ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 804/3450/17
адміністративне провадження № К/9901/56236/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного підприємства "Ромбус-Приват" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного підприємства "Ромбус-Приват" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року (прийняте у складі головуючого судді- Тулянцева І.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Добродняк І.Ю., суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.)
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство «Ромбус-Приват» (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2017 №000961203 (форми «Ш») про застосування штрафних санкцій у розмірі 237672,27 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з результатами проведеної 08.02.2017 року камеральної перевірки, вважає, що податковий орган дійшов до помилкових висновків про допущення порушень платником податків щодо своєчасності сплати узгоджених грошових зобов`язань, а тому, податкове повідомлення-рішення про застосування відповідно до п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних санкцій, підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що контролюючий орган правомірно зараховував кошти, що сплачені позивачем, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, тобто діяв у спосіб, встановлений п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим, до підприємства правомірно застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань і підстави для визнання оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 21.02.2017 №000961203 протиправним відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року та ухвалите нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Ромбус-Приват» з питань правильності нарахування орендної плати з юридичних осіб за період з 01.10.2011 по 15.03.2014 (акт перевірки від 11.11.2014 № 3082/2204/33396638) та розгляду скарги ПП «Ромбус-Приват» (рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №1626/10/04-36-10-07-14 від 25.02.2015) ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 03.04.2015 № 0000742204 про донарахування підприємству грошових зобов`язань з орендної плати за землю на загальну суму 2091633,70 грн., з яких за основним платежем - 1673306,96 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 418326,74 грн. (а. с.9).
7. Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено підприємством у судовому порядку. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 у справі № 804/8624/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015, у задоволенні позову ПП «Ромбус-Приват» відмовлено.
8. Виходячи з положень абз.4 п.56.18 ст.56 ПК України (в редакції станом на листопад 2015 року), визначене вказаним податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2015 № 0000742204 грошове зобов`язання статусу узгодженого з 18.11.2015 з відповідними правовими наслідками.
9. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, та не спростовується підприємством, що у законодавчо встановлений строк ПП «Ромбус-Приват» не сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням, унаслідок чого виник податковий борг в розмірі 2091633,70 грн., який частково погашений шляхом спрямування податковим органом у погашення цього боргу платежів, які здійснювались підприємством протягом червня 2016 року - січня 2017 року в рахунок сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю відповідно до поданої податкової декларації по платі за землю на 2016 рік (а. с.16-28).
10. Усього податковим органом спрямовано таких платежів на погашення податкового боргу підприємства за податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2015 №0000742204 на загальну суму 1 188 394,21 грн.
11. 08.02.2017 ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ПП «Ромбус-Приват» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, яка визначена податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2015 року № 0000742204, за результатами якої складено акт від 08.02.2017 №54/04-65-12-03/33396638 (а.с.10-11).
12. Перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено несвоєчасну сплату ПП «Ромбус-Приват» узгодженої суми податкового зобов`язання у зв`язку із несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку, за що передбачена відповідальність відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
13. На підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення - рішення № 000961203 від 21.02.2017, яким до підприємства за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем «орендна плата за землю з юридичних осіб» нарахований штраф у розмірі 237672,27 грн. (20% від суми сплаченого узгодженого грошового зобов`язання - 1188 394,21) (а.с. 8)..
14. Уважаючи вказане податкове повідомлення - рішення № 000961203 від 21.02.2017 протиправним та таким, що було прийнятий з порушенням норм податкового законодавства, ПП «Ромбус-Приват» звернулось з відповідним позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що ним несвоєчасно сплачені задекларовані зобов`язання, чим порушені терміни сплати, оскільки, підприємство щомісяця своєчасно сплачувалися поточні податкові зобов`язання з орендної плати, які в подальшому на підставі п.87.9 статті 87 Податкового кодексу України спрямовувалися податковим органом на погашення існуючого податкового боргу.
15.1 Також наголошує, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, яке полягає у несвоєчасному поданні платіжного доручення до установи банку по сплаті податкового боргу з орендної плати за землю. Податковий орган не наділений правом застосовувати штраф при виконанні п.9 статті 87 Податкового кодексу України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник в рахунок податкового боргу, що підтверджується практикою Вищого адміністративного суду України з цього питання.
15.2. Крім того, позивач зазначає, що функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Водночас, акт перевірки від 08.02.2017 № 54/04-65-12-03/33396638 складено ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а оскаржуване рішення винесене вже ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Отже, ДПІ у Центральному районі м.Дніпра проведено незаконну перевірку позивача, яка не може породжувати жодних правових наслідків, а всі документи, що складені за її результатами, є протиправними.
16. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Ураховуючи положення п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
18. Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
19. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
20. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
21. Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
22. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
23. Пунктами 76.1 та 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
24. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
25. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
26. Інших обмежень чи заборон на проведення камеральних перевірок положення ПК України не містять.
27. Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок або інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.
28. Так, позивач обґрунтовуючи позов указував на те, що ДПІ у Центральному районі м.Дніпра було проведено незаконну перевірку Позивача (з перевищенням наданих чинним законодавством повноважень), яка не може породжувати жодних правових наслідків, а усі документи, складені за її результатами (в т.ч. й оскаржуване рішення), є протиправними..
29. Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
30. Водночас, оцінюючи висновки суду першої та апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позову, колегія суддів зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції помилково зроблено висновок, що питання правомірності дій контролюючого органу з проведення камеральної перевірки (акт від 08.02.2017 №54/04-65-12- 03/33396638) не є предметом судового дослідження в межах цієї справи.
31. Проте, позивач, оскаржуючи податкове повідомлення-рішення, у позові а також в апеляційній скарзі посилається на порушення податковим органом процедури проведення перевірки.
32. У рішенні від 21 лютого 2020 у справі 826/17123/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
33. З урахуванням наведеного, рішення суду апеляційної інстанції не можна вважати таким, що відповідає вимогам статті 242 КАС України, відповідно до частин першої та четвертої якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
34. За таких обставин, висновок суду першої та апеляційної інстанції про відсутність необхідності досліджувати правомірність дій податкового органу є помилковими.
35. Частина третя статті 341 КАС України передбачає, що Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
38. Ураховуючи, що Суд касаційної інстанції позбавлений можливості здійснити касаційний перегляд постанови суду першої та апеляційного суду щодо висновків про допущення порушень платником податків, оскільки судом першої та апеляційної інстанції не були перевірені доводи позивача (щодо процедури проведення перевірки) про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.02.2017 №000961203 (форми «Ш»), тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
39. Керуючись ст. 341 345 349 350 353 355 356 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ромбус-Приват" задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі №804/3450/17 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко