ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2020 року
Київ
справа №802/2004/17-а
адміністративне провадження №К/9901/46195/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року (головуючий суддя Комар П.А.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (головуючий суддя Боровицький О.А., судді Матохнюк Д.Б., Ватаманюк Р.В.),
В С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУНП у Вінницькій області) про визнання протиправними і скасування наказів від 22.08.2017 №1240 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та від 05.09.2017 №161 о/с про звільнення його зі служби в поліції, поновлення на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми та зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області, стягнення грошового забезпечення (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу.
2. Позов обґрунтував тим, що його незаконно звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, пов?язаного з можливим одержанням неправомірної вигоди, оскільки його вину в інкримінованому правопорушенні не встановлено обвинувальним вироком суду, а висновок службового розслідування і оскаржуваний наказ від 22.08.2017 №1240 містять лише опис вчиненого ним діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, та не встановлюють причини і умови вчинення дисциплінарного проступку, його об?єктивну сторону.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
4. Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами службового розслідування встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який підриває авторитет поліції як правоохоронного органу та є несумісним з подальшим проходженням ним служби в поліції.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними рішення та постановити нове, яким задовольнити позов.
6. Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві. Крім того, зазначає, що проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження грубо порушило його права та позбавило можливості надати свої пояснення у судовому засіданні на підтвердження аргументів апеляційної скарги.
7. Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.
8. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
9. З 30.09.2002 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 прийнятий на службу до Національної поліції України, з 10.05.2017 обіймав посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми та зі злочинами у сфері суспільної моралі Управління боротьби зі злочинами, пов?язаними з торгівлею людьми, ГУНП у Вінницькій області, майор поліції.
10. Наказом ГУНП у Вінницькій області від 11.08.2017 №1305 призначено службове розслідування за фактом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей №42017020000000283 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), щодо отримання неправомірної вигоди окремими поліцейськими УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області, в тому числі старшим оперуповноваженим відділу боротьби з торгівлею людьми та зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_1 , та відсторонено останнього від виконання службових обов?язків.
11. З матеріалів досудового розслідування комісією з проведення службового розслідування з?ясовано, що 10.08.2017 у період часу з 15:30 год. по 16:00 год. біля домоволодіння, яке розташоване у с. Пултівці Вінницького району Вінницької області, в автомобілі марки "Volkswagen Bora" д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 спільно із заступником начальника відділу боротьби з торгівлею людьми та зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_4 та старшим оперуповноваженим відділу боротьби з торгівлею людьми та зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_5 отримали від гр. ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 3000 грн. Цього ж дня вказані поліцейські були затримані працівниками Вінницького управління ДВБ НПУ та прокуратури Вінницької області.
12. 11.08.2017 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (прийняття пропозиції або одержання неправомірної вигоди службовою особою).
13. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.08.2017 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
14. Під час службового розслідування відібрані письмові пояснення від ОСОБА_6 , яка підтвердила інформацію про передачу грошових коштів ОСОБА_1 за не притягнення її доньки до кримінальної відповідальності, а також від начальника УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_7 , який повідомив, що про надзвичайну подію за участю особового складу дізнався після виходу з відпустки.
15. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від надання пояснень відмовилися, скориставшись правом, наданим статтею 63 Конституції України.
16. Як зазначено у висновку службового розслідування, затвердженому 21.08.2017 начальником ГУНП у Вінницькій області, аналіз зібраних матеріалів дає підстави вважати, що своїми діями ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 порушили Присягу працівника поліції, вимоги статті 18 Закону України "Про національну поліцію", Закону України "Про запобігання корупції", не відмовилися від пропозиції неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн від гр. ОСОБА_6 , не залучили свідків надання неправомірної вигоди, у тому числі з числа співробітників, що було можливо за вказаних обставин, та письмово не повідомили про отримання неправомірної вигоди безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, тобто скоїли вчинок, що дискредитує звання поліцейського.
17. Наказом ГУНП у Вінницькій області від 22.08.2017 №1240 за порушення службової дисципліни, Присяги поліцейського, статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про запобігання корупції", що виразилось у вчинку, несумісному з перебуванням у Національній поліції України, старшого оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми та зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
18. Наказом ГУНП у Вінницькій області від 05.09.2017 №161 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) з 05 вересня 2017 року.
V. Позиція Верховного Суду
19. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється з підстав, установлених частиною першою статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", в тому числі у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби (пункт 6) та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10).
20. Відповідно до положень частини другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
21. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
22. Оскільки Дисциплінарний статут Національної поліції України досі не прийнятий, то на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
23. Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, шляхом дотримання законності і статутного порядку.
24. За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб тощо.
25. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
26. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 5 Дисциплінарного статуту).
27. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені у статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.
28. За приписами частин першої і четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
29. Пунктом 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 (чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція), встановлено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу (далі - особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
30. Згідно з пунктом 2.2 Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником, зокрема, у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення або повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.
31. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин (пункт 8.1 Інструкції).
32. Відповідно до положень пункту 8.3 Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного тощо.
33. У резолютивній частині висновку службового розслідування, зокрема, зазначається: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень (пункт 8.4 Інструкції).
34. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами службового розслідування достеменно встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
35. Проте колегія суддів не погоджується з такою мотивацією судів, адже висновок службового розслідування містить лише інформацію, отриману ГУНП у Вінницькій області з приводу вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, а матеріали службового розслідування фактично складаються з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017020000000283.
36. Водночас обставин, за яких ОСОБА_1 скоїв дисциплінарний проступок, його причин і умов у висновку службового розслідування не встановлено, що вказує на необґрунтованість висновку комісії з проведення службового розслідування про підтвердження відомостей, які стали підставою для його призначення.
37. Слід зазначити, що дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясування складу дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії особи-поліцейського отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.
38. З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку щодо правомірності оскаржуваних наказів та відсутності підстав для поновлення позивача на займаній посаді, що в силу частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення про задоволення позову в цій частині.
39. Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
40. Середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).
41. Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
42. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
43. Таким чином, для розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно визначити розмір середньоденної заробітної плати позивача і кількість робочих днів, установлених за його посадою, за період з 06.09.2017 по 04.03.2020 (дату прийняття рішення про поновлення на роботі).
44. З урахуванням приписів частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
45. У зв?язку з цим справа в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345 351 353 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року.
3. Ухвали нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Визнати протиправними і скасувати накази Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області від 22.08.2017 №1240 і від 05.09.2017 №161 о/с в частині звільнення старшого оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми та зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
5. Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми та зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області з 06 вересня 2017 року.
6. Справу в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направити на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
7. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська