№ 804/1174/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2020 року

Київ

справа №804/1174/17

адміністративне провадження №К/9901/45056/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року (суддя Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року (судді Білак С.В., Юрко І.В., Шальєва В.А.) у справі № 804/1174/17 за позовом Міністерства юстиції України до Верхньодніпровської районної державної адміністрації, Верхньодніпровської районної ради, Редакції газети «Придніпровський комунар» про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У лютому 2017 року Міністерство юстиції України (далі - Мін`юст; позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Верхньодніпровської районної державної адміністрації (далі - Верхньодніпровська РДА), Верхньодніпровської районної ради (далі -Верхньодніпровська райрада), Редакції газети «Придніпровський комунар» про припинення випуску газети «Придніпровський комунар», зареєстрованої у Державному комітеті України у справах видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження 24 листопада 1993 року, свідоцтво серії ДП № 26, місцезнаходження: вул. Петровського, буд. 35, літ «А», м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600.

Позовні вимоги мотивовані тим, що співзасновниками газети «Придніпровський комунар» - Верхньодніпровською РДА, Верхньодніпровською райрадою, Редакцією газети «Придніпровський комунар» в порушення вимог Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» не здійснено припинення діяльності зазначеного друкованого засобу масової інформації, а відтак випуск газети підлягає припиненню у судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 18 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, в задоволенні позову відмовив.

Приймаючи зазначені судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, дійсно, в установлений Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом, газета «Придніпровський комунар» не була приведена у відповідність до вимог цього Закону, проте засновниками друкованого засобу масової інформації вживались заходи щодо дотримання цих вимог. Зокрема, рішенням Верхньодніпровської райради від 06 березня 2017 року № 247-11/VII було змінено назву Комунального підприємства (далі - КП) «Редакція газети «Придніпровський комунар» на КП «Редакція газети «Придніпровський край», а також назву друкованого засобу масової інформації газети «Придніпровський комунар» змінено на газету «Придніпровський край». У подальшому, засновником газети «Придніпровський комунар» було подано до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГТУЮ у Дніпропетровській області) належним чином оформлену заяву з необхідними документами для перереєстрації друкованого засобу масової інформації, проте у визначені Положенням про Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності строки перереєстрацію зазначеного друкованого засобу масової інформації не було проведено через зволікання саме органу реєстрації. Суди дійшли висновку, що оскільки з березня 2017 року випуск газети «Придніпровський комунар» фактично припинено, що підтверджується матеріалами справи, то підстави для припинення випуску газети, яка не друкується, відсутні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

На постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року Мін`юст подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Аргументи скаржника полягають у тому, що в оскаржуваній постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду на наведено жодних мотивів того, чому суд не врахував надані позивачем докази, а саме: 1) заяву КП «Редакція газети «Придніпровський край» від 07 квітня 2017 року про залишення без розгляду раніше поданої заяви від 30 березня 2017 року про реєстрацію (перереєстрацію) друкованого засобу масової інформації щодо перереєстрації газети «Придніпровський комунар» у зв`язку зі зміною назви видання; 2) лист ГТУЮ у Дніпропетровській області від 12 квітня 2017 року про залишення без розгляду документів, поданих на перереєстрацію друкованого засобу масової інформації газети «Придніпровський комунар», за заявою КП «Редакція газети «Придніпровський край». Скаржник уважає, що зазначені документи є доказом того, що відповідачі продовжують ухилятися від виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і газета «Придніпровський комунар» і досі не приведена у відповідність до вимог цього Закону. Натомість, суд першої інстанції проігнорував вказані обставини. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, в оскаржуваній ухвалі посилається на зазначені письмові докази, проте робить висновок, що зволікання ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо перереєстрації газети «Придніпровський комунар» не свідчить про наявність підстав для припинення випуску вказаного друкованого видання. У зв`язку з цим, позивач уважає, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права в частині незазначення мотивів неврахування окремих доказів.

Крім зазначеного, в касаційній скарзі Мін`юст указує на помилковість висновку судів попередніх інстанцій про відсутність такого відповідача як КП «Редакція газети «Придніпровський комунар» та друкованого засобу масової інформації - газета «Придніпровський комунар», оскільки чинним є свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з назвою «Придніпровський комунар» серії ДП № 26. Таким чином, на думку скаржника, випуск газети «Придніпровський край» без вихідних даних та з іншою назвою взагалі забороняється.

Скаржник також не погоджується з твердженнями суду першої інстанції про те, що внесення запису про зміну назви друкованого засобу масової інформації не належить до компетенції відповідачів, а є компетенцією Мін`юсту, оскільки для вчинення зазначених дій необхідне волевиявлення уповноважених суб`єктів друкованого видання, зокрема у формі заяви, але це аж ніяк не є повноваженнями позивача.

Відповідач - Верхньодніпровська РДА в запереченнях на касаційну скаргу просить скаргу Мін`юсту відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає, що на виконання Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» обрано наступний спосіб реформування районної газети - вихід райдержадміністрації зі складу співзасновників газети «Придніпровський комунар» та редакції цієї газети з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації, про що було видане розпорядження від 20 квітня 2016 року № Р-166. Крім того, рішенням Верхньодніпровської райради від 06 березня 2017 року № 247-11/VII змінено назву КП «Редакція газети «Придніпровський комунар» на КП «Редакція газети «Придніпровський край» та назву друкованого засобу масової інформації газети «Придніпровський комунар» на газету «Придніпровський край».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Мін`юсту.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

На підставі підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII зазначену касаційну скаргу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Гімон М.М. головуючий суддя (суддя-доповідач), Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

26 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 26 червня 2019 року № 850/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Желєзний І.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Саприкіна І.В., Чиркін С.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року задоволено заяви суддів Желєзного І.В., Саприкіної І.В., Чиркіна С.М. про самовідвід. Матеріали касаційної скарги Мін`юсту передано для визначення складу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Ухвалою від 18 лютого 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Газета «Придніпровський комунар» зареєстрована у Державному комітеті України у справах видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження 24 листопада 1993 року, свідоцтво серії ДП № 26, місцезнаходження: вул. Петровського, буд. 35, літ «А», м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600.

Згідно із свідоцтвом, засновниками газети є Верхньодніпровська райдержадміністрація і районна Рада народних депутатів, трудовий колектив газети.

10 жовтня 2016 року до позивача надійшло звернення депутата Верхньодніпровської міської ради сьомого скликання ОСОБА_1 , у якому повідомлялось про те, що засновниками газети «Придніпровський комунар» не ініціюється процес перейменування газети. Суб`єкт звернення просив посприяти виконанню вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» щодо своєчасного перейменування вказаного друкованого засобу масової інформації.

02 листопада 2016 року Мін`юст листом № 38014/30849-0-33-16/19 надіслав співзасновникам газети «Придніпровський комунар» повідомлення щодо необхідності припинення діяльності друкованого засобу масової інформації згідно з вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Запропоновано повідомити реєстраційний орган про причини невжиття заходів щодо дотримання вимог названого Закону та припинити випуск друкованого видання за рішенням засновника відповідно до статті 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Повідомлено, що у разі невиконання указаних вимог діяльність/випуск засобу масової інформації підлягає припиненню у судовому порядку.

Листом від 16 листопада 2016 року № 913/0/2-16 Верхньодніпровська райрада повідомила Мін`юст, що на виконання Закону України від 24 грудня 2015 року № 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» було прийнято рішення від 21 червня 2016 року № 113-7/VII «Про реформування друкованого засобу масової інформації - районної газети «Придніпровський комунар», співзасновником якої є Верхньодніпровська районна рада», яким передбачено реформування газети «Придніпровський комунар» та обрано спосіб реформування - вихід зі складу засновників друкованого засобу масової інформації - районної газети «Придніпровський комунар» та редакції цієї газети з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.

Листом від 23 грудня 2016 року № 45821/20166-0-26-16/19 Мін`юст повідомив співзасновників газети «Придніпровський комунар» про те, що Закон України від 24 грудня 2015 року № 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» набрав чинності з 01 січня 2016 року, тобто після спливу трьох місяців з дня набрання чинності Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а отже, позивачем повторно повідомлено про те, що діяльність газети «Придніпровський комунар» підлягає припиненню у судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації друкованих засобів масової інформації.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Статтею 15 Конституції України передбачено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова. Цензура заборонена.

Закон України від 16 листопада 1992 року № 2782-XII «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2782-XII) створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів.

У цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію (стаття 1).

За правилами статті 2 Закону N 2782-XII свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, крім випадків, визначених законом, коли обмеження цього права необхідно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Друковані засоби масової інформації є вільними. Забороняється створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації.

У силу положень статті 3 Закону N 2782-XII друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для:

закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;

пропаганди війни, насильства та жорстокості;

розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;

розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь;

пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки.

Забороняється використання друкованих засобів масової інформації для:

втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом;

завдання шкоди честі і гідності особи;

розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його представника.

Згідно із підпунктом 2-2 пункту 3 Положення про Мін`юст, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 (далі - Положення № 228), одним із основних завдань Мін`юсту є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

Підпунктом 83-7 пункту 4 Положення N 228 передбачено, що Мін`юст відповідно до закону здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, в тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до закону, та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені законом; державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

Отже, саме Мін`юст є тим суб`єктом владних повноважень, на якого державою покладено обов`язок здійснення контролю за діяльністю друкованих засобів масової інформації як суб`єктів інформаційної діяльності.

Законом України від 09 квітня 2015 року № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (у редакції, чинній нам час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 317-VIII) визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

За наведеним у пункті 2 частини першої статті 1 Закону № 317-VIII визначенням, пропагандою комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 3 Закону № 317-VIII пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.

Пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки юридичною особою, політичною партією, іншим об`єднанням громадян, друкованим засобом масової інформації та/або використання у назві символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови в реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян, підставою для відмови в реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

У разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади.

Рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам цього Закону приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року № 354 затверджено Порядок прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Порядок № 354).

Цей Порядок визначає процедуру прийняття Мін`юстом рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Пунктом 3 Порядку № 354 визначено, що Мін`юст безпосередньо або через територіальні органи забезпечує постійний моніторинг відповідності найменування та/або символіки, матеріалів реєстраційної справи юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону.

Згідно із пунктом 4 названого Порядку, підставами проведення правової експертизи можуть бути:

1) звернення ініціатора про проведення правової експертизи, яке має містити: повне найменування об`єкта правової експертизи та його ідентифікаційний код (у разі наявності статусу юридичної особи); факт порушення Закону (із посиланням на норми Закону); повне найменування, місцезнаходження ініціатора, його контактні дані;

2) ініціатива Мін`юсту;

3) рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлено факт невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону.

Об`єкт правової експертизи - юридична особа, політична партія, її обласна, міська, районна організація або інше структурне утворення, передбачене статутом партії, інше об`єднання громадян, діяльність, найменування та/або символіка яких досліджуються на відповідність вимогам Закону (пункт 2 Порядку № 354).

Відповідно до пунктів 7- 9 Порядку № 354 для проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону утворюється Комісія з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Комісія).

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті, склад та положення якої затверджуються наказом Мін`юсту.

До складу Комісії входять працівники Мін`юсту.

До роботи Комісії можуть залучатися представники правоохоронних органів, Центральної виборчої комісії, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежні експерти (за згодою).

Комісія для виконання покладених на неї завдань має право отримувати в установленому порядку інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Пунктами 15, 18, 23 Порядку № 354 установлено, що за результатами правової експертизи щодо кожного об`єкта складається окремий правовий висновок про відповідність або невідповідність його діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону.

Комісія під час правової експертизи бере до уваги повідомлення об`єкта правової експертизи про наявні об`єктивні причини неможливості виконання ним вимог Закону та про вжиті заходи, спрямовані на виконання вимог Закону.

У десятиденний строк з дня прийняття рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону Мін`юст звертається з позовом до суду про припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян або повідомляє іншим органам державної влади, які уповноважені звертатися з відповідним позовом до суду.

Системний аналіз наведених правових положень, які регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що законодавець визначив відповідну процедуру, яка передує зверненню Мін`юсту до суду із позовом щодо припинення діяльності певного об`єкту. Зокрема, спочатку Мін`юст повинен установити невідповідність діяльності, у даному випадку, - друкованого засобу масової інформації, вимогам Закону № 317-VIII, шляхом проведення правової експертизи та складання відповідного рішення Комісією. Лише після складання рішення про невідповідність вимогам Закону № 317-VIII Мін`юст у десятиденний строк (з моменту складання такого рішення) може звернутись із позовом до суду щодо припинення діяльності такого об`єкта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/6624/19.

Втім, Мін`юст не дотримався законодавчо визначеної процедури щодо встановлення невідповідності діяльності друкованого засобу масової інформації - газети «Придніпровський комунар», а саме, звернувся до суду з позовом щодо припинення діяльності зазначеного об`єкта без попереднього установлення невідповідності його діяльності шляхом проведення правової експертизи.

Суд відзначає, що за частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, Мін`юст, реалізуючи свої повноваження щодо здійснення контролю за діяльністю друкованих засобів масової інформації, діяв не у спосіб, визначений Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та Порядком № 354.

Крім того, під час розгляду та вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що розпорядженням голови Верхньодніпровської райдержадміністрації від 20 квітня 2016 року № Р-166 визначено провести реформування друкованого засобу масової інформації «Придніпровський комунар» та редакції газети «Придніпровський комунар».

У свою чергу, рішенням Верхньодніпровської райради від 06 березня 2017 року № 247-11/VII вирішено:

1. Змінити назву КП «Редакція газети «Придніпровський комунар» на назву - КП «Редакція газети «Придніпровський край».

2. Змінити місцезнаходження КП «Редакція газети «Придніпровський комунар» - нова назва КП «Редакція газети «Придніпровський край» на: 51600, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Яблунева 35а.

3. Змінити відомості про засновника КП «Редакція газети «Придніпровський край - Верхньодніпровську райраду в частині її місцезнаходження на: 51600, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, проспект Шевченка, буд. 21.

4. Затвердити Статут КП «Редакція газети «Придніпровський край» у новій редакції з урахуванням зазначених змін.

5. Доручити голові Верхньодніпровської райради Кравченку А.В. підписати Статут КП «Редакція газети «Придніпровський край» у новій редакції.

6. Змінити назву друкованого засобу масової інформації газети «Придніпровський комунар» на газету «Придніпровський край».

7. Доручити виконуючому обов`язки директора головного редактора КП «Редакція газети «Придніпровський комунар» - нова назва КП «Редакція газети «Придніпровський край», ОСОБА_2 здійснити:

- державну реєстрацію Статуту зазначеного комунального підприємства у новій редакції та інших змін до відомостей про юридичну особу;

- перереєстрацію газети «Придніпровський комунар» - нова назва КП «Редакція газети «Придніпровський край», як друкованого засобу масової інформації, у зв`язку зі зміною назви та іншими вищезазначеними змінами.

Відповідно до Статуту КП «Редакція газети «Придніпровський край», КП «Редакція газети «Придніпровський край» є правонаступником усіх прав та обов`язків КП «Редакція газети «Придніпровський комунар». Підприємство створене для видавництва районної газети «Придніпровський край», засновником якої є Верхньодніпровська райрада.

Також судами попередніх інстанцій були досліджені примірники газети з назвою «Придніпровський край» № 12 від 25 березня 2017 року, № 15 від 15 квітня 2017 року, № 17 від 29 квітня 2017 року, № 18 від 06 травня 2017 року, № 19 від 13 травня 2017 року, № 21 від 27 травня 2017 року, які на першому аркуші видання містять інформацію: «Виходить з 1902 року як газета Верхньодніпровського повіту, під назвою «Придніпровський комунар» з 1938 року, під нинішньою назвою з 2017 року».

Отже, фактично з березня 2017 року газета під назвою "Придніпровський комунар" не друкується, а замість неї друкується газета "Придніпровський край".

Більше того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на березень 2017 року зареєстроване КП «Редакція газети «Придніпровський край», ідентифікаційний код 02471991.

30 березня 2017 року в.о. директора - головного редактора КП «Редакція газети «Придніпровський край» Олійник Ю.М. на ім`я начальника ГТУЮ у Дніпропетровській області подано заяву про реєстрацію (перереєстрацію) друкованого засобу масової інформації.

07 квітня 2017 року в.о. директора - головного редактора КП «Редакція газети «Придніпровський край» Олійник Ю.М. на ім`я начальника ГТУЮ у Дніпропетровській області подано лист про залишення без розгляду заяви про реєстрацію (перереєстрацію) друкованого засобу масової інформації щодо перереєстрації газети «Придніпровський комунар», на підставі заяви від 30 березня 2017 року було залишено без розгляду.

05 липня 2017 року голова Верхньодніпровської райради подав до ГТУЮ у Дніпропетровській області заяву про перереєстрацію друкованого засобу масової інформації, у зв`язку зі зміною назви та складу засновників (співзасновників).

Відтак, суди встановили, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції засновником газети «Придніпровський комунар» було подано до ГТУЮ у Дніпропетровській області, як реєстратора, належним чином оформлену заяву з необхідними документами для перереєстрації друкованого засобу масової інформації.

Проте, перереєстрацію друкованого засобу масової інформації газета «Придніпровський комунар» проведено не було.

Зважаючи на обсяг установлених у справі обставин, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Мін`юсту та припинення діяльності друкованого засобу масової інформації - газети «Придніпровський комунар», оскільки вважає, що заявлені позовні вимоги є передчасними, позаяк зверненню до суду з таким позовом має передувати законодавчо визначена процедура щодо встановлення невідповідності діяльності друкованого засобу масової інформації вимогам Закону № 317-VIII.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли по суті правильні рішення, але не в повній мірі виклали мотиви їх прийняття, а тому існують підстави для зміни постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року в їх мотивувальних частинах з викладених вище обставин.

На підставі пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 341 345 349 351 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду