ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 803/1221/17
адміністративне провадження № К/9901/26527/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів -Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Луцькавтодор» до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 (суддя - Валюх В.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 (головуючий суддя - Святецький В.В., судді: Гудим Л.Я., Довгополов О.М.) у справі №803/1221/17 (876/11204/17).
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Луцькавтодор» (далі - ПрАТ «Луцькавтодор») звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 10.07.2017 № 0002384003.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 10.07.2017 № 0002384003 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 990157,22 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову мотивовано тим, що у 2016 році у позивача був відсутній законодавчо визначений обов`язок щодо реєстрації в ЄРАН акцизних накладних на обсяги пального, використаного для власного споживання, що виключає застосування санкцій, передбачених пунктом 120-2.2 статті 120-2 ПК України, а тому відповідач безпідставно застосував штрафні санкції за відсутність в ЄРАН акцизних накладних на обсяги пального, використаного для власного споживання, за період квітень - грудень 2016 року в загальному розмірі 990157,22 грн.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Волинській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2017, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх доводів Головне управління ДФС у Волинській області зазначає, що позивач, як платник акцизного податку з реалізації пального з 01.01.2016 зобов`язаний у встановлений законодавством терміни складати акцизні накладні та вподальшому здійснювати їх реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПрАТ «Луцькавтодор» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Волинській області проведена планова виїзна документальна перевірка ПрАТ «Луцькавтодор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, про що складено акт від 21.06.2017 № 5190/14-01/13349767.
Перевіркою було встановлено порушення пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України в частині не реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН) за період з 01.04.2016 по 31.01.2017. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-2.1 статті 120-2 ПК України. Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизних накладних в ЄРАН більше 120 днів тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1012547,14 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Волинській області 10.07.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002384003, згідно з яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1000403,76 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення.
Відповідно до розрахунку штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРАН до ПрАТ «Луцькавтодор» застосовані штрафні санкції за відсутність акцизних накладних в ЄРАН на обсяг пального для власного споживання в кількості 679010,65 л на загальну суму 1000403,76 грн., в т. ч. за 2016 рік - на суму 990157,22 грн., за 2017 рік - на суму 10246,54 грн.
Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що згідно даних Системи електронного адміністрування реалізації пального залишки пального ПрАТ «Луцькавтодор» станом на 31.03.2017 складають 800290,9 літрів, однак товариство не реєструвало акцизні накладні в ЄРАН на власне споживання пального у квітні-грудні 2016 року та у січні 2017 року в кількості 679010,65 літрів.
Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку, зокрема, є особа, яка реалізує пальне.
Згідно з приписами підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Судами встановлено, що ПрАТ «Луцькавтодор» зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального з 01.03.2016, що підтверджується витягами з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального від 16.03.2016.
Підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Згідно з вимогами статті 231 Податкового кодексу України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального (пункт 231.1).
Форма та порядок заповнення акцизної накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 231.2).
Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання(пункт 231.6).
Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отримувач пального має право звіряти дані отриманої акцизної накладної на відповідність з даними Єдиного реєстру акцизних накладних (пункт 231.8).
Відповідальність за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, передбачена пунктом 120-2.2 статті 120-2 ПК України, згідно якого відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних / розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну / розрахунок коригування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов`язаний скласти таку акцизну накладну / розрахунок коригування.
З 01.01.2017 частина 2 пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України викладена в такій редакції: ,,платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального".
Наведені законодавчі норми свідчать про те, що з 01.01.2017 законодавством чітко визначений обов`язок платника акцизного податку скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання, та зареєструвати її Єдиному реєстрі акцизних накладних. До 01.01.2017 Податковий кодекс не містив таких вимог.
Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 №805/864/18-а.
За таких обставин, враховуючи відсутність у позивача обов`язку за період квітень-грудень 2016 року реєструвати акцизні накладні внаслідок використання пального для власного споживання (такий обов`язок виник у платника з 01.01.2017, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції в частині звільнення позивача від обов`язку складати та реєструвати акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних за відсутністю факту реалізації пального, оскільки пальне використовувалось для власного споживання.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 у справі №803/1221/17 (876/11204/17) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова