Постанова

Іменем України

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №761/39601/19

провадження №61-23388св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц.,

Фінагеєва В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_4 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовну заяву подано разом із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що предметом позовної заяви є витребування майна з чужого, незаконного володіння, а саме вказаної квартири.

Заявник вважала, що існує можливість повторного відчуження відповідачем вказаного майна, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, тому заявник звернулася із заявою про забезпечення позову.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня

2019 року у складі судді Фролової І. В. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів останньої.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня

2019 року - скасовано, ухвалено нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 ., право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 .

Постанова апеляційного суду мотивована доцільністю вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, оскільки існує обґрунтоване припущення невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та є співмірними з заявленими позовними вимогами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, апеляційним судом не взято до уваги фактичні обставини справи та не врахована необхідність збереження балансу прав та законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Позивач не надала жодних належних та допустимих доказів того, що спірна квартира вибула з її володіння поза її волею, в тому числі і доказів того, що договір купівлі-продажу спірної квартири укладений між нею та ОСОБА_3 , визнаний в судовому порядку недійсним з наведених підстав.

Заявник також указав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з моменту набуття відповідачем права власності на спірну квартиру - 06 березня 2019 року та протягом послідуючого тривалого часу ним були вчинені будь-які дії, спрямовані на відчуження належного йому майна.

Доводи інших учасників справи

У відзиві ОСОБА_1 заперечила проти доводів касаційної скарги, зіславшись їх необґрунтованість та надуманість. Вказала, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою і відповідає фактичним обставинам справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Апеляційний суд установив, що підставою для звернення до суду стало відчуження квартири позивача ОСОБА_1 у січні 2018 року на користь третьої особи у справі ОСОБА_3 та подальший перепродаж 06 березня 2019 року вказаної квартири останньою відповідачу у вказаній справі ОСОБА_2 . В обґрунтування позову що за доводами позивачки свідчить про вибуття зазначеного майна із її власності поза її волею.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій щодо відчуження спірного майна, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявника, та врахувавши, що спосіб забезпечення шляхом накладення арешту на спірну квартиру є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, апеляційний суд дійшов вірного виснвоку про необхідність забезпечення позову.

Обраний апеляційним судом захід забезпечення позову є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська