ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 803/1377/16
адміністративне провадження № К/9901/44737/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Фермерського господарства "Галстедан" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, треті особи - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області , про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Димарчук Т.М., судді - Денисюк Р.С., Костюкевич С.Ф) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (головуючий суддя - Улицький В.З., судді - Гулид Р.М., Кузьмич С.М.) у справі № 803/1377/16.
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У вересні 2016 року Фермерське господарство «Галстедан» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про визнання протиправною бездіяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації щодо непогашення перед Фермерським господарством «Галстедан» кредиторської заборгованості у розмірі 156 960,00 грн за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача кредиторської заборгованості у розмірі 156 960,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав право на отримання часткового відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності за бюджетною програмою №2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва»; 23.12.2014 Мінагрополітики України видало наказ №499 «Про затвердження розподілу бюджетних коштів між суб`єктами господарювання, які претендують на часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності», відповідно до якого позивача було включено до переліку суб`єктів господарювання, які мають право на часткове відшкодування коштів у розмірі 156 960,00 грн. Однак, протягом 2014-2016 років відповідачами не було вжито заходів щодо погашення існуючої кредиторської заборгованості за вказаною бюджетною програмою що, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність відповідачів та є підставою для стягнення з Державного бюджету України на користь позивача кредиторської заборгованості у розмірі 156 960,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неспрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості в розмірі 156 960,00 грн, зареєстрованої в органах Казначейства, за програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» для перерахування на рахунки Фермерського господарства «Галстедан». Зобов`язано Міністерство аграрної політики та продовольства України у встановленому законодавством порядку спрямувати бюджетні кошти на погашення бюджетної кредиторської заборгованості в розмірі 156 960,00 грн, зареєстрованої в органах Казначейства, за програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» для перерахування на рахунки Фермерського господарства «Галстедан». У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що Мінагрополітики України не в повній мірі виконано обов`язки, передбачені чинним законодавством України в частині погашення перед позивачем заборгованості з відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності. Оскільки судом встановлено факт наявності кредиторської заборгованості перед позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання Міністерства аграрної політики та продовольства України у встановленому законодавством порядку спрямувати бюджетні кошти на погашення перед Фермерським господарством «Галстедан» бюджетної кредиторської заборгованості в розмірі 156 960,00 грн в якості часткового відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва».
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача-2, суд першої інстанції вказав, що підстави для визнання протиправною бездіяльності Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації відсутні, оскільки відповідачем-2 протягом 2015-2016 років вживались всі можливі заходи для погашення заборгованості, зокрема, кредиторська заборгованість зареєстрована, у державне казначейство подавалось платіжне доручення, неодноразово направлялись листи до Мінагрополітики України як головного розпорядника коштів, щодо виділення необхідних коштів для погашення існуючої кредиторської заборгованості, однак кошти від відповідача-1 не надійшли.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з наведеними висновками, а також зазначив, що доводи Міністерства аграрної політики та продовольства України стосовно недостатнього фінансування не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо погашення перед позивачем заборгованості у розмірі 156 960,00 грн, оскільки реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 20.04.2017 Міністерством аграрної політики та продовольства України подано касаційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017. У касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Мінагрополітики є лише розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, тобто здійснює розподіл бюджетних коштів та спрямовує їх у регіони в межах виділених асигнувань, а компенсація суб`єктам господарювання здійснених ними витрат, на думку скаржника, не входить до компетенції Міністерства. Відповідач-2 вважає, що ним вчинено всі передбачені Порядком №246 дії, направлені на виплату позивачу кредиторської заборгованості за державною програмою 2801540, а за обов`язок вчинення дій іншими органами, які не входять до сфери управління Міністерства щодо перерахування вказаних коштів, Мінагрополітики відповідальності не несе.
9. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України, встановлено строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 зупинено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі №803/1377/16 до закінчення касаційного розгляду справи.
12. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/44737/18 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» цього кодексу.
13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2018 для розгляду справи №803/1377/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Олендер І.Я., судді - Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.
14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №109/0/78-20 від 21.01.2020 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Олендера І.Я.
15. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2020 для розгляду справи №803/1377/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2020 адміністративну справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, одним із основних видів діяльності Фермерського господарства «Галстедан» є розведення великої рогатої худоби молочних порід, розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів. У 2014 році Фермерське господарство «Галстедан» отримало право на отримання часткового відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва».
18. На виконання постанови Кабінету Міністрів України №246 від 02.03.2011 Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації надіслав Мінагрополітики України реєстр суб`єктів господарювання, які претендують на часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності, серед яких було і Фермерське господарство «Галстедан».
19. 23.12.2014 Мінагрополітики України видало наказ №499 «Про затвердження розподілу бюджетних коштів між суб`єктами господарювання, які претендують на часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності» (далі - Наказ №499), яким затверджено розподіл бюджетних коштів між суб`єктами господарювання які претендують на часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності, станом на 01.12.2014.
20. Згідно з розподілом відкритих асигнувань Мінагрополітики України №1120 від 25.12.2014, Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації 29.12.2016 по спеціальному фонду державного бюджету зареєстровано юридичні та фінансові зобов`язання на суму 569 960,00,00 грн за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва», в тому числі для позивача - 156 960,00 грн.
21. Згідно виписки від 26.12.2014 Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації по спеціальному фонду державного бюджету відкрито асигнування в сумі 569 960,00 грн та 29.12.2014 зареєстровано юридичні та фінансові зобов`язання на суму 569 960,00 грн (в тому числі для позивача на суму 156 960,00 грн) за кодом 2801540 Державна підтримка галузі тваринництва. Також, подано платіжне доручення №1 від 29.12.2014 на оплату зареєстрованих фінансових зобов`язань. Однак, дане платіжне доручення залишилось не оплаченим.
22. Відтак, станом на 01.01.2015 в органах Державної казначейської служби України по спеціальному фонду державного бюджету за програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» виникла кредиторська заборгованість, у тому числі і перед позивачем в сумі 156 960,00 грн, яка станом на час розгляду справи не погашена.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
23.1. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Бюджетний кодекс України
24.1. Частинами 3, 4 ст. 20 Бюджетного кодексу визначено, що бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.
Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
24.2. Положеннями ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу.
24.3. Згідно ч.ч. 1-2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
24.4. Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку та здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями.
Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.
24.5. Частиною 5 статті 48 Бюджетного кодексу встановлено, що Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі).
24.6. Згідно з ч. 2 ст. 49 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
24.7. Відповідно до ч. 6 ст. 78 Бюджетного кодексу України органи Казначейства України здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів, оформлених відповідно до вимог законодавства, на підставі підтвердних документів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань та наявних бюджетних асигнувань за видатками місцевих бюджетів (протягом п`яти операційних днів з дати надання доручення на здійснення платежу за умови виконання доходів зведеного бюджету України).
25. Порядок використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №246 від 02.03.2011 (далі - Порядок №246)
25.1. Згідно з п. 1 Порядку цей Порядок визначає механізм використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва».
25.2. Відповідно до п. 4 Порядку відповідальним виконавцем бюджетної програми та головним розпорядником бюджетних коштів є Мінагрополітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління (департаменти) агропромислового розвитку обласних і управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій.
25.3. Пунктом 12 Порядку встановлено, що часткове відшкодування вартості корів надається на безповоротній основі суб`єктам господарювання за закуплені ними, в тому числі у грудні 2012 року, на племінних заводах та у племінних репродукторах племінні телиці, нетелі та корови молочного, м`ясного і комбінованого напряму продуктивності або за поставлені в режимі імпорту племінні телиці, нетелі та корови молочного, м`ясного і комбінованого напряму продуктивності у розмірі 50 відсотків їх вартості, але не більш як 7000 гривень за голову.
25.4. Відповідно до п. 17 Порядку розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня подають щокварталу до 10 числа наступного місяця і до 10 грудня (станом на 1 грудня) головному розпорядникові бюджетних коштів реєстри суб`єктів господарювання, які претендують на часткове відшкодування вартості корів, за встановленою ним формою.
25.5. Згідно з п. 18 Порядку Мінагрополітики утворює для здійснення розподілу та виплати часткового відшкодування вартості корів комісію з питань розподілу бюджетних коштів для виплати такого відшкодування і затверджує положення про неї.
Комісія розглядає зазначені в пункті 17 цього Порядку реєстри протягом десяти днів, здійснює розподіл бюджетних коштів пропорційно сумам часткового відшкодування вартості корів у межах обсягу відкритих асигнувань між суб`єктами господарювання, які претендують на відшкодування вартості корів, та інформує протягом п`яти днів про прийняте рішення розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. На підставі такого рішення розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня подають органам Казначейства зазначені реєстри і платіжні доручення для перерахування суми відшкодування на відкриті у банках поточні рахунки суб`єктів господарювання.
IV. Позиція Верховного Суду
26. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
28. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у 2014 році отримав право на отримання часткового відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва».
29. Положеннями пунктів 12-18 Порядку №246 регламентована процедура часткового відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напряму продуктивності (часткового відшкодування вартості корів), яка включає в себе такі основні етапи як:
- подання суб`єктами господарювання відповідних документів комісіям, утвореним розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня;
- подання розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня головному розпорядникові бюджетних коштів реєстрів суб`єктів господарювання, які претендують на часткове відшкодування вартості корів;
- утворення Мінагрополітики комісій з питань розподілу бюджетних коштів для виплати такого відшкодування;
- розгляд вказаними комісіями реєстрів, здійснення розподілу бюджетних коштів та інформування розпорядників нижчого рівня про прийняті рішення;
- подання розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня органам Казначейства зазначених реєстрів і платіжних доручень для перерахування сум відшкодування на відкриті у банках поточні рахунки суб`єктів господарювання.
30. Судами встановлено, що Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації було надіслано Мінагрополітики України реєстр суб`єктів господарювання, які претендують на часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності, серед яких було і Фермерське господарство «Галстедан». Наказом №499 Мінагрополітики затверджено розподіл бюджетних коштів між суб`єктами господарювання, які претендують на часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напряму продуктивності, відповідно до якого сума нарахованого часткового відшкодування позивачу станом на 01.12.2014 становила 156 960,00 грн. 29.12.2014 Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації було подано до Головного управління державної казначейської служби України у Волинської області платіжне доручення про перерахування Фермерському господарству «Галстедан» коштів в сумі 156 960,00 грн на погашення заборгованості, однак кошти на рахунок позивача не надійшли. Відповідно до пояснень представника Державної казначейської служби України за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» відсутні бюджетні призначення та не відкрито асигнування для погашення вищезазначеної заборгованості.
31. Станом на 01.01.2015 в органах Державної казначейської служби України по спеціальному фонду державного бюджету за програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» виникла кредиторська заборгованість, у тому числі і перед ФГ «Галстедан» в сумі 156 960,00 грн, яка станом на 01.10.2016 не погашена.
32. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1, вказав, що Мінагрополітики України не в повній мірі виконано обов`язки, передбачені чинним законодавством України, в частині погашення перед позивачем заборгованості з відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м`ясного і комбінованого напрямку продуктивності.
33. Суд першої інстанції виходив з того, що взявши на себе обов`язок із виплати компенсації за програмою «Державна підтримка галузі тваринництва», але при цьому не передбачивши кошти у законах про Державний бюджет на 2015, 2016 роки, держава допустила недобросовісність. При цьому судом зазначено, що ця недобросовісність була допущена не відповідачем-1 у даній справі, однак оскільки у відносинах виконання цього обов`язку державу представляє орган, який є головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми (у даному випадку Мінагрополітики), то саме він повинен нести відповідальність від імені держави.
34. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій вказували також на те, що відповідачем-2 протягом 2015-2016 років вживались усі можливі заходи для погашення заборгованості, зокрема, неодноразово направлялись листи до Мінагрополітики України як головного розпорядника щодо виділення необхідних коштів для погашення існуючої кредиторської заборгованості, що зареєстрована в органах Державного казначейства, зокрема за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва». За таких обставин судами не встановлено протиправної бездіяльності з боку Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації.
35. Верховний Суд погоджується із зазначеними висновками, та зауважує, що саме Мінагрополітики України є головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем Державної бюджетної програми «Державна підтримка галузі тваринництва», та саме на нього Бюджетним кодексом України покладено обов`язок із забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів у межах визначених бюджетних призначень.
36. Доводи касаційної скарги щодо виконання Міністерством аграрної політики та продовольства України вимог Порядку №246 не спростовують його відповідальності за виконання бюджетної програми 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва». Верховний Суд наголошує, що з метою виконання вказаної бюджетної програми Мінагрополітики України як головний розпорядник бюджетних коштів має виконувати не лише вимоги Порядку №246, а й здійснювати інші дії, направлені на виконання програми, в межах своїх повноважень, встановлених законами та підзаконними нормативно-правовими актами України. Неотримання ж позивачем коштів, передбачених згаданою програмою, свідчить про те, що відповідачем-1 не вчинено всіх необхідних дій з метою виконання бюджетної програми, головним розпорядником якої він є, що підтверджує висновки судів попередніх інстанцій про допущення Міністерством аграрної політики та продовольства України протиправної бездіяльності.
37. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у справі. Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 05.02.2019 у справі №822/34/16, від 27.02.2020 у справі №816/851/16.
38. В даному випадку держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України взяла на себе обов`язок з підтримки розвитку тваринництва та оскільки кредиторська заборгованість перед позивачем виникла за відсутності жодних протиправних дій позивача, не залежала від нього, вказані обставини не повинні зашкоджувати правам та інтересам Фермерського господарства «Галстедан» як особи, яка на законодавчо визначених підставах має право на отримання державної допомоги.
39. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
40. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
41. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.
2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 803/1377/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко