ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа №804/4815/16
адміністративне провадження №К/9901/38426/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 804/4815/16
за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (далі - Інспекція ДАБК) про визнання дій протиправними та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2016, ухвалену у складі судді Ляшка О.Б. та
ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Семененка Я.В., суддів Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 28.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, просив:
визнати незаконними дії посадових осіб Інспекції ДАБК про притягнення його до адміністративної відповідальності;
скасувати постанову від 17.05.2016 № 13/1100 по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.
Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідач порушив процедурні положення законодавства при притягненні його до адміністративної відповідальності, оскільки перевірка дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил здійснювалась за межами строків визначених в направлені від 24.04.2016 № 296. Також зазначив, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та протокол про адміністративне правопорушення від 04.05.2016 складено за його відсутності. Крім того, ОСОБА_1 вказав на те, що при складанні протоколу порушено вимоги статті 256 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки він не містить відомостей про роз`яснення йому прав і обов`язків.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 15.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою 20.04.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 №845/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
9. Протоколом розподілу справи від 26.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 27.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Суди встановили, що позапланову перевірку ОСОБА_1 проведено на підставі направлення від 21.04.2016 №296, в якому зазначено, що перевірка здійснюється на підставі наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976 про удосконалення роботи із здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та звернення ОСОБА_2 від 23.03.2016, яким ним було доведено до відома Інспекції ДАБК інформацію про те, що об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 експлуатується без відповідних дозволів.
Направлення на перевірку було вручено ОСОБА_1 , який своїм підписом засвідчив отримання його копії.
Так, згідно з направленням від 21.04.2016 №296 строк його дії встановлено з 22.04.2016 по 28.04.2016.
На зворотному боці вказаного направлення зазначено, що строк його дії було продовжено з 29.04.2016 по 04.05.2016, на якому також міститься підпис ОСОБА_1 про отримання його копії.
Посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (далі - Департамент ДАБІ) на підставі направлення від 21.04.2016 № 296 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об`єкті «Торгівельний комплекс «Маяк» за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 04.05.2016 №б\н.
В акті перевірки зазначено, що згідно із рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.06.2013 у справі № 183/1605/13-ц встановлено, що ОСОБА_1 виконав будівельні роботи з реконструкції торгівельного комплексу «Маяк», який складається з магазину А, кафе А1-А4, магазину автозапчастин А-5, навісу Б, вбиральні В, торгівельного комплексу Д, трансформатора ТР, оглядових колодязів я-я-2, колодязя-к, підпірної стіни №1, огорожі № 2-6, замощення І-ІІІ.
Під час проведення перевірки встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що ОСОБА_1 виконав будівельні роботи з будівництва будівлі шиномонтажу. На момент проведення перевірки будівельні роботи не виконуються, торгівельний комплекс «Маяк» у складі магазину А, кафе А1-А4, магазину автозапчастин А-5, навісу Б, вбиральні В, торгівельного комплексу Д, трансформатора ТР, оглядових колодязів я-я-2, колодязя к, підпірної стіни - №1, огорожі №2-6, замощення І-ІІІ та будівлі шиномонтажу за адресою: АДРЕСА_1 експлуатується ОСОБА_1 не прийнятим в експлуатацію, що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).
04.05.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553) відносно ОСОБА_1 складено припис, в якому вимагалось усунути виявлене порушення шляхом припинення експлуатації до прийняття зазначених у акті приміщень в експлуатацію відповідно до вимог законодавства.
Також, вказаною посадовою особою Департаменту ДАБІ 04.05.2016 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено виявлені порушення та вказано дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 17.05.2016, о 11:00, у приміщенні Департаменту ДАБІ.
Від підпису та отримання вищенаведених документів позивач відмовився, про що перевіряючим зроблено відповідну відмітку.
За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки, припис) від 04.05.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ винесено постанову від 17.05.2016 № 13/1100 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого підпунктом 3 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) та накладено штраф у розмірі 130 500,00 грн.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на момент проведення перевірки позивач експлуатував приміщення реконструйованого торгівельного комплексу «Маяк» та будівлю шиномонтажу без реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Відтак, відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за порушення вимог частини другої статті 39 Закону № 3038-VI згідно із пунктом 6 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР із дотриманням процедури, визначеної законодавством.
13. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що у спірному випадку перевірку проведено без дозволу Кабінету Міністрів України. Також позивач зазначає про неправомірність такої перевірки, оскільки така проведена всупереч вимогам пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71-VIII), яким встановлено мораторій на проведення перевірок органами державного нагляду (контролю), та поза межами строків, визначених у направленні на проведення перевірки. Також, ОСОБА_1 вказує на те, що в 2009 році його вже притягали до адміністративної відповідальності за самовільно збудовані прибудови до кафе, магазин автозапчастин та торговельний комплекс, та подальшу їх експлуатацію без введення в експлуатацію. Тобто, на думку позивача, його двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить положенням статті 61 Конституції України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
15. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Згідно з статтею 1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
17. Статтею 6 Закону №2780-XII визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.
18. Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування, наведені у статті 7 Закону №2780-XII, за змістом якої, таке регулювання здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
19. Так, у відповідності з положеннями частин першої, другої статті 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
20. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI.
21. В свою чергу, абзацом четвертим статті 3 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
22. Частинами першою, другою, пунктами 1, 2 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
23. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
24. На виконання приписів названої вище правової норми Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затверджено Порядок №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
25. За змістом пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону №3038-VI, здійснюється, зокрема, таким органом державного архітектурно-будівельного контролю, як Держархбудінспекцією.
26. За приписами пунктів 5, 7 вищенаведеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
27. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
28. Підставами для проведення позапланової перевірки, окрім іншого, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
29. В той же час, за правилами підпунктів 2, 3, 10 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.
30. Крім того, пунктами 16-20 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
31. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку № 553)
32. Таким чином, наведеними вище положеннями законодавства визначено права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, підстави для її проведення, строк проведення та обов`язки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
33. Встановлені обставини справи свідчать про те, що у спірному випадку позапланову перевірку ОСОБА_1 проведено із дотриманням процедури, встановленої положеннями Закону № 3038-VI та Порядку № 553 а саме: на підставі звернення ОСОБА_2 від 23.03.2016, наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976, направлення від 21.04.2016 №296, з урахуванням продовження строку його дії, копію якого було вручено ОСОБА_1 .
34. Щодо посилання позивача на те, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, то колегія суддів виходить із такого.
35. Так, 01.01.2015 набрав чинності Закон № 71-VIII, пунктом 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
36. Цей Закон направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства та за своєю метою та змістом покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема і ті, які виникають у сфері містобудівної діяльності.
37. Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
38. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Зокрема контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.
39. Таким чином, ДАБІ не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, а отже посилання позивача на пункт 3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII є помилковим.
40. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №285/1535/15-а та від 13.11.2019 у справі №565/1072/16-а.
41. Щодо суті встановленого перевіркою порушення та притягнення позивача до відповідальності, колегія суддів виходить із такого.
42. Згідно із частиною першою статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
43. Частиною восьмою цієї ж статті заборонена експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію.
44. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону № 3038-VI).
45. Аналогічна процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначена Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 від 13.04.2011 (далі - Порядок № 461).
46. Відповідно до пункту 3 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I - III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).
47. Встановлені обставини справи свідчать про те, об`єкт нерухомості, який належить позивачу на праві власності, внаслідок його реконструкції та перебудов суттєво змінив свої технічні характеристики вже після визнання за ОСОБА_1 права власності на реконструйоване приміщення на підставі рішення у справі №183/1605/13-ц.
48. Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про порушення позивачем заборон, які встановлені частиною восьмою статті 39 Закону № 3038-VI.
49. Згідно зі статтею 1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
50. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом № 208/94-ВР, визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.
51. Слід також зазначити, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності кожен із суб`єктів містобудування несе конкретно за вчинене ним правопорушення. Статтею 2 Закону 208/94-ВР визначено види стягнень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
52. Так, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації: об`єктів III категорії складності - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб (пункт 6 частини другої статті Закону № 208/94-ВР).
53. За наслідками перевірки були визначені наступні класи наслідків (відповідальності): магазин - СС-1, кафе - СС-1, магазин автозапчастин СС-1, шиномонтаж - СС-1, торгівельний комплекс (після реконструкції) - СС-2.
54. У відповідності до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 визначення категорії складності об`єктів будівництва здійснюється з урахуванням класів наслідків (відповідальності), які у свою чергу поділяються на: СС -3 (значні наслідки), СС-2 (середні наслідки), СС-1 (незначні наслідки). Клас наслідків (відповідальності) СС-2 відповідає ІІІ категорії складності об`єктів будівництва.
55. З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність та обґрунтованість постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а відтак й про відмову у задоволенні позовних вимог.
56. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341 343 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі №804/4815/16 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець
С.Г. Стеценко ,
Судді Верховного Суду