№ 804/7501/14 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року

м. Київ

справа №804/7501/14

адміністративне провадження № К/9901/60242/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Бившева Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року (Ляшко О.Б.),

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (Судді: Божко Л.А., Лукманова О.М., Прокопчук Т.С.),

у справі № 804/7501/14

за позовом Приватного підприємства «Ротор»

до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2014 року Приватне підприємство «Ротор» (далі - позивач, ПП «Ротор») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступник ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000582201 від 19.05.2014 р., яким ПП «Ротор» визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 148 900,50 грн., у тому числі за основним платежем - 119 120,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 29 780,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000572201 від 19.05.2014 р., яким ПП «Ротор» визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 743 968,50 грн., у тому числі за основним платежем - 655 157,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 88 811,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на безпідставність висновків акта перевірки, за результатами яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з огляду на документальне підтвердження реальності господарських операцій із контрагентами постачальниками та покупцями, а саме: ТОВ «Фірма «П.С.В.», ТОВ «Інтер Плюс», ТОВ «Ривс», ТОВ «Раквере» (ПП «Валга»), ТОВ «Ангстрем Континеталь», ПП «Трафік Дон» (ТОВ «Транс Бізнес Лайн»), ТОВ «Поліметал- Торг», ТОВ «Турін-Дніпро», ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Лігран», що за доводами позивача свідчить про неправомірність посилань відповідача на акти зустрічних звірок контрагентів, оскільки дії контролюючих органів щодо їх проведення визнані протиправними в судовому порядку, що підтвердження відповідними судовими рішеннями.

До того ж, позивач посилався на необґрунтованість висновків акта перевірки про завищення ним суми податкового кредиту по придбанню товарів та їх переробленню за економічно недоцільними угодами, які реалізувало не експорт на суму 186 857,00 грн, оскільки як зазначив позивач, прибутковість кожної операції не є обов`язковою ознакою господарської діяльності та може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об`єктивними причинами. Тоді, як відповідачем не доведено, що встановлений договірний рівень цін не відповідав рівню звичайної ціни товару/продукції. Враховуючи викладене, позивач просив задовольнити позов (т. 1 а.с. 3-12).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19 травня 2014 року № 0000582201, яким Приватному підприємству «Ротор» визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 148 900,50 грн., з яких: за основним платежем 119 120 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 29 780,50 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (про визнання протиправним та скасування податково повідомлення-рішення №0000572201 від 19.05.2014 р.) (т. 3 а.с. 109-113).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції від 23.10.2014 року, позивач та відповідач звернулись до суду апеляційної інстанції із апеляційними скаргами в яких просили скасувати вказане рішення суду першої інстанції (в оскаржуваних ними частинах) та прийняти нове рішення, а саме: позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2014 р №0000572201 з податку на прибуток, а відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2014 року № 0000582201 з податку на додану вартість, в іншій частині просили залишити рішення суду першої інстанції без змін (т. 3 а.с. 121-130, 150-156).

Під час апеляційного перегляду справи, 09.04.2015 року відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень в частині податкового повідомлення рішення від 19.05.2014р. №0000582201 з ПДВ (повністю) та від 19.05.2014 №0000602201 з податку на прибуток в частині 375983 грн. основного платежу та 60041 грн. штрафних санкцій, і просив закрити в цій частині провадження у справі в цій частині (т. 3 а.с. 189-190). Також, 07.05.2015 р. позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку із досягненням між сторонами податкового компромісу в цій частині податкових повідомлень-рішень (у відповідності до рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 06.02.2015 року № 2-р(пк)) (т. 3 а.с. 197-198).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року задоволено клопотання представників позивача та відповідача.

Визнано нечинною постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 р. в частині податкових повідомлень - рішень від 19.05.2014 р. № 0000582201 з ПДВ та від 19.05.2014 р. № 0000602201 з податку на прибуток в частині 375 983 грн основного платежу та 60 041 грн штрафних санкцій. Закрито провадження по справі в частині податкових повідомлень - рішень від 19.05.2014 р. № 0000582201 з ПДВ та від 19.05.2014 р. № 0000602201 з податку на прибуток в частині 375 983 грн основного платежу та 60 041 грн фінансових санкцій у зв`язку з досягненням сторонами податкового компромісу (т. 3 а.с. 202-203).

Вказана ухвала суду апеляційної інстанції не була оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції та, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, набрала законної сили 14.05.2015 року.

Отже, оскільки спірним між сторонами під час апеляційного перегляду справи залишалось правомірність прийняття податкового повідомлення рішення № 0000572201 від 19.05.2014 р. на суму 307 944,50 грн (основний платіж - 279 174 грн та штрафні санкції - 28 770,50 грн), щодо якої позивач намагався досягти податкового компромісу, але отримав відмову рішенням відповідача від 17.04.2015 р. і оскаржив її в судовому порядку, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 р. за клопотанням ПП «Ротор» зупинено провадження у справі до набрання законної сили судом рішенням у справі Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/6335/15 (т. 3 а.с. 204, 208).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 р. у справі № 804/6335/15 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про непогодження застосування процедури податкового компромісу № 46-р (ПК) від 17.04.2015 р. та зобов`язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ПП «Ротор» за вих.№151 від 06.04.2015 р. про намір досягнення податкового компромісу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 р. поновлено провадження у справі (т. 3 а.с. 216).

Враховуючи закриття провадження у справі ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.05.2015 року (внаслідок досягнення сторонами податкового компромісу), предметом перегляду в суді апеляційної інстанції була постанова суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні позову в визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000572201 від 19.05.2014 р. з податку на прибуток підприємств на суму 307 933,50 грн, з яких 279 174,00 грн за основним платежем та 28 770,50 грн за штрафними санкціями. У зв`язку з викладеним, позивач уточнив апеляційну скаргу, наголосивши на необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0000572201 від 19.05.2014 р. на вказану суму (т. 4 а.с. 94-99)

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ротор» - задоволено.

Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.05.2014 р. № 0000572201 щодо донарахування ПП «Ротор» податку на прибуток підприємств на суму 307 933,50 грн, а саме 279 174,00 грн за основним платежем та 28 770,50 грн за штрафними санкціями та ухвалено нову постанову. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 19.05.2014 р. № 0000572201 щодо донарахування ПП «Ротор» податку на прибуток підприємств на суму 307 933,50 грн, де 279 174,00 грн за основним платежем та 28 770,50 грн за штрафними санкціями (т. 4 а.с. 114-117).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, внаслідок зафіксованих актом перевірки порушень в частині не підтвердження реальності господарських операцій з реалізації товару контрагентам ТОВ «Фірма «П.С.В.», ТОВ «Інтер Плюс», ТОВ «Ривс», ТОВ «Раквере» (ПП «Валга»), ТОВ «Ангстрем Континеталь», ПП «Трафік Дон» (ТОВ «Транс Бізнес Лайн»), ТОВ «Поліметал- Торг». Такі висновки відповідач обґрунтовує наявною у контролюючого органу інформацією, викладеною в актах перевірок інших контролюючих органів відносно відсутності у цих контрагентів реальної можливості придбання товару та його подальшого постачання іншим контрагентам-покупцям (зокрема, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, та інше).

Крім того, скаржник зазначив, що в перевіряємий період ПП «Ротор» експортувало інертний газ криптон стиснутий та інертний газ ксенон стиснутий (криптоно-ксенонова суміш для якого була раніше придбана у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ТОВ «Турін-Дніпро») за межі України на адресу нерезидентів, а саме «Hazlewood Venture LTD» (Кіпр) (відповідно до контракту № 01/07 від 07.09.2007), «PENDLETON TRADING LTD» (Кіпр) (№ 01/11 від 04.01.11), ООО «УНИКОМ» (Росія) (№250111 від 25.01.2011). В результаті порівняння відповідачем загальної суми витрат, пов`язаних з придбанням продукції, включаючи податок на додану вартість (фактурної вартості), із загальною сумою, одержаною позивачем від покупців-нерезидентів як оплату за цей товар, відповідач дійшов до висновку про збитковість експортних операцій позивача. Зокрема, при порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції по ВМД із сукупною сумою ціни ПДВ, сплаченої за дану продукцію на території України, фінансовий результат від проведених операцій на експорт склав збиток у загальній сумі 10 392 грн.

Отже за доводами скаржника, купівля продукції та її подальша реалізація на експорт не доводить економічної причини (ділової мети), не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов`язана з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи викладені доводи контролюючий орган просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій повністю та відмовити в задоволенні позову (т. 4 а.с. 119-122).

Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

В надісланому на адресу суду відзиві на касаційну скаргу позивач посилався на необгунтованість доводів касаційної скарги, оскільки останні викладені без урахування ухали суду апеляційної інстанції, якою закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкових повідомлень - рішень від 19.05.2014 р. № 0000582201 з ПДВ та від 19.05.2014 р. № 0000602201 з податку на прибуток в частині 375983 грн основного платежу та 60 041 грн фінансових санкцій, у зв`язку з досягненням сторонами податкового компромісу. Отже позивач вважав, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду справи та просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги і залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін (т. 3 а.с. 140-143).

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної в період з 31.03.2014 р. по 10.04.2014 р. відповідачем документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Ротор» (код ЄДРПОУ 13430357) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, складено акт перевірки від 13.02.2014 року №202/2201/13430357.

За результатами розгляду заперечень ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було призначено та проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Ротор" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 року, за наслідками якої відповідачем перевірки складено акт перевірки від 17.04.2014 р. №504/2201/13430357 з висновками про порушення позивачем, зокрема:

1) п. 44.1. ст. 44, п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 138.2, п.п. 135.5.5, п. 135.5 ст. 135, ст. 138, п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, п. 3.1 ст. 3. п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. "г" п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму - 655157,00 грн., в тому числі: за IV квартал 2010р. в сумі - 61335,00 грн., за І квартал 2011 р. в сумі - 110493,00 грн., за II квартал 2011 р. в сумі - 161322,00 грн., за III квартал 2011 р. в сумі - 102,00 грн., за IV квартал 2011 р. в сумі - 27997,00 грн., за І квартал 2012 р. в сумі -98184,00 грн., за II квартал 2012 р. в сумі - 53891,00 грн., за III квартал 2012 р. в сумі -41337,00 грн., IV квартал 2012 р. в сумі - 100495,00 грн.;

2) п.п. 14.1.179, п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму - 119120,00 грн., в тому числі: за вересень 2011 р. на суму - 45 280,00 грн., за листопад 2011 р. на суму - 81 18,00 грн., за грудень 2011 р. на суму - 20 221,00 грн., за січень 2012 р. на суму - 3 200,00 грн., за лютий 2012 р. на суму - 18 953,00 грн., за липень 2012 р. на суму -17 783,00 грн., за серпень 2012 р. на суму - 5 567,00 грн. (т. 1 а.с. 13-70).

Висновками акта перевірки від 17.04.2014 р. №504/2201/13430357 встановлено, що в перевіряємий період ПП «Ротор» документувало господарську діяльність з реалізації товарів контрагентам: ТОВ «Фірма «П.С.В.», ТОВ «Інтер-Плюс», ТОВ «Ривс», ПП «Валга», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс Бізнес Лайн», ПП «Вісмут», ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Турін-Дніпро», реальність якої не підтверджена документально, що призвело до завищення задекларованих доходів від реалізації товару цим контрагентам всього на суму 3 024 455, та відповідно, заниження суми доходів в розмірі 2 904 228 грн. - отриманих грошових коштів від даних контрагентів в якості безповоротної фінансової допомоги.

До того ж, відповідачем встановлено, що в порушення пп.14.1.179, пп. 14.1.181, п. 14.1 статті 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ по придбанню товарів та їх переробленню за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт (на адресу нерезидентів, а саме «Hazlewood Venture LTD» (Кіпр) (відповідно до контракту № 01/07 від 07.09.2007), «PENDLETON TRADING LTD» (Кіпр) (№ 01/11 від 04.01.11), ООО «УНИКОМ» (Росія) (№250111 від 25.01.2011).

Також відповідачем встановлено заниження позивачем доходів в сумі 4 939,00 грн. - внаслідок не включення до складу валових доходів вартості безоплатно отриманої під час здійснення імпортних операцій багато обертової тари, неповернутої постачальнику на суму 4494,00 грн., а також не включення до складу валових доходів 445,00 грн. - суми кредиторської заборгованості за якою минув строк позовної давності.

На підставі висновків акта перевірки від 17.04.2014 року №504/2201/13430357, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.05.2014 року:

- №0000582201 від 19.05.2014 р., яким ПП «Ротор» визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 148 900,50 грн., у тому числі за основним платежем - 119 120 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -29 780,50 грн. (т. 1 а.с. 71);

- №0000572201 від 19.05.2014 р., яким ПП «Ротор» визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 743 968,50 грн., у тому числі за основним платежем - 655 157 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 88 811,50 грн (т. 1 а.с. 72).

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що спірним питанням даної справи є правомірність прийняття податкового повідомлення рішення № 0000572201 від 19.05.2014 р., яким визначено до сплати податок на прибуток на суму 307 944,50 грн, у тому числі: основний платіж - 279 174 грн та штрафні санкції - 28 770,50 грн., враховуючи закриття провадження у справі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року в частині податкових повідомлень - рішень від 19.05.2014 р. № 0000582201 з ПДВ та від 19.05.2014 р. № 0000602201 з податку на прибуток в частині 375 983 грн основного платежу та 60 041 грн фінансових санкцій у зв`язку з досягненням сторонами податкового компромісу у вказаній частині.

Відмовляючи в задоволенні наведеної частини позовних вимог, суд першої інстанції керувався правомірністю висновків відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій з продажу товару ТОВ «Фірма «П.С.В.», ТОВ «Інтер-Плюс», ТОВ «Ривс», ПП «Валга», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс Бізнес Лайн», ПП «Вісмут», ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Турін-Дніпро», оскільки попередньо придбаний товар не використано у господарській діяльності позивача, а дії з формування позивачем валових витрат за операціями з придбання даних товарів, які в подальшому не були використані у господарській діяльності, є неправомірними, що свідчить про завищення позивачем валових витрат через нереальність здійснення цих операції.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції в цій частині дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно нараховано позивачу податок на прибуток в сумі 187 162,75 грн (основний платіж: 171 828,00 грн та 15 334,75 грн штрафні санкції), оскільки строк для донарахування відповідачем податку на прибуток за податковий період IV квартал 2010 р. сплив 09.02.2014 р., а податку на прибуток за податковий період 1 квартал 2011 р. сплив 10.05.2014 р., тоді, як суму податку на прибуток до сплати нараховано відповідачем 19.05.2014 р.

До того ж, у зв`язку з документальним підтвердженням реальності господарських операцій позивача з поставки товарів контрагентами ТОВ «Ангстрем - Континенталь», ТОВ «Поліметал - торг (ПП «Вісмут»), ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Ривс», ПП «Валга» , ТОВ «Фірма «П.С.В.», ТОВ «Інтер - Плюс», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що отримані грошові кошти правомірно задекларовані позивачем в податковому обліку зі сплатою з них податку на прибуток, що доводить необґрунтованість висновків відповідача про визнання отриманих коштів «безнадійною фінансовою допомогою» та включення їх до складу «інших доходів» з донарахуванням сум податку. Крім цього, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність посилань відповідача на акти зустрічних звірок контрагентів, отриманих від інших податкових органів, оскільки дії контролюючих органів щодо їх проведення визнані протиправними в судовому порядку, що підтвердження відповідними судовими рішеннями.

Надаючи оцінку правильності таких висновків судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що доводи касаційної скарги відповідач не виклав, враховуючи закриття провадження у справі ухвалою суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень від 19.05.2014 р. № 0000582201 з ПДВ та від 19.05.2014 р. № 0000602201 з податку на прибуток в частині 375 983 грн основного платежу та 60 041 грн фінансових санкцій у зв`язку з досягненням сторонами податкового компромісу.

В касаційній скарзі скаржник посилається на зафіксовані актом перевірки порушення в частині того, що купівля продукції та її подальша реалізація на експорт на адресу нерезидентів, а саме «Hazlewood Venture LTD» (Кіпр) (відповідно до контракту № 01/07 від 07.09.2007), «PENDLETON TRADING LTD» (Кіпр) (№ 01/11 від 04.01.11), ООО «УНИКОМ» (Росія) (№250111 від 25.01.2011) не доводить економічної причини (ділової мети), не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов`язана з господарською діяльністю позивача.

Однак суд касаційної інстанції звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи, вищевказані порушення у відповідності до акта перевірки слугували підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 19.05.2014 р. № 0000582201 (т. 1 а.с. 86), правомірність прийняття якого не є спірним питанням даної справи, враховуючи закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року за клопотаннями представників позивача та відповідача у зв`язку з досягненням сторонами податкового компромісу (т. 3 а.с. 202-203).

В касаційній скарзі скаржник лише формально з приводу правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток посилається на зафіксовані актом перевірки порушення в частині не підтвердження реальності господарських операцій позивачем з реалізації товару контрагентам ТОВ «Фірма «П.С.В.», ТОВ «Інтер Плюс», ТОВ «Ривс», ТОВ «Раквере» (ПП «Валга»), ТОВ «Ангстрем Континеталь», ПП «Трафік Дон» (ТОВ «Транс Бізнес Лайн»), ТОВ «Поліметал- Торг», керуючись інформацією, викладеною в актах перевірок інших контролюючих органів відносно відсутності у цих контрагентів реальної можливості придбання товару та його подальшого постачання іншим контрагентам-покупцям (зокрема, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, та інше).

Однак колегія суддів звертає увагу, що згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Так, у відповідності до пунктів 135.1, 135.2 статті 135 ПК України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За наслідками апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції і не погодившись з висновками про нереальність цих господарських операцій дійшов висновку про документальне підтвердження позивачем продажу ТОВ «Ангстрем - Континенталь», ТОВ «Поліметал - торг (ПП «Вісмут»), ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Ривс», ПП «Валга» , ТОВ «Фірма «П.С.В.», ТОВ «Інтер - Плюс» товару/продукції (солод житній, патока крохмальна, глюкозно - фруктозний сироп, концентрат квасного сусла, гелій газоподібний) первинними документами, оцінивши надані позивачем до суду першої інстанції договори поставок, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, рахунки на оплату товару, банківські виписки, оборотно - сальдові відомості по рахунку 361 бухобліку позивача, картки рахунку 361 бухобліку позивача, звіти руху товару по складах бух обліку позивача (т. 1 а.с. 70 - 226, т. 2 а.с. 1-141).

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що грошові кошти правомірно задекларовані в податковому обліку зі сплатою податку на прибуток, що свідчить про безпідставність висновку відповідача про визнання отриманих коштів «безнадійною фінансовою допомогою» та включення їх до складу «інших доходів» з донарахуванням сум податку.

В доводах касаційної скарги скаржник не посилається на неправомірність висновку суд апеляційної інстанції в частині вищенаведеного висновку, за результатами оцінки первинних документів (їх недоліки/відсутність). Правомірність висновків за результатами перевірки скаржник обґрунтовує наявною у контролюючого органу інформацією, викладеною в актах перевірок інших контролюючих органів відносно відсутності у цих контрагентів реальної можливості придбання товару та його подальшого постачання іншим контрагентам-покупцям (зокрема, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, та інше).

Однак доводами касаційної скарги не спростовані висновки суду апеляційної інстанції, що дії контролюючих органів щодо проведення іншими податковими інспекціями перевірок (зустрічних звірок) контрагентів позивача ТОВ «Ривс», ПП «Валга» («Раквере»), ТОВ «Ангстрем - Континенталь», ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (ПП «Трафік Дон»), ТОВ «Поліметал - торг (ПП «Вісмут»), ТОВ «Лігран», ТОВ «Фірма «П.С.В.» визнані протиправними в судовому порядку, що підтвердження відповідними судовими рішеннями, як набрали законної сили, а саме: постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 р. у справі № 2а/0470/17682/11 (т. 1 а.с. 79-81); постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 р. у справі № 804/1873/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р. (т. 1 а.с. 82-87); постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 р. у справі № 816/2225/13-а, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 р. (т. 1 а.с. 88-98); постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 р. у справі № 804/1260/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 р. (т. 1 а.с. 99-109); постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 р. у справі № 804/5503/13-а (т. 1 а.с. 110-113); постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 р. у справі № 804/5502/13-а визнані протиправними; постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 р. у справі № 804/1724/13-а (т. 1 а.с 117); постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 р. у справі № 804/1271/13-а визнані протиправними (т. 1 а.с. 118).

Отже, враховуючи вимоги частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративних справах, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи, а тому суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції і відхиляє доводи скаржника в контексті необхідності врахування висновків актів перевірок інших податкових інспекцій, дії щодо проведення яких визнані протиправними в судовому порядку.

До того ж, доводи касаційної скарги не містять посилань на неправомірність висновків суду апеляційної інстанції про безпідставне нарахування відповідачем позивачу податку на прибуток в сумі 187 162,75 грн (основний платіж: 171 828,00 грн та 15 334,75 грн штрафні санкції), внаслідок спливу передбаченого п. 102.1 статті 102 ПК України строку для донарахування відповідачем податку на прибуток за податковий період IV квартал 2010 р. (сплив 09.02.2014 р.), 1 квартал 2011 р. (сплив 10.05.2014 р.).

Тоді, як суд касаційної інстанції у відповідності до вимог статті 341 КАС України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги викладені без урахування закриття провадження у справі в частині позовних вимог про оскарження податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток (в частині) та з податку на додану вартість (повністю), та не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду справи і не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 804/7501/14, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: В.П. Юрченко

Л.І. Бившева