисте немайнове право позивача.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 24 травня 2022 року касаційну скаргу Служби безпеки України залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року залишено без змін.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку, що поширена відповідачами інформація не мала характеру оціночних суджень або критичних висловлювань, а була викладена у ствердній категоричній формі, мала характер повідомлення фактичних даних, недостовірність яких доведена позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , у якій просить: рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року, постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Верховного Суду від 24 травня 2022 року скасувати; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки вони ухвалені: з грубим порушенням норм статей 5 8 12 43 128 130 187 211 223 272 368 372 ЦПК України, зокрема, справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2 , належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; з неправильним застосуванням судами частини четвертої статті 277 ЦК України, без урахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 750/2052/1644, Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 758/14219/14, від 29 серпня 2018 року у справі № 761/29315/16-ц; з неправильним застосуванням судами статей 297 299 ЦК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 757/4395/1644, від 03 квітня 2019 у справі № 757/4403/16-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 757/65146/1744, від 12 січня 2022 року у справі № 461/1727/20; з неправильним застосуванням судами статті 62 Конституції України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 у справі № 757/25649/17, від 29 вересня 2021 року у справі № 757/35116/19-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 757/4402/16-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 757/4403/16-ц.
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2022 року Служба безпеки України подала письмові пояснення на касаційну скаргу.
У грудні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, підписаний представниками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у якому просить: касаційну скаргу залишити без задоволення; рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року, постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Верховного Суду від 24 травня 2022 року залишити без змін.
Відзив мотивований наступним: ОСОБА_2 було очевидно достеменно відомо про наявність судового провадження у справі № 761/28797/19 та його процесуальний статус як відповідача у вказаній справі, ще з 2019 року; ОСОБА_2 з власних причин вибірково отримував кореспонденцією за встановленою адресою своєї реєстрації, у тому числі, ту, яка стосується судового розгляду справи № 761/28797/19; за весь час судового розгляду справи ОСОБА_2 подано лише клопотання від 12 листопада 2019 року про здійснення розгляду справи без його участі; ОСОБА_2 до липня 2022 року не вживалось жодних заходів для виявлення зацікавленості у справі № 761/28797/19; не зважаючи на обізнаність із рухом вказаної справи, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 свідомо відмовився користуватись правом брати активну участь у судовому розгляді справи. Зазначає, що позовні вимоги до т. в. о. начальника департаменту Кулешова М. В. було пред`явлено саме у зв`язку із посадою, яку останній обіймав у Службі безпеки України станом на момент подання позовної заяви, тому припущення ОСОБА_2 щодо порушення судами першої, апеляційної та касаційної інстанції вимог частини четвертої статті 277 ЦК України є надуманими та необґрунтованими. Вказує, що твердження ОСОБА_2 про незастосування судами статей 84 91 93 222 КПК України, неправильного застосування статей 297 299 ЦК України та не урахування наведених у касаційній скарзі висновків, викладених у постановах Верховного Суду, очевидно надумані та є результатом помилкового тлумачення або умисного перекручення обставин справи та предмету позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи ОСОБА_2 про неправильного застосування судами статті 62 Конституції України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, та не порушення ОСОБА_2 принципу презумпції невинуватості відносно ОСОБА_1 , є спробою змінити формулювання та зміст своїх публічно оголошених недостовірних тверджень, викривити реальний характер своїх дій та створити видимість їх правомірності, та переконати Верховний Суд, що такі твердження належали до оціночних суджень (особистої критики). Жодного доказу на підтвердження достовірності публічно розповсюдженої ОСОБА_2 інформації до касаційної скарги не надано. Твердження про відсутність у діяннях ОСОБА_2 складу юридичного правопорушення, передбаченого пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 17 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», є безпідставним та таким, що очевидно не відповідає реальним обставинам справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, відкрито касаційне провадження, витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/28797/19.
У жовтні 2022 року справа № 761/28797/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року: у задоволенні клопотання ОСОБА_2 , яке підписано представником ОСОБА_3 , про розгляд касаційної скарги за участю представника відмовлено; заяву ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке підписано представниками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року задоволено; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке підписано представниками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року відмовлено; у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , про залишення без розгляду відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року відмовлено; продовжено ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21.вересня 2021 року; справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 21 вересня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року справі № 750/2052/1644, від 14 липня 2020 року у справі № 758/14219/14, від 29 серпня 2018 року у справі № 761/29315/16-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 757/4395/1644, від 03 квітня 2019 року у справі № 757/4403/16-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 757/65146/1744, від 12 січня 2022 року у справі № 461/1727/20, від 06 травня 2020 року у справі № 757/25649/17, від 29 вересня 2021 року у справі № 757/35116/19-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 757/4402/16-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 757/4403/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Позиція Верховного Суду
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 760/22944/15-ц (провадження № 61-4653св21) зроблено висновок, що «дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Однак якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав і обов`язків через, зокрема свої органи управління. Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Цей орган може бути одноособовим і колегіальним (наприклад, директор або правління). Директор юридичної особи у разі вчинення правочину юридичною особою виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. Тобто виступ в обороті від імені юридичної особи здійснюється, як правило, її виконавчим органом. При цьому виконавчий орган (наприклад, керівник колегіального виконавчого органу) діє не від свого імені, а від імені юридичної особи. […] У справі, що переглядається, ОСОБА_8 також визначив співвідповідачем ОСОБА_9 , обґрунтувавши вимоги до нього як до посадової особи - заступника директора (в. о. директора) РС СКП «Київський крематорій». Однак ОСОБА_9 не може бути відповідачем у цій справі, оскільки у відносинах з позивачем діяв як посадова особа юридичної особи та від її імені. Тому спір у нього виник саме з СКП «Київський крематорій», яке є юридичною особою, самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах та має відповідати за цим позовом. Суди на вказане уваги не звернули та зробили помилковий висновок про можливість розгляду позовних вимог ОСОБА_8 про визнання незаконним наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до заступника директора (в. о. директора) РС СКП «Київський крематорій» Дашукова І. Я. […] суди мали закрити провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_9 на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України».
У справі, що переглядається:
Департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки є Центральним управлінням Служби безпеки України (Указ Президента України «Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 грудня 2005 року № 1860»);
ОСОБА_1 також визначив співвідповідачем у справі т. в. о. начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України Кулешова М. В.;
однак, т. в. о. начальника департаменту Кулешов М. В. не може бути відповідачем у цій справі, оскільки у відносинах з позивачем діяв як посадова особа юридичної особи та від її імені. Тому спір у нього виник саме з Департаментом контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, який є юридичною особою, самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах та має відповідати за цим позовом;
суди на вказане уваги не звернули та зробили помилковий висновок про можливість розгляду позовних вимог ОСОБА_1 про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації до т. в. о. начальника департаменту Кулешова М. В.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог до т. в. о. начальника департаменту Кулешова М. В. підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги, з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 760/22944/15-ц (провадження № 61-4653св21), дають підстави для висновку про те, що оскаржені судові рішення частково ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог до т. в. о. начальника департаменту Кулешова М. В. та стягнення з нього судових витрат, скасувати, закрити провадження у справі в цій частині.
Оскільки за наслідком розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 , встановлено підстави для обов`язкового скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, тому підлягає скасуванню і постанова Верховного Суду від 24 травня 2022 року у цій справі (провадження № 61-17343св21) відповідно до вимог частини третьої статті 405ЦПК України в частині позовних вимог до т. в. о. начальника департаменту Кулешова М. В. та стягнення з нього судових витрат.
Керуючись статтями 255, 400, 402, 405, 414, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року, постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Верховного Суду від 24 травня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов`язки начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України Кулешова Миколи Валерійовича про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації, та стягнення з нього судових витрат, скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року, постанова Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року та постанова Верховного Суду від 24 травня 2022 року в оскарженій частині втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук