Постанова
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа № 766/9452/17
провадження 61-45076св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
суб`єкти оскарження: посадові особи Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві: державний виконавець Ельбабаєв Баходір Бекмурадович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державний виконавець Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Булавчик Ніна Володимирівна,
стягувач у виконавчому провадженні - ОСОБА_5 ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2017 року у складі судді Хайдарової І. О. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 16 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб РВ ДВС Деснянського ГТУЮ у м. Києві (далі - Деснянський РВ ДВС): державного виконавця Ельбабаєва Б. Б., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та державного виконавця Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області (далі - Вишгородський РВ ДВС) Булавчик Н. В.
Скарга обґрунтована тим, що у провадженні державного виконавця Вишгородського РВ ДВС Булавчик Н. В. знаходиться виконавчий лист № 2?6935/02, виданий 22 червня 2015 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надійшов з матеріалами виконавчого провадження ВП № 48071148 із відділу Деснянського РВ ДВС 27 березня 2017 року.
Заявник посилається на те, що довідався про наявність виконавчого провадження лише 22 травня 2017 року при ознайомленні з матеріалами цього виконавчого провадження. Вказує, що у виконавчому листі невірно зазначено прізвище та ім`я боржника ( ОСОБА_1 замість ОСОБА_1 ), відсутній ідентифікаційний номер. Постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника не надіслана, окрім того у виконавчих документах зазначена стара адреса боржника.
ОСОБА_1 зазначив, що внаслідок неналежного виконання державними виконавцями покладених на них обов`язків щодо встановлення ідентифікаційного номеру, адреси проживання боржника, права останнього були порушені. Вказане позбавило його можливості користуватись наданими правами сторони виконавчого провадження. В зв`язку з цим у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про добровільне виконання боржником рішення суду про сплату аліментів та необґрунтовано накладено арешт на його майно.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просив визнати неправомірними рішення, дії та бездіяльність посадових осіб органів державної виконавчої служби у виконавчому провадженні № 48071149: постанову державного виконавця відділу Деснянського РВ ДВС Сергієнко М. Ф. від 14 липня 2015 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-6935/02, виданим 22 червня 2015 року Суворовським районним судом м. Херсона, який не відповідає статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на момент винесення цієї постанови; постанову державного виконавця Вишгородського РВ ДВС Булавчик Н. В. від 29 березня 2017 року про прийняття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-6935/02, виданим 22 червня 2015 року Суворовським районним судом м. Херсона, який не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 02 червня 2016 року; дії посадових осіб відділу Деснянського РВ ДВС щодо безпідставного нарахування заборгованості по аліментам; бездіяльність державного виконавця відділу Деснянського РВ ДВС Сергієнко М. Ф. та державного виконавця Вишгородського РВ ДВС Булавчик Н. В., яка полягає у невжитті заходів для встановлення дійсних анкетних даних боржника, місця проживання (перебування), місця роботи боржника, у невиконанні вимог закону щодо направлення копій постанов та інших документів виконавчого провадження боржнику.
Окрім того, заявник просив: зобов`язати посадових осіб Вишгоргодського РВ ДВС скасувати незаконну постанову державного виконавця Вишгородського РВ ДВС Булавчик Н. В. від 29 березня 2017 року про прийняття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-6935/02, виданим 22 червня 2015 року Суворовським районним судом м. Херсона; зобов`язати посадових осіб Вишгородського РВ ДВС повернути стягувачу ОСОБА_5 виконавчий лист № 2-6935/02, виданий 22 червня 2015 року Суворовським районним судом м. Херсона, як такий, що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати посадових осіб Вишгородського РВ ДВС скасувати постанову державного виконавця відділу Деснянського РВ ДВС Ельбабаєва Б. Б. від 14 липня 2015 року про накладення арешту на майно боржника.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що посилання заявника на невірні розрахунки заборгованості по аліментам не приймаються до уваги, оскільки вони були предметом розгляду справи в Суворовському районному суді м. Херсона під час винесення рішення від 13 листопада 2015 року.
Крім того, надані заявником у якості доказів копії фіскальних чеків про грошові перекази ОСОБА_5 у якості аліментів за виконавчим листом № 2-6935/02 від 22 червня 2015 року не приймаються до уваги у якості належних доказів, оскільки не містять у собі підтвердження виконання зобов`язань по сплаті аліментів у межах виконавчого провадження. Також заявник не надав належних доказів того, що судом було виправлено недоліки виконавчого листа чи, взагалі, визнано його таким, що не підлягає виконанню.
Заявник не зазначає які саме його права та інтереси були порушенні з боку державних виконавців.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 16 серпня 2018 року ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення мотивоване тим, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, оскільки пункт 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.
Посилання заявника щодо невірного зазначення його ім`я та прізвища в оскаржуваних постановах про відкриття виконавчого провадження та про прийняття до свого провадження не вплинуло на здійснення повноважень державним виконавцем в межах покладених обов`язків. Згідно з актом державного виконавця від 04 квітня 2016 року з`ясовано правильне написання прізвища боржника « ОСОБА_1 ». Виконані інші необхідні дії, з метою встановлення даних і відомостей боржника та організації виконання рішення суду про стягнення аліментів.
Необґрунтованими є посилання заявника щодо відсутності відомостей про вручення йому рекомендованим повідомленням постанов про відкриття виконавчого провадження та про прийняття його до провадження, оскільки направлення боржнику копій постанов винесених по виконавчому провадженню не може підтверджуватися документально переконливими доказами, супровідні листи такими доказами не є, а направлення рекомендованим - закон (в редакції, що діяла на момент вчинення процесуальних дій) не вимагав.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання заявника на безпідставність постанови про накладення арешту на його майно, оскільки рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2015 року в нескасованій частині, залишеним без змін постановою апеляційного суду Херсонської області від 03 квітня 2018 року (справа №669/8229/15) встановлено наявність заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів з січня 2005 року по червень 2015 року, в зв`язку з чим стягнута пеня на користь стягувача ОСОБА_5 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити скаргу, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що про дату та час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином.
Заявник вказує, що судами не взято до уваги докази щодо добровільного виконання ним зобов`язань по сплаті аліментів до моменту пред`явлення стягувачем виконавчого листа до примусового виконання.
Також ОСОБА_1 зазначає, що державний виконавець відділу Деснянського РВ ДВС Сергієнко М. Ф. провела розрахунок заборгованості по сплаті аліментів за десять років у порушення вимог частини першої статті 194 Сімейного кодексу України, відповідно до якої аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше як за три роки, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
05 лютого 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що Суворовським районним судом міста Херсона від 17 грудня 2003 року було видано виконавчий лист на виконання рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 17 грудня 2003 року. Відповідно до вказаного виконавчого листа, суд вирішив: «Взыскать с ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уроженца г. Шостка Сумской области, проживающего в АДРЕСА_2 , работающего в СБУг. Киева, в пользу ОСОБА_5 , проживающей в АДРЕСА_3 , алименты на содержавние дочери ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в размере 1/4 части всех видов заработка, начиная с 04октября 2002 года и до совершеннолетия ребенка».
22 червня 2015 року Суворовським районним судом м. Херсона було видано дублікат виконавчого листа по справі № 2-6935/02 від 17 грудня 2003 року про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частина усіх видів заробітку, починаючи з 04 жовтня 2002 року та до повноліття дитини.
26 червня 2015 року стягувач ОСОБА_5 надала заяву начальнику відділу Деснянського РВ ДВС про відкриття виконавчого провадження за примусовим виконанням виконавчого листа, який виданий Суворовським РВ ДВС по справі 2-6935/02 від 22 червня 2015 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини.
На підставі виконавчого листа № 2-6935/02, виданого 22 червня 2015 року Суворовським РВ ДВС 14 липня 2015 року державним виконавцем відділу Деснянського РВ ДВС Сергієнко М. Ф. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48071149.
28 липня 2015 року державним виконавцем Сергієнко М. Ф. зроблено запит до Київського міського бюро технічної інвентаризації, в якому прізвище, ім`я та по-батькові боржника вказано ОСОБА_1 , що мешкає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_2 .
28 липня 2015 року ОСОБА_5 було надано до відділу Деснянського РВ ДВС заяву про направлення на її адресу довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_6 з 04 жовтня 2002 року по червень 2012 року включно.
28 липня 2015 року державним виконавцем відділу Деснянського РВ ДВС Сергієнко М. Ф. зроблено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, та визначено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 106 324,44 грн.
04 квітня 2016 року державним виконавцем відділу Деснянського РВ ДВС Старовойтовою І. С. з метою повного виконання зазначеного вище виконавчого провадження встановлено реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника та з`ясовано, що прізвище боржника пишеться « ОСОБА_1 », про що складено відповідний акт.
24 березня 2016 року державним виконавцем Старовойтовою І. С. було надіслано запит до Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві про надання інформації про місце проживання, та дату народження: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що мешкає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 , встановлено що державним виконавцем Ельбабаєвим Б. Б. Деснянського РВ ДВС накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 48071149 від 28 липня 2015 року, видавник: Деснянський РВ ДВС.
29 березня 2017 року державним виконавцем Вишгородського РВ ДВС Булавчик Н. В. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, починаючи з 04 жовтня 2002 року та до повноліття. Прізвище боржника у даній постанові зазначено « ОСОБА_1 ».
Виклик державного/приватного виконавця Вишгородського РВ ДВС Булавчик Н. В. було направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
З матеріалів скарги встановлено, що у виконавчому листі невірно вказане прізвище та ім`я боржника: замість « ОСОБА_1 » зазначено « ОСОБА_1 ».
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2015 року, у справі № 668/8229/15 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Суворовської районної ради як орган опіки та піклування Суворовського району м. Херсона, про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені, позбавлення батьківських прав, позовні вимоги задоволено.
Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 105 824,44 грн та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 13 086,17 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 03 квітня 2018 року заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсон від 13 листопада 2015 року у частині стягнення заборгованості зі сплати аліментів та позбавлення батьківських прав скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
У іншій частині заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсон
від 13 листопада 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року постанову Апеляційного суду Херсонської області від 03 квітня 2018 року залишено без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до від статті 383 ЦПК України, в редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Аналогічна норма передбачена статтею 447 ЦПК України, яка діє на час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанції.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон, тут і далі - Закон № 606-XIV в редакції, чинній на момент вчинення процесуальних дій) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Судами попередніх інстанції правильно встановлено, що на підставі виконавчого листа, виданого Суворовським РВ ДВС від 22 червня 2015 року державний виконавець відділу Деснянського РВ ДВС Сергієнко М. Ф. 14 липня 2015 року відкрив виконавче провадження за виконавчим листом № 2-6935/02 виданим 22 червня 2015 року Суворовським районним судом м. Херсона. Виконавчий лист мав достатні реквізити для відкриття виконавчого провадження, хоча і не відповідав статті 18 Закону в редакції, яка діяла на момент винесення цієї постанови, оскільки не містив ідентифікаційного номера боржника.
Відсутність у виконавчому листі реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.
Суди першої та апеляційної інстанцій застосували неправильну норму Закону, зазначивши, що відповідно до частини першої статті 27 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Так, відповідно до частини першої статті 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Разом з тим, враховуючи вищевказане, суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, про прийняття його до свого провадження Вишгородським РВ ДВС та про накладення арешту на майно боржника.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про недоведеність посилань заявника на безпідставне та незаконне накладення арешту на майно боржника, оскільки, відповідно до рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2015 року, в нескасованій частині та залишеній без змін постановою апеляційного суду Херсонської області від 03 квітня 2018 року (справа №669/8229/15) встановлено наявність заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2005 року по червень 2015 року, в зв`язку з чим стягнута пеня на користь стягувача ОСОБА_5 .
Колегія суддів не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 щодо неповідомлення його про дату та час розгляду справи в суді першої інстанції належним чином. ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Гринишак М. М., приймав участь у розгляді справи апеляційним судом 16 серпня 2018 року та не був позбавлений права подавати свої доводи та заперечення відносно зазначеної вимоги, а тому вказані доводи касаційної скарги не є достатньою підставою для скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 про порушення з боку державного виконавця відділу Деснянського РВ ДВС Сергієнко М. Ф. вимог частини першої статті 194 СК України під час складання довідки про заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2005 року по червень 2015 року, оскільки стаття 194 СК України передбачає обмеження строку щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів за минулий час, тоді як дії державного виконавця Сергієнко М. Ф. полягають лише у визначенні такої заборгованості за весь час прострочення.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували, а відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 16 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк