ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 804/1605/16

адміністративне провадження № К/9901/19772/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засідання касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 (головуючий суддя - Кононенко О.В., судді - Верба І.О., Сидоренко Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді - Чепурнов Д.В., Поплавський В.Ю.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі - Товариство) звернулось до суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність ДФС України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за період липень - грудень 2015 року та січень 2016 року в розмірі 17659031,85 грн; зобов`язати ДФС України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми податку на додану вартість, включеної до податкового кредиту за касовим методом за період липень - грудень 2015 року та січень 2016 року в розмірі 17659031,85 грн та відобразити відповідне збільшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДФС України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року у розмірі 104486,85 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін. Зобов`язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року у розмірі 104486,85 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що відповідачем зараховано дану суму до податкового кредиту, але не враховано в формулі, встановленої пунктом 200-1.3 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України, тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, чим порушено вимоги пункту 200-1.3 статті. 200 та пункту 34-1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України. Суди дійшли висновку, що відповідачем протиправно не забезпечено автоматичне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом у січні 2016 року у розмірі 104486,85 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість за податковими накладними, складеними до 01.07.2015.

ДФС України оскаржила постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДФС України зазначає, що платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПК України, одноразово за звітний (податковий) період, за який декларація вперше заповнюється і подається відображають суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01.07.2015, які були включені до складу податкового кредиту. Скаржник вважає, що при вирішенні даного спору судами попередніх інстанцій не враховано обставини, що сума податку на додану вартість по касовому методу обліку у розмірі 17554545,41 грн зарахована до реєстраційної суми 22.04.2016 о 20 год 38 хв. та станом на 12.05.2016 сума ліміту, на яку має право реєструвати податкові накладні Товариство податок на додану вартість складає 16412956,12 грн. На думку відповідача, ним виконані вимоги ПК України в частині забезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за період липень-грудень 2015 року та січень 2016 року, та відобразила відповідне збільшення в інформаційній системі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.04.2017 відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.11.2022 прийняв касаційну скаргу ДФС України до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 02.11.2022.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.02.2016 Товариством було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року, що підтверджується квитанцією № 2, з якої вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість доставлена до районного рівня 2801 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську.

В таблиці 3 Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року було відображено податкові накладні, отримані до 01.07.2015, податок на додану вартість по яких був включений до складу податкового кредиту за звітні (податкові) періоди липень-грудень 2015 року у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПК України в сумі 17554545,00 грн.

В таблиці 2 Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року було відображено податкові накладні, отримані до 01.07.2015, податок на додану вартість по яких був включений до складу податкового кредиту за звітний (податковий) період січень 2016 року у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПК України в сумі 104487,00 грн.

20.11.2015 Товариство звернулося з листом №11/12-0332 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську, в якому просило врахувати положення ПК України щодо застосування касового метода і збільшити "реєстраційну суму" для Товариства, розраховану згідно з пунктом 2001.3 статті 2001 ПК України на суму податку на додану вартість, включеного з 01.07.2015 до податкового кредиту відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПК України на підставі податкових накладних, виписаних та зареєстрованих до 01.07.2015, однак відповідь на зазначений лист не була надана позивачу.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та ПК України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» було запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону №71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Згідно з пунктами 2001.1, 2001.2 статті 2001 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2 Прядку електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

29.07.2015 набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34, відповідно до якого станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/ розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцеві положення ПК України).

Законом України від 24.12.2015 №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» були внесені зміни до розділу XX Перехідних положень шляхом доповнення пунктом 34-1, у відповідності до якого для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, у обрахунку суми беруть участь суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01.07.2015, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 01.07.2015.

Такі суми податку беруть участь у обрахунку суми на підставі податкової декларації з податку за звітний період, у якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку, відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу), у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку.

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 було затверджено форму та Порядок заповнення і надання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №21).

Пунктом 15 розділу III Порядку №21 передбачено, що у графах 5-7 рядка «за податковими накладними, складеними до 01.07.2015» таблиці 2 (Д5) (додаток 5) платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, відображають обсяги та суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01.07.2015, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 01.07.2015, у зв`язку із застосуванням такого методу податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій установлено, що в таблиці 3 Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року було відображено суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01.07.2015, які були включені до складу податкового кредиту за липень-грудень 2015 року у сумі 17554545 грн та таблиці 2 Додатку 5 за січень 2016 року в сумі 104487,00 грн.

22.04.2016 відповідно до Інформаційної системи «Перегляд податкових накладних. Архів податкової звітності» сума податку на додану вартість по касовому методу обліку у розмірі 17554545,41 грн, тобто за липень-грудень 2015 року зарахована до реєстраційної суми.

Ураховуючи встановлення судовими інстанціями, що ДФС України виконала вимоги ПК України в частині забезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за період липень-грудень 2015 року, та відобразила відповідне збільшення в інформаційній системі, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Водночас, як установлено судовими інстанціями, ДФС України не збільшила в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за період січень 2016 року в сумі 104486,85 грн.

За таких обставин, Верховний суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідачем протиправно не забезпечено автоматичне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в сумі 104486,85 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а відтак про задоволення позовних вимог в цій частині.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 241 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Таким чином, зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення про часткове задоволення позовних вимог ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова