ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2022 року

м. Київ

справа № 804/4241/18

касаційне провадження № К/9901/4048/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ерлан»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року (головуючий суддя - Голобутовський Р.З.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чередниченко В.Є.; судді - Іванов С.М., Панченко О.М.)

у справі № 804/4241/18

за позовом Приватного акціонерного товариства «Ерлан»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року Приватне акціонерне товариство «Ерлан» (далі - ПрАТ «Ерлан»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області; відповідач; контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення платнику надміру сплаченого грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 4800000,00 грн на погашення грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на бюджетний рахунок № 33216812700003 на підставі заяви від 22 грудня 2017 року № 391 та заяви від 15 січня 2018 року № 5; зобов`язати контролюючий орган подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ПрАТ «Ерлан» надміру сплаченого грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 4800000,00 грн на погашення грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на бюджетний рахунок № 33216812700003 на підставі заяви від 22 грудня 2017 року № 391 та заяви від 15 січня 2018 року № 5.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 02 серпня 2018 року позовну заяву задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка виразилася в ненаданні до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення позивачу надміру сплаченого грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 3449632,65 грн на погашення грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на бюджетний рахунок № 33216812700003 на підставі заяви від 22 грудня 2017 року № 391 та заяви від 15 січня 2018 року № 5. Зобов`язав відповідача подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ПрАТ «Ерлан» надміру сплаченого грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 3449632,65 грн на погашення грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на бюджетний рахунок № 33216812700003 на підставі заяви від 22 грудня 2017 року № 391 та заяви від 15 січня 2018 року № 5. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 17 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ПрАТ «Ерлан» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що правила пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) регулюють винятково порядок повернення надміру сплачених грошових зобов`язань та відшкодування сум податку на додану вартість і не стосуються заліку надміру сплачених податкових платежів у рахунок погашення зобов`язань з інших податкових платежів.

Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Ерлан».

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що позивачем у період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року перераховано до бюджету рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 5876171,66 грн.

Згідно з даними електронного кабінету ПрАТ «Ерлан» станом на 31 грудня 2017 року переплата з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин складала 5172080,97 грн.

27 грудня 2017 року платником подано до контролюючого органу заяву від 22 грудня 2017 року № 391 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, в якій він просив надміру сплачене грошове зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 4800000,00 грн спрямувати на погашення грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) на бюджетний рахунок № 33216812700003.

17 січня 2018 року ПрАТ «Ерлан» подано до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заяву від 15 січня 2018 року № 5 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, в якій уточнено напрям перерахування коштів в частині району в назві Державної казначейської служби України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ПрАТ «Ерлан» надміру сплаченого грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 1350367,35 грн, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з пунктами 43.1, 43.3, 43.4, 43.5 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Пунктом 102.5 статті 102 ПК України при цьому також передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, платник податків має право на повернення надміру сплачених грошових коштів у випадку подання ним заяви про таке повернення з урахуванням дотримання строків давності, встановлених пунктом 102.5 статті 102 ПК України, які обчислюються з моменту фактичної сплати платником суми коштів, що на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань.

Оскільки переплата з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за другий - четвертий квартали 2014 року згідно з платіжними дорученнями на загальну суму 1350367,35 грн виникла в позивача поза межами 1095 днів, то він втратив право на повернення цієї суми, а відтак суди попередніх інстанцій дійшли цілком об`єктивного висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПрАТ «Ерлан» без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

У частині задоволення позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ерлан» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова