ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року

м. Київ

справа № 804/5227/15

касаційне провадження № К/9901/27808/18

Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 (суддя Павловський Д.П.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 (судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2015 № 0000152206 про визначення грошового зобов`язання з ввізного мита на товари в сумі 49674,46 грн за основним платежем та податкове повідомлення-рішення від 07.04.2015 № 0000162206 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 9934,89 грн за основним платежем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є такими, що не ґрунтуються на документах, на підставі яких митниця здійснила митне оформлення товару, а також на нормах Митного кодексу України та Податкового кодексу України. Митниця у рішеннях від 19.07.2006 № КТ 110-0919-06 та від 31.01.2008 № КТ 110-0407-08 та від 23.08.2011 № КТ-110-2046-2011 визначала код товару 6902100000 шляхом взяття проб і зразків товарів для митного оформлення, тому ці рішення були обов`язковими при визначенні коду товару. Рішення митниці про визначення коду товару від 10.04.2004 № КТ-110000003-0040-2014 не могло бути застосовано при декларуванні товару за митними деклараціями від 24.05.2013 № 110080000/2013/112674, від 28.05.2013 № 110080000/2013/112999 та від 18.02.2014 № 110080000/2014/103610, оскільки було прийнято вже після оформлення товару. Контролюючий орган не мав правових підстав для донарахування податкових зобов`язань у зв`язку із виявленням помилки при класифікації товару, оскільки митні органи, приймаючи митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 19.11.2015 відмовив у задоволенні адміністративного позову повністю.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.03.2016 залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2015.

ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: частин першої - третьої статті 69, частини першої статті 246, статті 257, підпункту «г» пункту 5 частини восьмої статті 257, статей 336 337 Митного кодексу України. Наголошує на тому, що Дніпропетровська митниця ДФС здійснила контроль правильності визначення коду товару на підставі рішень про визначення коду товару від 23.08.2011 № КТ-110-2046-2011, від 19.07.2006 № КТ 110-0919-06, від 31.01.2008 № КТ 110-0407-08 та від 23.08.2011 № КТ-110-2046-2011, в яких визначений код товару - 6902100000. Зазначає, що при митному оформленні товару позивач правильно зазначив код товару, застосовуючи рішення про визначення коду товару від 23.08.2011 № КТ-110-2046-2011 та враховуючи рішення про визначення коду товару від 19.07.2006 № КТ 110-0919-06, від 31.01.2008 № КТ 110-0407-08 та від 23.08.2011 № КТ-110-2046-2011, в яких код товару визначено - 6902100000 шляхом взяття проб і зразків товарів для митного оформлення. Відповідач протиправно визначив позивачу податкове зобов`язання на підставі рішення про визначення коду товару від 10.04.2014 № КТ-110000003-0040-2014, прийнятого після оформлення товару у травні 2013 року та лютому 2014 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.03.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Верховний Суд ухвалою від 13.07.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 14.07.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області провело документальну невиїзну перевірку дотримання ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями, за результатами якої склало акт від 19.03.2015 № 1104/15/5393056.

В акті перевірки Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зафіксувало порушення ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» вимог Закону України «Про митний тариф України», частини четвертої статті 280 Митного кодексу України та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що полягало у неправильній класифікації товару: випалені периклазові (вогнетривкі) складові плити для шиберних затворів сталерозливних ковшем за митними деклараціями, наведеними у таблиці 1 акта перевірки, унаслідок чого застосовано занижену ставку ввізного мита при митному оформленні товарів, що зумовило заниження грошового зобов`язання з ввізного мита та податку па додану вартість при ввезенні товару.

При цьому контролюючий орган виходив з таких обставин.

Позивач відповідно до контракту від 16.05.2012 № DТН-047-12, укладеного з Dalmond Trade House Ltd (Кіпр), та доповнень до нього від 11.01.2013 № 1, від 24.01.2013 № 6 та від 10.04.2013 № 8 придбав товар: «Випалені периклазові (вогнетривкі) складові плити шиберних затворів сталерозливних ковшем, які складаються з плити під вкладиш, виготовленої на основі спечених переклазових порошків (вміст МgО (93,5-94,3)%), та периклазового вкладиша, виготовленого на основі плавленого переклаза (вміст МgО (98,3-98,5)%). ТТ-72664728-070-2008: марка Dalgat P961NS № 5x60», постачання якого здійснено на умовах DAP-UA-ст.Горяінове, № 1.

Позивач подав до митного оформлення товару митну декларацію від 03.04.2014 № 110080000/2014/108090 з визначенням коду товару за УКТЗЕД 6902100000 (ставка ввізного мита - 5 %) МД.

Дніпропетровська митниця прийняла рішення від 10.04.2014 № КТ-110000003-0040-2014 (в акті перевірки помилково зазначена дата рішення як 10.04.2015) про визначення коду товару, в якому змінила код та опис задекларованого товару на код УКТЗЕД 6903909000 (ставка ввізного мита - 10%), з огляну на яке декларант заявою від 17.04.2014 відкликав митну декларацію від 03.04.2014 №110080000/2014/108090.

Під час перевірки контролюючий орган установив, що товар, щодо якого прийнято рішення про зміну коду 6902100000 (ставка ввізного мита - 5 %) на код 6903909000 (ставка ввізного мита - 10 %), є ідентичним за характеристиками товаром, придбаним позивачем за тим самим контрактом від 16.05.2012 № DТН-047-12, укладеним з Dalmond Trade House Ltd (Кіпр), та оформленим за митними деклараціями від 24.05.2013 № 110080000/2013/112674, від 28.05.2013 № 110080000/2013/112999 та від 18.02.2014 № 110080000/2014/103610.

Ураховуючи цю обставину, контролюючий орган дійшов висновку про неправильне визначення позивачем у митних деклараціях від 24.05.2013 № 110080000/2013/112674, від 28.05.2013 № 110080000/2013/112999 та від 18.02.2014 № 110080000/2014/103610 коду товару, що призвело до заниження ввізного мита та податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки Головне управління ДФС у Дніпропетровській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 07.04.2015 № 0000152206 про визначення грошового зобов`язання з ввізного мита на товари в сумі 49674,46 грн за основним платежем та № 0000162206 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 9 934,89 грн за основним платежем.

Відповідно до підпункту «г» пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного Кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК) митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 54 МК передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 336 МК митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 345 МК документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 345 МК органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Частиною шостою статті 345 МК передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до частини першої статті 351 МК предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 351 МК документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Статтею 352 МК визначено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Отже, контролюючі органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів мають право проводити документальні перевірки після завершення процедури митного оформлення та випуску товарів і зобов`язані самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до частини першої та другої статті 67 МК Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 69 МК товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно з частиною сьомою статті 69 МК рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що Дніпропетровська митниця прийняла рішення від 10.04.2014 № КТ-110000003-0040-2014 про визначення коду товару, придбаного за контрактом від 16.05.2012 № DТН-047-12, укладеним з Dalmond Trade House Ltd (Кіпр), - «Випалені периклазові (вогнетривкі) складові плити шиберних затворів сталерозливних ковшем, які складаються з плити під вкладиш, виготовленої на основі спечених переклазових порошків (вміст МgО (93,5-94,3)%), та периклазового вкладиша, виготовленого на основі плавленого переклаза (вміст МgО (98,3-98,5)%). ТТ-72664728-070-2008: марка Dalgat P961NS № 5x60, в якому змінила код та опис задекларованого товару на код УКТЗЕД 6903909000, якому відповідає ставка ввізного мита 10%.

Позивач з огляду на це рішення про зміну коду товару заявою від 17.04.2014 відкликав митну декларацію від 03.04.2014 № 110080000/2014/108090, при цьому це рішення позивач не оскаржив. Тому, рішення про зміну коду товару для митних цілей, зокрема для визначення для того самого товару коду відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, було обов`язковим, зокрема і для контролюючого органу - відповідача, який зобов`язаний був після отримання результатів митного контролю після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, які свідчать про заниження податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях, самостійно визначити суму грошових зобов`язань.

Посилання позивача, викладені в касаційній скарзі, на існування рішень митниці про визначення коду товару від 19.07.2006 № КТ 110-0919-06 та від 31.01.2008 № КТ 110-0407-08 та від 23.08.2011 № КТ-110-2046-2011, яким має бути надана перевага при класифікації задекларованого у митних деклараціях від 24.05.2013 № 110080000/2013/112674, від 28.05.2013 № 110080000/2013/112999 та від 18.02.2014 № 110080000/2014/103610 товару, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки ці рішення прийняті до укладення контракту від 16.05.2012 № DТН-047-12 між позивачем та з Dalmond Trade House Ltd (Кіпр), за яким поставлений задекларований товар.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про неправильне декларування позивачем товару за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності - 690210000, щодо якого визначена ставка ввізного мита 5 %, та необхідність

класифікації цього товару за кодом - 6903909000, щодо якого визначена ставка ввізного мита 10 %, унаслідок чого було занижені грошові зобов`язання з ввізного мита та податку на додану вартість.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи позивача, зазначені в касаційній скарзі, спростовані зазначеним.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359, 375, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Т.М. Шипуліна В.В. Хохуляк