ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

м. Київ

справа № 804/798/18

адміністративне провадження № К/9901/60632/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №804/798/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 (суддя Конєва С.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (головуючий суддя Шлай А.В., судді: Круговий О.О., Прокопчук Т.С.),

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №494-п від 25.01.2018.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №804/798/18, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною ФОП ОСОБА_1 у справі №804/798/18.

Ухвалою суду від 04.07.2022 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 05.07.2022.

У касаційній скарзі позивач вказує, що не погоджується з судовими рішеннями, в обґрунтування касаційної скарги посилається на порушеннями судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Заявник касаційної скарги зазначає про незаконність спірного наказу, оскільки такий наказ повинен був прийматися контролюючим органом вищого рівня, як це передбачено підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Крім того, суди не перевірили наявність підстав для ініціювання позапланової перевірки, до матеріалів справи не долучено акти службових розслідувань, судами не досліджено їх результати, які мають безпосереднє відношення та вплив на наявність підстав для проведення перевірки та, відповідно, правомірність спірного наказу. На думку позивача, суд касаційної інстанції повинен звернути увагу на дослідження підстав для початку службових розслідувань. Позивач вважає проведення службових розслідувань штучною підставою для проведення перевірки. Невитребування судами матеріалів службових розслідувань є самостійною підставою для скасування судових рішень з підстав порушення процесуального права, з направленням справи на новий розгляд.

Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 13.11.2006 та перебуває на обліку у Верхньодніпровському відділенні Кам`янської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та зборів до бюджету.

У період з 17.03.2017 року по 30.03.2017 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт №3929/04-36-13-03/ НОМЕР_1 від 13.04.2017, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення №0005881303, №0005891303, №0005901303, №0005921303 від 28.04.2017, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0005911303 від 28.04.2017. Нараховані грошові зобов`язання, у тому числі і штрафні (фінансові) санкції, позивач своєчасно та у повному обсязі сплатив до бюджету, що підтверджується відповідними копіями акту перевірки, податкових повідомлень-рішень та копіями платіжних доручень про сплату податкових зобов`язань позивачем (а.с.11-46).

У подальшому, стосовно посадових осіб відповідача, які проводили планову виїзну перевірку позивача, дисциплінарною комісією було призначено службове розслідування згідно наказів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №2350, 2351 від 13.12.2017, а також продовжені були терміни службового розслідування до 18.02.2018, що підтверджується відповідними копіями наказів №14, №15 від 12.01.2018 (а.с.85-88).

Державною фіскальною службою України 12.01.2018 прийнято наказ за №16 "Про проведення перевірки" зі змісту пункту 1.1 якого вбачається, що відповідача зобов`язано забезпечити організацію та проведення працівниками Головного управління ДФС у Дніпропетровській області документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правильності висновків акту планової перевірки від 13.04.2017 щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 без залучення посадових осіб, які проводили перевірку, про що видати відповідний наказ із врахуванням вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням службового розслідування стосовно посадових осіб, які здійснювали планову перевірку позивача на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (а.с.62).

На виконання вимог наказу ДФС України №16 від 12.01.2018 відповідачем прийнято наказ №494-п від 25.01.2018 "Про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 " за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 тривалістю 5 робочих днів (а.с.60).

Позивач, не погодившись з вказаним наказом, звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки розпочато службове розслідування щодо посадових осіб контролюючого органу, які проводили планову перевірку позивача, та відповідачем було отримано відповідний наказ ДФС України (контролюючого органу вищого рівня) про проведення перевірки позивача із вказівкою прийняти відповідний наказ про призначення перевірки, у відповідача були усі обґрунтовані підстави для прийняття спірного наказу №494-п від 25.01.2018 щодо проведення позапланової перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки. Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформляється наказом.

Перелік підстав для проведення позапланової документальних перевірок, визначені пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності наступної підстави: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з пунктом 55.2 статті 55 Податкового кодексу України контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

У справі, що розглядається, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки складено акт, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки).

Стосовно посадових осіб відповідача, які проводили планову виїзну перевірку, дисциплінарною комісією було призначено службове розслідування.

ДФС України прийнято наказ "Про проведення перевірки", яким зобов`язано відповідача забезпечити організацію та проведення працівниками, без залучення посадових осіб, які проводили планову виїзну перевірку, документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань правильності висновків акту планової перевірки, про що видати відповідний наказ з врахуванням вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

На виконання вимог наказу ДФС України "Про проведення перевірки" відповідачем прийнято наказ "Про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 ".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскільки стосовно посадових осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області, які проводили документальну позапланову виїзну перевірку позивача, розпочато службове розслідування, то наказ про проведення перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийнятий ДФС України.

Таким чином, контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що є підставою для проведення перевірки, на виконання приписів підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ДФС України видано наказ про проведення документальної позапланової перевірки позивача, забезпечення організації (що передбачає, у тому числі, оформлення відповідних документів) та проведення якої доручено ГУ ДФС у Дніпропетровській області (контролюючому органу нижчого рівня).

Касаційний суд не приймає до уваги твердження заявника касаційної скарги, що проведення службових розслідувань слугувало штучною підставою для проведення перевірки, невитребування судами матеріалів службових розслідувань є самостійною підставою для скасування судових рішень з підстав порушення процесуального права, з направленням справи на новий розгляд, з огляду на те, що дії посадових осіб податкового органу щодо проведення службового розслідування не є предметом розгляду у цьому спорі.

Доводи заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, натомість зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення.

Керуючись статтями 345 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №804/798/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Судді Верховного Суду