ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 804/7584/17
адміністративне провадження № К/9901/65142/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансгрупп»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 (суддя: Рябчук О.С.)
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 (судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.)
у справі № 804/7584/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансгрупп»
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрансгрупп» (далі - позивач, ТОВ «Спецтрансгрупп») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд:
1) визнати дії відповідача, які полягають в порушенні порядку черговості зарахування сплачених платником податків грошових сум з податку на додану вартість протиправними;
2) зобов`язати відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку ТОВ «Спецтрансгрупп» з податку на додану вартість у відповідності до встановленої законом черговості зарахування сплачених платником податків грошових сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем всупереч вимогам положення Податкового кодексу України здійснюється зарахування коштів, сплачених ТОВ «Спецтрансгрупп», з порушенням порядку зарахування, оскільки відповідачем поряд з зарахуванням коштів в погашення основного зобов`язання здійснюється зарахування коштів в погашення пені, яка розраховується та стягується в останню чергу. При цьому, підприємством в платіжних дорученнях зазначається призначення платежу та код платежу, тоді як право визначення призначення платежу належить платнику податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2018, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного від 08.08.2018 12.06.2018, у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що з облікової картки платника податків вбачається, що податковий борг позивача не переривався та не погашався у повному обсязі, тоді як можливість податкового органу здійснювати зарахування сум податку, сплаченого платником, в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, передбачена п. 87.9 ст. 87, п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд.
В доводах касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
За переконанням позивача, судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, оскільки судом першої інстанції було відхилено клопотання позивача про витребування у податкового органу доказів направлення на адресу позивача податкових повідомлень-рішень, які є узгодженими та, на підставі несплати грошового зобов`язаннями за якими і було сформовано податковий борг. Оцінку відносно чого не надано судом апеляційної інстанції.
Більш того, позивач стверджує, що з довідки про рух коштів в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та особової картки платника податків (КОР) вбачається, що зарахування коштів, які сплачувалися платником податків списуються в рахунок погашення пені до фактичного узгодження та стягнення штрафних санкцій, що, на думку, скаржника, є порушенням вимог ст.ст. 87, 131 ПК України, оскільки згідно п. 2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (чого частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Як стверджує заявник у касаційній скарзі, при проведенні оплати грошових коштів підприємством у відповідності до вимог п. 4 розділу 2 Порядку ведення КОР та п. 131.2 ст. 131 ПК України у платіжних дорученнях вказувався код платежу з метою вірного відображення сум в КОР платника податків, обставини щодо чого встановлені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 у справі № 804/6185/16 за участю тих самих сторін, висновки якої, у відповідності до ст. 78 КАС України повинні бути враховані при розгляді даної справи.
Тоді як погашення пені перед застосуванням штрафної санкції (штрафу) штучно збільшує розмір боргу по основному зобов`язанню та розмір самої штрафної санкції (штрафу), який застосовується в разі несвоєчасної сплати грошового зобов`язання
Підсумовуючи викладене позивач просить суд задовольнити касаційну скаргу.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу до Суду від відповідача не надходили, що не є перешкодою розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до даних облікової картки платника податків ТОВ «Спецтрансгрупп» за період 2013-2017 р.р., довідки про рух коштів в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «Спецтрансгрупп», довідки про надходження до Державного бюджету податку на додану вартість ТОВ «Спецтрансгрупп» податковим органом здійснюється в автоматичному режимі зарахування сплачених платником податку сум податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу згідно ст. 87 Податкового кодексу України в календарній черговості виникнення боргу.
Разом з тим, позивач вважаючи дії відповідача щодо порушення порядку зарахування коштів в порядку черговості, звернувся до суду з даним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п/п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;.
За правилами пунктів 59.1. та 59.3. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Поряд з цим, згідно з п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Відповідно до п/п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Пунктом 129.4. ст. 129 ПК України встановлено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881) затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок 422).
Підрозділ 7 Розділу ІІІ Порядку № 422 визначає правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС.
Пунктом 1 підрозділу 7 Розділу ІІІ Порядку № 422 визначено, що нарахування пені розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання. При нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України; у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
В контексті наведеного суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до облікової картки платника податків ТОВ «Спецтрансгрупп» за період 2013-2017 р.р., довідки про рух коштів в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «Спецтрансгрупп», довідки про надходження до Державного бюджету податку на додану вартість ТОВ «Спецтрансгрупп» податковим органом здійснюється зарахування сплачених позивачем сум податку на додану вартість в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
При цьому, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що згідно даних облікової картки платника податків податковий борг підприємства не переривався та не погашався в повному обсязі, що вбачається з облікової картки платника податків.
В той же час, факт несплати узгоджених зобов`язань позивачем у встановлений законом 10-денний з моменту узгодження строк не є спірним між сторонами.
Позивач не оспорює також і розмір грошового зобов`язання та пені за несвоєчасне погашення узгодженої суми (включно зі штрафними санкціями) грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
Тоді як несплата узгоджених сум грошових зобов`язань у встановлений законом строк є передумовою для нарахування пені, несплачені суми якої разом із сумами грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій і є податковим боргом платника податків.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 822/3592/17.
Підсумовуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що можливість податкового органу здійснювати зарахування сум податку, сплаченого платником, в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, передбачена п. 87.9 ст. 87, п. 131.2 ст. 131 ПК України, у зв`язку з чим дії податкового органу щодо зарахування сплачених позивачем сум податку в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу узгоджуються вимогами податкового законодавства, що є наслідком безпідставності заявлених позовних вимог.
Посилання позивача у касаційній скарзі на відхилення судом першої інстанції клопотання про витребування доказів надіслання на адресу позивача податкових повідомлень-рішень, оцінку відносно чого не надано судом апеляційної інстанції, є безпідставними, оскільки позивачем не оспорюється сума наявного податкового боргу, яка включає в себе як суму основного грошового зобов`язання, так суму штрафних (фінансових) санкцій та пені.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання, а також пені, яка виникла при нарахуванні суми такого податкового зобов`язання, що виникла раніше, від нарахування (виникнення) наступних податкових зобов`язань та виникнення (збільшення) податкового боргу в подальшому.
Щодо посилання позивача у касаційній скарзі на те, що у платіжних дорученнях вказувався код платежу з метою вірного відображення сум в КОР платника податків, обставини щодо чого встановлені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 у справі № 804/6185/16 за участю тих самих сторін, висновки якої, у відповідності до ст. 78 КАС України повинні бути враховані при розгляді даної справи, то Суд вважає вказані доводи безпідставними, оскільки справа № 804/6185/16 стосується стягнення податкового боргу, а не черговості зарахування сплачених сум в рахунок погашення податкового боргу, що свідчить про різні предмети доказування.
Відтак, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансгрупп» залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі № 804/7584/17, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Cудді Л.І. Бившева
В.П. Юрченко