ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року

м. Київ

справа № 804/6629/17

касаційне провадження № К/9901/46839/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Управління) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 (суддя Предник С.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (головуючий суддя - Щербак А.А., судді - Баранник Н.П., Малиш Н.І.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до суду з позовом до Інспекції, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0017781208 від 27.09.2017.

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість винесеного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, з огляду на порушення провадження у справі про банкрутство Товариства та дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, під час якого не нараховується неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції за невиконання та неналежне виконання зобов`язань. Також, позивач вказує, що з 01.07.2015 на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 220-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає платнику право для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування. Разом з цим, у періоді, який перевірявся, на спеціальному електронному рахунку Товариства бракувало коштів, а їх зарахування було неможливим через наявність арешту всіх рахунків Товариства в рамках зведених виконавчих проваджень, накладених органами Державної виконавчої служби України, що свідчить відсутність у діях Товариства його винної поведінки.

Дніпровський окружний адміністративний суд постановою від 06.12.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, позов задовольнив: скасував податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0017781208.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані ним, що протягом дії мораторію не застосовуються штрафні санкції, зокрема, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, термін сплати яких настав після дня введення мораторію, тому оскаржуване податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, визначених частиною другою статті 19 Конституції України, частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є неправомірним та необґрунтованим.

У касаційній скарзі Управління просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Управління посилається на те, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у зв`язку з введенням мораторію стосовно Товариства є необґрунтованим, оскільки застосування положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» можливе лише з урахуванням змісту поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, яке у розумінні статті 1 цього Закону визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію, тоді як у даній справі фіскальний орган не мав майнових вимог до Товариства по сплаті грошових зобов`язань, у тому числі на дату введення мораторію, тобто відсутня вимога, виконання якої має зупинятись мораторієм.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишити без змін з підстав того, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Також, Товариство вказує, що незважаючи на те, що доводи позивача про відсутність в його діях щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних винної поведінки не були покладені в основу мотивувальних частин судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, проте вказані обставини додатково спростовують доводи скаржника про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.02.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 28.02.2023 під час якого суд дійшов висновку про необхідність призначення касаційного розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін на 04.04.2023.

У зв`язку із неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання 04.04.2023, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

У додаткових поясненнях Управління просить суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Додатково посилається на те, що Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 13.11.2018 у справі № 904/10198/15 за заявою ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» про визнання Товариства банкрутом закрив провадження у справі про банкрутство та скасовано мораторій.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Інспекція провела камеральну перевірку Товариства з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень та листопад 2015 року, результати якої оформлені актом № 129/57/04-36-12-08/00130820 від 11.09.2017, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.

Зокрема, у акті перевірки було встановлено, що Товариством були порушені граничні терміни реєстрації по 11 податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 4155463,00 грн., а саме: № 28 від 30.11.2015 (граничний строк реєстрації - 15.12.2015) зареєстрована 23.02.2016; № 37 від 31.10.2015 (граничний строк реєстрації - 15.11.2015) зареєстрована 15.12.2015; № 10 від 12.11.2015 (граничний строк реєстрації - 27.11.2015) зареєстрована 15.12.2015; № 23 від 20.10.2015 (граничний строк реєстрації - 04.11.2015) зареєстрована 14.11.2015; № 22 від 20.10.2015 (граничний строк реєстрації - 04.11.2015) зареєстрована 14.11.2015; № 21 від 20.10.2015 (граничний строк реєстрації - 04.11.2015) зареєстрована 14.11.2015; № 20 від 20.10.2015 (граничний строк реєстрації - 04.11.2015) зареєстрована 14.11.2015; № 32 від 28.10.2015 (граничний строк реєстрації - 12.11.2015) зареєстрована 14.11.2015; № 31 від 28.10.2015 (граничний строк реєстрації - 12.11.2015) зареєстрована 14.11.2015; № 30 від 28.10.2015 (граничний строк реєстрації - 12.11.2015) зареєстрована 14.11.2015.

На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0017781208 від 27.09.2017, яким на підставі статті 120-1 ПК України визначено штраф у загальному розмірі 1482404,68 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України з 01.02.2015 реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування по податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацами 1, 4, 8, 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Таким чином, на платника податків - продавця покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної/ та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у термін встановлений податковим законодавством.

Порушення встановленого терміну реєстрації податкової накладної свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Зокрема, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Матеріалами справи підтверджується, що податкові накладені, які були предметом камеральної перевірки, були складені у період з 20.10.2015 по 31.11.2015, а граничний термін реєстрації таких накладних припадав на період 04.11.2015 по 15.12.2015 відповідно, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство Товариства та введення мораторію згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 у справі № 904/10198/15.

Обставини відсутності факту реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України строки підтверджується матеріалами справи і позивачем не заперечувався.

Разом з цим, положеннями підпунктів 12, 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, Товариство у позовній заяві наголошувало та підтверджується матеріалами справи, що постановами про арешт коштів позивача, складеними органами Державної виконавчої служби України 12.02.2013, 13.02.2013, 11.04.2013, 01.06.2013, 21.06.2013, 03.07.2014, 05.11.2014,06.11.2014, 10.11.2014, було накладено арешт на кошти на рахунках Товариства, що, у свою чергу, позбавило позивача можливості перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та, відповідно, призвело до неможливості своєчасної реєстрації податкових накладних у визначений законодавством строк у періоді, який перевірявся.

Таким чином, неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації податкових накладних відбулось не з його вини, що виключає елемент протиправності в його діянні, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правомірними.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк