ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року

м. Київ

справа № 804/715/16

адміністративне провадження № К/9901/32392/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 (головуючий суддя Богданенко І.Ю., судді: Уханенко С.А., Дадим Ю.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" (у подальшому товариство змінило назву на ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ"; далі - ПАТ "ДМК", товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - митниця, відповідач) про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.08.2015 №110010000/2015/20081 та визнання недійсним і скасування рішення митниці про коригування митної вартості товарів від 10.08.2015 №110010000/2015/600435/1(т.І, а.с. 25-30).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство посилалося на протиправність зазначених рішень, оскільки задекларована ним в митній декларації митна вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)) щодо товару, який імпортувався, була підтверджена наданими митниці документами, передбаченими чинним законодавством, зокрема, частиною другою статті 53 Митного кодексу України (МК). Надані підприємством документи не містили розбіжностей, підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка підлягала сплаті за ці товари, однак митниця витребувала додаткові документи та у подальшому, на переконання позивача, безпідставно відмовила у прийнятті митної декларації та прийняла рішення про коригування митної вартості товару.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 12.04.2016 позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення митниці про коригування митної вартості товару від 10.08.2015 №110010000/2015/600435/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.08.2015 №110010000/2015/20081.

Судове рішення про задоволення позову вмотивовано висновком про те, що надані позивачем до митного оформлення документи не містили розбіжностей та ознак підробки, підтверджували числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо його ціни. При цьому витребувані митницею додаткові документи для перевірки митної вартості товару не були передбачені умовами договору та не спростовували відомості задекларованої митної вартості за основним методом.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.12.2016 постанову суду першої інстанції скасував та у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані декларантом документи (інвойси виробника та контрактоутримувача, сертифікати якості, декларація країни відправлення) містили розбіжності. Наявність у митниці обґрунтованих сумнівів щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товару, зумовлена неспростованою ним розбіжністю відомостей у поданих документах, стала обґрунтованою підставою для вчинення митницею наступних дій та відмови у митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю.

Товариство оскаржило зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі товариство просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2016.

На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилався на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права зокрема, статей 53 58 Митного кодексу України (МК), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), оскільки подані ним документи були достатніми та такими, що у своїй сукупності давали можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості за основним методом.

Заперечуючи проти змісту та вимог касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів'', яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ''Перехідні положення'' КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що товариство з метою розмитнення товару (Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе203-66,0%; 66,5%; 66,3%; 66,9%; 66,1%; 66,6%; SiO2 7,3%; 6,9%; 7,0%; 6,5%; 6,7%; 7,1%; 6,8%; волога - 9,93%; 9,94%; 10%; 9,96%; 9,98%, 9,92%. Одержаний методом магнітної сепарації. СТО №00186826-026-2015. Застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху), що імпортований на підставі зовнішньоекономічного непрямого контракту від 29.04.2015 №15-0835-12 із ТОВ ''Русская горно-металлургическая компания'' (ТОВ ''РГМК''), подав митну декларацію (МД) №110010000/2015/021786 (відправник ВАТ ''Стойленський ГОК'') в режимі ІМ 40ДР. Митна вартість товару була визначена товариствам за першим методом - ціною договору, а саме - 2284,64 рос.руб/т.

Разом з МД для підтвердження задекларованої митної вартості товару були надані документи: контракт від 29.04.2015 №15-0835-12; додаток до контракту від 13.07.2015 №7; рахунки фактури (інвойси), виставлені ТОВ ''РГМК'': від 22.07.2015 №БЕЛ00167 - вартість 2282,38 рос.руб/т (вміст Fe 66,3% відповідно до сертифікату якості від 22.07.2015 №108); від 23.07.2015 №БЕЛ00171 - вартість 2297,70 рос. руб/т (вміст Fe 66,9% відповідно до сертифікату якості від 23.07.2015 №109); від 24.07.2015 №БЕЛ00173 - вартість 2274,72 рос.руб/т (вміст Fe 66% відповідно до сертифікату якості від 24.07.2015 №110); від 24.07.2015 №БЕЛ00174 - вартість 2287,49 рос.руб/т (вміст Fe 66,5% відповідно до сертифікату якості від 24.07.2015 №111); від 25.07.2015 №БЕЛ00175 - вартість 2287,49 рос. руб/т (вміст Fe 66,5% відповідно до сертифікату якості від 25.07.2015 №112); від 25.07.2015 №БЕЛ00176 - вартість 2287,49 рос.руб/т (вміст Fe 66,5% відповідно до сертифікату якості від 25.07.2015 №113); від 25.07.2015 №БЕЛ00177 - вартість 2287,49 рос.руб/т (вміст Fe 66,5% відповідно до сертифікату якості від 25.07.2015 №114); від 26.07.2015 №БЕЛ00178 - вартість 2277,27 рос.руб/т (вміст Fe 66,1% відповідно до сертифікату якості від 26.07.2015 №115); від 28.07.2015 №БЕЛ00179 - вартість 2274,72 рос.руб/т (вміст Fe 66% відповідно до сертифікату якості від 28.07.2015 №116); від 30.07.2015 №БЕЛ00180 - вартість 2290,04 рос.руб/т (вміст Fe 66,6% відповідно до сертифікату якості від 30.07.2015 №117); рахунки-фактури від виробника товару (ВАТ "Стройленский ГОК"), виставлені в межах контракту №15-04-29, додатку від 13.07.2015 №7: від 22.07.2015, 23.07.2015, 24.07.2015, 25.07.2015, 26.07.2015, 28.07.2015, 30.07.2015 б/н; залізничні накладні та копію митної декларації країни відправлення від 14.07.2015 №10101100/140715/0000784; листи, адресовані митному органу, щодо випуску у вільний обіг вагонів із залізорудним концентратом, які прибули на адресу комбіната у межах контракту від 29.04.2015 №15-0835-12; сертифікати про походження товару; сертифікати якості.

Під час консультацій з товариством митниця за наявного сумніву у правильності зазначеної декларантом митної вартості товару витребувала у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товару (за наявності), а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Необхідність витребування додаткових документів митниця обґрунтувала тим, що зовнішньоекономічний контракт укладався з посередником, однак декларантом не надано договір, укладений з третіми особами; за умовами контракту від 29.04.2015 №15-0835-12 та додатку від 13.07.2015 №7 залізорудний концентрат імпортується за базовою ціною на рівні 2274,72 рос.руб/т, яка збільшується або зменшується на 25,53 рос.руб/т пропорційно в залежності від вмісту Fe; документи, що були надані на підтвердження задекларованої митної вартості товару, містять розбіжності у ціні товару, оскільки у рахунку, наданому виробником, вказана базова вартість незалежно від вмісту заліза (1480,00 рос.руб/т), а також не вказано умов поставки товару посереднику; рахунки контрактоотримувача та рахунки виробника ідентифікуються між собою лише за вагою, не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць; згідно з відомостями графи 46 копії декларації країни відправлення від 14.07.2015 №10101100/140715/0000784 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 36,1338 дол.США/т, що за курсом ЦБРФ (56,6079 рос.руб/дол.США) станом на день оформлення зазначеної митної декларації складає 2045,46 рос.руб/т, що не відповідає ні рахунку виробника, ні рахунку контрактоутримувача.

Декларант повідомив митницю про відсутню можливість надати витребувані додаткові документи у визначений частиною 3 статті 53 МК строк.

10.08.2015 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600435/1, в якому митна вартість товару скоригована до 3,0676 рос.руб/кг із застосуванням методу 2ґ та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №110010000/2015/20081.

З метою уникнення простою та виробничої необхідності позивач оформив товар за ціною, визначеною митницею, за митною декларацією від 12.08.2015 №110010000/2015/021850 (т.І, а.с. 31-33).

Відповідно до частини першої статті 53 МК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (стаття 55 МК).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з вимогами частини 6 статті 54 МК підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Відповідно до статті 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, але не виключно, в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, від 19.02.2019 у справі №804/1316/16, від 21.01.2020 у справі №804/428/16, від 11.09.2020 у справі №804/1211/16.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до умов контракту від 29.04.2015 №15-0835-12 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe (т. І, а.с. 34-37). Базова ціна залізорудного концентрату відповідно до додатку №7 визначається на рівні 2274,72 рос.руб/т при вмісті Fe 66% (т.І, а.с. 31). У залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту заліза надбавка або знижка до базової ціни складає 25,53 рос.руб. за 1% заліза (Fe) долі в пропорції. Ціна товару по рахунках виробника, незалежно від вмісту заліза, визначена в єдиному розмірі 1450,00 рос.руб/т (т.І, а.с.134-143). Рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою і містять ціну товару, визначену в залежності вмісту заліза, що не відповідає ціні рахунків виробника, оскільки рахунки виробника, як вже було зазначено, визначають вартість товару незалежно від вмісту заліза на рівні 1450,00 рос.руб/т (т.І, а.с.39-58). Крім того, зазначені вище рахунки контрактоутримувача та виробника не містять печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць РФ, наявність яких передбачена чинним законодавством (передбачено положеннями: Типова технологічна схема здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2015 №451 (пункт 21), Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066 (пункт 3.4) та статтею 335 МК).

Посилання позивача на те, що рахунки-фактури надсилалися експрес-поштою окремо від вантажу, тому й не містять печаток та штампів митних органів, Колегія суддів не бере до уваги, оскільки ці документи були вказані в графі 24 залізничних накладних щодо товарів (вантажів), які прибули на залізничну станцію призначення і перебувають під митним контролем.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано той факт, що згідно з контрактом умови поставки товару (СРТ) передбачають несення продавцем витрат доставки товару до місця призначення на кордоні України. Відповідно до інформації, зазначеної у залізничних накладних, наданих позивачем, вказано, що платниками по російській залізниці є АТ "ПГК", по Укрзалізниці - ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні" (т.І, а.с. 60-69, 71-72, 74-79, 81-82, 84-87, 90-91, 94-95,97-98, 102-103, 105-106, 109-110, 112-113, 115-116, 118-119, 122-123, 126-127,129-130, 132-133). Документів щодо взаємовідносин між продавцем та АТ "ПГК" (яке зазначено у залізничній накладній платником по російській залізниці) та ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні (яке зазначено у залізничній накладній платником по Укрзалізниці) позивач не надав, тому доводи позивача, що залізничні накладні, в яких вказана вартість транспортування, яка сплачена продавцем є документами, які підтверджують транспортну складову митної вартості є безпідставними. Також за відомостями графи 46 декларації країни експорту від 14.07.2015 №10101100/140715/0000784 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ-Дніпродзержинськ склала 36,1338 дол. США/т, що за курсом ЦБРФ станом на день подання митної декларації становило 2045,46 рос. руб/т. Вказана сума не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам продавця та унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість. Крім того, як встановили суди, листом від 07.07.2015 №286 ТОВ ''РГМК'' повідомила товариство, що не може надати документи, запитувані митницею, а саме - договір (контракт, угоду) з третіми особами, пов`язаними із договором (угодою, контрактом) на постачання товарів, виписку із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки експертів щодо якісних та вартісних характеристик товару, з посиланням на конфіденційність інформації по взаємовідносинах з третіми особами.

За таких обставин у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з огляду на суперечність поданих декларантом документів та за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу щодо задекларованої ним митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту).

ПАТ "ДМК" заперечуючи проти доводів митного органу стосовно сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару всупереч вимогам частини першої статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), яка кореспондується з частиною першою статті 77 КАС України (у чинній редакції), та обов`язку саме декларантом довести митну ціну товару, не надало до суду будь-яких документів, в тому числі з переліку витребуваних митним органом додаткових документів, які б підтвердили правильність визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору.

Згідно з положеннями статті 57 МК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого товариством, митницею обґрунтовано застосовано резервний метод.

Доводи відповідача в касаційній скарзі не спростовують правильність вище наведених висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга товариства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 - без змін.

Керуючись статтями 349 343 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк