№ 803/107/18 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2020 року

Київ

справа №803/107/18

адміністративне провадження №К/9901/60642/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №803/107/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Волинської митниці Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 (суддя Димарчук Т.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 (головуючий суддя Улицький В.З., судді: Гулид Р.М., Кузьмич С.М.)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби (далі - Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, яким відповідач визначив митну вартість товару легкового автомобілю за ціною 12700,00 доларів США (замість 4500,00 доларів США, що була заявлена декларантом).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч норм, встановлених статтею 57 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав, не дотримано послідовності застосування методів визначення митної вартості з письмовим повідомленням про це декларанта, а також не надано декларанту письмової інформації про причини невизнання митної вартості та письмового обґрунтування розрахунку числового значення скоригованої митної вартості.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказував, що прийняте рішення про коригування митної вартості є правомірним та обґрунтованим. При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, посадовою особою Волинської митниці встановлено, що у документах, наданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі відомості відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018, позовні вимоги задоволено.

Суди посилались на те, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Волинська митниця звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі №803/107/18.

Ухвалою суду від 19.10.2020 касаційний розгляд призначено у порядку письмового провадження на 20.10.2020.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що, зокрема, декларантом не додано документів, які засвідчують факт оплати та які містять реквізити необхідні для ідентифікації імпортованого товару. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товару не містили всіх відомостей, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом були лише частково надані документи для підтвердження митної вартості товару. Проте, у наданих документах не вказана конкретна вартість автомобіля, а лише вартість відновлювальних робіт на території України. Відповідач не погоджується з висновками судів, що поданий лист-проформа від продавця є належним доказом, що підтверджує проведення розрахунку за товар, зазначений лист не є платіжним документом в розумінні Митного кодексу України та не може засвідчувати факт оплати поставленого товару. Крім того, долучена у судовому засіданні копія квитанції також не може бути допустимим доказом, оскільки такий документ не був поданий митному органу під час оформлення товару, копію квитанції позивачем надано безпосередньо суду. При цьому, з наданої квитанції неможливо встановити конкретну інформацію, крім вказаних контрагентів, а також назви, номера та вартості транспортного засобу. Разом з тим, у фактурі зазначено банк та адресу банку, через який здійснюється перерахунок коштів за поставлений товар. У зв`язку з вищевикладеним, позивачу було відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару. Відповідач звертає увагу, що ввезений транспортний засіб є таким, що був у використанні, в даному випадку для визначення митної вартості митницею використовувалась найнижча з чотирьох представлених у довіднику вартостей, в якій вже враховані максимальні пошкодження транспортного засобу. Як наголошує відповідач, згідно положень статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності підстав вважати, що заявлені неповні/недостовірні відомості про митну вартість у разі неподання декларантом або уповноваженою особою документів, або відсутності у цих документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанції, ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.01.2018 для митного оформлення товару - бувшого у використанні, пошкодженого автомобіля Volkswagen СС, номер кузова № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, декларантом (ПП "Прайд Сервіс") на митний пост "Луцьк" було подано МД №UA205090/2018/000744 та комплект документів. Вказаний товар надійшов на адресу ОСОБА_1 згідно з фактурою від 30.08.2017 №VF43/08/17, від компанії "SASCHA SP.Z О.О.". Як вбачається, вказаний товар був задекларований за першим методом, тобто за ціною договору - 4500 доларів США.

Мотивуючи тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у відповідності з положеннями статтей 53-54 Митного кодексу України (декларантом до митного оформлення не надано документів, що підтверджують витрати, понесених покупцем про здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг, не надана експортна декларація і платіжні документи), 05.01.2018 посадовою особою митного органу декларанту було направлено електронне повідомлення та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару; за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу; рахунки на здійснення платежів третім особам (експортером товару SASCHA SP. z.o.o. продавцю, зазначеному в технічному паспорті); висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовані спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) .

У відповідь на вказане повідомлення декларантом ПП "Прайд Сервіс" було надіслано лист від 09.01.2018 №42-вих., в якому повідомлено про те, що декларація країни відправлення у ОСОБА_1 відсутня, оскільки відсутні відомості про її оформлення. Про здійснення експорту на сертифікаті робиться лише відмітка відповідного державного органу США про експорт товару і цього є достатньо для здійснення експорту. Будь-які рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов`язаних з виконанням умов купівлі імпортованого товару і рахунки про здійснення платежів третім особам експортером товару "SASCHA SP.Z О.О." продавцю, зазначеному у технічному паспорті також відсутні і їх бути не може, бо жодної участі у таких операціях ОСОБА_1 не приймала. Їй також невідомо на який технічний паспорт посилається представник митниці, адже автомобіль вона купила у польської фірми і підтвердженням цього є фактура від 30.08.2017 №VF43/08/17 та сам факт передачі (надходження ) товару, оскільки покупець такі витрати не поніс. Зазначає, що ціна товару зазначена з його доставкою в порт Одеси, підтвердженням чого є також фактура.

Разом з тим, декларантом надано митному органу додаткові документи, а саме: висновок №03-2018 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen СС vin-№ НОМЕР_1 від 05.01.2018; лист від фірми-продавця "SASCHA SP.Z О.О." про проведення розрахунку з покупцем у повному обсязі; копію митної декларації UA 500650/2017/004741 від 19.08.2017 на оформлення аналогічного транспортного засобу за 1-им методом визначення митної вартості; цінову інформацію даного транспортного засобу з аукціону на ринку США COPART із зазначенням фінальної ставки - 4050 доларів США.

09.01.2018 посадовою особою митниці у відповідь на лист декларанта від 09.01.2018 №42-вих було направлено електронне повідомлення (а.с.29), в якому зазначено, що під час здійснення контролю правильності митної вартості встановлено, що імпортований транспортний засіб громадянкою України ОСОБА_1 ввезено морським транспортом, країною відправки транспортного засобу є Сполучені Штати Америки. Посадовою особою митного органу проінформовано декларанта, що митницею буде прийнято рішення про коригування митної вартості, оскільки документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг, а також, зазначено що митну вартість буде визначено за резервним методом з врахуванням технічного стану автомобіля, яка становитиме 12700 доларів США та буде прийнято рішення про коригування митної вартості.

16.01.2018 позивачу відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2018/00002..

16.01.2018 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №UA205110/2018/000016/1, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару "легковий автомобіль, марка - Volkswagen, модель - СС, бувший у використанні, пошкоджений, рік виготовлення 2015, тип двигуна - бензин, об`єм - 1984 см.куб., тип кузова - седан, номер кузова № НОМЕР_1 за ціною 12700,00 доларів США (замість 4500,00 доларів США, що була заявлена декларантом).

Вважаючи прийняте Митницею рішення протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом.

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Також, встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано наявністю у наданих позивачем документах не всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судами встановлено, що Митницею у поданих позивачем для митного оформлення товару документах виявлено ряд розбіжностей, які мали значення для правильності визначення митної вартості таких товарів,

Як вказали суди, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи належним чином ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

Позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в довіднику NADA, використання якого передбачене Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) і акту митного огляду №500650/2017/001955 від 05.12.2017 з врахуванням технічного стану автомобіля.

Суди попередніх інстанцій врахували, що декларант виконав вимоги митниці в частині подання документу щодо оплати товару, а витребувані митницею інші документи (рахунки на здійснення платежів третім особам (експортером товару "SASCHA SP.Z О.О." продавцю), копія митної декларації країни відправлення, рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов`язаних з виконанням умов купівлі імпортованого ТЗ) не були подані у зв`язку з їх відсутністю, та, на думку суду, їх неподання декларантом з об`єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, поданий лист від фірми-продавця "SASCHA SP.Z О.О." від 08.01.2018 є належним доказом, що підтверджує проведення розрахунку із покупцем в повному обсязі, згідно з фактурою від 30.08.2017 №VF43\08\17, в якій вказано вартість транспортного засобу в розмірі 4500,00 доларів США, включаючи транспортування. Позивачем на підтвердження митної вартості транспортного засобу було подано фактуру №VF43/08/17 від 30.08.2017, яка фактично є розрахунково-платіжним документом, передбачає виставлення певних сум до оплати покупцеві за товар, що поставляється.

Суди дійшли висновку, що відповідачем безпідставно не взято до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen СС vin-№ НОМЕР_1 від 05.01.2018 №03-2018, яким визначено вартість відновлювального ремонту. Ринкова вартість автомобіля, ввезеного на митну територію України в пошкодженому стані з врахуванням відновлювального ремонту значно менша його ринкової вартості у країні придбання, відповідно рівняється утилізаційній вартості.

У свою чергу, касаційний суд вбачає підстави вважати, що суди попередніх інстанцій помилково констатували, що позивачем надано митному органу всі необхідні документи для підтвердження задекларованої вартості автомобіля, а виявлені недоліки неправомірно викликали у митного органу сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Норми законодавства з питань митної справи регламентують, що у разі виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах, відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів, перелік яких визначено законодавством. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, проведення консультацій у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Відповідачем у поданих позивачем для митного оформлення товару документах виявлено ряд розбіжностей, які мали суттєве значення для правильності визначення митної вартості таких товарів, зокрема, підтверджуючих документів щодо оплати між суб`єктами придбаного товару - банківських документів, що підтверджують факт оплати ОСОБА_1 продавцю SASCHA SP.Z О.О, адже у фактурі від 30.08.2017 №VF43/08/17 зазначено, що термін оплати становить 10 днів (до 09.09.2017), проте декларантом не надано документів, які засвідчують факт оплати, що містить реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару та для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідачем враховано, що у наданому висновку експерта №03-2018 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen СС vin-№ НОМЕР_1 від 05.01.2018 не вказана конкретна визначена ним вартість автомобіля, а визначена лише вартість відновлювальних робіт на території України, а тому, дані наведені в експертному висновку, прийняті до уваги митницею як джерело довідкової інформації, при цьому, не можуть бути використані для підтвердження вартості на даний товар.

У свою чергу, матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що митним органом для обґрунтування заявленої позивачем митної вартості товарів було запропоновано надати додаткові документи, однак позивач наданим правом у повній мірі не скористався.

Надання позивачем листів Продавця про оплату товару та визнання таких документів доказами оплати, не узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 частини другої статті 53 МК України, який вказує, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Слід врахувати, у справі, що розглядається, під час здійснення контролю правильності митної вартості встановлено, що у фактурі від 30.08.2017 №VF43/08/17 конкретно зазначено термін оплати - 10 днів (до 09.09.2017), проте декларантом не надано належних документів, які засвідчують факт оплати.

Крім того, суди дійшли висновку, що відповідачем безпідставно не взято до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen СС vin-№ НОМЕР_1 від 05.01.2018 №03-2018, яким визначено вартість відновлювального ремонту. При цьому, судами залишено поза увагою, що у наданому висновку експерта не вказана конкретна визначена ним вартість автомобіля, а визначена лише вартість відновлювальних робіт на території України. З урахуванням всіх обставин, митним органом не заперечується, що ввезений транспортний засіб є таким, що був у використанні, в даному випадку для визначення митної вартості митницею використовувалась найнижча з чотирьох представлених у довіднику вартостей, в якій враховані максимальні пошкодження транспортного засобу.

З вказаного слідує, що недоліки та неточності в документах, а також відсутність документів, викликали у митного органу об`єктивні сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судом першої інстанції на підставі доказів, зокрема, щодо надання декларантом митному органу відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які не базувалися на документально підтверджених даних, касаційний суд дійшов висновку щодо законності оскаржуваного рішення.

Як унормовано положеннями статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність спірного рішення митного органу про коригування митної вартості не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно приписів частини першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись статтями 341 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі №803/107/18 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2018 №UA205110/2018/000016/1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду