ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року

м. Київ

справа № 761/38982/19

провадження № 51-3211км22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100004714, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Смілі Черкаської області, проживає в АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування законуУкраїни про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_6 через суворість,виклала вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про зміну вироку апеляційного суду та звільненняОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 ККУкраїни.

Свої доводи захисник мотивує тим, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про неможливість виправленняїї підзахисного без ізоляції від суспільства та призначив йому явно несправедливе покарання.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції не повною мірою врахував конкретні обставини провадження та дані, що характеризують його особу, а саме його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність попередніх судимостей та обставин, які б обтяжували покарання, виключно позитивні характеристики та зразкову поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, наявність соціальних зв`язків, сім`ї та роботи, допомогу багатодітній родині.

Скасовуючи призначене покарання, суд апеляційної інстанції не навів мотивів скасування покарання та погіршення становища ОСОБА_6 та не надав належної оцінки тому, що прокурор у судовому засіданні просила суд першої інстанції застосувати до її підзахисного вимоги ст. 75 КК України, але після ухвалення вироку змінила думку та звернулась до суду з апеляційною скаргою на м`якість призначеного покарання.

Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5років.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

За вироком Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного покарання із застосуванням ст. 75 КК України та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 призначено покарання за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла. В іншій частині вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 21 травня 2019 року, маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, за невстановленою адресою отримав від невстановленої особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP в особливо великих розмірах, особливо небезпечну психотропну речовину 2C-I-NBOMe, особливо небезпечний наркотичний засіб смолу канабісу (гашиш) та психотропну речовину, обіг, якої обмежено - амфетамін, які зберігав при собі з метою збуту.

Збут мав відбутися у спосіб отримання на власний мобільний телефон повідомлень від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, з інформацією про послідовність дій, а саме місце схованки «закладок», які необхідно надалі незаконно збути, перемістивши та приховавши в громадських місцях на території Шевченківського району м. Києва для подальшого збуту шляхом закладок наркозалежним особам.

З метою фіксації місця розташування кожної закладки окремо, ОСОБА_6 мав зробити фотознімок місця схованки, який зберігав на власному мобільному телефоні з метою подальшої відправки за допомогою додатку «Telegram» невстановленій особі, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, для обміну файлами, як звіт про виконання своїх протиправних дій для подальшої передачі інформації невстановленій особі (покупцю), за що мав отримати прибуток від збуту.

Надалі в період з 21 по 22 травня 2019 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконний збут зазначених заборонених речовин, зберігаючи при собі у розфасованому стані особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP в особливо великих розмірах, особливо небезпечну психотропну речовину 2C-I-NBOMe, особливо-небезпечний наркотичний засіб - смолу канабісу (гашиш) та психотропну речовину, обіг, якої обмежено - амфетамін у великих розмірах, ОСОБА_6 для розкладання «закладок» направився у двори будинків за 35-ма адресами у м. Києві, зазначеними у вироку, та незаконно розклав з метою подальшого збуту 68 «закладок» з психотропними речовинами та наркотичним засобом на прибудинкових територіях, тим самим за попередньою змовою групою осіб збув особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP в особливо великих розмірах, особливо небезпечну психотропну речовину 2C-I-NBOMe, особливо-небезпечний наркотичний засіб - смолу канабісу (гашиш) та психотропну речовину, обіг, якої обмежено - амфетамін у великих розмірах.

22 травня 2019 року о 14:40, прямуючи повз будинку № 2 на вул. Кирило-Мефодіївській, ОСОБА_6 був помічений та зупинений працівниками поліції Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві. Під час проведення обшуку в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, у ОСОБА_6 виявлено та вилучено поліетиленовий згорток з кристалоподібною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - PVP масою 0,343 г, яку ОСОБА_6 зберігав з метою збуту.

Цього ж дня під час огляду місця події ОСОБА_6 повідомив слідчому про місця, де він в період часу з 21 по 22 травня 2019 року незаконно розклав з метою збуту 68 «закладок» - поліетиленових пакетиків з наркотичним засобом та психотропною речовиною, які виявлено та вилучено було працівниками поліції.

Відповідно до висновку експерта у наданих на дослідження кристалічних речовинах білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP загальною масою 21,588 г, що є особливо великим розміром. У наданих на дослідження порошкоподібних речовинах бежевого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, маса якого у речовинах становить 3,383 г, що є великим розміром. В нашаруваннях на наданих на дослідження трьох перфорованих аркушах паперу виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 2C-I-NBOMe, маса якої становить 0,008 г. Надані на дослідження збиті в грудки речовини коричневого кольору є особливо-небезпечним наркотичним засобом - смолою канабісу (гашиш) масою 3,22 г.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник підтримала касаційну скаргу, прокурор просила залишити вирок без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Мотиви Суду

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 і правильності кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.

Згідно з положеннями статей 370 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Як убачається з матеріалів провадження, суд апеляційної інстанції, постановляючи вирок стосовно ОСОБА_6 , дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

Також згідно з положеннями ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Таке рішення має бути належним чином умотивовано.

За матеріалами провадження, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_6 , врахував його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність попередніх судимостей та обставин, що обтяжують покарання, виключно позитивні характеристики та зразкову поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, наявність сім`ї, працевлаштування, молодий вік. Зазначені обставини в їх сукупності суд обґрунтовано визнав такими, які в цьому кримінальному провадженні істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому з урахуванням положень статей 50 65 ККУкраїни призначив ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 307 КК України.

Разом із тим, установивши зазначені обставини, суд першої інстанції вважав їх достатніми й для звільнення обвинуваченоговід відбування покарання з випробуванням, прийнявши відповідне рішення.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок в апеляційному порядку, погодився із призначенням ОСОБА_6 покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 307 КК України, при цьому визнав необґрунтованим рішення суду першої інстанції пропризначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 ККУкраїни та дійшов висновку, що вирок суду першої інстанції в цій частині не відповідає вимогам закону і суперечить приписам ст. 65 КК України.

Як обґрунтовано вказав у вироку апеляційний суд, суд першої інстанції, пославшись лише на зазначені вище дані про особу обвинуваченого, не врахував належним чином тяжкості вчиненого ним злочину, характеру і конкретних обставин його скоєння, цінності охорони суспільних відносин, на які було вчинене посягання.

Зокрема, поза увагою суду залишилось: що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, пов`язаний з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, предметом якого були особливо небезпечні наркотичний засіб та психотропні речовини, обіг яких заборонено, в тому числі в особливо великому розмірі, та психотропна речовина, що знаходиться в обмеженому обігу, у великих розмірах; що розповсюдження цих заборонених речовин потенційно становило значну небезпеку здоров`ю інших осіб; що метою збуту цих засобів було отримання обвинуваченим у такий незаконний та небезпечний для суспільства спосіб прибутку, щоб покращити власне матеріальне становище.

Виходячи з аналізу сукупності наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що суд першої інстанції не мотивував належним чином свого рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, яке потягло обрання невиправдано м`якого заходу примусу.

На думку Суду, з урахуванням ступеня тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину, вищевказаних конкретних обставин провадження, положень статей 50 65 КК України, санкції ч. 3 ст. 307 КК України (позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна) покарання, призначене ОСОБА_6 апеляційним судом, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5років з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла, відповідає загальним засадам його призначення, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Даних, які б вказували на явну несправедливість покарання, призначеного засудженому ОСОБА_6 , не вбачається.

Таким чином, підстав для задоволення касаційної скарги не встановлено.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 рокустосовно ОСОБА_6 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3