ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року

м. Київ

справа № 804/19537/14

адміністративне провадження № К/9901/21364/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фіскальної України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року (судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (Відповідач-1), Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (Відповідач-2), Державної митної служби України (Відповідач-3) в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 29 жовтня 2014 року №2160-о про звільнення з посади та податкової міліції полковника податкової міліції ОСОБА_1 , начальника оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Дніпропетровської митниці Міндоходів;

- поновити ОСОБА_1 в органах податкової міліції на посаді начальника оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України;

- стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 жовтня 2014 року до дня поновлення на роботі;

- зобов`язати Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за всі роки перебування на службі в податковій міліції.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

На зазначене рішення суду Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга Державної фіскальної служби України подана після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи.

Разом з тим суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що доводи і зміст апеляційної скарги Державної фіскальної служби України є аналогічними доводам та змісту апеляційних скарг Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби та Державної митної служби України у цій справі, які були розглянуті та досліджені судом апеляційної інстанції в постанові від 22 липня 2020 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Державна фіскальна служба України просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що апеляційну скаргу на рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року подано 22 квітня 2020 року, тобто до закінчення апеляційного розгляду справи, а тому у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до норм частин 1 та 5 статті 323 КАС України.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від сторін до Верховного Суду не надходило.

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року по справі №804/19537/14 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 109 грн 62 коп.

Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року апелянтом отримана 09 червня 2020 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 3, а. с. 89).

28 липня 2020 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Державної фіскальної служби України про долучення платіжного доручення №514 на суму 109 грн 62 коп.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Третім апеляційним адміністративний суду встановлено, що окрім Державної фіскальної служби України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року по справі №804/19537/14 було оскаржено Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби та Державною митною службою України.

При цьому, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року по справі №804/19537/14 апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби задоволено частково, апеляційну скаргу Державної митної служби України задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року по справі №804/19537/14 скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

За висновками суду апеляційної інстанції, доводи і зміст апеляційної скарги Державної фіскальної служби України є аналогічними доводам та змісту апеляційних скарг Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби та Державної митної служби України, які були розглянуті та досліджені судом апеляційної інстанції в постанові від 22 липня 2020 року.

Тому, проаналізувавши вищевикладене, та з урахуванням закінчення апеляційного розгляду справи за апеляційними скаргами Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби та Державної митної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року відповідно до частини 5 статті 323 КАС України.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 323 КАС України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

За результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно достатті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Як слідує з ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, підставою для відмови апелянту у відкритті апеляційного провадження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року є приписи частини 5 статті 323 КАС України, відповідно до якої суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи

У той час частиною 1 статті 323 КАС України, визначено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, н була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.

Оскаржуваною ухвалою встановлено, що доводи та вимоги поданої апеляційної скарги Державної фіскальної служби України є аналогічними доводам та змісту апеляційних скарг Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби та Державної митної служби України у цій справі, які були розглянуті та досліджені судом апеляційної інстанції в постанові від 22 липня 2020 року.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що доводи наведені Державною фіскальною службою України в апеляційної скарзі аналогічні тим, що вже були розглянуті апеляційним судом.

В якості доводів касаційної скарги, скаржником, зокрема, зазначено, що апеляційну скаргу скаржником подано до закінчення апеляційного розгляду, який відбувся 22 липня 2020 року, що виключало застосування судом апеляційної інстанції частини 1 статті 323 КАС України.

Матеріалами справи встановлено, що 28 травня 2020 року Третім апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня та 26 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за скаргами Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України та Державної митної служби України.

Згідно протоколу судового засідання від 22 липня 202 року, відбувся апеляційний розгляд за вищезазначеними апеляційними скаргами без участі Державної фіскальної служби України, оскільки питання щодо відкриття провадження за апеляційною скаргою не було вирішено.

Ухвалою від 29 липня 2020 року суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на підставі того, що апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, н була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави

Однак, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд помилково застосував положення частини 1 статті 323 КАС України, адже апеляційну скаргу Державною фіскальною службою України подано до закінчення апеляційного розгляду справи.

Аналізуючи норми частини 1 та 5 статті 323 КАС України можна прийти до висновку, що підставами для відмови у відкритті апеляційного провадження є подання апеляційної скарги після закінчення апеляційного розгляду справи, а особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи.

Однак, відповідно до матеріалів справи Державною фіскальною службою України апеляційну скаргу подано 22 квітня 2020 року, тобто до закінчення апеляційного розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції не враховано бланкетні норми частини 2 статті 298 КАС України та частини 3 статті 169 КАС України, які вказують на те, що у разі усунення недоліків апеляційної скарги, вона вважається поданою у день первісного її подання.

Постанову Третім апеляційним адміністративним судом ухвалено 22 липня 2020 року, а ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлено 29 липня 2020 року.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частин першої та п`ятої статті 323 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджала подальшому провадженню у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної митної служби України задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді: Л.О. Єресько

О.В. Калашнікова