№ 766/4885/17 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 766/4885/17

провадження № 61-7027св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Прокуратура Херсонської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2018 року у складі судді Прохоренко В. В., постанову Херсонського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Бездрабко В. О., Кузнєцової О. А.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2018 року, постанову Херсонського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Херсонської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, прокуратури і суду.

Позовна заява мотивована тим, що 27 травня 2005 року прокурором Суворовського району м. Херсона порушено кримінальну справу за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України.

29 червня 2005 року прокуратурою Суворовського району накладено арешт на належну ОСОБА_1 квартиру, з метою забезпечення відшкодування шкоди, а 26 липня 2005 року постановою прокуратури цивільним позивачем у справі було визнано Приватне підприємство «Жиспина» (далі - ПП «Жиспина»).

31 серпня 2005 року постановою слідчого прокуратури Суворовського району м. Херсона Старового О. І. притягнуто до кримінальної відповідальності за частиною п`ятою статті 191 КК України з обвинуваченням в привласнення коштів ПП «Жиспина» в сумі 153 200 грн.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 02 вересня 2005 року було надано дозвіл на його арешт, а 17 січня 2006 року його взято під варту.

18 січня 2006 року ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення, а 20 січня 2006 року постановою Суворовського районного суду м. Херсона обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

22 листопада 2006 року в ході судового слідства прокурором Суворовського району м. Херсона змінено обвинувачення та дії ОСОБА_1 перекваліфіковано із частини п`ятої статті 191 КК України на частини другу статті 367 КК України. При цьому саме обвинувачення у спричиненні матеріальної шкоди ПП «Жиспина» в сумі 153 200 грн залишилося.

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 22 січня 2007 року він був засуджений за частиною другою статті 367 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком та стягнуто з нього на користь ПП «Жиспина» грошові кошти в сумі 153 200 грн. Він був звільнений з-під варти.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18 вересня 2007 року вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 22 січня 2007 року скасовано, справу повернуто прокурору Суворовського району м. Херсона на додаткове розслідування.

29 листопада 2007 року в ході додаткового розслідування слідчим прокуратури Суворовського району м. Херсона порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.

03 січня 2008 року суддя Зубов О. С. прийняв до свого провадження кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за статтями 366 частина перша, 367 частина друга КК України.

14 листопада 2008 року у зв`язку з відсутністю документального підтвердження наявності складу злочину прокурор Суворовського району м. Херсона відмовився підтримувати обвинувачення за частиною другою статті 367 КК України.

17 березня 2010 року вироком Суворовського районного суду м. Херсона Старового О. І. визнано винним за частиною першою статті 366 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн та звільнено від призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків давності, запобіжний захід у вигляді підписки про не виїзд скасовано. Вирок набрав законної сили.

07 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з питанням про забезпечення здійснення правосуддя у справі щодо нього в частині обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, та направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії судового слідства.

Ухвалою Верхового Суду України від 22 листопада 2016 року відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суду України за його заявою.

Позивач вказує, що незаконно перебував під кримінальним переслідуванням на протязі 5 років (2005-2010 роки), а також змушений протягом тривалого періоду більше 12 років самостійно захищатися від кримінального переслідування, зокрема, щодо пред`явлення обвинувачення за частиною п`ятою статті 191 КК України та частиною другої статті 367 КК України.

На підставі викладеного, уточнивши вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути з Прокуратури Херсонської області на його користь в рахунок відшкодування шкоди 4 000 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю визначених у статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» правових підстав для відшкодуванню шкоди позивачу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом зазначено, що не підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги про зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення місцевого суду в мотивувальній частині, резолютивну частину залишити без змін.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що позивач вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції та вказати, що в контексті застосування норми матеріального права, що передбачена статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підставою для визнання позову ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області, що не підлягає задоволенню, є не факт наявності обвинувального вироку Суворовського районного суду м. Херсон від 17 березня 2010 року згідно із частиною першою статті 366 КК України по відношенню до ОСОБА_1 , який не є предметом розгляду вказаного позову, а відсутність судового рішення Суворовського районного суду м. Херсон (Херсонського міського суду) по відношенню до прийнятого 03 січня 2008 року до свого розгляду кримінальної справи з державним обвинуваченням ОСОБА_1., згідно із частиною другою статті 367 КК України в заподіянні тяжкої матеріальної шкоди ПП «Жиспина» в сумі 153 177,69 грн, в рамках якої були вчинені дії співробітників прокуратури, що є предметом розгляду позову ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області, і яка (кримінальна справа згідно із частиною другою статті 367 КК України) до цього часу не закрита судовим рішенням.

Позивач зазначає, що просить лише змінити мотивувальну частину рішення місцевого суду, що стосується фактичних обставин справи, вже визнаних цим рішенням встановленими, та на основі яких судом застосовувалася вказана норма матеріального права.

Тому, в касаційній скарзі ОСОБА_1 просить в мотивувальній частині рішення місцевого суду вказати, що підставою для застосування судом норми матеріального права, передбаченими відповідними положеннями статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», є встановлений судом факт відсутності судового рішення по відношенню до прийнятої (03 січня 2008 року) Суворовським районний судом м. Херсон (Херсонським міським судом) до свого розгляду кримінальної справи з державним звинуваченням ОСОБА_1 згідно з частиною другою статті 367 КК України в заподіянні тяжкої матеріальної шкоди ПП «Жиспина» в сумі 153 177,69 грн.

При таких обставинах справа у суді касаційної інстанції переглядається в частині щодо вирішення питання про зміну мотивувальної частини рішення місцевого суду, що стосувалася фактичних обставин справи, а в іншій частині не переглядається відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Прокуратура Херсонської області просить суд касаційну скаргу відхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається судом касаційної інстанції) у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

07 лютого 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що постановою прокурора Суворовського району м. Херсона від 27 травня 2005 року порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України.

26 липня 2005 року постановою прокуратури Суворовського району м. Херсона цивільним позивачем у справі було визнано ПП «Жиспіна».

31 серпня 2005 року ОСОБА_1 притягнуто в якості обвинуваченого у вчиненні цього злочину. Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 02 вересня 2005 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 та доставку його до суду для вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу тримання від вартою.

20 січня 2006 року постановою Суворовського районного суду м. Херсона відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під ватрою.

Постановою прокурора Суворовського району м. Херсона від 22 листопада 2006 року змінено обвинувачення ОСОБА_1 перекваліфіковано його обвинувачення з частини п`ятої статті 191 КК України на частину другу статті 367 КК України.

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 22 січня 2007 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за частиною другою статті 367 КК України, на підставі статті 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробування, призначивши іспитовий строк два роки.

Запобіжний захід тримання під ватрою змінено на підписку про невиїзд із зали суду.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Жиспіна» 153 177,69 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18 вересня 2007 року вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 22 січня 2007року щодо ОСОБА_1 скасовано, а справа повернута прокурору Суворовського району м. Херсона на додаткове розслідування.

29 листопада 2007 року постановою прокурора Суворовського району м. Херсона порушено також кримінальну справу по факту службового підлогу відносно головного бухгалтера ПП «Жиспіна» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною статті 366 КК України.

14 листопада 2008 року постановою прокурора Суворовського району м. Херсона змінено обвинувачення ОСОБА_1 , виключено із обсягу обвинувачення епізод кваліфікований за частиною другою статті 367 КК України.

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 17 березня 2010 року, зміненим ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 17 серпня 2010 року ОСОБА_1 засуджено за частиною першою статті 366 КК України до покарання у вигляду штрафу в сумі 850 грн та звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 липня 2013 року вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 17 березня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області від 17 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

07 листопада 2016 року позивач звернувся до Верховного Суду України з питанням про забезпечення здійснення правосуддя у справі щодо нього в частині обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії судового слідства з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі « Лариси Іванівни Скідан проти України та 4 інші заяви» від 16 червня 2016 року.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суду України за його заявою, оскільки у кримінальній справі щодо нього будь - якого судового рішення з приводу його обвинувачення за частиною другою статті 367 КК України не ухвалювалось, а обвинувачення було виключено шляхом зміни прокурором обвинувачення на підставі статті 277 КПК України 1960 року.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 квітня 2017 року знято арешт на 1/2 частини квартири, розташованої в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , накладений постановою старшого слідчого прокуратури Суворовського району м. Херсона від 29 червня 2005 року в рамках розслідування кримінальної справи за частиною п`ятою статті 191 КК України та скасовано постанову від 29 червня 2005 року.

10 липня 2017 року прокуратурою Херсонської області закрито кримінальне провадження, внесене на підставі ухвали Херсонського міського суду від 03 квітня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом незаконного притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 працівниками прокуратури Суворовського району м. Херсона за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 372 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2017 року відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2017 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ прокурори Херсонської області від 10 липня 2017 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 372 КК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення в оскаржуваній частині відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також - органи і особи, уповноважені захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Підставою звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом є незаконне перебування під кримінальним переслідуванням.

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, що постановою прокурора Суворовського району м. Херсона від 27 травня 2005 року порушено кримінальну справі за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України. 31 серпня 2005 року ОСОБА_1 притягнуто в якості обвинуваченого у вчиненні цього злочину. У подальшому дії ОСОБА_1 було перекваліфіковано на частину першу статті 366 та частину другу статті 367 КК України.

У ході судового розгляду справи прокурор на підставі статті 277 КПК України 1960 року змінив пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення, виключивши з нього кваліфікацію за частиною другою статті 367 КК України. Потерпілий не скористався своїм право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі.

Враховуючи обставини справи, колегія судів вважає, що суди попередніх інстанцій належним чином встановили правовідносини, які виникли між сторонами, у повній мірі дослідили наявні докази, з`ясували фактичні обставини справи щодо заявлених вимог.

Із змісту касаційної скарги убачається, що ОСОБА_1 , не оскаржуючи у касаційній скарзі висновки суду першої інстанції, викладені у резолютивній частині рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2018 року, наполягає на зміні Верховним Судом мотивувальної частини вказаного рішення суду першої інстанції. При цьому заявник просить касаційний суд встановити та вважати доведеними певні обставини, що не були встановлені в судових рішеннях судів попередніх інстанцій.

При таких обставинах, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій. Тому зміна мотивувальної частини рішення суду із самостійним встановленням певних обставин та констатуванням доведеності обставин, що не були встановлені в рішеннях судів першої та/або апеляційної інстанцій,не відноситься до процесуальних повноважень касаційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевказане, на підставі здійсненої вище оцінки аргументів Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , в оскаржуваній частині рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року залишити без змін.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2018 року, постанову Херсонського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Коротенко

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

В. П. Курило