ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Київ

справа № 761/4640/22

провадження № 61-12553св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач -Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у складі судді Оксюти Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ «Брокбізнесбанк») про захист прав споживачів.

Позовна заява мотивована тим, що 24 січня 2014 року між ним та ПАТ «Брокбізнесбанк» укладено договір банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад Різдвяний») на суму 7 000 грн, на строк 122 дні, з 24 січня 2014 року до 26 квітня 2014 року, з нарахуванням банком процентів на суму вкладу в розмірі 24 % річних. Зі спливом строку договору він не зміг повернути суму вкладу у зв`язку із введенням в банку тимчасової адміністрації.

Позивач зазначав, що внаслідок того, що його грошовими коштами користуються посадові та службові особи ПАТ «Брокбізнесбанк», йому завдано матеріальної та моральної шкоди.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- стягнути з посадових осіб ПАТ «Брокбізнесбанк» на його користь матеріальні збитки в розмірі 1 834,75 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Брокбізнесбанк» про захист прав споживачів та стягнення матеріальної та моральної шкоди - направлено за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Ухвала районного суду мотивована тим, що відповідач ПАТ «Брокбізнесбанк» припинив свою діяльність 15 жовтня 2019 року, а позов пред`явлено до суду 09 лютого 2022 року. Суд зазначив, що цивільна процесуальна правоздатність ПАТ «Брокбізнесбанк» припинилась до пред`явлення позову до суду, а тому відсутні підстави для застосування статті 55 ЦПК України та залучення його правонаступників.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , який звернувся до суду з позовом у лютому 2022 року до ліквідованого у жовтні 2019 року ПАТ «Брокбізнесбанк», тобто до відповідача, який не має цивільної процесуальної правосуб`єктності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 серпня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві ОСОБА_2, судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Антоненко Н. О.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , на підставі службової записки Секретаря Другої судової палати Червинської М. Є., справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Гулейков І. Ю.

У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що 11 жовтня 2019 року він звертався до суду з позовом до ПАТ «Брокбізнесбанк», тобто під час цивільної процесуальної правоздатності відповідача. Зазначену обставину суди попередніх інстанцій залишили поза увагою.

Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 вказує те, що суди попередніх інстанцій неповно встановили обставини, що мають значення для справи.

Відзиву на касаційну скаргу не подано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна містити, зокрема, найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Частиною першою статті 47 ЦПК України визначено, що цивільну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність)) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його правонаступниками у порядку статті 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилась.

Судами встановлено, що згідно з відомостями, що містяться за посиланням https://opendatabot.ua/c/19357489, 15 жовтня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №10731110121000818 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Брокбізнесбанк» як юридичної особи.

При цьому з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 09 лютого 2022 року, що не оспорюється.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, районний суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі, оскільки цивільна процесуальна правоздатність відповідача ПАТ «Брокбізнесбанк» припинена 15 жовтня 2019 року.

Тобто, звертаючись до суду з позовом 09 лютого 2022 року, ОСОБА_1 заявив вимоги до юридичної особи, державна реєстрація якої припинена до моменту звернення до суду.

Не заслуговують на увагу посилання заявника на те, що з позовом він звернувся до суду 11 жовтня 2019 року, тобто до внесення 15 жовтня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «Брокбізнесбанк» як юридичної особи, як підставу скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом саме 09 лютого 2022 року, що підтверджується вхідним штампом Шевченківського районного суду м. Києва (а. с. 4).

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судами попередніх інстанцій не порушено норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, отже, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю .Гулейков

Д. Д. Луспеник