ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

справа №804/2918/18

касаційне провадження № К/9901/65817/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 (суддя Горбалінський В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 (головуючий суддя - Панченко О.М., судді - Іванов С.М., Чередниченко В.Є.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (далі у тексті - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі у тексті - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.01.2018 №0001351406, №0001291401, №0001301401.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на безпідставність застосування до нього штрафних санкцій за неподання розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано дохід із джерелом походжання з України (Додаток ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за І півріччя 2016 року, за 9 місяців 2016 року, за 2016 рік, оскільки він такі звіти не повинен подавати з підстав того, що ним не сплачувався дохід нерезиденту у вказаному періоді. Позивач зазначив про безпідставність збільшення йому суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість з підстав не зменшення платником податкового кредиту по операціям зі списання кредиторської заборгованості, оскільки таке списання кредиторської заборгованості не може свідчити про неправомірність визначення ним податкового кредиту з податку на додану вартість, а сплив строку позовної давності та/або списання кредиторської заборгованості не є підставою для подальшого коригування законно нарахованого податкового кредиту.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 13.08.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.01.2018 №0001301401, №0001291401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 10748477,50 грн, з яких: за податковим зобов`язанням в сумі 8598782,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2149695,50 грн. В іншій частині позову відмовив.

Задовольняючи позов у визначеній судами частині, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач в 2015 році правомірно обліковував частину витрат на аеропортове обслуговування в розмірі 21908672,00 грн у складі витрат на збут на рахунку 93 та частину основної лізингової ставки в розмірі 32167906,00 грн у складі інших витрат операційної діяльності на рахунку 949.

Відмовляючи в задоволенні позову у визначеній судами частині, суди виходили з того, що фактично виплата доходу нерезидентові відбулась шляхом примусового стягнення суми боргу за договором з рахунку позивача, тому відповідно до пункту 103.9 статті 103 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Суди також дійшли висновку, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості сума податкового кредиту, зокрема, отримувача, підлягає відповідному корегуванню.

Позивач, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав до суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції повністю, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник доводить залишення судами поза увагою його доводів про безпідставність збільшення йому суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість з підстав не зменшення платником податкового кредиту по операціям зі списання кредиторської заборгованості, оскільки акти списання кредиторської заборгованості, складені в односторонньому порядку позивачем для внутрішніх потреб бухгалтерського обліку, не призводять до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг за договорами позивача його контрагентами, а тому не є тими документами (діями) позивача, які є підставою для здійснення ним коригування суми раніше законно визначеного податкового кредиту відповідно до статті 192 ПК України. Скаржник вважає, що сплив строку позовної давності та/або списання кредиторської заборгованості не є підставою для подальшого коригування законно нарахованого податкового кредиту. Також, скаржник зазначає про неврахування судами, що вартість послуг компанії Oktagon Ltd. не є доходом нерезидента із джерелом походження з України, що виключає подання позивачем звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів та свідчить про безпідставне застосування до нього штрафних санкцій за неподання таких розрахунків (звітів).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.11.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Позивач також звернувся до суду касаційної інстанції з клопотанням про передачу даної справи за його касаційною скаргою на судові рішення попередніх інстанцій на розгляд палати, до якої входить така колегія. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив про наявність підстав для відступу від висновку щодо застосування пункту 192.1 статті 192 ПК України у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №804/7561/15 у складі колегії суддів з цієї самої палати з підстав існування сталої позиції Вищого адміністративного суду України щодо застосування вказаної норми.

Позивач, зазначаючи про період правовідносин з лютого 2011 по грудень 2012 у справі №804/7561/15, вважає, що положення пункту 192.1 статті 192 ПК України не передбачали підстави для проведення коригування податкового кредиту у вигляді складеного постачальником та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Щодо зазначеного клопотання скаржника про передачу даної справи за його касаційною скаргою на судові рішення попередніх інстанцій на розгляд до на розгляд палати, до якої входить така колегія, відповідно до приписів статті 346 КАС України, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, не вважає за необхідним відступити від висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №804/7561/15. Висновки, викладені у зазначеній постанові Верховного Суду не стосуються застосування норми права у подібних правовідносинах, стосуються інших предмету і підстав позову при встановленні інших фактичних обставин у справі та при різному правовому регулюванні, зокрема, пункту 192.1 статті 192 ПК України, до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), а в даній справі правовідносини стосуються періоду з 01.01.2015 по 31.12.2016, тобто після змін, внесених Законом №71-VIII.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.05.2024 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 22.05.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій установили, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 12.12.2017 №32267/04-36-14-01/01130549 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення вимог, зокрема:

пункту 188.1 статті 188 (у редакції 2015 року), пунктів 198.1, 198.3 статті 198, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість в сумі 9480496 грн та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21) станом на 31.12.2016 в сумі 38 630 грн;

пунктів 103.2, 103.4, 103.8, 103.10 статті 103, підпунктів 141.4.1, 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 ПК України під час виплати доходів нерезидентам, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України на суму 388853,00 грн;

підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 46.1 статті 46, пункту 103.9 статті 103 ПК України в частині неподання до контролюючого органу розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (додаток ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за І півріччя 2016 року, за 9 місяців 2016 року, за 2016 рік.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.01.2018:

№0001341406, яким платнику визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені, в розмірі 680492,75 грн, з яких за податковим зобов`язанням в сумі 388853,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 291639,75 грн;

№0001351406, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

№0001291401, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 11850620,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням в сумі 9480496,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2370124,00 грн;

№0001301401, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 38630,00 грн та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за червень 2015 року у розмірі 7500,60 грн.

За наслідками адміністративного оскарження прийнятих контролюючим органом рішень, рішенням Державної фіскальної служби України від 06.04.2018 скарга платника була задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.01.2018 №0001341406, інші податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Фактичною підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є предметом касаційного оскарження, слугували висновки контролюючого органу про неподання позивачем звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів при здійснені нерезидентам виплат доходів із джерелом їх походження з України, та необхідності коригування платником податкового кредиту, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості.

Так, судами установлено, що Компанією ОktagonLtd, Польща, на підставі договору від 10.03.2011 №392 були надані позивачу послуги з розробки Генерального плану розвитку Авіакомпанії (консультаційні послуги), що підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг.

У зв`язку із порушенням виконання умов договору позивачем, Компанія OktagonLtd звернулась із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, в якому просила стягнути з позивача суму основного боргу в розмірі 115000,00 доларів США, пеню в сумі 9449,07 доларів США, 3% річних від простроченої суми у розмірі 2126,71 доларів США.

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС) рішенням від 29.04.2014 у справі АС №375у/2013 стягнув з позивача на користь Компанії OktagonLtd, Польща, 126357,72 доларів США, в тому числі 115000,00 доларів США основного боргу за послуги, надані за договором.

30.07.2015 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист №200/15778/14-ц про примусове виконання рішення МКАС від 29.07.2014 про стягнення з позивача на користь Компанії OktagonLtd, Польща, 126357,72 дол. США, що еквівалентно 2848380,11 грн, в тому числі 115000,00 доларів США основного боргу, що еквівалентно 2592352,19 грн.

Постановою державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 03.08.2015 відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа №200/15778/14-ц, виданого 30.07.2015 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

На підставі платіжної вимоги Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 27.04.2016 №1 в межах виконання виконавчого листа №200/15778/14-ц від 30.07.2015 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було списано з рахунку позивача 3133518,12 грн, в тому числі 2592352,19 грн основного боргу, стягнутого з позивача на користь Компанії OktagonLtd, Польща, рішенням МКАС від 29.04.2014 у справі АС №375у/2013.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем було фактично здійснено виплату Компанії OktagonLtd за договором від 10.03.2011 №392 та не було подано розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидента, яким отримано доходи із джерелом їх походження з України (додаток ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що є її невід`ємною частиною за І півріччя 2016 року, за 9 місяців 2016 року, за 2016 рік).

В акті перевірки контролюючий орган дійшов до висновку, що фактично виплата доходу нерезидентові відбулась шляхом примусового стягнення суми боргу за договором від 10.03.2011 №392 з рахунку ПАТ "АК "ДНІПРОАВІА", тому відповідно до пункту 103.9 статті 103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Обов`язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів встановлений підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897.

У податковій декларації по коду рядка 23 ПН відображається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період. До цього рядка передбачений додаток ПН, який є невід`ємною частиною декларації.

Відповідно до примітки 3 до додатку ПН до рядка 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств додаток заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.

Відповідно до підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Оскільки доходи, отримані нерезидентом - Компанією OktagonLtd за договором від 10.03.2011 №392 про надання послуг з розробки Генерального плану розвитку Авіакомпанії (консультаційні послуги) є виручкою (компенсацією) за послуги, передані резиденту (позивачу) від такого нерезидента, то у Товариства були відсутні підстави для подання до контролюючого органу відповідного додатку до рядка 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправомірного висновку про обгрунтованість застосування до платника штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб», що свідчить про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 23.01.2018 №0001351406 та наявність підстав для його скасування.

Стосовно збільшення платнику суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 11850620,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням в сумі 9480496,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2370124,00 грн за податковим повідомленням-рішенням від 23.01.2018 №0001291401, колегія суддів зазначає про таке.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в акті перевірки зазначено про завищення платником податкового кредиту внаслідок порушення положень підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України. За висновком відповідача, позивач мав провести коригування до зменшення податкового кредиту по операціям зі списання кредиторської заборгованості (фактичне зменшення вартості на 100% та відсутність оплати) на 881714,00 грн.

Упродовж 2015-2016 років позивачем було списано кредиторську заборгованість перед наступними контрагентами: ТОВ "Авіакомпанія "Південні Авіалінії" в сумі 2359273,00 грн, яка виникла протягом періоду з 31.03.2011 по 31.12.2011 (акт списання від 30.06.2015); ТОВ "Дніпроінвест" в сумі 655397,00 грн, яка виникла протягом періоду з березня по листопад 2011 року (акт списання від 01.12.2016); ТОВ "Альматея Ойл" в сумі 1393900,00 грн, яка виникла 31.03.2011 (акт списання від 01.12.2016).

Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту) передбачені положеннями статті 192 ПК України.

Так, за змістом пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості сума податкового кредиту, зокрема отримувача, підлягає відповідному корегуванню.

Ураховуючи, що судами встановлено списання позивачем упродовж 2015-2016 років кредиторської заборгованості перед зазначеними вище контрагентами на підставі відповідних актів списання, колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про виникнення у позивача обов`язку щодо коригування суми податкового кредиту за такими господарськими операціями.

Доводам скаржника про те, що включення заборгованості до складу безнадійної не призводить до коригування податкового кредиту, судами надано оцінку, з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у даній справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині відмови у задоволення позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2018 №0001351406 із ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову. В решті рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2018 №0001351406 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду