№ 804/6546/13-а - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року

Київ

справа №804/6546/13-а

адміністративне провадження №К/9901/5638/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року (суддя Ніколайчук С. В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року (судді: Суховаров А. В., Головко О. В., Ясенова Т. І.) у справі за адміністративним позовом ДП "Придніпровська залізниця" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - позивач, ДП «Придніпровська залізниця») звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому просило визнати незаконним пункт вимоги державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДФІ у Дніпропетровській області) від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 щодо зобов`язання провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за надане в користування майно в сумі 1 081,9 тис грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України; визнати незаконним пункт вимоги державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 щодо зобов`язання провести коригування витрат та нарахованої амортизації на обладнання по обліку залізниці на суму 1 873,6 тис грн; визнати незаконним пункт вимоги державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 щодо зобов`язання поновити в обліку залізниці вартість медобладнання шляхом повернення вказаних основних засобів. В разі відсутності майна відобразити як нестачу, стягнути вартість нестачі з винних осіб; визнати незаконним пункт вимоги державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 щодо зобов`язання стягнути зайво виплачені кошти (по ВСП «Господарська служба» на суму 102,0 тис грн.) з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених статтею 127, ст. ст. 130 - 136 КЗпП України. У разі пропуску встановленого строку усунути порушення за рахунок керівника або осіб, що допустили зайві грошові виплати (ст.ст. 133-136 КЗпП України), провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. Крім того, провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до територіальних відділень Пенсійного Фонду України та повернути зайво сплачені кошти зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки ДФІ у Дніпропетровській області щодо недоотримання доходів залізницею носять виключно розрахунковий характер та характер припущень, що не відповідає Порядку проведення інспектування органами ДФІ. Питання вивчення законності укладення будь-яких договорів не відноситься до компетенції органів ДФІ, а має бути здійснений іншими контролюючими органами в порядку, встановленому чинним законодавством України. Жодних заборон щодо нарахування амортизації на медичне обладнання, яке залізниця використовувала для здійснення соціальних функцій, нормативними документами з ведення бухгалтерського обліку не передбачено. Приписи норм матеріального права не наділяють суб`єкта владних повноважень правами щодо спонукання господарюючого суб`єкта на проведення претензійно-позовної роботи, укладення договорів чи здійснення коригування фінансового обліку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним пункт вимоги державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі ДФІ у Дніпропетровській області) від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 щодо зобов`язання провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за надане в користування майно в сумі 1 081,9 тис грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України. Визнано незаконним пункт вимоги державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 щодо зобов`язання провести коригування витрат та нарахованої амортизації на обладнання по обліку залізниці на суму 1 873,6 тис грн. Визнано незаконним пункт вимоги державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 щодо зобов`язання поновити в обліку залізниці вартість медобладнання шляхом повернення вказаних основних засобів. В разі відсутності майна відобразити як нестачу, стягнути вартість нестачі з винних осіб; Визнано незаконним пункт вимоги державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 щодо зобов`язання стягнути зайво виплачені кошти (по ВСП «Господарська служба» на суму 102,0 тис грн) з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених статтею 127, ст. ст. 130 - 136 КЗпП України. У разі пропуску встановленого строку усунути порушення за рахунок керівника або осіб, що допустили зайві грошові виплати (ст.ст. 133-136 КЗпП України), провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. Крім того, провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до територіальних відділень Пенсійного Фонду України та повернути зайво сплачені кошти зарахувати в рахунок майбутніх платежів. Стягнуто з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Придніпровська залізниця» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 34,41 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не містить жодної норми, яка б давала право відповідачеві зобов`язувати підконтрольні підприємства (установи) вживати заходів щодо стягнення з винних у фінансових порушеннях осіб матеріальної шкоди, рівно як і відсутнє право зобов`язувати керівника підконтрольної установи видавати відповідне розпорядження, яке в силу частини першої статті 136 КЗпП України є єдиною підставою матеріальної відповідальності працівника. Випадки повної матеріальної відповідальності чітко передбачені статтею 134 КЗпП України та не можуть застосовуватись до працівників нібито винних у безпідставному здійсненні витрат більше, ніж заплановано фінансовими планами, оскільки вищезазначені працівники не підпадають під жодну з категорій, перелічених у вищезазначеній статті. Тому суди дійшли висновку про те, що вимога щодо стягнення з осіб, винних у безпідставному наданні благодійної допомоги в розмірах, що перевищують затверджені у фінансових планах, шкоди у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України є незаконною та підлягає скасуванню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нову рішення, яким у задоволенні позовних вимого відмовити повністю.

На думку скаржника, висновки судів щодо відсутності повноважень Державної фінансової інспекції щодо перевірки питання укладання угод ДП «Придніпровська залізниця», якщо господарські договори свідчать про неефективність використання коштів і майна державного підприємства є хибними. Оскільки ДП «Придніпровська залізниця» є державним комерційним підприємством і у своїй діяльності при укладанні договорів повинне керуватися принципом ефективності використання державного майна з метою одержання прибутку.

Скаржник вказує про те, що відповідно до наказу Укрзалізниці компетенція щодо прийняття рішення про передачу ДП «Придніпровська залізниця» медичного обладнання медичним закладам належить органу управління майном - Міністерству транспорту та зв`язку України та оформляється відповідним наказом. Проте, до ревізії не представлено жодного розпорядчого документу Міністерства щодо надання дозволу на передачу медичного обладнання.

Державною фінансовою інспекцією України заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Державної фінансової інспекції України на Державну аудиторську службу України у зв`язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Скаржник заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.

Позиція інших учасників справи.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Від позивача не надходило клопотань про розгляд справи за його участю.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ДП "Придніпровська залізниця" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги.

На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/5638/18 (адміністративна справа№804/6546/13-а) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Гончарової І. А., суддів: Олендера І. Я. Ханової Р. Ф.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року № 108/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року №33, що унеможливлює участь судді - доповідача - Гончарової І. А. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

В період з 26 листопада 2012 року по 25 лютого 2013 року на виконання п. 2.7 плану роботи Держфінінспекції України на IV квартал 2012 року та на підставі направлень на проведення ревізії, виданих начальником Держфінінспекції у Дніпропетровській області, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Придніпровська залізниця» та окремих його структурних підрозділів за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 04 березня 2013 року №05-21/04 ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Придніпровська залізниця» та його структурних підрозділів за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року.

На вказаний акт ДП «Придніпровська залізниця» 07 березня 2013 року було направлено заперечення, в яких залізниця не погоджувалась із висновками, здійсненими перевіряючими за її наслідками.

На вказані заперечення 08 квітня 2013 року ДФІ у Дніпропетровській області на адресу залізниці було направлено висновки затверджені заступником начальника Держфінінспекції в Дніпропетровській області. Згідно вказаних висновків, заперечення залізниці на акт ревізії враховані та прийняті не були.

В свою чергу, з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, на підставі пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» на адресу залізниці був направлений лист від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 (вхід. № НЗЕ-8/1382 від 16 квітня 2013 року) «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії», яким залізниці виставлено вимоги, зокрема, які позивач вважає незаконними, а саме:

- провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за надане в користування майно (медичне обладнання) в сумі 1 081,9 тис грн В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України;

- провести коригування витрат та нарахованої амортизації на обладнання по обліку залізниці на суму 1 873,6 тис грн;

- поновити в обліку залізниці вартість медобладнання шляхом повернення вказаних основних засобів (залишкова вартість 5 838,9 тис грн). В разі відсутності майна відобразити як нестачу, стягнути вартість нестачі з винних осіб;

- стягнути зайво виплачені кошти (по ВСП «Господарська служба» на суму 102,0 тис грн) з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених статті 127, ст. ст. 130 - 136 КЗпП України. У разі пропуску встановленого строку усунути порушення за рахунок керівника або осіб, що допустили зайві грошові виплати (ст.ст. 133-136 КЗпП України), провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. Крім того, провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до територіальних відділень Пенсійного Фонду України та повернути зайво сплачені кошти зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Позивач вважає, що вищезазначені пункти вимоги ДФІ у Дніпропетровській області від 12 квітня 2013 року №04-05-05-15/4808 не відповідають вимогам чинного законодавства в зв`язку з чим і звернувся до суду з цим позовом.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Пункт 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) закріплює право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 50 вказаного Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унесені зміни.

Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах: від 15 квітня 2014 року справі за позовом Талалаївського районного центру зайнятості Чернігівської області - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги; від 21 квітня 2015 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до Шипинецької сільської ради, треті особи - Державне підприємство «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Державна інспекція сільського господарства в Чернівецькій області, ОСОБА_1 , про виконання вимоги; від 20 січня 2015 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної фінансової інспекції в Харківській області, за участю Прокуратури Харківської області, про визнання недійсною та скасування вимоги, які мають враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 за позовом Комунального підприємства «Харківський метрополітен» до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги.

У справі, що розглядається, поставлено питання про визнання протиправною та скасування вимоги від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 в частині пунктів, що пов`язані із завданням необґрунтованої матеріальної шкоди (збитків).

Тобто, відповідачем у спірних пунктах вимоги вказано на факт заподіяння збитків, зазначено їх розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень згідно з вимогами законодавства.

У той же час, враховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, виходячи з того, що правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов про їх стягнення, заявлена ДП "Придніпровська залізниця" позовна вимога є передчасною.

Колегія Верховного Суду, зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли невірного висновку про скасування вимоги від 12 квітня 2013 року № 04-05-05-15/4808 в частині пунктів, що пов`язані із завданням необґрунтованої матеріальної шкоди (збитків).

Також Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

На наведені обставини суди попередніх обставин уваги не звернули, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Стаття 351 КАС України визначає підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області необхідно задовольнити, скасувати Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року і прийняти нову про відмову у задоволенні повних вимог.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача у справі - Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області її правонаступником - Східним офісом Держаудитслужби.

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити повністю.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов