Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 761/40207/18
провадження № 61-15803св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року у складі судді Притули Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від18 липня 2019 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - КМДА)про зобов`язання виконати обов`язок в натурі по відшкодуванню інвестицій та поновлення права на отримання у власність житла.
Позовна заява мотивована тим, що вони визнані потерпілими у кримінальній справі № 07-4690, порушеної внаслідок злочинної діяльності групи будівельних компаній «Еліта-Центр». Згідно з Указом Президента України від 03 березня 2006 року № 185/2006 на КМДА було покладено низку заходів щодо розв`язання проблеми забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок діяльності групи компаній «Еліта-Центр».
ОСОБА_1 інвестувала кошти у будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 3 рішення Київської міської ради від 16 жовтня 2008 року № 498/498 вони повідомили відповідача про свої наміри укласти попередні договори про переуступку права вимоги та поновлення права потерпілого від злочинної діяльності групи будівельних компаній «Еліта-Центр» на отримання житла.
Зазначали, що черговість укладення попередніх договорів з потерпілими визначається лише зборами потерпілих по кожній земельній ділянці. Кандидатуру ОСОБА_2 подано до КМДА для підписання договорів протоколом від 25 вересня 2012 року № 1-25.09. Станом на 05 листопада 2012 року кандидатура ОСОБА_2 під номером 4 знаходилась у списку черговості осіб для укладання попередніх договорів. Кандидатура ОСОБА_1 згідно з протоколом загальних зборів від 23 лютого 2013 року №3 об`єднання громадян зборів потерпілих була також подана до КМДА.
У подальшому їх кандидатури розглядались на засіданні робочої групи комісії Київської міської державної адміністрації та вони були рекомендовані щодо укладення попередніх договорів. За ОСОБА_2 було закріплено однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 площею 48,21 кв. м, а за ОСОБА_1 було закріплено однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 площею 46,01 кв. м.
У листопаді 2014 року Київська міська рада внесла зміни до Додатку 1 рішення Київської міської ради від 28 грудня 2010 року № 508/5320 та доповнено перелік осіб, яким надається житло у власність із визначенням адреси житла, проте квартири, які мали бути виділені позивачам, виділені іншим особам.
Вони оскаржили вказане рішення та постановою Верховного суду від 23 серпня 2018 року у справі № 826/166/15 скасовано та визнано протиправним зазначене рішення щодо об`єктів, які їм надавались.
Після цього вони звертались до відповідача із заявою про виконання рішення суду, проте їм надана відповідь якою зазначено, що питання укладення відповідних договорів буде розглядатись після подання кандидатур зборами потерпілих щодо ділянок інвестування згідно з встановленою на об`єктах черговістю.
Вказували, що відповідач на власний розсуд змінює черговість потерпілих, хоча чинним законодавством він не уповноважений вчиняти такі дії.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд зобов`язати КМДА виконати обов`язок в натурі по відшкодуванню інвестицій та поновленню права на отримання у власність житла в період до моменту прийняття Київською міською радою рішення про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28 грудня 2010 року № 508/5320 «Про деякі питання надання житла у власність потерпілим громадянам від діяльності групи будівельних компаній «Еліта-Центр», або нового (самостійного) рішення з цих же підстав та предмету шляхом відшкодування відповідно до законодавства вартості внесених інвестицій, яке відбулось відповідно до черговості з вини КМДА всупереч Порядку відшкодування і рішенню зборів потерпілих по земельним ділянкам на АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2 у вигляді виконання пункту 3.3 Порядку відшкодування - надання у власність квартири у м. Києві: ОСОБА_2 в обсязі не менше 48,21 кв. м та не більше 63,41 кв. м інвестованої площі; ОСОБА_1 в обсязі не менше 46,01 кв. м та не більше 63,41 кв. м інвестованої площі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від18 липня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що з позивачами не укладалися попередні договори про переуступку права вимоги та поновлення порушених прав на отримання житла, на підставі яких мало б бути укладено основні договори на конкретний об`єкт нерухомості, дій (бездіяльності) відповідача з приводу не укладення цих договорів в судовому порядку позивачі не оспорювали, а порушення списків черговості на укладення цих договорів, які затверджені зборами потерпілих по земельним ділянкам, призведе до порушення прав інших громадян.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправомірно визначив категорію цієї справи, як малозначну, та розглянув її у порядку спрощеного провадження.
Вказує, що судові рішення ухвалено на підставі доказів, яких надано не було, оскільки в оскаржувані постанові на 3 арк. є посилання на протокол № 5 зборів потерпілих по земельній ділянці на АДРЕСА_1 від 20 січня 2019 року, однак такого протоколу не існує.
Вважають, що суди не врахували їх доводів, оскільки районний суд вказав у рішенні, що відповідь на відзив не надходила, хоча насправді вони надсилали відповідь та 18 березні 2019 року її отримано судом.
Також посилаються на відсутність аудіозапису двох судових засідань у суді першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Частиною першою статті 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Згідно із частиною другою статті 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 3.2. рішення Київської міської ради від 16 жовтня 2008 року № 498/498 «Про розв`язання проблем потерпілих громадян від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній «Еліта-Центр» виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) укладає з потерпілими, які уклали попередні договори про відступлення права вимоги, замовником та забудовником договори про участь у будівництві житла для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній «Еліта-центр».
Згідно з пунктом 4.1. попередні договори з потерпілими про переуступку права вимоги та поновлення порушених прав на отримання житла укладаються добровільно за взаємною згодою сторін в порядку та на умовах, визначених законодавством.
За змістом пункту 2.14. вказаного рішення основний договір про переуступку права вимоги та поновлення права потерпілого від злочинної діяльності групи будівельних компаній «Еліта-центр» на отримання житла укладається за умови належного виконання попереднього договору, але не пізніше одного року з дня підписання попереднього договору у випадку прийняття рішення суду стосовно визнання чи невизнання цивільним відповідачем виконавчого органу Київради або винесення постанови слідчого про невизнання цивільним відповідачем.
Врахувавши наведені норми права та рішення міської ради, встановивши, що позивачами не укладалися попередні договори про переуступку права вимоги та поновлення порушених прав на отримання житла, на підставі яких мало б бути укладено основні договори на конкретний об`єкт нерухомості, дій (бездіяльності) відповідача з приводу не укладення цих договорів в судовому порядку позивачі не оспорювали, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,оскільки за положеннями рішення Київської міської ради від 16 жовтня 2008 року № 498/498 передача потерпілим, у тому числі позивачам, у власність житла здійснюється у порядку, визначеному Київською міською радою, тобто за умови укладення попередніх договорів про відступлення права вимоги та належного їх виконання, зобов`язання відповідача судовим рішенням надати позивачам у власність заявлені ними квартири призведе до порушення встановленого законодавством порядку і прав інших постраждалих громадян на відшкодування вартості інвестицій внесених для будівництва житла групою будівельних компаній «Еліта-Центр».
Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції не мав права розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, є необґрунтованими.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Справа, яка переглядається, не відноситься до таких, які відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження, тому, врахувавши вимоги частини третьої вказаної статті, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд вирішив проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому сторони не були позбавлені можливості надати свої пояснення у справі безпосередньо в суді.
Посилання заявників на те, що судові рішення ухвалено на підставі доказів, яких надано не було, оскільки в оскаржуваній постанові на 3 арк. є посилання на протокол № 5 зборів потерпілих щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 20 січня 2019 року, однак такого протоколу не існує, є безпідставними, оскільки вказане посилання здійснено судом в описовій частині постанови, при викладі доводів сторони відповідача, а не при встановленні судом обставин справи.
Доводи скарги про неврахування позиції позивачів та порушення принципу змагальності не заслуговують на увагу, оскільки судами були враховані всі доводи сторін, а судові рішення ухвалено на підставі повного та всебічного розгляду справи.
Колегія суддів звертає увагу на доводи заявників про те, що суд першої інстанції помилково вказав, що відповідь на відзив не надходила, а також щодо відсутності звукозапису двох судових засідань, проте вказані обставини не вплинули на правильність вирішення справи та законність оскаржуваних судових рішень по суті спору.
Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина друга статті 412 ЦПК України), що заявником доведено не було.
При цьому, касаційна скарга позивачів не містить жодних доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи неправильного вирішення спору по суті.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Ю. В. Черняк